Аналіз сечі на визначення наркотичних речовин, 10 показників якісно (амфетамін, бупренорфін, кокаїн, марихуана, метадон, метамфетамін, метиленедиоксиметанмефетамін (екстазі), морфін, трамадол, синтетична марихуана (К2))

Аналіз сечі на наркотичні речовини дозволяє визначити наявність або відсутність у організмі людини різних наркотиків. Під час такого дослідження проводять якісний аналіз десяти основних показників, що допомагає виявити вживання заборонених речовин.
Призначення аналізу пов’язане з підозрою на вживання наркотиків, змінами в поведінці, появою симптомів залежності, а також випадками отруєння з незрозумілою етіологією, галюцинаціями, заплутаною промовою чи неадекватними реакціями. Аналіз допомагає виявити зловживання як окремими речовинами, так і їх комбінаціями, що важливо при розробці індивідуальних методів лікування та реабілітації пацієнтів. Крім того, цей тест використовують для контролю дотримання абстиненції у залежних, а також для підтвердження або спростування факту вживання заборонених речовин при розслідуванні злочинів і забезпеченні безпеки на робочих місцях або в спорті.

Розгляд кожного показника дозволяє краще зрозуміти природу впливу наркотиків і їх виявлення.
Амфетамін, що є стимулятором центральної нервової системи, посилює активність нейротрансмітерів, таких як допамін і норадреналін. У медичній практиці він застосовується для лікування деяких захворювань, однак його зловживання викликає ейфорію, підвищену активність і залежність з подальшими симптомами відміни. Амфетамін виводиться з організму в середньому за 1–3 дні, але цей термін залежить від дози та індивідуальних особливостей.
Бупренорфін — синтетичний опіоїд, що використовується в замісній терапії для зниження тяги до опіоїдів і запобігання абстиненції. При правильному застосуванні він відносно безпечний, але при зловживанні викликає фізичну залежність і небажані побічні ефекти, такі як сонливість і нудота. Тест виявляє бупренорфін у сечі кілька днів після прийому.
Кокаїн, який отримують із листя коки, — потужний стимулятор ЦНС з вираженим ейфоричним ефектом. Вживання кокаїну пов’язане з швидким припливом енергії, але також із ризиками залежності, агресії, безсоння та серцево-судинних ускладнень. Характерними ознаками є розширені зіниці, блідість, м’язове напруження, втрата ваги та емоційна нестабільність. Кокаїн виявляється у сечі протягом 2–4 днів після вживання.
Марихуана, що містить активний компонент THC, має психоактивний вплив, викликаючи ейфорію, зміну сприйняття і розслаблення. Незважаючи на медичне використання у ряді країн, систематичне вживання пов’язане з негативними наслідками, включаючи втрату пам’яті, зниження координації і психічні розлади. Залежно від частоти прийому марихуана може визначатися у сечі від кількох днів до місяця.
Метадон, синтетичний опіоїд з тривалим ефектом, застосовується в терапії болю та лікуванні опіоїдної залежності. Він має седативний ефект, але при неправильному використанні може викликати передозування з небезпечними наслідками. Метадон виявляється у сечі від 2 до 7 днів, іноді довше при тривалому застосуванні.
Метамфетамін, що є потужним стимулятором, посилює вивільнення дофаміну і норадреналіну, підвищуючи енергію та настрій, але викликає сильну залежність і серйозні психічні порушення при тривалому вживанні. У наркоманів нерідкі параноя, агресія, втрата ваги і погіршення фізичного стану. Метамфетамін може зберігатися у сечі 1–7 днів залежно від частоти вживання.
Метилендіоксиметамфетамін (MDMA, або екстазі) використовується в рекреаційних цілях для створення ейфорії і відчуття близькості. Він впливає на рівень серотоніну і несе ризики перегріву, зневоднення, серцевих проблем і порушень психіки. При вживанні екстазі проявляються характерні симптоми, включаючи розширені зіниці, потовиділення і прискорене серцебиття. У сечі препарат визначається до 3–5 днів після прийому.
Морфін — один із головних опіоїдних анальгетиків, що використовується для полегшення сильного болю. Незважаючи на медичне призначення, тривале застосування викликає залежність і характерні ознаки опіатного впливу, наприклад, звуження зіниць. Морфін виявляється у сечі до 3 днів при одноразовому прийомі і довше при частому використанні.
Трамадол, анальгетик середньої сили, діє через опіоїдні рецептори і впливає на рівень нейротрансмітерів. Він може викликати залежність і толерантність, а також типові опіоїдні ефекти. У сечі трамадол визначається приблизно 2–4 дні.
Синтетична марихуана (відомa як «К2» або «спайс») — це суміш хімічних речовин, що імітують ефект натуральної марихуани, але з набагато більш непередбачуваними і часто небезпечними наслідками. Вона викликає порушення координації, зміни в поведінці і мові, серцеві та психічні проблеми. Виявлення речовин синтетичної марихуани можливе через кілька днів після вживання.

