TORCH - ІНФЕКЦІЇ

Що таке TORCH-інфекції

TORCH-інфекції – загальна назва інфекційних (переважно вірусних) захворювань, які можуть проникати через плацентарний бар’єр, передаватися від матері до дитини в процесі внутрішньоутробного розвитку або проходження по родових шляхах. Інфекції цієї групи мають тератогенний вплив і становлять високу небезпеку для плоду в разі зараження жінки під час вагітності. Залежно від терміну вагітності, на якому відбулося зараження плоду, TORCH-інфекції можуть призвести до:

• невиношування, внутрішньоутробної загибелі плоду;
• затримки внутрішньоутробного розвитку та її серйозних патологій;
• важких захворювань, які проявляються відразу після народження дитини або в перші роки життя.

Сукупність клінічних, рентгенологічних і лабораторних симптомів, якими проявляються TORCH-інфекції у новонароджених, прийнято називати TORCH-синдромом. Його складові:

• затримка росту, невідповідність росту та ваги гестаційному віку (доношене немовля виглядає як недоношене);
• гепатоспленомегалія (збільшення печінки та селезінки), як правило, у поєднанні з жовтяницею;
• шкірні висипання (характер висипань залежить від інфекції);
• енцефаліт, внутрішньочерепні кальцифікати та інші ознаки ураження ЦНС;
• зниження рівня тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія).

Крім цього, кожна з TORCH-інфекцій може проявлятися додатковими, специфічними для неї симптомами, неонатальними та віддаленими.

TORCH – англійська абревіатура, утворена першими літерами назв інфекцій: T – Toxoplasma (токсоплазма), O – others (інші), R – Rubella (краснуха), С – Cytomegalovirus (ЦМВ, цитомегаловірус), H – Herpes (герпес, мається на увазі простий вірус герпесу людини). Найчастіше виконуються дослідження на 4 основні інфекції.

Токсоплазмоз – паразитарне інфекційне захворювання, збудники якого можуть міститися в сирому м’ясі, забрудненій воді, екскрементах котячих. Для дорослих інфекція небезпечна тільки в разі вираженого ослаблення імунітету, вражає ЦНС і зорову систему. Від вагітної матері до дитини передається в 30-40% випадків, викликає загибель плоду або серйозні неврологічні порушення.

Краснуха – гостре вірусне захворювання, яке передається повітряно-крапельним і трансплацентарним шляхом. У осіб, які перехворіли на краснуху, виробляється довічний імунітет. Жінка, у якої відсутній імунітет до вірусу краснухи, може заразитися ним під час вагітності та через кров заразити плід. Чим менше термін вагітності, тим більша ймовірність передачі інфекції плоду й тим вище небезпека для нього. Вроджена краснуха призводить до порушень росту та розвитку в цілому, аномалій розвитку головного мозку, глухоти, сліпоти внаслідок катаракти.

ЦМВ відноситься до сімейства герпесвірусів (вірус герпесу 5 типу), міститься в різних фізіологічних рідинах і передається різними шляхами. Зараження дитини від матері можливе не тільки в період внутрішньоутробного розвитку та в процесі пологів, але й в процесі грудного вигодовування, через молоко. В організмі більшості дорослих людей вірус існує в латентній формі та не становить загрози для здоров’я, небезпечна тільки його активація при ослабленні імунітету. Для плоду основну загрозу являє первинне зараження вагітної жінки цитомегаловірусом. Імовірність інфікування плоду в результаті реактивації вірусу в її організмі нижче та ризик важких ускладнень, якщо інфікування все ж відбудеться, мінімальний. До типових проявів вродженої цитомегаловірусної інфекції відносяться збільшення печінки та селезінки, мікроцефалія, до віддалених наслідків – затримка психічного розвитку, глухота. У найбільш важких випадках вроджена ЦМВІ стає причиною внутрішньоутробної загибелі плоду.

