ПАНЕЛЬ №3. ХАРЧОВІ АЛЕРГЕНИ

Алергія – це надмірна чи аномальна реакція імунної системи на речовини, які зазвичай є абсолютно безпечними для більшості людей. Речовини, що викликають алергічні реакції, називаються алергенами. Алергії можуть виявлятися різними симптомами, включаючи нежить, кашель, свербіж, висипання, а також більш серйозні стани, такі як астма або анафілактичний шок.

Основні характеристики алергії включають:

1. Чутливість. Люди, у яких розвивається алергія, чутливі до певних алергенів. Це означає, що їхня імунна система аномально реагує на ці речовини, на відміну від інших людей.
2. Реакція. При контакті з алергеном у алергіків можуть розвиватися різноманітні симптоми. Це можуть бути симптоми верхніх дихальних шляхів (наприклад, нежить, свербіж у горлі), шкірні симптоми (свербіж, висипання), шлунково-кишкові симптоми (блювання, діарея) і навіть алергічна астма або анафілактичний шок.
3. Індивідуальність. Те, що викликає алергію в однієї людини, може бути безпечним для іншого. Чутливість до алергенів індивідуальна та залежить від генетичних факторів.
4. Лікування та запобігання. Алергії керовані. Лікування може включати антигістамінні препарати, глюкокортикоїди, десенсибілізацію (специфічну імунотерапію) і уникнення контакту з алергенами.

Відповідно до класифікації Гелле і Кумбса розрізняють 4 типи алергічних реакцій:

1. Тип I. Алергічна анафілактична реакція або IgE-залежна реакція. Цей тип реакції безпосередньо пов'язаний із антитілами класу IgE (імуноглобулін Е). Вони активують мастоцити та базофіли, що призводить до вивільнення медіаторів запалення, таких як гістамін. Це типовий механізм алергічних реакцій, таких як алергія на пилок, їжу, укуси комах та атопічний дерматит.
2. Тип ІІ. Антитілозалежна цитотоксична реакція. У цьому випадку антитіла (зазвичай IgG або IgM) безпосередньо зв'язуються з антигенами на поверхні клітин організму, що призводить до їх атаки та руйнування імунною системою. Прикладами є алергічна реакція на деякі ліки чи реакція при трансплантації органів.
3. Тип ІІІ. Алергічна реакція з утворенням імунних комплексів. У цьому типі реакції утворюються комплекси антиген-антитіло, які потім осідають у тканинах організму, викликаючи запалення. Це може статися, наприклад, при системному червоному вовчаку або інших імунокомплексних хворобах.
4. Тип IV. Клітково-середній тип (затримка типу гіперчутливості). Цей тип реакції не пов'язаний з антитілами, а залежить від активації клітин імунної системи, таких як Т-лімфоцити. Це типовий механізм алергічних реакцій, пов'язаних з контактним дерматитом (наприклад, реакція на отруту рослин або метали), а також сальмонельозом та туберкульозом.

Ця класифікація допомагає краще зрозуміти різноманітність алергічних реакцій та визначити підходи до їх лікування та профілактики.

Панель № 3 включає різні продукти, які можуть викликати алергічні реакції у деяких людей. Це важливий інструмент визначення того, на які харчові алергени людина має гіперреакцію.

Проведення даного дослідження допомагає лікарям та пацієнтам керувати дієтою та уникати потенційно небезпечних ситуацій.

Харчові алергени та IgE

Харчові алергени – певні речовини в їжі, які можуть викликати алергічні реакції у деяких людей. Більшість харчових алергенів є білками. Саме вони викликають імунні реакції в організмі.

Харчова алергія може розпочатися у будь-якому віці, як у дитинстві, так і у дорослому віці. Вона, як правило, не проходить з часом і найчастіше зберігається протягом усього життя. Але у дітей алергія може пройти з віком.

Імуноглобуліни E (IgE) – це тип антитіл, що відіграє ключову роль у алергічних реакціях. Саме IgE асоціюються з алергією на їжу, тому вимірювання його рівня у крові корисне для  виявлення харчових алергій.