Інтерпретація результатів аналізу сечі на наркотики базується на виявленні або відсутності речовин: позитивний результат свідчить про вживання відповідного наркотику, негативний виключає цей факт. Для отримання достовірного результату потрібна правильна підготовка до тесту: не можна їсти щонайменше п’ять годин перед збором сечі, слід виключити овочі і фрукти, які змінюють колір сечі, відмовитися від алкоголю, ліків, інтенсивних фізичних навантажень і куріння у вказані терміни. Збір сечі проводиться вранці з дотриманням гігієни у спеціальний чистий контейнер, після чого зразок має бути доставлений у лабораторію протягом двох годин.

Аналіз сечі на наркотичні речовини – це важливий лабораторний метод виявлення різних наркотиків у організмі. У цьому дослідженні проводиться якісна оцінка наявності чи відсутності 10 показників у сечі.

Аналіз на наркотики відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та здоров'я. Він допомагає виявляти проблеми, пов'язані з вживанням наркотиків, та своєчасно вживати  відповідні заходи щодо їх вирішення.

Важливо, що результати тесту сечі на наркотики безпосередньо залежать від термінів виведення речовин, індивідуальних фізіологічних особливостей та інших чинників.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу сечі на наркотичні речовини:

• підозра на вживання наркотиків;
• зміна у поведінці та загальному самопочутті;
• ознаки залежності;
• симптоми отруєння неясної етіології;
• галюцинації, сплутана мова, неадекватна поведінка та ін.

Дослідження потрібне для:

• виявлення зловживання одним чи кількома наркотичними речовинами;
• розробки оптимальних методів лікування та реабілітації;
• виявлення протизаконного вживання наркотиків у разі розслідування злочинів;
• контролю над безпекою на роботі;
• діагностики та лікування залежності від наркотиків;
• управління больовим синдромом під час використання опіоїдних анальгетиків;
• контролю над дотриманням пацієнтами абстиненції від наркотиків;
• виявлення використання заборонених речовин, що може вплинути на результати змагань та порушити принцип чесної конкуренції.

Призначає аналіз на наркотики: нарколог, психіатр, терапевт та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Амфетамін

Амфетамін – це стимулююча речовина, яка впливає на мозок та нервові клітини, стимулюючи рівень нейротрансмітерів, таких як норадреналін та дофамін. Він може використовуватися в медичних цілях для лікування зовнішньої гіперактивності, нарколепсії та реабілітації для підвищення бадьорості та поліпшення концентрації уваги у пацієнтів з деякими медичними станами.

Але високі дози амфетаміну можуть викликати ейфорію, підвищену активність, покращений настрій, а також підвищену увагу та почуття енергії. При тривалому використанні може розвиватися фізична та/або психологічна залежність. Припинення вживання супроводжується симптомами відміни, такими як втома, депресія та зміни апетиту.

Люди, які вживають амфетамін, виявляють підвищену фізичну активність, більш мобільні та енергійні. Речовина викликає розширення зіниць, м'язову активність, м'язові судоми та мимовільні рухи, пригнічує почуття голоду, що призводить до втрати апетиту, збільшує вироблення поту та призводить до підвищення мовної активності.

Період виведення амфетаміну з організму варіюється в залежності від різних факторів, включаючи дозування, частоту вживання, індивідуальні фізіологічні особливості та функцію нирок. Проте, в середньому, він визначається у сечі протягом приблизно 1-3 днів після останнього вживання.

Бупренорфін

Бупренорфін – це синтетична опіоїдна речовина. Він часто використовується в медичній практиці, а саме програмі замісної терапії для зниження бажання до споживання опіоїдів, а також для запобігання симптомам відміни.

У порівнянні з деякими іншими опіоїдами, бупренорфін зазвичай вважається безпечним при правильному використанні, з меншим ступенем виклику ейфорії та зниженим ризиком передозування.

Деякі препарати можуть містити комбінацію бупренорфіну та налоксону. Налоксон додається, щоб запобігти зловживанню препаратом, тому що при прийманні під язик налоксон зазвичай не виявляє своєї дії, а при внутрішньовенному введенні він може спричинити симптоми відміни.

