Пакет аналізів: "Здорова шкіра (Дерматологічний)"

Пакет аналізів “Здорова шкіра” включає відразу декілька лабораторних показників, спрямованих на оцінку різних аспектів здоров'я шкіри та виявлення певних проблем. Висипання, кропив'янка, кірки, іктеричність та багато іншого – це патологічні прояви. За їх наявності потрібно знайти причину, щоб розпочати ефективну терапію.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• різні дерматологічні прояви – подразнення, висипання, почервоніння, свербіж, жовтяничність, кропив'янка та ін.;
• схильність до шкірних захворювань;
• схильність до імунологічних алергічних реакцій.

Дослідження потрібне для:

• діагностики алергічної реакції як етіології дерматологічних проблем;
• диференціальної діагностики;
• оцінки стану печінки, бо від стану печінки та жовчного міхура безпосередньо залежить якість шкіри;
• діагностики інфекційних процесів, що можуть бути причиною проблем зі шкірою;
• діагностики цукрового діабету та інших захворювань, від яких залежить стан шкірних покривів.

Призначає аналіз: дерматовенеролог, ендокринолог, терапевт, інфекціоніст, гастроентеролог, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Імуноглобулін Е (IgE) маркер алергії

Імуноглобуліни Е (IgE) – це тип антитіл, який відіграє ключову роль у алергічних реакціях. Вони виробляються імунною системою у відповідь на вплив алергенів, таких як пилок, пилові кліщі, пліснява, продукти харчування та інші речовини, які можуть спричинити розвиток алергічної реакції.

Коли алерген вперше потрапляє до організму, він активізує імунні клітини, у тому числі B-лімфоцити, для вироблення антитіла IgE. Ці IgE-антитіла потім зв'язуються з рецепторами поверхні мастоцитів і базофілів, що робить їх «чутливими» до даного конкретного алергену.

При наступному контакті алерген зв'язується зі специфічними для нього IgE-антитілами, прикріпленими до мастоцитів і базофілів. Це викликає вивільнення хімічних речовин, таких як гістамін, які спричиняють симптоми алергії, такі як подразнення, висипання, нежить, а в деяких випадках – більш серйозні явища, включаючи анафілаксію.

Аналіз на рівень IgE при дерматологічних проблемах допомагає визначити наявність зв'язку між алергією та шкірними проявами.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь може вказувати на:

• алергічну реакцію;
• паразитарні інфекції (лямбліоз, аскаридоз та трихінельоз);
• атопічне захворювання (астма, атопічний дерматит та алергічний риніт);
• екзему.

Негативна відповідь може вказувати на:

• відсутність алергій;
• нормальний стан здоров'я шкіри;
• ефективність лікування.

Лямблії (Giardia lamblia) сумарні антитіла IgA, IgM, IgG

Лямблії (Giardia Lamblia) – це одноклітинні мікроскопічні паразити, що належать до класу найпростіших організмів. Вони викликають захворювання, яке зветься лямбліоз. Лямбліоз – це кишкове захворювання, яке може викликати низку неприємних симптомів – діарею, біль в епігастрії, здуття живота, втрату ваги та ін.

Лямблії зберігаються у воді та грунті, людина може заразитися, випиваючи забруднену воду, вживаючи інфіковані продукти харчування або контактуючи з предметами, які забруднені лямбліями. Переносниками лямблій є кішки, собаки та інші тварини.

Інкубаційний період захворювання зазвичай триває від 1 до 2 тижнів, але може змінюватись в залежності від різних факторів, включаючи кількість паразитів, що потрапили до організму, стан імунної системи людини та інші особливості.

Тривалий перебіг хронічного лямбліозу може спричинити зниження концентрації корисної мікрофлори в кишківнику, що в свою чергу згубно вплине на роботу імунної системи. Все це може призводити до різних шкірних проявів.

Тому визначення сумарних антитіл IgA, IgM та IgG до лямблій у складі даного пакету досліджень, має певне значення для оцінки здоров'я шкіри. Ці показники дають зрозуміти, чи розвивається лямбліоз в організмі, чи ні.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь може вказувати на:

• розвиток лямбліозу.

Негативна відповідь може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• початок інкубаційного періоду.