Ефективність аналізу на IgE для виявлення харчових алергій полягає у:

1. Високій специфічності. Вимірювання рівня IgE може допомогти виявити алергічну реакцію на конкретний алерген чи групу алергенів. Це дозволяє визначити, на які продукти у людини алергія.
2. Безпеці. Аналіз на рівень IgE є безпечним та простим способом виявлення харчових алергій. Він не вимагає введення алергенів в організм (на відміну від шкірних тестів чи проб на продукти), що робить його більш безпечним для більшості пацієнтів. Він дозволений навіть дітям віком до 5 років, на відміну від шкірних проб.
3. Універсальність. Тест на рівень IgE може використовуватися для багатьох харчових алергенів. Пропонована панель тестів дозволяє одноразово перевірити реакцію на різні продукти.

Загальні симптоми для харчових алергій

Клінічна картина харчової алергії може змінюватись в залежності від типу харчового алергену. Ось загальна клінічна картина для деяких типів алергій:

• Алергічний риніт (нежить):
  • закладеність носа;
  • чхання;
  • нежить;
  • свербіж у носі та горлі.
• Алергічний кон'юнктивіт (запалення кон'юнктиви):
  • почервоніння очей;
  • свербіж та печіння очей;
  • набряк повік;
  • сльозотеча.
• Алергічний дерматит (шкірні прояви):
  • почервоніння та запалення шкіри;
  • свербіж та печіння;
  • висипання;
  • набряклість шкіри.
• Алергічна астма:
  • утруднене дихання;
  • відчуття тиску у грудях;
  • кашель у відповідь на алерген.
• Прояви з боку шлунково-кишкового тракту:
  • набряклість губ, язика чи горла;
  • свербіж навколо рота;
  • відрижка чи печія;
  • нудота, блювання чи діарея;
  • коліки в животі.
• Алергічний набряк Квінке (вкрай рідкісний, але серйозний вид алергії):
  • раптове набрякання губ, язика, горла, обличчя або інших частин тіла;
  • утруднене дихання.
• Анафілактичний шок (це тяжка системна алергічна реакція, яка при харчових алергіях виникає рідко):
  • набрякання горла та дихальних шляхів;
  • падіння артеріального тиску;
  • тахікардія (прискорений серцевий ритм);
  • втрата свідомості.

Крос-реакція

Люди, які мають алергію на певний продукт, можуть також реагувати на подібні продукти. Це називається крос-реакцією чи перехресною реакцією. Тобто, якщо людина має гіперреакцію на білки одного продукту – можуть виникнути алергічні симптоми при вживанні іншого продукту з аналогічними білками.

Крос-реакція може розвиватися до алергенів рослин та інших продуктів харчування. Наприклад, у людини з алергією на сире яблуко може виникнути синдром оральної алергії при зустрічі з пилком берези, тому що білки в яблуку структурно схожі на білки в пилку берези. Тому люди, які страждають на сінну лихоманку від певних рослин, можуть також відчувати синдром оральної алергії при контакті з певними продуктами.

Також, алергія на арахіс може призвести до крос-реакції з бобовими, такими як соя і горох, через схожі білки, алергія на рибу може призводити до гіперреакції на морепродукти, такі як креветки, лобстер і кальмар тощо.

Розуміння перехресних реакцій є важливим для тих, хто стикається з харчовими алергіями, оскільки це допомагає уникати продуктів, які можуть викликати алергічну реакцію через схожі білки.

Синдром оральної алергії

Синдром оральної алергії (СОА) – це алергічна реакція або різновид крос-реакції, що розвивається при вживанні певних сирих фруктів, овочів, горіхів або інших продуктів та викликає різні симптоми навколо рота та вух, у горлі та гортані, а також деяких інших місцях. Наприклад, вони можуть включати свербіж, печіння, почервоніння та набряклість.

Основний механізм синдрому оральної алергії полягає у крос-реакції між білками деяких сирих продуктах.

Синдром оральної алергії зазвичай не становить серйозної загрози здоров'ю і зазвичай проявляється лише за вживанні сирих продуктів. При термічній обробці, такій як варіння або випікання, багато цих продуктів стають безпечними для вживання.

Клінічні прояви синдрому оральної алергії:

1. Сверблячка і печіння навколо рота, губ і язика після вживання певних продуктів.
2. Набряк та почервоніння в області навколо рота.
3. Печіння та свербіж у горлі.
4. Біль у вухах або свербіж у вушних проходах.
5. Короткочасне утруднення дихання чи відчуття здавлення у горлі.
6. Сльозотеча та закладеність носа.

