SARS-CoV-2 COVID-19

Коронавіруси – це поширене сімейство вірусів, що включає в себе понад 30 різновидів збудників захворювань.

 

В переважній більшості захворювання, спричинені коронавірусною інфекцією, проявляються, як респіраторні хвороби з перебігом різної тяжкості – від звичайної застуди, до хвороб, що викликають серйозні проблеми з дихальною системою. Коронавірусні інфекції відносяться до зооантропонозних, тобто можуть передаватись від тварини до людини.

Наприкінці 2002 року відбувся масштабний спалах атипової пневмонії – захворювання, спричиненого коронавірусною інфекцією, що дістало назву SARS (Severe acute respiratory syndrome), тяжкий гострий респіраторний синдром ТГРС). Дане захворювання мало вкрай тяжкий перебіг,  спостерігався швидкий прогрес від вірусної пневмонії до дихальної недостатності. Наразі, вважається, що першим хазяїном віруса були підковоносі кажани, а до людини дане захворювання передалось через гімалайську цивету.

У 2013 році світ дізнався про нове респіраторне захворювання запального характеру, що викликається вірусом роду Betacoronavirus підсімейства Coronavirinae, що дістало назву Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (БКРС)  (Middle East respiratory syndromeMERS). Характеризується лихоманкою, кашлем, задишкою, згодом розвивається у тяжку вірусну пневмонію, в деяких випадках додатково розвивається ниркова недостатність. Першим хазяїном, вважається кажан, а до людини захворювання було передане через верблюдів.

2019 рік став початком пандемії третього загрозливого коронавірусного захворювання, що отримало назву COVID-2019, збудник спочатку назвали nCov-2019 (новий коронавірус 2019 року), а потім – SARS-CoV-2 (про те, що в світі відбувається саме пандемія, було оголошено в березні 2020 року). Наразі, вважається, що джерелом зараження, скоріше за все, теж був кажан, а до людини вірус дійшов через недостатньо оброблене м’ясо екзотичної або свійської тварини (достоту невідомо, якої саме).

 

ЩО НАРАЗІ ВІДОМО ПРО ВІРУС SARS-CОV-2?

 

  • Вірус SARS-CoV-2 – одноланцюговий (+)РНК вірус з суперкапсидною оболонкою, на якій розташовані рідкі шипи з кулеподібними головками, що нагадує корону, відноситься до  бетакоронавірусів.
  • Даний коронавірус передається переважно повітряно-крапельним шляхом, однак зараження може відбутися через контакт з поверхнями, на які потрапили респіраторні виділення хворої людини в процесі чхання та кашлю.
  • Інкубаційний період в середньому 3-7 днів, в окремих випадках – до 14 днів. В цей період можуть проявитися перші симптоми, але переважно до завершення інкубаційного періоду виявлення захворілих, наприклад, за допомогою тепловізорів не є ефективним.
  • На сьогодні не вироблено специфічної терапії проти цього штаму. Лікування симптоматичне.
  • Вірус відзначається високим ступенем контагіозності. Він набагато швидше, за свідченням спеціалістів ВООЗ, заражає людей, ніж вірус атипової пневмонії SARS, але перебіг захворювання частіше за все набагато легший. Можливе безсимптомне.

 

ОСНОВНІ СИМПТОМИ:

 

  • Гарячка і лихоманка;
  • Сухий непродуктивний кашель;
  • Головний біль;
  • Біль у м’язах;
  • Біль у горлі при ковтанні;
  • Кволість;
  • Задишка;
  • Зрідка у хворих відзначається нежить, пронос та кон’юнктивіт.

 

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ДЛЯ УНИКНЕННЯ ЗАРАЖЕННЯ:

 

  • Дезінфекція рук спиртомісткими засобами;
  • Часте миття рук з милом;
  • Оброблення робочих поверхонь, ручок дверей, мобільних телефонів та ін. дезінфікуючими засобами;
  • Носіння масок або респіраторів;
  • Дотримання дистанції щонайменше 1,5 м з людьми в громадських місцях;
  • Дотримання етики чхання та кашлю (прикривати ніс та рот не долонею, а ліктьовим згином);
  • Використання одноразових серветок з негайною подальшою утилізацією;
  • Уникання натовпу в ситуаціях, коли це можливо;
  • Режим самоізоляції для запобігання розповсюдження вірусу в період оголошеного карантину.

Захворювання відзначається рівнем смертності значно вищим, ніж від звичайного сезонного грипу. В зоні особливого ризику – літні люди, хворі на цукровий діабет, ті, хто має хронічні захворювання легень, серцево-судинної системи, хворі на ВІЛ/СНІД, онкохворі, люди, що приймають імуносупресорну терапію.

УВАГА. Наразі немає жодних підстав вважати, що домашні улюбленці (насамперед, коти і собаки) можуть стати причиною захворювання на SARS-CoV-2. Після контакту з безпритульними тваринами на вулиці діє стандартна рекомендація мити руки, обробляти антисептиком та не панікувати.

 

ДІАГНОСТИКА.

 

Лабораторну діагностику COVID-19 можемо розділити на дві основні підгрупи – загальну та специфічну.

Загальна лабораторна діагностика

– Загальний аналіз крові (лейкопенія 33,7%, лімфопенія 82,1%, тромбоцитопенія 36,2%).

– Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, електроліти, печінкові ферменти, білірубін, глюкоза, альбумін). Біохімічний аналіз крові не дає будь-якої специфічної інформації, однак виявлені відхилення можуть вказати на наявність органної дисфункції. Результат біохімічного аналізу крові має певне прогностичне значення, може вплинути на вибір лікарських засобів та/або режим їхнього дозування.

– Гази артеріальної крові з визначенням PaO2, PaCO2, pH, бікарбонатів, лактату, коагулограма (ПЧ, АЧТЧ) для пацієнтів з ознаками гострої дихальної недостатності.

– С-реактивний білок (> 10 мг/мл) 60,7

– D-димер (збільшення понад 1000 нг/мл), прокальцитонін, IL-4, Il-6, IL-10, TNF-α, TNF-γ

– Пульсоксиметрія

Специфічна лабораторна діагностика

– Латеральний проточний імуноаналіз (експрес-тести)

– Виявлення РНК SARS-Co-V2 методом ЗТ-ПЛР (зворотна транскриптаза полімеразна ланцюгова реакція)

– Мікрочипова технологія

– Нові перспективні методи