Оберіть категорію

Код

Назва

Ціна

Термін

{{ analyze.cmb2.price_options.price_cost }} грн. {{ analyze.cmb2.price_options.price_discount }} грн.

{{ analyze.cmb2.price_options.price_cost }} грн.

{{ analyze.cmb2.price_options.price_term }}

По запиту нічого не знайдено, спробуйте змінити пошуковий запит.

Пакет аналізів: "Маркери COVID-19"

Код

Назва

Ціна

Термін

194

Пакет аналізів: “Маркери COVID-19”

  • Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)
  • D-димер (D-dimer)
  • Феритин (Ferritin)
  • С-реактивний білок (C-reactive protein, С-РБ, CRP) кількісне дослідження
  • Аланінамінотрансфераза (Alanine aminotransferase, АЛТ, ALT)
  • Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, АСТ, AST)
  • Лактатдегідрогеназа (Lactate dehydrogenase, ЛДГ, LDH)

970 грн.

1 дн.

Вид забору


Пакет аналізів “Маркери COVID-19” це комплексне дослідження, яке включає низку лабораторних аналізів та біохімічних показників, призначених для оцінки стану пацієнтів. Він може допомогти лікарям у діагностиці захворювання та веденні пацієнтів при підтвердженому діагнозі або підозрі на COVID-19.

Цей пакет аналізів надає лікарям інформацію про загальний стан пацієнта, включаючи запальні процеси, стан печінки та системи згортання крові, що дуже важливо при діагностиці та оцінці ступеня тяжкості розвитку інфекцій, включаючи COVID-19.

COVID-19: опис

COVID-19, або коронавірусна хвороба 2019 року – це інфекційне захворювання, спричинене коронавірусом SARS-CoV-2. Саме цей вірус був вперше ідентифікований наприкінці 2019 року в Китаї, він швидко поширився по всьому світу як пандемія.

COVID-19 є висококонтагіозним вірусом, тому легко передається від людини до людини. Шлях передачі – повітряно-краплинний. Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка ротової порожнини, носа та очей.

Інкубаційний період інфекції зазвичай становить від 2 до 14 днів, але в деяких випадках може бути більш тривалим.

Симптоми COVID-19 у кожної людини можуть відрізнятися залежно від ступеня тяжкості захворювання. Найчастіше до них належать:

  1. Біль у горлі чи дискомфорт.
  2. Сухий кашель (може бути одним із перших симптомів).
  3. Тяжкість у грудях та утруднене дихання, що може призвести до тяжкої форми захворювання.
  4. Гарячка та підвищення температури тіла.
  5. Почуття слабкості та втоми.
  6. Втрата сприйняття запаху та смаку – аносмія та агезія.
  7. Головний біль.
  8. Біль у м'язах та суглобах.
  9. Блювота та діарея.

У деяких інфікованих симптоми коронавірусної інфекції можуть не розвиватися.

Інфекція також часто є причиною багатьох ускладнень на різні системи органів. Найчастіше до них належать:

  • пневмонія – запалення легенів, яке може призвести до кашлю, утруднення дихання та зниження насичення киснем;
  • ГРДС (гострий респіраторний дистрес-синдром) – важке ускладнення, у якому легені перестають ефективно забезпечувати організм киснем;
  • міокардит – запалення серцевого м'яза, що може призвести до аритмій та серцевої недостатності;
  • тромбоз та емболія – утворення згустків крові в судинах, що може спричинити серйозні порушення, включаючи інсульт та тромбоемболію;
  • енцефалопатія – порушення роботи мозку, яке може виявлятися такими симптомами, як сплутаність свідомості, галюцинації та судоми;
  • ниркова недостатність – серйозне порушення функції нирок;
  • діарея та нудота – гастроінтестинальні симптоми можуть супроводжувати хворобу;
  • проблеми з судинами та серцево-судинною системою – може включати гіперкоагуляцію (підвищене скупчення тромбів) та підвищений ризик інфаркту міокарда та інсульту.

У деяких пацієнтів, що вилікувалися, спостерігаються довгострокові наслідки для здоров'я. Наприклад, втома, проблеми з диханням, проблеми з серцем і мозком, втрата нюху тощо, які можуть тривати протягом кількох місяців.

На жаль, вірус постійно мутує, що призводить до появи нових штамів. Вони можуть мати більш високий ризик передачі, здатність легко обійти імунітет, отриманий після одужання або вакцинації, а також призвести до розвитку більш серйозних симптомів і наслідків для здоров'я.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

  • підозра на COVID-19;
  • підтверджений діагноз коронавірусної інфекції;
  • наявність ризику ускладнень;
  • наявність супутніх захворювань.