Герпес простий викликають герпесвіруси 1 і 2 типу, які персистують в організмі багатьох людей, періодично активуються, в основному вражають слизову губ і/або статевих органів. Для плоду первинне зараження матері під час вагітності є більш небезпечним, ніж реактивація вірусу. Вроджена інфекція призводить до затримки та численних вад внутрішньоутробного розвитку, аж до загибелі плоду. В разі наявності у матері активної форми генітального герпесу (частіше викликаної вірусом 2 типу) існує високий ризик зараження дитини в процесі проходження по родових шляхах. Симптоми неонатальної герпесвірусної інфекції зазвичай проявляються з 1 по 3 тиждень життя. У разі ізольованого ураження шкіри та слизових оболонок прогноз більш сприятливий, а ураження вірусом ЦНС і внутрішніх органів пов’язане з високим ризиком смерті дитини.

До категорії «інші» відносяться різні інфекції, які можуть передаватися від матері до плоду та негативно впливати на нього. У широкому розумінні це всі герпесвірусні інфекції (віруси 3, 4 і 6 типу), гепатити В і С, парвовірус B19, ентеровірус, сифіліс. Перелік захворювань, які відносять до «інших ТОРЧ-інфекцій», у різних лабораторіях варіюється. Точний перелік аналізів, які необхідно пройти в складі комплексного дослідження на TORCH-інфекції, визначає лікар.

Види аналізів на TORCH-інфекції

У лабораторії Ніколаб виконується низка аналізів на основні TORCH-інфекції (токсоплазмоз, краснуха, ЦМВ, вірус простого герпесу 1 і 2 типу), а також на герпесвірусні інфекції, збудниками яких є вірус герпесу 3 типу (Varicella Zoster), вірус герпесу 6 типу. Аналізи на ВПГ 1 і 2 можна пройти окремо і в комплексі (обидва типи вірусу в одній пробі крові).

Аналізи на TORCH-інфекції умовно діляться на 2 великі групи – імунологічні, або серологічні (на виявлення антитіл) і молекулярно-генетичні (ПЛР-дослідження).

Антитіла є непрямим маркером інфекції. Розрізняють 2 основних види антитіл, які виробляються в організмі при контакті з TORCH-інфекціями:

• IgM – маркер гострої інфекції, ранні антитіла, які активно виробляються незабаром після зараження, забезпечують імунну відповідь і зникають через деякий час після одужання. Їх наявність у крові вказує на недавнє зараження, а в поєднанні з пізніми антитілами IgG – на реактивацію вірусу. Імуноглобуліни класу М не проникають через плацентарний бар’єр, тому їх виявлення в крові новонародженого є маркером вродженої інфекції;
• IgG, пізні, починають вироблятися через деякий час після інфікування (пізніше, ніж IgM) і зберігаються тривалий час, часто довічно, забезпечують довгостроковий імунітет. Їх наявність у крові жінки є маркером раніше перенесеної інфекції або ефективної вакцинації (тільки для краснухи). Кров новонародженого на наявність IgG не досліджується, оскільки ці антитіла проникають до його організму з крові матері та відображають її імунний статус.

Для основних TORCH-інфекцій виконуються окремі аналізи на антитіла IgM і IgG, для вірусу герпесу 6 типу – тільки на IgG. Для деяких TORCH-інфекцій (токсоплазма, ЦМВ, ВПГ 2 типу, краснуха) виконуються аналізи на ще один показник – авідність антитіл IgG. Це здатність антитіл зв’язувати та знешкоджувати відповідні їм антигени. Чим більше часу пройшло з моменту зараження та початку вироблення пізніх антитіл, тим більше виражена ця здатність. Таким чином, аналіз на авідність антитіл дозволяє з досить високою точністю визначити терміни зараження й оцінити напруженість імунітету.