Але неправильне використання бупренорфіну або зловживання ним може спричинити небажані ефекти та призвести до проблем. Наприклад:

• при тривалому використанні може розвинутись фізична залежність;
• припинення використання може призвести до симптомів відміни;
• може викликати побічні ефекти, такі як запаморочення, сонливість, нудота та ін.

Бупренорфін може виявлятися під час проведення тесту сечі на наркотики протягом декількох днів після останнього приймання.

Кокаїн

Кокаїн – це психостимулююча речовина, яка виробляється з листя коки, рослини, що вирощується в Південній Америці. Це потужний стимулятор центральної нервової системи, який має ейфоричну та збуджуючу дію на організм. Кокаїн часто вживається у вигляді білого кристалічного порошку, який вдихається, вводиться внутрішньовенно або вживається перорально.

Наркотик викликає швидкий приплив енергії, підвищену активність та почуття впевненості. Однак ці ефекти зазвичай є тимчасовими, і їх наслідки можуть бути небезпечними.

Вживання кокаїну пов'язане з високим ризиком фізичної та психологічної залежності. Регулярне споживання може призвести до розвитку толерантності та посилення бажання до вживання, а отже, до підвищення дозування.

Речовина може викликати різні побічні ефекти, такі як агресивна поведінка, безсоння, надмірна збудливість, а також підвищення серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску. Крім того, воно призводить до підвищеного ризику серцевих проблем, таких як аритмії, гіпертонія та інфаркт міокарда.

Кокаїн може впливати на людину не тільки внутрішньо, а й зовні, що призводить до характерних змін:

• розширені зіниці;
• блідість та загальна слабкість;
• синусит, нежить, кровотечі з носа та ін;
• підвищена м'язова напруга та тремтіння;
• втрата ваги;
• бруксизм (скрегіт зубами);
• часті зміни емоційного стану;
• сухість, подразнення та виразки шкіри.

Кокаїн може бути виявлений під час проведення аналізу сечі на наркотичні речовини протягом 2-4 днів після останнього вживання.

Марихуана

Марихуана (або коноплі) – це загальна назва низки видів рослин, що належать до роду Cannabis. Головним її активним компонентом є тетрагідроканнабінол (THC). Він впливає на центральну нервову систему, викликаючи психоактивні ефекти.

Марихуана може вживатися різними способами, включаючи куріння, вейпінг (використання електронних сигарет), поїдання (їжа з додаванням марихуани) і вживання у вигляді масла.

Вживання може викликати різноманітні ефекти, такі як ейфорія, зміна сприйняття часу та простору, покращене почуття смаку та звуку, а також розслаблення. Наркотик часто призводить до "нападів голоду", знижує короткочасну пам'ять та здатність концентруватися на поточних завданнях, викликає сухість у роті та почервоніння очей, а також інші ефекти.

У деяких країнах і штатах США марихуана використовується з метою лікування низки станів, таких як біль, нудота від хіміотерапії, хвороба Паркінсона і втрата апетиту.

Систематичне вживання марихуани може супроводжуватися втратою пам'яті, зниженням координації рухів, психічними розладами (особливо у людей зі схильністю до них) та іншими негативними наслідками для здоров'я. Дослідження показують, що її вживання в підлітковому віці може впливати на розвиток мозку і пов'язане з ризиком різних проблем із пам'яттю, увагою та навчанням.

У деяких людей може розвиватися психологічна та фізична залежність від марихуани.

Під впливом наркотику розширюються зіниці, з'являється почервоніння очей і сухість у роті, розслаблюються м'язи та змінюється міміка. Люди, які вживають марихуану, можуть здаватися спокійнішими, розслабленішими або сповільненими у своїх рухах.

Якщо людина вживала наркотик один раз, він виявляється при проведенні аналізу сечі на визначення наркотичних речовин протягом 1-3 днів. А при регулярному вживанні термін може збільшитись до 30 днів.

Метадон

Метадон – це синтетичний опіоїд, який часто використовується в медичних цілях для лікування болю та зниження симптомів наркотичної залежності. Цей препарат є напівсинтетичним агоністом опіоїдних рецепторів і має аналгетичні властивості. Він також характеризується тривалою дією, що робить його корисним у терапії залежності від опіоїдів.

У деяких випадках наркотик застосовується при лікуванні хронічного болю, особливо у пацієнтів, яким не допомагають інші анальгетики. Оскільки метадон має довгу дію, його також використовують для управління симптомами відміни у тих, хто лікує залежність від більш сильних опіоїдів.