Симптоми СОА зазвичай не призводять до серйозніших системних реакцій, таких як анафілактичний шок. Однак у поодиноких випадках симптоми можуть бути більш серйозними, особливо якщо алергія на продукти поєднується з алергією на пилок рослин (крос-реакція).

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• симптоми харчової алергії;
• наявність ризику алергічних реакцій, наприклад, у осіб із обтяженим сімейним анамнезом;
• наявність атопічних захворювань;
• часті рецидиви діатезу та дерматитів у дітей грудного та раннього дитячого віку;
• неясні симптоми, які можуть бути пов'язані з харчовими алергіями.

Дослідження потрібне для:

• діагностики справжньої алергії на один або кілька алергенів;
• визначення дієти;
• керування симптомами алергії.

Призначає аналіз: педіатр, дерматолог, терапевт, гастроентеролог та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Лісовий горіх

Лісовий горіх є поширеною причиною харчової алергії. До класичної клініки в цьому випадку додаються системні симптоми: головний біль, втома, дратівливість та загальне нездужання.

Навіть сліди лісових горіхів у різних продуктах харчування можуть призвести до розвитку алергії. Але це є абсолютно індивідуальним. При цьому гіперреакція на горіхи частіше за інші харчові алергії призводить до анафілактичного шоку.

Симптоми алергічної реакції можуть початися протягом декількох хвилин після контакту з алергеном або можуть бути відкладеними і починатися через кілька годин після вживання горіха.

Сказати точно, які саме білки лісового горіха є алергенними в конкретному випадку – фактично неможливо. Це залежить від особливостей імунної системи людини. Однак, як правило, білки, що містяться в ядрі та оболонці горіха, є основними алергенами.

Алергія на алергени лісового горіха може викликати крос-реакції з аналогічними білками, що містяться в інших продуктах, таких як волоський горіх, мигдаль і арахіс. Це варто враховувати під час вибору дієти.

Часто алергія на горіхи починається у дитячому віці і, як правило, зберігається на все життя. У деяких людей алергія на горіхи може пройти або зникнути з віком, але це індивідуально.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток гіперреакції до алергенів лісового горіха, а негативна – виключає її.

Арахіс

Арахіс часто викликає алергічні реакції через наявність специфічних білків та пептидів у своїй структурі. Він є одним з найбільш поширених та небезпечних харчових алергенів. Алергія на арахіс зазвичай починається в ранньому дитинстві і залишається на все життя. Але трапляються випадки, коли дитина переростає алергію.

В арахісі містяться кілька білків, які можуть виступати як алергени для організму людини:

1. Ara h 1. Цей білок є легким білком, який стабілізує білки всередині арахісу. Ara h 1 може викликати крос-реакції з березовим пилком і має значення у розвитку алергії на арахіс в осіб, чутливих до пилку берези.
2. Ara h 2 і Ara h 6. Ці білки відносяться до сімейства запасних білків і можуть спричинити тяжкі алергічні реакції.
3. Ara h 3. Цей білок є частиною сімейства білків отруйних рослин і також може викликати алергічні реакції у деяких людей.
4. Ara h 8 і Ara h 9. Ці білки відносяться до сімейства ліпід-переносників (lipid transfer proteins) і можуть викликати порівняно м'які або тяжкі алергічні реакції.

Люди, які мають алергічну реакцію на арахіс, схильні до розвитку крос-реакції до інших продуктів. Наприклад, до інших бобових (квасоля та горох), горіхів (лісовий горіх і волоський горіх) та арахісових продуктів (арахісове масло) через схожі білки.

Рівень алергічної реакції може залежати від кількості з'їденого арахісу. Деякі люди можуть реагувати на невелику кількість арахісу, в той час як інші переносять його в невеликій кількості, але мають реакцію при вживанні великої кількості продукту.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на те, що причиною алергії є арахіс, а негативна – виключає її.

Волоський горіх

Алергія на волоський горіх пов'язана з білками, що містяться в горіхах. Вона може маніфестувати у будь-якому віці, включаючи дорослий вік. Однак, на відміну від дитячого віку, коли діти можуть перерости алергію, у дорослих вона зазвичай залишається на все життя. При цьому з часом симптоми можуть посилюватись.

