Кальцій іонізований (Calcium ionized, iCa2+)

Іонізований кальцій (Ca++) — це вільна форма кальцію, що циркулює в крові і не пов’язана з білками. Він становить приблизно від 43% до 50% від загальної кількості кальцію в організмі і є фізіологічно активною його частиною, що має найбільше клінічне значення у регуляції різних біологічних процесів. Зміни рівня іонізованого кальцію безпосередньо впливають на стан організму, тому саме його концентрація найчастіше аналізується для оцінки кальцієвого обміну та виявлення патологій.

Аналіз крові на іонізований кальцій призначають при підозрі на порушення кальцієвого обміну, які проявляються у вигляді гіперкальціємії або гіпокальціємії, а також для діагностики і контролю різних захворювань. Серед показань:

• онкологічні захворювання (рак молочної залози та рак легень);
• виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
• зниження рівня альбуміну, що впливає на загальний кальцій крові;
• підготовка до хірургічних втручань, коли важливо контролювати електролітний статус пацієнта;
• м’язова гіпотонія, гіпертиреоз;
• захворювання нирок, зокрема сечокам’яна хвороба;
• болі в кістках, серцево-судинні патології.

Аналіз іонізованого кальцію широко використовується для діагностики та скринінгу остеопорозу, що пов’язано з роллю кальцію у підтримці міцності кісткової тканини.

Нормальний рівень іонізованого кальцію в крові варіюється в межах від 1,13 до 1,32 ммоль/л. Відхилення від цих значень свідчать про наявність різних патологій. Підвищення концентрації іонізованого кальцію найчастіше пов’язане з первинним гіперпаратиреозом — станом, при якому паращитовидні залози виробляють надмірну кількість паратгормону. Аналогічно, причиною може бути продукція паратгормону ектопічними пухлинами, які не належать до паращитовидних залоз, але здатні синтезувати цей гормон. Крім того, надмірне споживання вітаміну D призводить до посиленого всмоктування кальцію з кишечнику і підвищення його рівня в крові. Злоякісні пухлини та метастази також можуть бути причиною гіперкальціємії. У ряді випадків підвищення іонізованого кальцію спостерігається при ацидозі, зумовленому порушеннями кислотно-лужного балансу в організмі.

Знижений рівень іонізованого кальцію спостерігається при первинному гіпопаратиреозі і псевдогіпопаратиреозі. Дефіцит вітаміну D призводить до зниження кальцію в крові через зменшення його всмоктування з кишечника. Гострі стани, такі як сепсис і панкреатит, також супроводжуються пониженням концентрації іонізованого кальцію. Нирки відіграють важливу роль у регуляції кальцієвого обміну, тому ниркова недостатність може призводити до зниження рівня цього йона. Тяжкі ушкодження скелетних м’язів, гемодіаліз з низькою концентрацією кальцію в діалізаті, а також переливання крові, що містить цитрат, здатні зменшувати іонізований кальцій. Додатковими факторами є значні травми, хірургічні втручання, опіки, поліорганна недостатність, дефіцит магнію, алкалоз, гіпернатріємія та атрофічний гастрит, які з тих чи інших причин сприяють зниженню концентрації вільного кальцію в крові.

Аналіз іонізованого кальцію має високу діагностичну цінність, оскільки відображає саме ту частину кальцію, яка біологічно активна і безпосередньо бере участь у регуляції багатьох процесів. Рівень іонізованого кальцію важливий для контролю стану серцево-судинної системи, нервової та м’язової діяльності, а також мінерального обміну. Своєчасне визначення концентрації цього параметра допомагає виявити як порушення обміну кальцію, так і ряд захворювань на ранніх стадіях.

Кальцій іонізований Ca ++ - кальцій, який вільно циркулює в крові, він не пов'язаний з білками. Саме тому його ще називають вільним кальцієм. Вільний кальцій становить від 43% до 50% загального кальцію.

Ca ++ - фізіологічно активна частина кальцію крові. Зміна рівня іонізованого кальцію має найбільше клінічне значення.

Показання до призначення

Показання до проведення аналізу:

• Ознаки гіперкальціємії і гіпокальціємії.
• Злоякісні новоутворення (рак молочної залози, рак легені).
• Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки.
• Зниження концентрації альбуміну.
• Підготовка до оперативного втручання.
• Гіпотонія м'язів.
• Гіпертиреоз.
• Захворювання нирок, сечокам'яна хвороба.
• Болі в кістках.
• Серцево-судинна патологія (порушення судинного тонусу, аритмія).
• Поліурія.
• Парестезія.
• Судомний синдром.
• Діагностика і скринінг остеопорозу.

Референсні значення (норми лабораторії)

Нормальними показниками для даного аналізу є 1,13 - 1,32 ммоль / л.

Підвищення рівня іонізованого кальцію

До підвищення показника аналізу може привести:

• первинний гіперпаратиреоїдизм;
• ектопічні пухлини, що виробляють паратгормон;
• надмірне споживання вітаміну D;
• злоякісні пухлини, процес метастазування;
• ацидоз.

Зниження рівня іонізованого кальцію

До зниження показника аналізу може привести:

• первинний гіпопаратиреоідизм, псевдогіпопаратиреоїдизм;
• дефіцит вітаміну D;
• сепсис;
• гострий панкреатит;
• ниркова недостатність;
• важкі ураження скелетних м'язів;
• гемодіаліз при низькій концентрації кальцію в діалізаті;
• після переливань крові, що містить цитрат;
• після обширних травм, хірургічних втручань;
• опіки;
• поліорганна недостатність;
• дефіцит магнію;
• алкалоз;
• гіпернатріємія;
• атрофічний гастрит.