Наркотик викликає седацію (заспокоєння) та зменшення активності центральної нервової системи. Як і у більшості опіоїдних препаратів, він має побічні ефекти, такі як запаморочення, нудота, блювання, сонливість, закрепи та інші.

Але при вживанні метадону у неправильній дозі або у поєднанні з іншими засобами є ризик передозування. Це може призвести до небезпечних наслідків, включаючи проблеми з диханням, втрату свідомості та смерть.

Як і інші опіоїди, метадон може спричинити фізичну та психологічну залежність. Припинення використання метадону без медичного спостереження може призвести до симптомів відміни, які можуть бути неприємними та важко переноситися.

Наркотик викликає седацію (заспокоєння) та розслаблення, уповільнення рухів, розширення зіниць, збільшення ваги та ін.

Зазвичай період виведення метадону з організму становить приблизно 2-7 днів. Однак, у деяких випадках, особливо при тривалому та регулярному використанні, наркотик у сечі може бути виявлений через більш тривалий період.

Метамфетамін

Метамфетамін – це психостимулююча речовина, що відноситься до класу амфетамінів. Це потужний центральний стимулятор, який впливає на центральну нервову систему, посилюючи вивільнення нейротрансмітерів, таких як дофамін та норадреналін. Він зазвичай виробляється у вигляді кристалічного порошку або кристалів і може прийматися перорально, у процесі куріння, вдихання або внутрішньовенно.

Метамфетамін викликає підвищення рівня енергії, бадьорості, покращення настрою та зменшення почуття втоми. Він також може посилювати почуття впевненості та підвищувати почуття уваги.

Наркотик збільшує рівень дофаміну в мозку, що є одним з факторів, який призводить до відчуття задоволення та винагороди. Вживання метамфетаміну пов'язане з високим ризиком фізичної та психологічної залежності. Наркомани часто стикаються з сильним бажанням повторного вживання через його потужний стимулюючий вплив.

Тривале та надмірне вживання метамфетаміну може викликати серйозні побічні ефекти, такі як порушення психічного здоров'я, агресія, безсоння, втрата ваги, параноя та навіть неврологічні проблеми. Можливі побічні ефекти у вигляді параної, занепокоєння та агресивної поведінки. Ці психотичні симптоми можуть посилюватись при частому вживанні.

Також може розвиватися толерантність, за якої потрібна все більша доза для досягнення бажаного ефекту.

Метамфетамін може викликати серйозні проблеми із зубами, в результаті чого зуби стають крихкими і схильними до руйнування. Також можливі мимовільні рухи, такі як нервові тики або тремтіння рук, зміна зовнішнього вигляду обличчя, включаючи втрату підшкірно-жирової клітковини в ділянці щік, і втрата м'язової маси.

При частому та тривалому вживанні метамфетамін може виявлятись під час аналізу сечі на наркотичні речовини до 5-7 днів або навіть довше, а при одноразовому –1-3 дні.

Метилендіоксиметамфетамін (екстазі)

Метилендіоксиметамфетамін (MDMA) – це психоактивна речовина, яка часто використовується в рекреаційних цілях і відома як "екстазі". Він впливає на хімічні речовини в мозку, такі як серотонін, які відіграють роль у настрої, енергії та почуттях добробуту.

Екстазі зазвичай є таблеткою або капсулою, часто різнобарвною і з різними зображеннями або логотипами. Люди вживають екстазі через його здатність викликати почуття ейфорії, підвищеної енергії та близькості з оточуючими.

Наркотик пов'язаний з потенційними негативними ефектами та ризиками, такими як:

• підвищена температура тіла та ризик перегріву (гіпертермія);
• дефіцит води (гіпонатріємія), що може призвести до проблем із нирками;
• проблеми із зубами;
• підвищена тривожність та занепокоєння;
• параноя та галюцинації;
• підвищений ризик серцевих проблем, особливо у людей із існуючими захворюваннями серця;
• ризик судом та порушень роботи ЦНС;
• ризик розвитку фізичної та психологічної залежності.

Людина може виявляти більш виразну міміку та жестикуляцію під впливом екстазі. У неї розширені зіниці, часте позіхання, підвищене потовиділення, прискорене дихання та серцебиття.

При одноразовому вживанні невеликої дози MDMA наркотик у сечі визначається протягом 3 днів, а при тривалому у великих дозах термін може перевищувати 5 днів.

Морфін

Морфін – це опіоїдна алкалоїдна сполука, що витягується з опійного маку (Papaver somniferum). Він є одним з ключових активних компонентів опіуму, і він володіє сильними анальгетичними властивостями.

