Забір урогенітального матеріалу

Забір урогенітального матеріалу — це медична процедура взяття біологічного зразка з сечостатевих шляхів для подальшого аналізу. Від того, наскільки професійно виконано забір, залежать 70% достовірності результату. Неправильна техніка (недостатньо клітин, забруднення, травмування слизової) призводить до хибнонегативних результатів при ПЛР, невірного підрахунку лейкоцитів при бактеріоскопії та неправильного призначення антибіотиків.

Ціна забору урогенітального матеріалу в Києві в лабораторії Ніколаб включає витратні матеріали (стерильні зонди, дзеркала, предметні скельця) та роботу навченої медсестри.

Чому важливо перевіритися на патології урогенітального тракту?

Багато інфекцій сечостатевих шляхів (хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, гонорея, ВПЛ) тривалий час перебігають безсимптомно або з мінімальними проявами, які легко ігнорувати. Тим часом вони викликають хронічне запалення, яке призводить до тяжких наслідків:

• безпліддя — як жіноче (порушення прохідності труб, хронічний ендометрит), так і чоловіче (простатит, епідидиміт, погіршення якості сперми);
• невиношування вагітності — інфекції провокують викидні, завмерлі вагітності та передчасні пологи;
• передача інфекції плоду — внутрішньоутробне інфікування, вроджені вади, пневмонія у новонародженого;
• хронічні тазові болі — у жінок і чоловіків, зниження якості життя.
• ризик раку шийки матки — при тривалому носійстві ВПЛ високого онкогенного ризику;
• розвиток резистентності — безконтрольне самолікування прихованих інфекцій веде до стійкості бактерій до антибіотиків.

Своєчасна діагностика (ПЛР, бактеріоскопія, посів) дозволяє виявити збудника на ранній стадії, пройти короткий курс цілеспрямованого лікування та уникнути незворотних ускладнень. У лабораторії Ніколаб матеріал беруть на правильній глибині, отримуючи достатню кількість, і використовують транспортні середовища для збереження ДНК. Це гарантує точний результат.

Що таке забір урогенітального матеріалу? 

Урогенітальний матеріал — це зішкріб або мазок зі слизових оболонок сечостатевого тракту. Залежно від мети та статі пацієнта, забір може проводитися з різних локацій:

• уретра (сечівник) — у чоловіків і жінок (у жінок — частіше при підозрі на уретрит);
• піхва — у жінок (заднє склепіння, бічні стінки);
• цервікальний канал (канал шийки матки) — у жінок (глибокий забір щіточкою);
• переддвер'я піхви — у дівчаток або при незайманій пліві;
• анус та періанальна область — при підозрі на анальну гонорею або хламідіоз.

Як проходить процедура:

• пацієнт лягає на кушетку (жінки — у гінекологічне крісло, чоловіки — на спину або бік);
• лікар або медсестра вводить стерильний зонд (для чоловіків — тонкий урогенітальний зонд на глибину 2–3 см, для жінок — ватний тампон або щіточку);
• декількома обертальними рухами збираються клітини епітелію та слиз;
• зонд поміщається в транспортну пробірку (для ПЛР) або матеріал переноситься на предметне скельце (для мікроскопії).

Щодо відчуттів під час забору мазка з уретри, у чоловіків це короткочасний дискомфорт (відчуття “щипка”), у жінок — практично безболісно (легкий тиск). Кров'янисті виділення найчастіше відсутні, але невелика крапля крові можлива.

Симптоми, коли діагностика ІПСШ обов'язкова

Забір урогенітального матеріалу у жінок і чоловіків необхідний при наступних скаргах і станах:

1. У чоловіків: виділення з уретри (гнійні, слизові, прозорі), печіння або біль при сечовипусканні, почервоніння голівки статевого члена, біль у яєчках або промежині.
2. У жінок: виділення з піхви з неприємним запахом, свербіж і печіння, біль при статевому акті, міжменструальні кров'янисті виділення, болі внизу живота.
3. В обох статей: підозра на інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, генітальний герпес, ВПЛ).
4. Планування вагітності — скринінг на приховані інфекції (TORCH-комплекс, ІПСШ).
5. Безпліддя або невиношування вагітності — виключення хронічного ендометриту або простатиту.
6. Контроль вилікуваності через 3–4 тижні після курсу антибіотиків.
7. Профілактичний огляд — щорічно для сексуально активних жінок і чоловіків.

При гострих симптомах (рясні гнійні виділення) забір матеріалу проводять навіть без підготовки — важливо не втрачати час.

Чи впливають статеві інфекції на лібідо — розбираємося з лікарем.