Аскарида (Ascaris lumbricoides), антитіла IgG

Аскарида (Ascaris lumbricoides) – це великі кишкові глисти, які є одними з найнебезпечніших для людини. Вони мають тонке, видовжене тіло, що за формою нагадує шнур. Довжина тіла дорослих осіб може досягати від 15 до 35 см, рідше до 40 см. Найчастіше вони живуть у тонкому кишківнику людини.

Інфікування можливе при вживанні їжі або води, забруднених яйцями аскарид. Останні можуть проникати до грунту з екскрементами тварин. Після того, як яйця потрапляють в організм людини фекально-оральним шляхом передачі, вони розвиваються у дорослих аскарид.

Симптоми аскаридозу можуть включати біль у животі, нудоту, блювання, діарею та зниження ваги. У разі інфекції, особливо у дітей, аскариди можуть викликати проблеми з процесами зростання та розвитку.

Особливістю аскаридозу є можливість розвитку хронічної запальної відповіді. Тобто дорослі аскариди можуть мешкати у тонкому кишківнику тривалий час, харчуючись харчовими продуктами та всмоктуючи поживні речовини із вмісту кишечника.

У деяких випадках міграція аскарид може викликати різні прояви шкіри. Ці прояви зазвичай викликають алергічну реакцію на продукти обміну речовин та токсини, що виділяються паразитом. Деякі з можливих шкірних симптомів при аскаридозі: висипання на шкірі, кропив'янка, екзема, дерматит, набряк шкіри тощо.

Визначення антитіл IgG до аскарид в даному пакеті досліджень дозволяє пов'язати шкірні прояви з можливим розвитком аскаридозу. Дані антитіла виробляються в організмі до кінця гострого перебігу інфекції та зберігаються протягом тривалого часу.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь може вказувати на:

• активну форму інфекції;
• хронічний перебіг інфекції;
• перехід у ремісію.

Негативна відповідь може вказувати на:

• початковий етап розвитку інфекції;
• відсутність інфекції.

Хелікобактер  пілорі (Helicobacter pylori, HP), сумарні антитіла IgA, IgM, IgG

Хелікобактер  пілорі (Helicobacter pylori, HP) – це бактерія, що живе в шлунково-кишковому тракті людини, переважно у шлунку і 12-палій кишці. Він відіграє ключову роль у розвитку різних захворювань ШКТ, включаючи хронічний гастрит, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. У деяких випадках може бути причиною розвитку прогресивного раку.

Симптоми інфекції до певного моменту незначні. Але при розвитку гастриту чи виразки клініка буде яскравішою. До ранніх проявів можна віднести дискомфорт в епігастрії з нападами печії. Тому найчастіше пацієнти не звертаються за допомогою своєчасно.

Інкубаційний період інфекції, викликаної хелікобактером пілорі, може бути тривалим і продовжуватися багато років. Це пов'язано з тим, що незначна кількість бактерії може тривалий час перебувати у вигляді умовно-патогенної флори. При цьому саме захворювання не розвиватиметься.

При розвитку гастриту або виразкової хвороби, асоційованих з Хелікобактером пілорі ,можуть виявлятися наступні симптоми:

• диспепсія;
• біль у животі – гострий або тупий у верхній частині живота, особливо натще або вночі;
• нудота та блювання особливо після прийому їжі;
• втрата апетиту та ваги;
• почуття повноти після вживання невеликої кількості їжі;
• печія;
• кривавий або чорний стул.

Зв'язок дерматологічних проблем з Хелікобактером пілорі – опосередкований. Шкірні проблеми можуть спостерігатися при проблемах з шлунково-кишковим трактом, які й можуть бути асоційовані з бактерією. Тому дерматологи часто призначають оцінку антитіл до ХП, щоб перевірити, чи розвивається гастрит, чи ні.

Сумарні антитіла IgA, IgM, IgG до Helicobacter pylori (H. pylori) є тестом, який дозволяє визначити наявність антитіл (імуноглобулінів) до цієї бактерії в крові пацієнта.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може свідчити про поточну або минулу інфекцію, а негативний найчастіше виключає її розвиток.