Морфін широко використовується в медичній практиці для полегшення сильного болю, діючи на центральну нервову систему. Одним з небажаних ефектів є його здатність пригнічувати дихання. У високих дозах це може бути небезпечним і потребує уважного спостереження під час використання з медичною метою.

Тривале використання морфіну може призвести до розвитку фізичної залежності та толерантності, що потребує дедалі більших доз. Наркотик викликає звуження зіниць, що є однією з характерних ознак опіатної дії.

При одноразовому вживанні невеликої дози морфіну речовина може бути виявлена під час аналізу сечі на наркотичні речовини протягом перших 3-х днів. Часте приймання у великих дозах пролонгує процес виведення морфіну з організму до 7 та більше днів.

Трамадол

Трамадол – це анальгетик, який використовується для полегшення помірного та сильного болю. Він належить до класу опіоїдних агоністів, та його механізм дії включає вплив на опіоїдні рецептори у центральній нервовій системі.

Трамадол полегшує біль, впливаючи на опіоїдні рецептори, а також збільшуючи концентрацію нейротрансмітерів, таких як серотонін та норадреналін. Він вважається менш сильним опіоїдом, ніж морфін або оксикодон, проте може викликати аналогічні ефекти.

Як і інші опіоїди, трамадол може спричинити фізичну та психологічну залежність. Тривале використання може призвести до толерантності, коли для досягнення того ж ефекту потрібне збільшення дози.

Трамадол може викликати почуття ейфорії та покращення настрою, седацію та спокій, зниження активності ШКТ, сонливість та втому, звуження зіниць та інші ефекти.

Період виведення трамадолу з організму становить приблизно 2-4 дні.

Синтетична марихуана (К2)

Синтетична марихуана, також відома як "спайс" або "K2", є сумішшю хімічних речовин, створених у лабораторних умовах для імітації ефектів традиційної марихуани. Його наносять на сухі трави і пропонують у вигляді сумішей для куріння або у вигляді рідин для використання в електронних випарниках (вейпах).

Хімічний склад: Речовини, що використовуються в синтетичній марихуані, часто являють собою синтетичні каннабіноїди. Це хімічні сполуки, які можуть взаємодіяти з тими самими рецепторами в мозку, що й тетрагідроканнабінол (THC) – активна речовина у марихуані.

Оскільки склад синтетичної марихуани неоднорідний та може змінюватися, ефекти вживання також непередбачувані. Вони найчастіше набагато інтенсивніші та небезпечніші в порівнянні з традиційною марихуаною.

Вживання К2 пов'язане з різними небезпеками для здоров'я, включаючи серцеві проблеми, проблеми з диханням, безсоння, агресивну поведінку, а також можливі психічні та поведінкові проблеми.

Синтетична марихуана може чинити вплив на чіткість промови, викликаючи чи більш активне спілкування, чи, навпаки, складнощі у вираженні думок. Залежно від індивідуальної реакції на речовину, у людини можуть розвиватися ознаки підвищеної активності, або, навпаки, сонливості. У неї також погіршується координація рухів, з'являється нестабільність та утруднення у виконанні простих рухів, розширюються зіниці та ін.

Зазвичай, метаболіти речовини можуть бути виявлені при проведенні аналізу сечі на наркотичні речовини протягом декількох днів після вживання.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь навпроти одного чи кількох показників тесту сечі на наркотики вказує на вживання відповідного наркотичного препарату людиною, а негативна – виключає цей факт.

Правила підготовки

Порядок проведення аналізу сечі на наркотичні речовини потребує дотримання деяких правил підготовки. Важливо виключити до забору сечі:

• вживання їжі мінімум за 5 годин;
• вживання овочів та фруктів, які можуть змінити колір сечі (буряк, морква, журавлина та ін.) за 24 години;
• приймання ліків, які можуть вплинути на результат тесту (за згодою з лікарем);
• алкоголь за 24 години;
• інтенсивні фізичні навантаження за 24 години;
• куріння за 2 години.

У день збирання сечі на наркотики відразу після пробудження необхідно ретельно вимити руки з милом та здійснити гігієну зовнішніх статевих органів. Після цього зібрати середню порцію сечі у чистий одноразовий контейнер, який можна придбати в аптеці або відділенні лабораторії Nikolab. Відразу після забору слід доставити контейнер із сечею до лабораторії. На це приділяється 2 години.

Важливі примітки

Результати аналізу сечі на наркотичні речовини слід інтерпретувати з урахуванням багатьох факторів. Тому їхню оцінку необхідно довірити лікарю. Тільки він зможе правильно оцінити загальну картину стану пацієнта та зіставити її з отриманими результатами тесту на наркотики.