Імуноглобулін E (IgE) маркер алергії

Імуноглобулін E (IgE) маркер алергії

Імуноглобулін E (IgE) — це один з п’яти класів антитіл, який у 1968 році був офіційно визнаний ВООЗ як самостійний клас. IgE є глікопротеїном з молекулярною масою близько 190 000 дальтон, з яких приблизно 12% складають вуглеводи. Його вміст у сироватці крові надзвичайно низький — лише 0,002% від загальної кількості антитіл, а період напіврозпаду становить приблизно дві доби. За структурою IgE подібний до інших імуноглобулінів і складається з двох важких і двох легких ланцюгів, об’єднаних у домени. На відміну від IgG, який має чотири домени, молекула IgE містить п’ять доменів, кожен з яких включає близько 110 амінокислот. Рівень IgE може знижуватися з віком. Основна роль цього імуноглобуліну пов’язана з механізмом атопічних алергічних реакцій, однак підвищення його рівня спостерігається лише у 60% пацієнтів з атопічною бронхіальною астмою.

Дослідження на загальний IgE призначається з метою диференціальної діагностики між IgE-залежними та не-IgE-залежними алергічними реакціями. Воно показане пацієнтам, у яких неможливо виявити алерген за анамнезом або за допомогою щоденника, при неефективності специфічної гіпосенсибілізації, при дермографізмі, поширеному дерматиті, а також у дітей і літніх людей із гіпореактивністю шкіри. Крім того, аналіз доцільний при гіперреактивності шкіри, неможливості скасування препаратів, що впливають на шкірні проби, при відмові пацієнта від шкірних тестів, при наявності системних алергічних реакцій на ці тести в анамнезі, а також при невідповідності результатів шкірних проб клінічній картині. Він також важливий при IgE-залежній харчовій алергії та в випадках, коли необхідна кількісна оцінка чутливості й специфічності алергенів. Дослідження проводиться при загальному рівні IgE в сироватці вище 100 кЕ/л. Однак при атопічних захворюваннях і алергії, не пов’язаній з IgE, його проведення може бути недоцільним.

Цей аналіз допомагає лікарю підтвердити діагноз алергії, оцінити ефективність проведеної терапії, визначити ризик розвитку алергії у дітей, а також виявити імунопатологічні стани. Його рекомендують проводити при харчовій, лікарській та пилковій алергії, а також при глистних інвазіях (аскаридоз, кишковий нематодоз, ехінококоз, амебіаз, анкілостомоз), бронхіальній астмі, риніті, синуситі, дерматиті, кропив’янці, набряку Квінке, високому рівні еозинофілів, алергічному бронхолегеневому аспергільозі та ряді рідкісних синдромів, таких як синдроми Ді Джорджі, Віскотта-Олдріча, Джоба-Баклі, Неймана та інші.

У нормі IgE становить менше 0,001% від усіх імуноглобулінів крові. Тим не менш, до 30% пацієнтів з атопічними захворюваннями можуть мати рівень IgE у межах референтних значень. У дітей допустимі значення варіюють залежно від віку: до року — менше 29 кЕ/л, від 1 до 2 років — менше 49, від 2 до 3 років — менше 45, від 3 до 9 років — менше 52. У дорослих нормою вважається показник менше 87 кЕ/л.

Підвищений рівень IgE може вказувати на наявність анафілактичних реакцій, алергічного бронхолегеневого аспергільозу, паразитарних захворювань, гіпер-IgE-синдрому, імунодефіцитів, аплазії тимусу, IgE-мієломи, реакції “трансплантат проти хазяїна”, а також на різні алергічні стани — від бронхіальної астми і кропив’янки до анафілактичного шоку, лікарської та харчової алергії, синдромів Стівенса-Джонсона і Лайєлла. Знижений рівень спостерігається при вродженому або набутому імунодефіциті, синдромі атаксії-телеангіектазії, у похилому віці та при вродженій недостатності синтезу IgE.

Імуноглобулін E (IgE) є одним з 5 класів імуноглобулінів. У 1968 р ВООЗ виділила IgE як самостійний клас імуноглобулінів. Загальний IgE, вважається маркером алергічних захворювань і паразитарних інвазій. За фізико-хімічними властивостями IgE - глікопротеїн з молекулярною масою приблизно 190000 дальтон, що складається на 12% з вуглеводів. Зміст IgE у вільному вигляді в сироватці крові становить 0,002% від усіх антитіл, період напіврозпаду в сироватці крові становить близько 2 днів.