Білірубін загальний (Bilirubin total, TBIL)

Білірубін загальний – це жовтий пігмент, який бере участь у руйнуванні червоних кров'яних клітин. Коли червоні кров'яні клітини старіють чи ушкоджуються, вони руйнуються. Гемоглобін у них розкладається на білівердин, який згодом перетворюється на білірубін. Загальний білірубін є сумою двох форм: прямого (або кон'югованого) і непрямого (або некон'югованого).

Важливі функції білірубіну:

1. Виведення токсинів. Білірубін є продуктом розкладання старих чи пошкоджених червоних клітин крові. Печінка обробляє їх та конвертує у кон'югований (прямий) білірубін, який розчиняється у воді та виводиться з організму через жовчні шляхи та нирки. Цей процес допомагає запобігти розвитку токсичного ефекту на організм.
2. Колір жовчі. Він міститься в жовчі, надаючи їй жовтого кольору. Жовч – це рідина, яка виробляється печінкою та відіграє ключову роль у травленні, допомагаючи розподіляти жири в кишківнику.
3. Участь у травленні. Жовч, що містить білірубін, допомагає правильно засвоювати жири.
4. Метаболічні процеси. Він бере участь у різних метаболічних процесах.

Зв'язок білірубіну зі шкірою значний. Саме через високий рівень білірубіну шкіра та білки очей набувають жовтуватого відтінку. Цей стан називається жовтяниця чи іктеричність. Вона вказує на проблеми з печінкою, жовчним міхуром або жовчними протоками, які можуть вплинути на здоров'я шкіри. Шкіра при жовтяниці може також виглядати блідою або сірувато-жовтою.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• гепатит (вірусного чи невірусного генезу);
• жовчнокам'яну хворобу;
• цироз печінки;
• гемолітичну анемію;
• обструкцію жовчних проток;
• генетичні розлади.

Низький рівень може вказувати на:

• анемію;
• гіпотиреоз;
• гіповолемію;
• рідкісні спадкові стани.

Білірубін прямий (Bilirubin direct, DBIL)

Прямий білірубін (або кон'югований білірубін) – це вид білірубіну, який пов'язаний з глюкуроновою кислотою в печінці, розчинний у воді і є наслідком перетворення непрямого білірубіну. Він вільно виводиться з організму через жовчні шляхи та нирки.

Кон'югація – це хімічний процес, при якому молекула глюкуронової кислоти прикріплюється до молекули білірубіну. Вона призводить до того, що білірубін стає водорозчинним, що дозволяє йому бути виведеним з організму через жовч і сечу.

Прямий білірубін важливий для організму, тому що він відіграє роль у процесі виведення відходів обміну речовин і токсинів, а також бере участь у процесах травлення.

Високий рівень прямого білірубіну може бути пов'язаний з жовтяничністю шкіри та склер. Це відбувається через його накопичення в організмі, зокрема в шкірі. Разом з жовтуватим відтінком може з'являтися свербіж та почервоніння шкірних покривів.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• жовчнокам'яну хворобу;
• гепатит;
• цироз печінки;
• інші проблеми з жовчовивідною системою.

Низький рівень може вказувати на:

• анемію;
• спадкові патології.

Білірубін непрямий (Bilirubin undirect, DBIL)

Білірубін непрямий (або некон'югований білірубін) – це форма білірубіну, яка не пов'язана з білками в крові та не може бути розчинена у воді. Цей вид білірубіну також утворюється під час руйнування еритроцитів. Гемоглобін визначається як гем і глобін. Гем перетворюється на білівердин, який потім перетворюється на білірубін. Цей білірубін у своїй непрямій формі не розчиняється у воді і не пов'язаний з глюкуроновою кислотою. Він повинен конвертуватися у прямий білірубін у печінці, щоб бути виведеним з організму із жовчю.

Він також дуже важливий в обмінних процесах, діагностиці патологій печінки та гемолітичних захворювань.

Підвищений рівень непрямого білірубіну в крові можуть призводити до жовтяничності шкіри та склер. Цей симптом, відомий як жовтяниця, що пов'язана із порушенням обміну білірубіну в організмі.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• гемолітичну анемію;
• захворювання печінки (гепатит чи цироз печінки);
• захворювання жовчних шляхів (закупорка або обструкція жовчних шляхів);
• синдром Гільберта;
• травми чи гематоми.