Ключовими білками, відповідальними за алергічну реакцію на волоський горіх, є алергени, такі як Jug r 1, Jug r 2 та Jug r 3. При взаємодії з імунною системою вони викликають виробництво антитіл IgE, специфічних для волоського горіха.

Люди, які мають алергію на волоський горіх, можуть також реагувати на інші горіхи (мигдаль, кеш’ю, фундук і лісовий горіх), насіння соняшнику та гарбуза, деякі фрукти (персики, абрикоси та яблука) та овочі (картопля та морква). Крім того, якщо є алергія на волоські горіхи, організм може також реагувати на їх похідні та продукти, що містять мізерну кількість горіха. Наприклад, на олію та соуси.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь підтверджує алергію на волоський горіх.

Негативна відповідь виключає алергію на волоський горіх.

Мигдаль

Мигдаль – це вид горіхів, який може викликати алергічні реакції в деяких людей.

Ступінь тяжкості розвитку алергії та її проявів варіюватиметься залежно від індивіда та особливостей його імунної системи.

Алергія на мигдаль не обмежується лише дитячим чи дорослим віком. Як і у випадку з більшістю продуктових алергій, вона може виникнути будь-якої миті життя людини, навіть якщо раніше не було жодних ознак алергії. У деяких людей алергічна реакція з віком може посилитися, а в інших – зменшитись. Однак не можна передбачити, чи алергія зникне на мигдаль з часом у конкретної людини.

Можливі і крос-реакції з іншими алергенами:

1. Інші горіхи – волоський горіх, фундук, кеш’ю та лісовий горіх.
2. Фрукти та овочі – персики, абрикоси, морква, картопля та яблука.
3. Продукти харчування та напої – олії, соки та алкогольні напої, що містять мигдальне масло або екстракт мигдалю.
4. Кондитерські вироби – цукерки, печива, торти та інші солодощі з мигдальним борошном.

Пацієнтам з алергією на мигдаль необхідно уникати вживання продуктів, з якими може сформуватися крос-реакція.

Інтерпретація результатів

Результат позитивний свідчить про розвиток реакції саме на мигдаль, а негативний – про те що, що реакція не пов'язана з мигдалем.

Молоко

Молоко є одним з найпоширеніших харчових алергенів, особливо у дітей. Основними білками, що викликають алергію, є казеїн та сироваткові білки (наприклад, альбумін, глобулін та лактоглобулін).

Алергічна реакція на молоко найчастіше проявляється проблемами з боку ШКТ (болі в животі, нудота, блювання та діарея) та шкіри (висипання, свербіж, червоні плями, набряк та почервоніння шкіри).

Але не варто плутати непереносимість молока та алергію на молоко. Це різні поняття, які мають різні механізми та прояви.

Непереносимість – це стан, у якому організм неспроможний правильно перетравлювати лактозу - цукор, що є у молоці. Це відбувається через недостатність ферменту лактази, який потрібен для розщеплення лактози на простіші цукру. А алергія на молоко, з іншого боку, є імунологічною реакцією організму на білки, що містяться в молоці. Обидва ці стани можуть призвести до дискомфорту і подібним симптомам, але вони різні.

Гіперреакція на молоко зазвичай починається в ранньому дитинстві і здебільшого минає з віком. Однак у деяких людей вона може залишатись на все життя.

Також, як і інші типи харчових алергій, реакція на молоко може маніфестувати і у дорослому віці, незалежно від того, вживалися молочні продукти раніше чи ні.

Можливі крос-реакції:

1. Інші молочні продукти – козяче та овече молоко, а також кисломолочні продукти з коров'ячого, овечого та козячого молока.
2. М'ясо (частіше яловичина) та м'ясні продукти. Такі крос-реакції трапляються рідко, але все одно можливі.
3. Продукти, що містять казеїн та сироватковий білок. Останні часто додають у деякі продукти харчування та добавки, такі як соуси, желе, хліб, готові сніданки, батончики та протеїновий порошок.
4. Соя і яйця.

Важливо враховувати такі крос-реакції при складанні дієти.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток реакції на молоко, а негативна – на те, що реакція не пов'язана з молоком.

Білок курячого яйця

Білок курячого яйця є одним з найпоширеніших харчових алергенів, особливо у дітей. Алергія на нього обумовлена ​​реакцією імунної системи на певні білки, що містяться у яйці.