Дослідження потрібне для:

  • діагностики COVID-19;
  • визначення ступеня тяжкості перебігу коронавірусної інфекції;
  • визначення ризику розвитку ускладнень;
  • моніторингу перебігу захворювання;
  • оцінки ефективності лікування;
  • оцінки функцій печінки

Призначає аналіз: інфекціоніст, терапевт, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)

Розгорнутий аналіз крові (РАК, ЗАК чи загальний аналіз крові) – це аналіз різних структур крові: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, гемоглобіну та інших. Цей аналіз дає поняття про стан крові і може допомогти виявити різні порушення, такі як анемія, інфекція, запалення та ін.

Апаратна методика передбачає використання сучасного обладнання під час проведення РАК, яке автоматично підраховує різні компоненти крові. Це значно прискорює процес проведення дослідження та робить його більш точним.

Ручний підрахунок лейкоцитарної формули – це метод діагностики, у якому лейкоцити (білі кров'яні клітини) підраховуються вручну. Лейкоцитарна формула включає відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів (нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли, базофіли), що може бути важливо при оцінці імунної відповіді та виявленні різних патологій. Хоча більшість лабораторій використовують автоматизовані аналізатори для підрахунку лейкоцитарної формули, ручний підрахунок досі застосовується для більш детального вивчення стану лейкоцитів.

Розгорнутий аналіз крові включає такі параметри:

  1. Кількість лейкоцитів (WBC) – це загальна кількість білих кров'яних клітин за обсягом крові. Рівень лейкоцитів може підвищитися у відповідь на інфекцію, зокрема на коронавірус. Це може бути ефект активації імунної системи для боротьби з інфекцією. Деякі тяжкі випадки COVID-19 можуть знизити рівень лейкоцитів. Це може бути пов'язане з пригніченням кісткового мозку або втратою лейкоцитів внаслідок інфекції.
  2. Еритроцити, або червоні кров'яні клітини, забезпечують перенесення кисню від легень до тканин та вуглекислого газу назад у легені. Підвищений рівень еритроцитів може бути наслідком гіпоксії (нестачі кисню), яка може виникнути при COVID-19, коли функцію дихання порушено. Знижений рівень може бути пов'язаний з розвитком анемії при коронавірусі, кровотечею або пригніченням кісткового мозку.
  3. Гемоглобін – це білок, який знаходиться в еритроцитах та відповідає за перенесення кисню до тканин та вуглекислого газу назад до легень. Підвищений рівень гемоглобіну може бути наслідком гіпоксії COVID-19, коли функція легень порушена. Зниження рівня гемоглобіну може бути спричинене різними факторами, такими як анемія, крововтрата, руйнування еритроцитів та інші, що також може провокувати коронавірус.
  4. Гематокрит – це співвідношення елементів крові до загального обсягу. Підвищений гематокрит може свідчити, що організм починає компенсувати гіпоксію за допомогою збільшення кількості еритроцитів. Це може бути реакція на тяжкий перебіг COVID-19. Рівень може знижуватися через різні причини, включаючи анемію, крововтрату та інші фактори, спричинені інфекцією.
  5. Середній обсяг еритроцитів (MCV) вимірює середній обсяг еритроцитів у крові. Підвищення MCV може бути пов'язане з різними факторами, такими як дефіцит вітаміну B12 або фолієвої кислоти, які можуть бути спричинені COVID-19 або супутніми станами. Зниження MCV може бути викликано різними причинами, такими як дефіцит заліза, який може виникнути через руйнування еритроцитів, крововтрату або за інших причин, пов'язаних з інфекцією.
  6. Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) вимірює середню кількість гемоглобіну в одному еритроциті. Підвищення MCH може бути пов'язане з різними факторами, включаючи дефіцит вітамінів, особливо B12 та фолієвої кислоти, викликаними COVID-19. Зниження MCH також може бути результатом дефіциту заліза, що може статися через руйнування еритроцитів, крововтрату або інші причини, пов'язані з інфекцією.
  7. Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) вимірює стійкість гемоглобіну в еритроцитах. Підвищення MCHC може бути спричинене різними факторами, такими як зневоднення або інші стани, що впливають на стабільність гемоглобіну в еритроцитах. Це може бути реакцією на інфекцію. Зниження MCHC пов'язане з дефіцитом заліза чи іншими станами, пов'язаними з інфекційним процесом.
  8. Кількість тромбоцитів (PLT) вимірює кількість тромбоцитів у одиниці об'єму крові. Збільшення може бути реакцією на коронавірус, що може вказувати на ризик утворення тромбів. Зниження рівня пов'язане з різними факторами, включаючи збільшене руйнування тромбоцитів, пригнічення кісткового мозку або збільшене споживання тромбоцитів при утворенні тромбів, що також пов'язане з коронавірусом.
  9. Ширина розподілу еритроцитів (RDW) вимірює мінливість розмірів еритроцитів. Підвищення може вказувати на дефіцит заліза, вітаміну B12 чи кисневу недостатність при коронавірусі. Зниження RDW у більшості випадків менш характерне для COVID-19.
  10. Ширина розподілу тромбокриту (PCT) вимірює мінливість розмірів тромбоцитів. Підвищення рівня пов'язане із тромбозом, пневмонією або підвищеною активацією тромбоцитів у відповідь на коронавірусну інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  11. Середній обсяг тромбоцитів (МПВ) вимірює середній розмір тромбоцитів. Збільшення рівня може бути пов'язане з активацією тромбоцитів у відповідь на інфекцію або вакцинацію, яка може відбуватися при коронавірусній інфекції. Зниження не має медичної цінності.
  12. Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) вимірює мінливість розмірів тромбоцитів. Збільшення PDW може бути пов'язане з різними станами, включаючи тромбози або підвищену активацію тромбоцитів у відповідь на інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  13. Мієлоцити – це не остаточно зрілі клітини, що передують утворенню нейтрофілів, які є одними з типів білих кров'яних клітин. Підвищення рівня пов'язане з активацією кісткового мозку у відповідь інфекцію, зокрема на коронавірус. Зниження не має медичної цінності.
  14. Метамієлоцити – це лейкоцити, які перебувають у проміжній стадії розвитку. Підвищення рівня пов'язане з активацією кісткового мозку у відповідь на інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  15. Паличкоядерні нейтрофіли – це незрілі форми нейтрофілів, які мають форму палички. Вони передують сегментованим (сегментоядерним) нейтрофілам. Підвищення рівня є відповіддю на коронавірусну інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  16. Сегментоядерні нейтрофіли – це зрілі форми нейтрофілів із сегментованими ядрами. Вони є основною сполукою нейтрофілів у периферичній крові. Підвищення рівня є відповіддю на коронавірусну інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  17. Еозинофіли – це вид білих кров'яних клітин. Вони грають роль у реакції на запалення. Підвищення їхнього рівня пов'язане з алергічними реакціями або іншими запальними процесами, у тому числі спричиненими коронавірусною інфекцією. Зниження не несе медичної цінності.
  18. Базофіли – це ще один вид білих кров'яних клітин, які відіграють реакцію на запальні процеси. Підвищення рівня також опосередковано пов'язане з розвитком коронавірусу в організмі. Зниження не має медичної цінності.
  19. Моноцити – це тип білих кров'яних клітин, які відіграють роль у імунній відповіді в умовах інфекції. Підвищення рівня моноцитів може бути реакцією на розвиток коронавірусної інфекції в організмі. Зниження не має медичної цінності.
  20. Лімфоцити – це ще один тип білих кров'яних клітин, які відповідають за імунний захист організму. Їх збільшення пов'язане із запальним процесом, що викликаний інфекцією. Зниження не має медичної цінності.
  21. Віроцити – клітини, інфіковані вірусами. Їхнє підвищення в аналізі говорить про розвиток коронавірусної інфекції. Зниження не має медичної цінності.
  22. Плазматичні клітини чи плазмоцити – це білі кров'яні клітини, які відіграють важливу роль в імунній системі. Збільшення їхньої кількості є відповіддю на вірусну інфекцію. Зниження не має медичної цінності.
  23. ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) є мірою того, як швидко еритроцити осідають у пробірці за певний час. Рівень ШОЕ може підвищуватись у відповідь на коронавірусну інфекцію. Зниження не має медичної цінності.

Д-димер

D-димери є білками або білковими фрагментами, які з'являються в результаті руйнування згустків фібрину. Фібрин – це речовина, яка грає ключову роль у процесі коагуляції крові. Коли судини пошкоджуються, організм активує систему зсідання крові, щоб зупинити кровотечу. Однак після того, як пошкодження загоїлося, згустки фібрину, що залишилися, повинні бути зруйновані.