Низький рівень може вказувати на:

• анемію;
• спадкові патології.

Аланін амінотрансфераза (ALT, ALT)

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це фермент, який відіграє важливу роль в обміні речовин в організмі. Він знаходиться в різних тканинах, включаючи печінку, серце та нирки, але більш специфічний для печінки. АЛТ бере участь у процесі трансамінування, який є передачею аміногрупи від однієї амінокислоти до іншої. Цей процес важливий для утворення нових амінокислот, підтримки їх обміну в організмі та утворення енергії у клітинах. Він також є компонентом глюконеогенезу – процесу синтезу глюкози з невуглеводних джерел.

Коли тканини клітин ушкоджуються або руйнуються через травму, АЛТ може потрапляти у кров.

Зв'язок АЛТ та дерматологічних проблем простежується лише за наявності проблем з печінкою. Гепатит, цироз та інші патології часто призводять до розвитку жовтяничності шкіри, появи висипу та сверблячки.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• цироз печінки;
• алкогольний цироз печінки;
• жирову хворобу печінки;
• гепатоцелюлярну карциному;
• аутоімунні захворювання печінки;
• м'язові травми;
• жовчнокам'яну хворобу.

Низький рівень АЛТ є нормою.

Приймання антибіотиків та деяких протизапальних препаратів може призвести до хибного підвищення рівня АЛТ.

Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, АСТ, AST)

Аспартатамінотрансфераза (AST) – це фермент, який знаходиться в клітинах тканин організму, особливо в серцевій та печінковій тканинах. AST відіграє важливу роль у метаболізмі амінокислот, особливо аспартату та альфа-кетоглутарату. Він перетворює аспартат (амінокислота) та α-кетоглутарат в оксалоацетат та глутамат. Цей біохімічний процес є частиною циклу кетокислот, який має ключове значення для обміну амінокислот та вуглеводів в організмі.

Коли клітини пошкоджуються чи руйнуються, AST потрапляє до кровотоку. Це може статися при захворюваннях серця, печінки, м'язів та інших тканин.

Деякі захворювання, що призводять до підвищення AST, такі як хронічний гепатит або цироз печінки, можуть мати побічні ефекти на стан шкіри. Наприклад, може спостерігатися свербіж, жовтяничність шкіри, почервоніння та сухість шкіри.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• гепатит;
• цироз печінки;
• алкогольний гепатит;
• жирову дистрофію печінки (накопичення жиру в печінці);
• пухлину у печінці;
• інфаркт міокарда;
• серцеву недостатність;
• стенокардію;
• міопатію;
• рабдоміоліз;
• панкреатит;
• травми чи операції.

Низький рівень АСТ найчастіше не несе медичної цінності.

Надмірне вживання алкоголю або наркотичних речовин, а також деякі ліки, включаючи певні антибіотики, антидепресанти, антигрибкові препарати та антиневралгічні препарати можуть призводити до помилкового підвищення рівня ферментів.

Гамма-глутамілтрансфераза (Gamma glutamyl transferase, GGT, ГГТ)

Гама-глутамілтрансфераза (ГГТ) – це фермент, який відіграє важливу роль у метаболізмі амінокислот та передачі гамма-глутамінової групи між молекулами. Він присутній у різних тканинах організму, включаючи печінку, нирки та підшлункову залозу. У великій кількості він виявляється в печінці та жовчовивідних шляхах, що робить його одним з найважливіших маркерів захворювань печінки. Крім того, ГГТ відіграє роль у метаболізмі глутатіону, який є антиоксидантом та захищає клітини від пошкодження вільними радикалами.

Рівень ферменту може бути підвищений у разі хвороб печінки або жовчних шляхів, які можуть вплинути на стан шкіри. Наприклад, захворювання печінки, такі як цироз або гепатит, можуть викликати жовтяничність шкіри та склер через порушення обробки білірубіну, що також пов'язано з погіршенням стану печінки. Крім того, ці стани часто призводять до висипу, свербежу та почервоніння шкіри.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• захворювання печінки – гепатит чи цироз;
• алкогольне ушкодження печінки;
• захворювання жовчовивідних шляхів;
• цукровий діабет;
• холестаз;
• ожиріння.