ПЛР-дослідження спрямовані на виявлення генетичного матеріалу збудників у різних біологічних матеріалах (крові, спинномозковій рідині, сечі, слині, зішкребах зі слизових оболонок). Перелік біологічних матеріалів для кожної інфекції свій. Наявність фрагментів ДНК або РНК збудника в організмі людини є прямим маркером інфекції. Визначення генетичного матеріалу може бути якісним (наявність-відсутність) і кількісним (дозволяє оцінити інфекційне навантаження). Для токсоплазми проводиться тільки якісне визначення ДНК, для герпесвірусів 1 і 2, 6 типів, ЦМВ – якісне та кількісне.

У яких випадках призначають аналізи на TORCH-інфекції

Аналізи на TORCH-інфекції можуть призначатися:

• при плануванні вагітності;
• у складі планових обстежень вагітних;
• після вакцинації від краснухи (якщо вона проводилася в складі підготовки до вагітності);
• вагітним з грипоподібними симптомами, висипаннями та іншими ознаками, які можуть вказувати на TORCH-інфекції (зараження або реактивацію вірусу);
• новонародженим з TORCH-синдромом, а також у разі підтверджених активних TORCH-інфекцій у вагітної матері;
• після викидня, внутрішньоутробної загибелі плоду, мертвонародження.

Різні аналізи на TORCH-інфекції виконуються:

• щоб визначити наявність-відсутність імунітету до TORCH-інфекцій, оцінити його напруженість, спрогнозувати ризики зараження матері та інфікування плоду;
• для оцінки доцільності вакцинації від краснухи жінки, яка планує вагітність, а також оцінки ефективності такої імунізації після її проведення;
• для діагностики TORCH-інфекцій у вагітної, оцінки ризику для плоду;
• для визначення причин самовільного переривання вагітності, загибелі плоду;
• для діагностики вроджених TORCH-інфекцій, визначення причин народження дитини з затримкою, вадами розвитку.

Для оцінки імунітету, встановлення факту зараження в минулому проводяться серологічні аналізи. Проведення ПЛР-досліджень доцільне, якщо необхідно підтвердити діагноз, виявити поточну інфекцію.

Аналізи можуть проводитися за призначенням інфекціоніста, фахівця з планування сім’ї, акушера-гінеколога, неонатолога.

Переваги аналізів на TORCH-інфекції в лабораторії Ніколаб

У лабораторії Ніколаб можна здати аналізи на всі основні та деякі другорядні TORCH-інфекції. Крім різних видів аналізів на антитіла, які дозволяють діагностувати поточну та перенесену в минулому інфекцію, оцінити специфічний імунітет, проводяться ПЛР-дослідження, які є високоточним методом діагностики поточних інфекцій. Лабораторія досліджує різні біологічні матеріали, що дозволяє в кожному конкретному випадку вибрати оптимальний різновид аналізу. Всі дослідження проводяться кваліфікованими досвідченими фахівцями із застосуванням сучасного лабораторного обладнання та сертифікованих реактивів від провідних постачальників. Діють конкурентні ціни.

Як підготуватися до аналізів на TORCH-інфекції

Кров для проведення аналізів на антитіла, авідність антитіл здається після стандартної підготовки:

• вранці, натщесерце;
• за добу виключити алкоголь, жирну їжу;
• напередодні виключити емоційні потрясіння, інтенсивні фізичні навантаження;
• за півгодини до дослідження уникати будь-якої фізичної активності, хвилювань, не курити.

Правила підготовки до ПЛР-досліджень залежать від матеріалу:

• кров – вимоги, аналогічні правилам підготовки до аналізів на антитіла;
• сеча – напередодні уникати вживання гострої, солоної їжі, алкоголю, попередньо провести туалет зовнішніх статевих органів;
• слина, букальний зішкріб – 2-4 години утримуватися від їжі, пиття, гігієнічних процедур порожнини рота, куріння, перед збором матеріалу ретельно (тричі) прополоскати рот кип’яченою водою. Перед взяттям зішкребу з внутрішньої поверхні щоки рекомендується також помасажувати її зовні;
• ліквор (спинномозкова рідина) здається натщесерце, забір і підготовка здійснюються лікарем.