D-димер є продуктом цього руйнування згустків фібрину. Вони виявляються в крові та можуть бути маркерами для оцінки активації системи згортання крові. Їхній рівень може підвищуватися в різних станах, наприклад, при тромбозах (утворення згустків крові в судинах) або дисемінованому внутрішньосудинному згортанні (ДВЗ-синдром).

D-димер відіграє ключову роль при діагностиці тромбозів, але також використовується при оцінці інфекційних і ракових процесів. Так, він використовується для оцінки стану пацієнтів із коронавірусною інфекцією. За допомогою цього маркера можна діагностувати такі стани:

  • гіперкоагуляція – підвищена схильність до утворення тромбів у судинах;
  • тромбози, включаючи глибокі венозні тромбози (ГВТ) та легеневі емболії (ЛЕ);
  • запальний процес, пов'язаний із COVID-19.

Крім того, рівень маркера може підвищуватись і при вагітності.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

  • тромбоз та емболію;
  • запальний процес;
  • розвиток коронавірусної інфекції;
  • тяжкий перебіг коронавірусної інфекції;
  • гіперкоагуляцію;
  • онкологічне захворювання;
  • захворювання серця.

Знижений рівень може вказувати на:

  • відсутність інфекції;
  • ранні етапи розвитку коронавірусу;
  • ефективність лікування;
  • поліцитемію;
  • гіперфібриногенемію;
  • гіпофібриноліз.

Антикоагулянти, які використовуються для запобігання згортанню крові, можуть знизити рівень D-димерів. А після хірургічного втручання чи травми рівень маркера може тимчасово збільшитися.

Феритин (Ferritin)

Феритин – це білок, який в організмі людини відповідає за зберігання та транспортування заліза. Він виконує низку важливих функцій:

  1. Зберігання заліза. Зберігає резервне залізо у безпечній та неактивній формі, запобігаючи його токсичному впливу на органи та тканини.
  2. Транспортування заліза. Вивільняє залізо, коли організм його потребує, забезпечує його транспортування в місця, де воно необхідне для синтезу гемоглобіну та інших важливих молекул.
  3. Регулювання рівня заліза. Підвищення чи зниження рівня феритину може бути для організму сигналом про необхідність коригування рівня заліза.
  4. Діагностика хвороб. Вимірювання феритину в крові часто використовується в медичній діагностиці для оцінки стану рівня заліза та визначення різних станів, таких як анемія чи гемохроматоз.
  5. Антиоксидантний захист. Виконує антиоксидантні функції, допомагаючи запобігти пошкодженню клітин вільними радикалами та зменшити окислювальний стрес.

Процес формування феритину починається з проникнення заліза в організм разом із продуктами харчування та різними добавками. Потім залізо потрапляє в кишківник і всмоктується до крові, де розпадається на феритин та інші білки. Крім того, феритин синтезується в клітинах організму, особливо в клітинах печінки, селезінки та кісткового мозку. Синтез феритину регулюється рівнем заліза.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

  • гіперферитинемічний синдром при коронавірусі;
  • розвиток коронавірусної інфекції;
  • запальні процеси;
  • синдром надлишкового накопичення заліза;
  • гемохроматоз;
  • хронічні запальні захворювання;
  • патології печінки;
  • системні захворювання;
  • алкогольне захворювання печінки;
  • гемолітичну анемію.

Знижений рівень може вказувати на:

  • дефіцит заліза;
  • ефективність лікування;
  • період одужання;
  • патології шлунково-кишкового тракту;
  • вагітність;
  • генетичні порушення у забезпеченні заліза;
  • хронічні захворювання нирок;
  • патології кісткового мозку.

Прийом препаратів заліза може тимчасово підвищити рівень феритину.

С-реактивний білок (C-reactive protein,SRB, CRP) кількісне дослідження

С-реактивний білок (СРБ або CRP) – це білок, який виробляється у печінці (під впливом певних цитокінів, особливо інтерлейкіну-6 (IL-6)) у відповідь на інфекції, травми чи інші види запальних процесів. Він відіграє важливу роль у системі захисту організму та є частиною вродженого імунітету.

Вимірювання його рівня використовується в медичних дослідженнях та діагностиці для оцінки ступеня активності реакції організму на запалення та спостереження за динамікою цього процесу.