Основний алерген у курячому яйці – овальбумін, який становить більшу частину яєчного білка. Також алергенними можуть бути інші білки, такі як кональбумін та левітин. Найчастіше розвивається класична картина харчової алергії, але додатково може формуватися екзема на шкірі.

У людей з алергією на білок курячого яйця також може виявлятись крос-реакція з іншими продуктами:

1. Яйця інших птахів.
2. М'ясом домашніх птахів – курки, качки та гусака.
3. Латексними виробами.
4. Харчовими добавками, до яких може бути доданий білок яєць – соуси, випічка, тісто та морозиво.
5. Вакцинами, оскільки іноді білки з яєць можуть бути використані у виробництві вакцин.

Алергія на білок курячого яйця може виявлятися у різних формах, і рівень реакції може варіювати від легкої до тяжкої залежно від чутливості організму та кількості вжитого яйця.

Алергія на білок курячого яйця може виникнути у будь-якому віці, але вона найчастіше починається у дитячому віці. У багатьох дітей вона проходить з віком, проте в деяких зберігається протягом усього життя.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат говорить про розвиток алергії саме на білок курячого яйця, а негативний – виключає цю можливість.

Жовток курячого яйця

Жовток курячого яйця викликає алергічні реакції рідше, ніж білок яйця. Це повʼязане з тим, що він менш алергенний для організму людини. Алергія може виявлятися шкірними, респіраторними та гастроінтестинальними симптомами. Тяжкі наслідки реакції виникають вкрай рідко.

Один з основних алергенів у жовтку курячого яйця це ововітеллін.

Алергія на жовток курячого яйця здатна розвиватися у будь-якому віці. Хоча маніфестує вона частіше у дитячому віці і цілком може пройти з віком. Це пов’язане з тим, що імунна система дітей поступово розвивається і змінюється з віком. А у дорослих алергія на жовток, як правило, стійкіша і зберігається протягом усього життя.

Крос-реакції при алергії на жовток будуть такими, як при алергії на білок, а саме на яйця інших видів птиці, інші продукти з яйцями, продукти з білками яєць, вакцини, ліки, що містять мікродози жовтка, та латекс.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат говорить про розвиток алергії саме на жовток курячого яйця, а негативний – виключає цю можливість.

Казеїн

Казеїн – це білок, який міститься в молоці та молочних продуктах, таких як сир, йогурт та масло. У деяких людей казеїн може спричиняти алергічні реакції. Казеїнова алергія є рідкісним видом харчової алергії і зазвичай починається в ранньому дитячому віці. У багатьох вона проходить з віком. У дорослому віці також може розвинутись реакція на казеїн.

Клінічні прояви рідко відрізняються від класичних, характерних для інших харчових алергій.

Люди, у яких розвивається реакція на казеїн, можуть також реагувати на білки інших тварин чи рослинних джерел, наприклад:

• інші молочні продукти;
• м'ясо;
• продукти рослинного походження (соя, горіхи та картопля);
• глютен;
• латекс.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток алергії на казеїн, а негативна – виключає її.

Картопля

Картопля є основним джерелом харчових вуглеводів, однак у деяких людей на неї може виникнути алергічна реакція. Незважаючи на свою рідкість, вона все ж таки може розвинутися у людей у ​​різному віці.

Проявляється алергія у вигляді класичних симптомів харчової алергії.

Алергічна реакція на картоплю може бути пов'язана з білками або глікоалкалоїдами, такими як соланін та хакоін, які містяться в ній. Іноді вона може бути спричинена контамінантами або пестицидами, які використовуються при вирощуванні картоплі.

Ступінь прояву алергії може змінюватись від легкої до важкої, але це залежить від індивідуальних особливостей імунної системи.

Деякі з можливих крос-реакцій: помідори, перець, баклажани та тютюн. Це пов'язано з тим, що всі ці рослини разом із картоплею належать до сімейства пасльонових, тому мають схожу структуру.

Маніфестувати та пройти алергія може у будь-якому віці.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток алергії на картоплю, а негативна – виключає її.

