Код

Назва

Ціна

Термін

1235

Паратгормон

170 грн.

1 дн.

  • Матеріал для дослідження венозна кров
  • Правила підготовки Детальніше тут
  • Референтні значення 15-65 пг/мл

Вид забору


Основна функція паратгормону в організмі людини – регулювання рівня кальцію та фосфору. Від кількості цих елементів, а також магнію та вітамінів A та D залежатиме рівень паратиреоїдного гормону. Внаслідок його сильного підвищення розвивається гіперпаратиреоз, а за сильного зниження – гіпопаратиреоз. Крім того, висока та низька концентрація гормону є ознакою інших патологій.

Паратгормон: визначення та опис

Паратиреоїдний гормон (ПТГ або паратгормон) – поліпептид, що виробляється паращитоподібною залозою, розташованою за щитоподібноюою. Він починає вироблятися у більшій кількості, коли знижується рівень кальцію та, навпаки, знижується, коли рівень кальцію підвищується. Гормон підтримує оптимальний обсяг кальцію та фосфору в самому організмі та у позаклітинній рідині.

При підвищенні рівня ПТГ відбувається активація остеокластів. Це великі клітини, що беруть участь у руйнуванні кісткової тканини. Для цього вони знищують колаген, мікро та макроелементи. Щоб стабілізувати рівень кальцію в крові, вивільнюється його велика кількість з кісткової тканини, процеси всмоктування кальцію в кишківнику стають активнішими, а нирки виводять його менш інтенсивно. Коли вдається оптимізувати всі значення, паратгормон також перестає вироблятися у великій кількості та повертається до норми. Організм робить все можливе, щоб зберегти нормальний рівень кальцію в організмі, забираючи його із кісткової тканини, що зрештою може призвести до негативних наслідків.

Аналіз крові на паратиреоїдний гормон (Intact PTH, Parathormone або Parathyrin) призначають для оцінки фосфорно-кальцієвого обміну, перевірки ефективності лікування низки захворювань та виявлення патологічних станів паращитоподібної залози. Рівень ПТГ також перевіряють для визначення гіперпаратиреозу та гіпопаратиреозу.

Гіперпаратиреоз – підвищений рівень паратгормону у зв'язці з гіперкальціємією. Буває:

  • первинний, як наслідок формування аденоми у тканинах однієї з паращитоподібних залоз;
  • вторинний, як наслідок гіпокальціємії, надмірного синтезу фосфору та нестачі вироблення вітаміну D;
  • третинний, як наслідок тривалого періоду вторинного гіперпаратиреозу, що спричиняє утворення гіперсекретуючої аденоми.

Патологія супроводжується наступною клінічною картиною: диспепсичними розладами (закрепи), панкреатитом, сечокам'яною хворобою, болем та слабкістю м'язів.

Вторинний та третинний гіперпаратиреоз є ускладненням більшості хронічних патологій нирок, що збільшує ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи. Через велику концентрацію кальцію, він починає осідати на стінках судин та в нирках, що призводить до ниркової недостатності. Слідом за цим руйнується кісткова тканина, на зміну якій приходить сполучна, розвивається генералізований остеопороз, що часто призводить до переломів.

Гіпопаратиреоз – знижений рівень паратгормону у зв'язці з гіпокальціємією. Клінічна картина супроводжується судомами та парестезіями, тахікардією та ларингоспазмом, порушенням росту волосся та нігтів, проблемами із зубами та кістками. Розвивається через видалення або травматизації паращитоподібних залоз, а також може бути викликаний спадковими чи аутоімунними захворюваннями.

Коли та навіщо призначають аналіз

Лікарі призначають дослідження ПТГ при:

  • нестачі кальцію в крові – гіпокальціємії;
  • надлишку кальцію в крові – гіперкальціємії;
  • ознаках остеопорозу;
  • контролі проведення терапії для відновлення фосфорно-кальцієвого обміну;
  • частих переломах кісток;
  • сечокам'яній хворобі за наявності рентгенопозитивних каменів;
  • ХНН;
  • контролі стану паращитоподібної залози після її видалення;
  • підозрі на рак паращитоподібної залози.

Дослідження призначається для:

  • оцінки фосфорно-кальцієвого обміну кісткової тканини;
  • діагностики гіперпаратиреозу первинного, вторинного та третинного типу;
  • діагностики гіперкальціємії та гіпокальціємії;
  • підтвердження діагнозу множинні ендокринні неоплазії (МЕН) 1-го та 2-го типу;
  • підтвердження діагнозу нейрофіброматоз та остеосклероз;
  • оцінки стану при нирковій недостатності;
  • скринінгу стану пацієнтів, котрі знаходяться на гемодіалізі.

Правила підготовки

Для отримання правдивих результатів дослідження до проведення необхідно утриматися від:

  • вживання їжі за 8-12 годин;
  • куріння за 1 годину;
  • вживання алкоголю за 24 години;
  • тяжких фізичних навантажень за 3 доби;
  • жирної їжі та переїдання за 24 години;
  • навіть мінімального емоційного навантаження за 30 хвилин.

Дозволяється вживання чистої негазованої води у необмеженій кількості.

Введення радіоізотопних препаратів за 7 днів до аналізу може спотворити результати дослідження, це варто враховувати, призначаючи аналіз

Інтерпретація результатів

Підвищення концентрації паратгормону відбувається при:

  • гіпокальціємії;
  • гіперпаратиреозі;
  • псевдогіперпаратиреозі;
  • множинній ендокринної неоплазії (МЕН) 1-го чи 2-го типу;
  • пухлинах або гіперплазії паращитоподібної залози;
  • метастазах у кістковій тканині;
  • рахіті;
  • недостатності вітаміну D;
  • ХНН;
  • хворобі Крона.

Зниження концентрації паратгормону відбувається при:

  • первинному або вторинному гіпопаратиреозі;
  • гіперкальціємії;
  • гемохроматозі;
  • магнієвій недостатності;
  • тиреотоксикозі;
  • саркоїдозах;
  • ускладненнях хірургічної терапії щитоподібної залози;
  • надлишку вітамінів A і D;
  • мієломній хворобі.

В ролі досліджуваного матеріалу виступає сироватка крові. Для аналізу беруть венозну кров.

Важливі примітки

Підвищення паратгормону в невеликій кількості є нормою для жінок у період вагітності та грудного вигодовування.

Крім того, підвищення значень можливе при прийманні наступних лікарських засобів:

  • діуретиків;
  • стероїдних гормонів;
  • протисудомних;
  • літію та фосфоровмісних засобів.

Вживання молока до аналізу може спотворити результати аналізу.

Хибно занижений результат аналізу може бути спричинений хворобою Бернетта (молочно-лужним синдромом).

Призначають аналіз такі фахівці: ревматологи, сімейні лікарі, ендокринологи, онкологи, ортопеди, терапевти та травматологи. Найчастіше рівень ПТГ досліджують разом із кількістю Ca.