Функції С-реактивного білка:

  1. Індикатор запалення. Рівень СРБ у крові підвищується у відповідь на запалення. Це відбувається внаслідок дії цитокінів, які вивільняються запаленими клітинами.
  2. Активація імунної системи Бере участь у активації комплементарної системи, яка є частиною імунітету та виконує функцію знищення мікроорганізмів.
  3. Фагоцитоз. Може зв'язуватися з поверхнею ДНК та покращувати процес фагоцитозу (поглинання) клітин імунною системою.
  4. Стимуляція виробництва цитокінів. Стимулює вироблення цитокінів, речовин, що регулюють запальні та імунні процеси.

При розвитку запального процесу, макрофаги та моноцити вивільняють цитокіни, які стимулюють печінку для синтезу та виділення СРБ у кров. Рівень СРБ починає стрімко зростати протягом кількох годин і досягає максимуму через 48 годин, а потім швидко знижується. Якщо запальний процес тривалий і призводить до серйозних наслідків для організму, рівень СРБ може зберігатися високим деякий час.

Аналіз не є способом визначення стадії перебігу захворювання чи типу інфекції. Він лише дає лікарям картину про загальний стан пацієнта, а саме вказує на наявність запального процесу в одному з органів.

Кількісне дослідження С-реактивного білка (СРБ) є лабораторним аналізом, який вимірює концентрацію цього білка в крові. Він дозволяє детальніше зрозуміти тяжкість перебігу запального процесу.

Інтерпретація результатів

Високий рівень СРБ може вказувати на:

  • розвиток тяжкої коронавірусної інфекції;
  • тяжкий запальний процес у організмі;
  • розвиток ускладнень інфекції.

Помірний рівень білка вказує на не обтяжений запальний або інфекційний процес, травму, серцево-судинні та аутоімунні захворювання, ожиріння та хронічні патології.

Зниження рівня СРБ під час та після терапії може свідчити про позитивну динаміку.

Спочатку низький рівень СРБ виключає розвиток інфекції та запальних процесів.

Деякі протизапальні препарати та стероїди можуть знижувати рівень СРБ. Під час вагітності та при деяких хронічних патологіях білок може бути підвищений.

Аланін амінотрансфераза (ALT, ALT)

Аланінамінотрансфераза (ALT, Alanine aminotransferase або АЛТ) – це фермент, який відіграє ключову роль в обміні амінокислот в організмі. Він присутній у різних тканинах організму, включаючи печінку, серце, нирки та м'язи. Фермент бере участь в обміні амінокислот, переносячи аміногрупу від амінокислоти аланіну до кетоглутарової кислоти. Цей процес важливий для синтезу глюкози та забезпечення енергії.

Аланінамінотрансфераза знаходиться в клітинах тканин, де відбувається процес обміну амінокислот. Але коли клітини пошкоджуються чи руйнуються, фермент потрапляє у кровотік.

Оскільки АЛТ найактивніше виробляється у клітинах печінки, вимір його рівня часто використовують у медичній практиці як індикатор здоров'я органа. Підвищений рівень ферменту може вказувати на пошкодження печінки або розвиток захворювань, таких як гепатит або цироз.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

  • розвиток ускладнень з боку печінки, спричинені коронавірусною інфекцією;
  • гепатит;
  • цироз печінки;
  • алкогольне ушкодження печінки;
  • жирову дистрофію печінки (неалкогольний стеатогепатит);
  • метаболічний синдром;
  • печінкову недостатність;
  • м'язові травми чи хвороби.

Низький рівень АЛТ найчастіше не несе медичної цінності, але може вказувати на дефіцит вітаміну В6, гіпотиреоз, патологію кісткового мозку та ін.

Низький рівень АЛТ у динаміці свідчить про ефективність терапії.

Деякі антибіотики, протизапальні засоби та інші ліки можуть тимчасово підвищити рівень ферменту, а фенілбутазон та ацетамінофен можуть знизити його.

Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, АСТ, AST)

Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, AST, АСТ) – це фермент, який знаходиться в різних тканинах організму, але переважно в печінці та серці. Він відіграє важливу роль в обміні амінокислот, особливо аспартату та альфа-кетоглутарової кислоти. Коли клітини пошкоджуються або руйнуються, АСТ може вивільнятися в кров, що робить його корисним біомаркером для оцінки стану печінки та серця.

Крім того, фермент бере участь у:

  • утворенні сечовини, важливого метаболіту, що утворюється під час розпаду амінокислот;
  • енергетичному обміні, особливо у процесах, пов'язаних з мітохондріями;
  • транспорті амінокислот у клітинах шляхом обміну амінокислотами;
  • біосинтезі нуклеотидів, які є будівельними блоками для нуклеїнових кислот (ДНК та РНК).