Знижений рівень найчастіше не несе медичної значимості.

Лужна фосфатаза (Alkaline phosphatase, ЛФ, ALP)

Лужна фосфатаза (ЛФ) – це фермент, який присутній у різних тканинах людини, включаючи печінку, кістки, нирки та кишківник. Він бере участь у різних біологічних процесах, включаючи обмін речовин у кістках та утворення нуклеїнових кислот.

Підвищений рівень лужної фосфатази може свідчити про захворювання печінки, такі як гепатит, цироз або жовчнокам'яна хвороба.

Інші функції ЛФ:

1. Обмін речовин у кістках. Допомагає у відновленні та зростанні кісток, підтримуючи здоров'я скелета. Лужна фосфатаза важлива для міцності та правильної структури кісткової тканини.
2. Детоксикація. Допомагає руйнувати токсичні хімічні речовини.
3. Травлення. Відіграє важливу роль у травленні, допомагаючи урізноманітнити різні речовини в кишківнику.
4. Розвиток органів. Під час вагітності рівень лужної фосфатази збільшується, що сприяє розвитку плаценти та кісток плода.
5. Загоєння ран та зростання клітин. Бере участь у загоєнні ран та зростанні клітин.

Деякі захворювання, такі як хвороби печінки та кісток, які проявляються підвищенням рівня лужної фосфатази у крові, також можуть впливати на стан шкіри. Деякі захворювання печінки можуть спричинити подразнення, висипання або зміну кольору шкіри, а остеопороз та інші захворювання кісток призводять до змін шкірних покривів, особливо на руках та ногах.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• хвороби печінки – гепатит, цироз печінки або жовчнокам'яна хвороба;
• хвороби кісток – остеомієліт, пухлини чи інші;
• гіперпаратиреоз;
• хвороби нирок – хронічна ниркова недостатність;
• рак.

Низький рівень лужної фосфатази в крові є рідкісним явищем і зазвичай не пов'язаний із захворюваннями.

Холестерин (Total Blood Cholesterol, ХС, CHOL)

Холестерин (загальний холестерин крові, ХС, CHOL) – це жироподібна речовина, яка присутня у крові людини. Він є одним з компонентів клітинних мембран і використовується для синтезу гормонів, вітаміну D та жовчних кислот. Він знаходиться в організмі у двох основних формах:

1. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) – "поганий" холестерин. Високий рівень ЛПНЩ пов'язаний з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Вони переносять холестерин до клітин і можуть відкладатися на стінках артерій, утворюючи бляшки, що може призвести до атеросклерозу та серцевих захворювань.
2. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) – "хороший" холестерин. Пов'язаний із зниженням ризику серцево-судинних захворювань. ЛПВЩ видаляють надлишок холестерину з крові та повертаються в печінку для обробки та виведення з організму.

Також є перехідна група – ліпопротеїни дуже низької щільності.

Холестерин виконує кілька важливих функцій:

1. Структурний компонент клітки. Він входить до складу клітинних мембран, забезпечуючи їхню стабільність і цілісність. Завдяки холестерину клітинні мембрани залишаються гнучкими та функціональними.
2. Попередник гормонів. Він є попередником гормонів, включаючи статеві гормони (естроген та тестостерон) та гормони кори надниркових залоз, включаючи кортизол.
3. Синтез вітаміну D. Холестерин бере участь у процесі утворення вітаміну D у шкірі під дією ультрафіолетових променів. Вітамін D важливий для здоров'я кісток та імунної системи.
4. Синтез жовчної кислоти. Холестерин допомагає синтезувати жовчну кислоту, яка необхідна для травлення та утворення кислоти у кишківнику.

Екзогенний холестерин надходить в організм з їжею, особливо з продуктами тваринного походження, такими як м'ясо, молоко, яйця та риба. Після утворення через шлунково-кишковий тракт холестерин потрапляє у кров, де зв'язується з білками, утворюючи ліпопротеїни низької та високої щільності. А ендогенний холестерин -  той, що синтезується у печінці.

Нормальний рівень холестерину є важливим для стану шкіри. Він забезпечує підтримку нормальної зволоженості та пружності шкіри, бере участь у процесах загоєння ран та відновлення покриву та запобігає втраті вологи.