Глютен

Глютен – це білок, який знаходиться у зернових, таких як пшениця, ячмінь та жито. Для більшості людей глютен безпечний, але в деяких випадках викликає: алергічну реакцію, чутливість до глютену нецеліакічного походження або повну непереносимість глютену (целіакія). Але не варто плутати ці поняття:

1. Целіакія є імунним системним захворюванням, при якому вживання глютену призводить до пошкодження стінок тонкої кишки. У людей з целіакією імунна система реагує на глютен, а антитіла та T-лімфоцити атакують власні тканини тонкої кишки. Це може викликати різні симптоми та ускладнення, включаючи діарею, біль у животі, втомлюваність та нестачу поживних речовин.
2. Чутливість до глютену нецеліакічного походження. Це стан, при якому люди відчувають симптоми, пов'язані з вживанням глютену, але не мають целіакії та алергії на глютен. Симптоми можуть включати болі в животі, стомлюваність, головні болі і м'язові болі.
3. Глютенова алергія. Хоча глютенова алергія зустрічається рідко, у деяких людей вона все ж таки можлива, що спричиняє типові симптоми харчових алергій.

Можливі наступні крос-реакції при алергії на глютен:

• продукти із пшениці;
• подібні злаки (овес, ячмінь і жито);
• інші продукти, що містять глютен (соуси, підсолоджувачі, промислово вироблені продукти та ліки);
• інші злакові культури – кукурудза, рис, гречка та кіноа;
• молоко, яйця та горіхи.

Найчастіше алергія на глютен проявляється у процесі введення прикорму у грудному віці.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат свідчить про розвиток істинної алергії на глютен, а негативний – виключає її.

Морква

Морква рідко спричиняє алергію. Вона, як і багато інших харчових алергій, зазвичай починається в ранньому дитячому віці, коли дитині вперше вводять цей продукт у її раціон. Реакція може виявитися у вигляді різних симптомів, характерних для харчових алергій. Відмінною рисою алергічної реакції на моркву є почервоніння чи подразнення навколо рота. Воно формується майже відразу після контакту з овочами.

Алергія на моркву зазвичай пов'язана з протеїнами, такими як Daucus Dau c 1 та Daucus Dau c 4, а також білки сімейства PR-10. Вони входять до структури овочів і є відомими алергенами.

Як і з іншими харчовими алергенами, у моркви можуть формуватися крос-реакції з іншими продуктами, а саме із сімейства зонтичних:

• петрушка та селера;
• кріп;
• аніс та фенхель;
• шавлія та кумін;
• цільнозернові продукти (можуть містити сліди зонтичних рослин).

Так, алергія на перелічені продукти може і не виникнути у людей, які страждають на алергію на моркву. Але варто стежити за своїм станом, і у разі розвитку симптомів своєчасно прибрати алергени з раціону.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь говорить про розвиток істинної алергії на глютен, а негативна – виключає її.

Помідори

Помідори рідко, але все ж таки є причиною алергії. Протеїни, до яких у людини розвивається алергічна реакція, можуть бути різними для різних людей. Однак одним з більш відомих алергенів у помідорах є білок сімейства PR-10, який також присутній в інших рослинах та продуктах.

Реакції можуть бути різного ступеню тяжкості, і вони можуть розвиватися відразу після вживання продукту або через деякий час.

Як і під час алергічної реакції на моркву, в осіб, які страждають на алергію на помідори, може розвиватися почервоніння або подразнення навколо рота відразу після контакту.

Під час алергії на помідори можуть розвиватися крос-реакції до інших рослин із сімейства пасльонових. Наприклад, до картоплі, баклажану або перцю.

У деяких дітей алергія на помідори може проявитися у дитячому віці та з часом зникнути. Однак у дорослих вона найчастіше залишається протягом усього життя.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить, що сформувалася істинна алергія на помідори, а негативний – виключає її.

Тріска

Тріска – це вид риби, що містить певні білки, до яких може розвинутись алергічна реакція. Наприклад, парвальбумін є основним алергеном у цій рибі. Він виступає як білок-носій кальцію і знаходиться у високих концентраціях у м'язах риби.

Алергія на тріску часто пов'язана з алергією на інші види риб та морепродукти через наявність подібних білкових складових.

На жаль, гіперреакція на м'ясо тріски нерідко призводить до розвитку анафілактичного шоку.

Крос-реакції можуть розвиватися до інших видів риби.

Інтерпретація результатів

При визначенні антитіл групи Е до алергенів тріски можна говорити про розвиток алергії до даного виду риби. Негативний результат говорить про те, що алергії немає.

