Код

Назва

Ціна

Термін

1162

Мікоплазма хомініс (Mycoplasma hominis), антитіла IgM

190 грн.

4 дн.

  • Матеріал для дослідження венозна кров
  • Правила підготовки Детальніше тут
  • Референтні значення ІП образца >1.1 - положительный 0,9≤ІП образца≤1.1 - сомнительный ІП образца<0.9 - отрицательный

Вид забору


Урогенітальний мікоплазмоз належить до ІПСШ. Його причиною є Mycoplasma hominis, яка у невеликих кількостях може входити до складу мікробіому людини та не призводити до розвитку патології. Часто захворювання не є моноінфекцією, а асоційоване з іншими мікроорганізмами, які також можуть тривалий час бути присутніми в організмі у вигляді умовно-патогенної флори.

Урогенітальний мікоплазмоз: опис

Мікоплазма – це бактерія, яка не має стінок, тому її часто відносять до окремої групи мікроорганізмів, які є чимось середнім між грибами, бактеріями та вірусами. Виділяють кілька видів, кожен із яких викликає певні нозології.

Mycoplasma hominis – це збудник урогенітального мікоплазмозу. Його переносником є ​​інфікований на стадії носія або активної фази перебігу. Основний шлях передачі – статевий. Також можливі: побутовий, трансплацентарний (у період вагітності) та під час пологів від матері до дитини.

Не завжди навіть за великої кількості Mycoplasma hominis розвиватимуться симптоми урогенітального мікоплазмозу. Але запальний процес у сечостатевому тракті чоловіків та жінок при агресивному розмноженні збудника все одно відбуватиметься.

Симптомокомплекс має неспецифічний характер, що також перешкоджає своєчасній діагностиці захворювання. До нього належать:

  • болючість під час статевого акту;
  • виділення з уретри та піхви гнійного, серозного та кров'янистого характеру;
  • біль при сечовипусканні та в проекції зовнішніх статевих органів;
  • почастішання позивів до сечовипускання, пов'язане з утрудненням випорожнення сечового міхура;
  • хибні позиви до сечовипускання.

Хронічний перебіг інфекції іноді стає причиною безпліддя. Mycoplasma hominis небезпечна для вагітних, тому що викликає підвищення ризику передчасних пологів та викидня.

Часто урогенітальний мікоплазмоз має рецидивуючий перебіг.

Особливості дослідження

Антитіла класу IgM до Mycoplasma hominis (Anti-Mycoplasma hominis – IgM) – це специфічні імуноглобуліни, що виробляються у відповідь на наявність активної форми мікоплазмозу у чоловіків та жінок. Імунна система починає їх синтез протягом першого тижня від початку активної фази захворювання. Антитіл поступово стає дедалі більше, а за три тижні їх кількість поступово зменшується. Іноді вони зберігаються ще кілька тижнів.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження призначають у випадках коли:

  • є підозра на негонококковий уретрит у чоловіків;
  • визначається клінічна картина мікоплазмозу сечостатевого тракту;
  • у одного з партнерів виявлено інфекцію, і потрібно підтвердити її у другого;
  • необхідно підтвердити діагноз – гострий урогенітальний мікоплазмоз;
  • потрібно провести дифдіагностику з іншими видами мікоплазмозів та ряду інших ІПСШ;
  • розвивається безпліддя в обох статей;
  • потрібне комплексне обстеження під час планування вагітності.

Показаннями для призначення аналізу є:

  • клінічна картина урогенітального мікоплазмозу;
  • симптомокомплекс, характерний для запального процесу сечостатевого тракту;
  • патологічний перебіг вагітності;
  • часті рецидивні запалення статевих органів в обох статей;
  • клінічні прояви негонококкового уретриту у чоловіків.

Дослідження призначають: гінекологи, сімейні лікарі, венерологи, акушер-гінекологи, педіатри та урологи.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів дослідження слід до забору крові відмовитися від:

  • їжі за 6-8 годин;
  • вживання алкоголю за добу;
  • харчових навантажень за день;
  • проведення фізіотерапевтичних процедур та масажу за добу;
  • емоційного та фізичного перенапруження за 1 день;
  • куріння за 1 год.

Дозволяється вживати чисту негазовану воду. Для дослідження беруть венозну кров.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить про:

  • носійство інфекції;
  • наявність активної форми урогенітального мікоплазмозу.

Негативна відповідь говорить про:

  • раніше перенесену інфекцію;
  • відсутність імунної відповіді на мікоплазму;
  • надто маленький проміжок часу від початку захворювання;
  • відсутність інфекції в організмі – якщо немає клініки та є негативні відповіді на інші методи діагностики.

Сумнівний результат можливий при невеликій кількості антитіл. Це потребує повторного проведення дослідження за наявності клінічних симптомів захворювання.

Будь-який отриманий результат не є остаточним діагнозом. Для його виставлення потрібна консультація лікаря і, найчастіше, результати додаткових досліджень, збирання анамнезу та прояв симптомокомплексу, характерного для мікоплазмозу.

Важливі примітки

На результати дослідження можуть впливати супутні захворювання. Наприклад, імунодефіцити чи мікоплазмози інших видів. Все це може призвести до хибнопозитивних результатів.