Структура IgE подібна до структури інших імуноглобулінів і складається з двох важких і двох легких поліпептидних ланцюгів. Вони згруповані в комплекси, звані доменами. Кожен домен містить приблизно 110 амінокислот. IgE має п'ять таких доменів на відміну від IgG, який має тільки чотири домена. У літньому віці рівень IgE може знижуватися. З імуноглобулінами Е тісно пов'язаний механізм атопічних алергічних реакцій. Однак, підвищений рівень Ig E виявляється тільки у 60% хворих, які страждають на атопічну бронхіальну астму.

Показання до призначення

Показання:

• Диференціальна діагностика між IgE-залежним і не-IgE-залежним механізмами алергічних реакцій
• Хворі, у яких неможливо виявити алерген анамнестично, за допомогою щоденника і т. д.
• Хворі з недостатнім ефектом специфічної гіпосенсибілізації, призначеної за результатами шкірних проб
• Дермографизм і поширений дерматит
• Хворі дитячого та похилого віку з гипореактивность шкіри
• Гіперреактивність шкіри
• Хворі, яким неможливо скасувати симптоматичну терапію препаратами, що впливають на результати шкірних проб
• Негативне ставлення хворого до шкірних проб
• В анамнезі системні алергічні реакції на шкірні проби
• Невідповідність результатів шкірних проб даними анамнезу та клінічній картині
• IgE-залежна харчова алергія
• Необхідність кількісної оцінки чутливості і специфічності алергену
• Загальний IgE сироватки крові більше 100 кЕ / л

Обстеження недоцільно:

• При атопічних захворюваннях
• У хворих з не-IgE-залежним механізмом алергічних реакцій

Дослідження дозволить лікареві:

• Діагностувати алергічні захворювання;
• Оцінити ефективність лікування алергії;
• Оцінити ризик розвитку алергічний реакцій у дітей;
• Діагностувати іммунопатологичеськіє стану.

Крім цього, дослідження рекомендується проводити при:

• харчовий алергії;
• лікарській алергії;
• алергії на пилок рослин;
• аскаридоз;
• нематодоз кишечника;
• ехінококоз;
• нмебіозе;
• анкілостомозі;
• на бронхіальну астму;
• риніті;
• синуситі;
• дерматиті;
• кропив'янці;
• набряк Квінке;
• високому рівні еозинофілів;
• алергічному бронхолегеневому аспергіллезі;
• IgE-миеломе;
• Синдромі Ді Джорж;
• Узєлкова періартриті;
• Синдромі Віскотта-Олдріча;
• Синдромі Джоба-Баклі;
• Синдромі Неймана.

Референсні значення (норми лабораторії) аналізу на Імуноглобулін E

У нормі IgE складає менше 0,001% від усіх імуноглобулінів сироватки крові. Приблизно 30% людей, які хворіють атопічними захворюваннями мають рівень загального IgE в межах зазначеної норми.

Норми лабораторії:

Дорослі: ≤100 МО / мл

Діти: 2-5 років: <60,0 МО / мл

6-9 років <90,0 МО / мл

10-15 років <200 МО / мл

Підвищення показника

Підвищений результат може свідчити про:

• анафілактичних реакціях (системна анафілаксія, ангіоневротичний набряк);
• алергічному бронхопульмональному аспергілезі;
• гельмінтозі;
• гіпер-IgE-синдромі (синдромі Джоба);
• синдромі Віскотта-Олдріча;
• селективному IgA дефіциті;
• тимусній аплазії (синдромі Ді-Джорджі);
• IgE-мієломі;
• реакції «трансплантат проти господаря»

Крім цього, підвищений показник підтверджує наявність таких алергічних захворювань:

• бронхіальна астма;
• астматичний бронхіт;
• полінози;
• кропив'янка;
• атопічний дерматит;
• набряк Квінке;
• анафілактичний шок;
• сироваткова хвороба;
• синдром Лайєлла;
• синдром Стівенса - Джонсона;
• лікарська алергія;
• харчова алергія.

Зниження показника

Знижений результат свідчить про:

• природженому або придбаному імунодефіциті;
• синдромі атаксії-телеангіектазії;
• літньому віці;
• вродженому дефіциті.