Краб

Краб є одним з найпоширеніших харчових алергенів. Алергія на м'ясо краба пов'язана з реакцією імунної системи на білки, які містяться у ньому. Найчастіше це є білок тропоміозін.

Важливо пам'ятати, що алергічна реакція на краба може бути досить важкою. А в деяких випадках вона розвивається навіть після вдихання парів краба або контакту з частинками.

Маніфестувати алергія на краба може у будь-якому віці, але вкрай рідко проходить з часом. Єдине, прояви з часом можуть стати менш вираженими, але це лише у випадку, якщо алергія розвинулася у ранньому дитячому віці.

Крос-реакції найчастіше пов'язані лише з іншими морепродуктами або ракоподібними (креветки чи лобстери).

Інтерпретація результатів

При визначенні антитіл групи Е до алергенів краба можна говорити про розвиток алергії. Негативний результат говорить про те, що алергії немає.

Апельсин

Алергія на апельсини трапляється досить рідко. Її причиною є білки та хімічні сполуки, що містяться у цьому фрукті. Однак точні алергени, на які реагує організм, відрізняються у різних людей. Один з основних алергенів в апельсинах – це білок, відомий як Cit s 1, який є головним алергеном у цитрусових.

Симптоми алергії класичні, як і в інших харчових алергій. Вона може розвиватися у будь-якому віці. У дітей це часто відбувається при введенні цих фруктів до їхнього прикорму в ранньому віці. А у дорослих людей алергія на апельсини може виникнути будь-якої миті життя після контакту з алергеном.

Алергічна реакція може припинитися із віком. Найчастіше це спостерігається у дітей. Дитина переростає алергію і з віком гіперреакція організму припиняється.

Деякі можливі крос-реакції:

1. Інші цитрусові фрукти – лимон, лайм, грейпфрут та мандарин.
2. Полин та береза.
3. Латекс.
4. Фрукти та овочі – ківі, банани, томати та картопля.

Слід обережно вживати продукти харчування, з якими можлива крос-реакція.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток алергії на апельсин, а негативна виключає її.

Яблуко

Алергія на яблука є досить поширеним типом харчової алергії. Вона зазвичай викликана білками, які є у яблуках. Головними з них є:

1. Mal d 1 – це білок, що належить до сімейства протеїназ. Протеїнази – це ферменти, які руйнують білки на більш дрібні компоненти.
2. Mal d 2 – цей білок є ліпокаліном, членом сімейства білків, пов'язаних із перенесенням ліпідів та інших гідрофобних молекул.
3. Mal d 3 – цей білок відноситься до сімейства бета-1,3-глюканаз. Він бере участь у руйнуванні бета-глюкану та полісахариду, які є основним компонентом клітинних стінок багатьох рослин.

Алергічна реакція на яблука може виявлятися різними симптомами залежно від тяжкості алергії та чутливості людини. Найчастіше розвивається загальна клініка харчових алергій.

Важливо, що симптоми алергічної реакції на яблука найчастіше розвиваються на сирі яблука. Деякі люди, які страждають на алергію на яблука, можуть переносити їх у термічно обробленому вигляді (наприклад, у печеному або вареному). Це пов’язано з тим, що теплова обробка руйнує алергенні білки і зменшує ризик розвитку алергічних симптомів.

Точні білки або хімічні сполуки, що спричиняють алергію на яблука, можуть варіювати у різних людей.

Алергія може розвинутись у будь-якому віці, включаючи дорослий період життя. У дітей це часто відбувається при введенні яблук у прикорм, що зазвичай відбувається у дитинстві чи ранньому дитинстві. У дорослих людей алергія на яблуко також може виникнути будь-якої миті життя, навіть після чергового контакту.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток алергії на яблука, а негативна виключає її.

Пшеничне борошно

Алергія на пшеничне борошно зазвичай викликається реакцією на протеїни, що містяться в пшениці. Головні алергени в пшениці містять білки, такі як гліадин, глютенін, а також амілаза-трипсиновий інгібітор (АТІ).
Зверніть увагу, целіакія та алергія на борошно – це різні стани, хоча вони обидва пов'язані з реакцією на пшеницю та її компоненти. Так, целіакія – це хронічне аутоімунне захворювання, при якому імунна система організму атакує власні тканини у відповідь на вживання глютена, а алергія на борошно – це імунологічна реакція, коли імунна система людини атакує певні білки в борошні, що попали до організму людини. Лікування та стратегії управління обома станами можуть значно відрізнятися.

