Фосфор (Phosphate, P)

Неорганічний фосфор - один з основних мінеральних компонентів кісткової тканини (тут міститься понад 80% від загальної кількості фосфору організму). Фосфор потрапляє в організм з їжею. Великий вміст фосфору відзначається в горіхах, бобових, злаках, рибі. Близько 70-80% фосфору в організмі пов'язано з кальцієм, формуючи каркас кісток і зубів, 10% знаходиться в м'язах і близько 1% в нервовій тканині. У нормі близько 1% всього фосфору знаходиться в крові. На рівень фосфору в крові впливає швидкість його всмоктування в кишечнику і функціональний стан нирок. Основні регулятори обміну фосфору - паратгормон, кальцитонін, вітамін В. З'єднання фосфору беруть участь в обміні енергії.

Показання до призначення аналізу на фосфор

Показаннями до призначення є:

• Гіпо- / гіперкальціємія;
• Захворювання нирок;
• Захворювання шлунково-кишкового тракту;
• Захворювання кісток;
• Контроль ефективності лікування при прийомі препаратів фосфору і кальцію;
• Порушення кислотно-лужного балансу крові;
• Підозра на захворювання паращитовидних залоз;
• Цукровий діабет;
• Лікування вітаміном Д.

Референсні значення (норми лабораторії)

Дорослі: 0,80 - 1,61 ммоль / л;

Діти: 1,29-2,26 ммоль / л.

Підвищення показника фосфора у крові

Підвищення рівня:

• Гіперпаратироїдизм;
• Вітамін Д-резистентний рахіт;
• Імобілізація після параплегії або перелому;
• Інтоксикація вітаміном Д;
• Пошкодження ниркових канальців (наприклад, синдром Фанконі);
• Сімейна гіпофосфатемія;
• Ненирковий ацидоз (підвищена екскреція фосфатів, як буфера для сечі);
• Схильність до утворення сечових каменів;
• Лейкоз.

Зниження показника фосфору

Зниження рівня:

• Гіпопаратироїдизм;
• Псевдогіпопаратироідізм;
• Паратироїдектомія;
• Акромегалія;
• Метастази в кістки;
• Інфекційні захворювання, зокрема, туберкульоз;
• Гостра жовта атрофія.