Як підготуватися до забору урогенітального матеріалу? 

Правильна підготовка включає:

1. Для чоловіків. Утримайтеся від сечовипускання за 1,5–2 години до забору мазка з уретри, щоб встигла накопичитися наявна мікрофлора.
2. Для жінок. Виключіть спринцювання, використання вагінальних свічок, кремів і таблеток за 48 годин. Забір мазка проводьте до менструації або через 3–5 днів після її закінчення.
3. Для всіх:
   1. За 24 години відмовтеся від статевих контактів (будь-яких, включаючи оральні та анальні).
   2. За 12 годин не використовуйте антибактеріальне мило або гелі для інтимної гігієни — тільки звичайну воду.
   3. За 3 дні припиніть прийом антибіотиків (за погодженням з лікарем, якщо курс завершено).
   4. У день процедури прийміть душ, але без миття статевих органів з милом.

Результати аналізів на патології урогенітального тракту в лабораторії Ніколаб будуть доступні протягом 2-7 днів.

Які патології визначаються при заборі урогенітального матеріалу — розшифровка аналізів

Забір урогенітального матеріалу потрібен при підозрі на різні запальні та інфекційні патології. Можливі варіанти норм і відхилень при деяких з них. 

Таблиця 1. Мікроскопія урогенітального мазка (норма і патологія)

Таблиця 2. ПЛР-діагностика урогенітальних інфекцій (норма і відхилення)

Обов'язково покажіть результати аналізів лікуючому лікарю. Не завжди відхилення потребують агресивної терапії, а у разі необхідності саме лікування важливо правильно підібрати, інакше можна лише погіршити перебіг захворювання. 

Поширені запитання про забір урогенітального матеріалу

1. Чи боляче брати мазок з уретри чоловікам?
   Біль терпимий, порівнянний з уколом тонкої голки. Дискомфорт триває 5–10 секунд. Більшість чоловіків переносять процедуру спокійно. Якщо ви дуже нервуєте — можна використовувати аплікаційну анестезію (лідокаїновий гель) за 5 хвилин до забору.
2. Чи боляче брати мазок з уретри жінкам?
   Не боляче, але некомфортно. Відчуття нагадують легкий тиск або щипок і тривають 5–10 секунд. Слизова уретри у жінок більш еластична і ширша, ніж у чоловіків, тому процедура переноситься легше.
3. Чи можна взяти мазок з уретри самостійно вдома, а потім привезти до лабораторії?
   Ні. Самостійний забір (ватною паличкою) дає поверхневі клітини, забруднені флорою шкіри, і не дозволяє взяти зішкріб з глибини. Лабораторія не прийме такий матеріал — він неінформативний. Тільки забір у медичному закладі.
4. Як довго після забору мазка з уретри не можна займатися сексом?
   При звичайному мазку — 24 години достатньо, щоб мікротравми загоїлися. Якщо був забір з цервікального каналу або глибокий уретральний — рекомендується утримання 2–3 дні. Також уникайте спринцювання, використання тампонів та вагінальних свічок протягом двох днів.
5. Чи можуть бути кров'янисті виділення після забору мазка з уретри?
   Так, можуть, але це варіант норми. Невеликі мізерні кров'янисті виділення (пара крапель крові або рожевий слід на туалетному папері) можливі протягом 1–2 годин після забору, особливо якщо слизова була пухкою або запаленою. Це пов'язано з мікротравмою від зонда. 

Які аналізи беруть з уретри?

З уретри (сечівника) беруть матеріал для декількох видів лабораторних досліджень. Ось основний перелік – залежно від ваших симптомів і цілей лікар може призначити один або комплекс аналізів:

• ПЛР на ІПСШ ( 7 та 12 показників) — виявляє хламідії, гонококи, трихомонади, мікоплазми, уреаплазми, вірус папіломи людини (ВПЛ), герпес 1 та 2 типу. Найчутливіший метод для безсимптомних інфекцій.
• Бактеріоскопія (мазок на флору) — швидкий аналіз під мікроскопом: оцінюють кількість лейкоцитів (ознака запалення), паличок, коків, грибів, трихомонад. Результат готовий через 1–2 години.
• ПЛР на ВПЛ високого онкогенного ризику (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68 типи) — скринінг раку шийки матки у жінок; у чоловіків – для оцінки ризику передачі партнеру.
• Бакпосів на уреаплазму та мікоплазму — важливий при безплідді, невиношуванні вагітності, хронічному уретриті.

Як не пропустити мікоплазму — розбираємо симптоми та методи діагностики з лікарем.