Високий або низький рівень холестерину в крові може призводити до розвитку подразнень, сухості, вугрової хвороби та посилювати прояв псоріазу тощо.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• сімейну гіперхолестеринемію;
• підвищений ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи;
• дієту з підвищеним вмістом жирних продуктів;
• відсутність фізичної активності;
• надмірну вагу та ожиріння;
• куріння;
• цукровий діабет;
• гіпертонічну хворобу.

Низький рівень може вказувати на:

• підвищену активність щитовидної залози;
• мальабсорбцію;
• гіпертиреоїдизм;
• анорексію;
• злоякісні захворювання;
• хронічні захворювання печінки;
• постінфекційні стани.

Деякі ліки, такі як статини та фібрати можуть спричинити тимчасове зниження холестерину.

Глюкоза (Glucose, GLU)

Глюкоза (GLU) – це вид цукру, який є основним джерелом енергії для організму. Вона відіграє ключову роль у забезпеченні клітинних процесів та підтримці життєво важливих функцій органів та систем. Декілька важливих функцій глюкози:

1. Джерело енергії. Вона окислюється в клітинах за допомогою гліколізу, щоб забезпечити здатність клітин виконувати свої функції.
2. Підтримка рівня цукру в крові для нормального розвитку мозку та інших органів.
3. Збереження глікогену. Надлишок глюкози, який не використовується відразу як джерело енергії, може бути перетворений на глікоген і збережений у печінці та м'язах. Глікоген служить резервом енергії і може бути перетворений назад на глюкозу, коли організму буде потрібна додаткова енергія.
4. Підтримка нормального обміну речовин. Вона відіграє основну роль в обміні речовин, допомагаючи контролювати процеси синтезу і обчислювати параметри роботи метаболізму.
5. Підтримка функцій нервової системи. Головний мозок особливо залежить від надходження глюкози, оскільки він не вміє ефективно накопичувати запаси енергії.
6. Підтримка здоров'я шкіри. Нормальний рівень глюкози в крові важливий для здоров'я шкіри, оскільки він забезпечує клітинну її активність для регенерації та підтримки здоров'я тканин.

При підвищенні або зниженні рівня глюкози може розвиватися сухість шкіри, уповільнення процесу загоєння ран, вугрова хвороба, схильність до обтяженого перебігу інфекцій шкіри, пігментація шкіри (особливо при цукровому діабеті) та ін.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• цукровий діабет;
• стрес;
• гормональні зміни;
• гестаційний діабет;
• пухлини;
• переддіабет;
• панкреатит;
• синдром полікістозних яєчників;
• гіпертиреоз;
• тяжкий перебіг інфекції.

Низький рівень може вказувати на:

• цукровий діабет;
• неправильний раціон харчування;
• блідість шкіри через недостатнє кровопостачання;
• тремор;
• запаморочення та слабкість;
• безсоння та втому;
• сухість шкірних покривів;
• слабкість у м'язах.

Деякі ліки, включаючи гормональні препарати, стероїди та діуретики, можуть тимчасово підвищувати рівень глюкози у крові.

Правила підготовки

Цей пакет досліджень слід здавати після дотримання всіх правил підготовки:

• відмовитися за 5-7 годин від їжі;
• виключити за 3 доби проведення масажу, фізіопроцедур та інструментальних методів дослідження;
• утриматися за 3 доби від інтенсивної фізичної активності;
• не вживати за 72 години спиртні напої;
• уникати за 2 доби стресових ситуацій та нервової перенапруги;
• не курити за 30 хвилин.

Також слід відмовитись від приймання лікарських засобів, які можуть вплинути на результати дослідження. Але про це варто проконсультуватися з лікарем.

Недотримання правил підготовки може призвести до отримання хибних результатів.

Важливі примітки

Зазначимо, що будь-який отриманий результат не є остаточним діагнозом. Після отримання відповідей на даний пакет досліджень потрібно проконсультуватися з лікарем. Тільки він на підставі отриманих даних, а також після фізикального огляду та збору анамнезу зможе поставити остаточний діагноз та призначити терапію, якщо така потрібна.