АСТ синтезується внаслідок біосинтезу білка. Процес починається з транскрипції, де інформація з AST гена переписується в молекули іРНК, а останні переносять її з ядра клітини в цитоплазму. У цитоплазмі іРНК є матрицею для трансляції, де відбувається синтез білка. Трансляція включає складання амінокислот у послідовність, яка відповідає структурі ферменту. Поліпептид (ланцюг амінокислот), що вийшов, складається в його тривимірну структуру, після чого виходить активна одиниця аспартатамінотрансферази.

Цей процес є частиною загального механізму синтезу білка в клітині та дозволяє організму підтримувати необхідну кількість ферменту для забезпечення метаболічних процесів.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

  • розвиток ускладнень з боку печінки, спричинені коронавірусною інфекцією;
  • ушкодження печінки;
  • хвороби серця;
  • м'язові ушкодження;
  • інфекції;
  • алкогольне ушкодження печінки.

Низький рівень ферменту рідко несе клінічне значення, але може бути пов'язаний з генетичними порушеннями, дефіцитом вітаміну В6 та недостатньою активністю печінки. Але зниження рівня АСТ в динаміці під час або після лікування говорить про ефективність терапії та/або одужання.

Деякі ліки, такі як статини, антибіотики або препарати для лікування раку можуть викликати підвищення рівня АСТ як побічний ефект.

Лактатдегідрогеназа (Lactate deHydrogenase)

Лактатдегідрогеназа (LDH або ЛДГ) – це фермент, який бере участь в обміні речовин і перетворює лактат та піруват усередині клітин. Фермент присутній у різних тканинах організму, включаючи серце, печінку, м'язи та червоні кров'яні клітини.

Функції лактатдегідрогенази включають:

  1. Перетворення лактату та пірувату. Бере участь у циклі лактат-піруват, перетворюючи лактат на піруват і назад. Цей процес є частиною анаеробного обміну речовин і є важливим для виробництва енергії.
  2. Участь у гліколізі. У процесі, під час якого глюкоза розкладається на піруват, що супроводжується утворенням енергії.
  3. Регулювання pH. Впливає на рівень pH у тканинах. У процесі обміну речовин утворюється молочна кислота (лактат) і ЛДГ бере участь у її метаболізмі, допомагаючи підтримувати оптимальний рівень pH в клітинах.
  4. Індикатор пошкодження тканин. Служить індикатором ушкодження різних тканин, оскільки фермент знаходиться всередині клітин і потрапляє у кровотік при їх пошкодженні.

Зміна рівня ЛДГ у крові може бути індикатором різних патологічних станів, таких як травми, інфекції, пухлини та інші.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

  • важку форму перебігу коронавірусної інфекції;
  • тканинні ушкодження;
  • вірусні, бактеріальні чи грибкові інфекції;
  • онкологічне захворювання;
  • ішемію;
  • аутоімунні захворювання;
  • гемоліз;
  • серцеву недостатність.

Зниження рівня ферменту у крові зазвичай не є клінічно важливим явищем. Але іноді причиною низьких показників може бути нестача вітаміну B6, тяжкі ушкодження клітин та рідкісні генетичні мутації.

Правила підготовки

Щоб унеможливити отримання хибних результатів дослідження, достатньо дотримуватися простих правил підготовки:

  • здавати аналіз натще;
  • не проводити масажі, фізіологічні процедури та інструментальні методи дослідження за 72 години;
  • виключити інтенсивну фізичну активність та стрес за 72 години;
  • не вживати спиртні напої за 24 години та не курити за 1 годину;
  • відмовитись від авіаперельотів за 48 годин.

Важливо відмовитись від медичних препаратів, які можуть призвести до хибних результатів. При вживанні препаратів перед здаванням аналізу слід проконсультуватися з лікарем. Він може скоригувати приймання медикаментів за кілька днів до аналізу.

Можна випити невелику кількість негазованої води перед забором крові.

Важливі примітки

Будь-який отриманий результат не слід розглядати як остаточний діагноз. Обов'язково потрібно звернутися до лікаря, який зможе правильно інтерпретувати відповіді та надати висновок.

Аналізи та ціни Аналізи та ціни Аналізи та ціни Де здати аналізи
Меню

Оберіть мовну версію сайту


Ми використовуємо файли cookie. Продовжуючи перегляд сайту, Ви погоджуєтесь на це.