Рівень тяжкості симптомів може варіювати від легких до важких і залежати від рівня чутливості людини до алергену, кількості вжитого продукту та способу потрапляння алергену в організм (наприклад, вживання борошна в їжу, вдихання пилу з борошном) тощо.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь вказує на розвиток алергічної реакції на пшеничне борошно, а негативна – виключає її.

Житнє борошно

Житнє борошно містить білки, які можуть викликати алергічну реакцію в деяких людей. Вони включають глютен, який складається з гліадину та глютенину, а також інші протеїни.

Рівень чутливості до даних алергенів може змінюватись у різних людей. Ступінь тяжкості симптомів також може змінюватись від легких до важких і залежить від кількості вжитого житнього борошна.

Алергічні симптоми можуть розпочатися негайно після контакту з алергеном або за кілька годин.

Алергія на житнє борошно може розвинутись у будь-якому віці. Якщо говорити про дітей, то найчастіше вона проявляється вперше з моменту його введення до раціону. У дорослих вона може виникнути навіть після тривалого вживання цього продукту без видимих ​​алергічних реакцій. Діти мають можливість, що алергія на житнє борошно може поступово зникнути під час дорослішання. Однак у дорослих алергія на житнє борошно зазвичай не минає і залишається на все життя. Навпаки, вона може посилюватись із часом.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат свідчить про те, що алергія розвивається саме на житнє борошно, а негативний виключає цей факт.

Мед

Мед є потенційним алергеном для деяких людей. Причиною алергії може бути як сам мед, так і пилок рослин, що міститься в ньому. Також на кількість алергенів може вплинути спосіб збирання та обробки меду.

Найчастіше алергічна реакція на мед супроводжується респіраторними симптомами у вигляді кашлю, утрудненого дихання та посилення астми, шкірними – почервоніння шкіри, набряки чи печіння, а також гастроінтестинальними – нудота, блювання та діарея. Анафілаксія розвивається рідко.

У людей, які страждають від алергії на пилок, горіхи чи фрукти, також може розвиватися алергічна реакція на мед внаслідок крос-реакції.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь підтверджує розвиток алергії на мед, а негативна – виключає.

Соя

Соя – один з продуктів, який може викликати алергію. Алергеном є білок, що міститься у ній.

Симптоми можуть бути як легкими, так і більш вираженими. До них відносять: кропив'янку, набряк губ або горла, діарею, нудоту, блювання, утруднене дихання та анафілактичний шок.

Алергія на сою може призвести до виникнення крос-реакцій з іншими продуктами, що містять схожі білки. Наприклад, на квасолю, горох, нут чи арахіс.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить про розвиток алергії на сою, а негативна – виключає.

Правила підготовки

Дана панель досліджень вимагає дотримання певних правил підготовки:

• відмова від їжі – на 5-7 годин;
• виключення проведення масажу, фізіологічних процедур, інтенсивної фізичної активності та інструментальних методів дослідження – за 2 доби;
• виключення авіаперельотів та стресових факторів – за 2 доби;
• відмова від вживання алкогольних напоїв – за добу;
• відмова від куріння – за 1 годину.

Дуже важливо не нехтувати правилами підготовки, інакше є ризик отримання необ'єктивних результатів.

Напередодні дослідження слід виспатися, а перед забором крові випити трохи негазованої води.

Важливі примітки

Отримавши результати, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Позитивна відповідь може бути відразу на кілька алергенів, тому дуже важливо дати правильну інтерпретацію результатів аналізу, виходячи із загальної клінічної картини та, можливо, інших результатів досліджень. Тільки лікар зможе поставити остаточний діагноз та призначити терапію.

На результати панелі №3: Харчові алергени може вплинути приймання препаратів, які впливають на стан імунної системи. Глюкокортикостероїди та антагоністи гістаміну можуть знижувати рівень IgE. Тому при прийманні медикаментів обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. Можливо, він скасує приймання препаратів на час проведення аналізу.

Також до помилкових результатів можуть призводити: деякі вірусні, паразитичні та бактеріальні інфекції, емоційний стрес та інтенсивна фізична активність, а також деякі види раку.