Вірус папіломи людини (Human papilloma virus, ВПЛ, HPV) 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68 типів, якісне визначення вірусної ДНК методом ПЛР. Генотипування за групами (зішкріб, сеча)

Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це група вірусів, що уражають шкіру та слизові оболонки людини. Наразі відомо понад 100 різних типів ВПЛ. Вірус широко розповсюджений і може передаватися кількома шляхами: під час статевих контактів (у тому числі анальних і оральних), вертикально — від матері до дитини, а також через побутовий контакт.

Типи ВПЛ умовно поділяють на дві основні групи. До першої належать низькоонкогенні типи, які не мають тенденції до тривалої персистенції в організмі та не пов’язані з розвитком онкологічних захворювань. Друга група включає високоонкогенні типи, що здатні трансформувати інфіковані клітини та спричиняти онкологічні процеси, особливо в ділянці шийки матки, аногенітальної зони та верхніх дихальних шляхів. Серед найнебезпечніших типів ВПЛ виділяють 16 і 18, які найчастіше зустрічаються при раку шийки матки, а також типи 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58 і 59, які можуть спричиняти передракові зміни та злоякісні пухлини в різних органах.

Клінічні прояви ВПЛ-інфекції різноманітні. У більшості людей вірус перебігає безсимптомно, особливо якщо йдеться про типи з низьким онкогенним ризиком. Проте в деяких випадках на шкірі або слизових можуть з’являтися бородавки, папіломи або генітальні кондиломи. У жінок вірус може спричиняти зміни в епітелії шийки матки, які виявляються під час скринінгових обстежень і можуть свідчити про передраковий стан.

Інкубаційний період ВПЛ-інфекції може тривати від кількох тижнів до кількох місяців після контакту з джерелом вірусу. Тривалість цього періоду залежить від стану імунної системи, типу вірусу та низки інших факторів. Варто зазначити, що навіть за наявності вірусу в організмі розвиток клінічно значущого захворювання відбувається не в усіх пацієнтів.

Для точної діагностики ВПЛ-інфекції використовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), який дозволяє виявити наявність вірусної ДНК у клінічному зразку. Це високочутливий лабораторний метод, що дає змогу визначити конкретний тип ВПЛ і оцінити його онкогенний потенціал. Зразками для аналізу можуть бути зішкріб зі шийки матки або заднього склепіння піхви у жінок, мазки з уретри у чоловіків, а також ранкова сеча. У дівчат, які не ведуть статеве життя, та у вагітних забір матеріалу виконує гінеколог під час огляду.

Показання до проведення аналізу включають профілактичний скринінг жінок репродуктивного віку, виявлення бородавок і папілом на шкірі чи слизових, порушення репродуктивної функції та менструального циклу, підозру на передракові стани, планування вагітності, а також контроль стану після вакцинації або лікування. Направити на дослідження можуть гінекологи, урологи, венерологи, онкологи, терапевти та сімейні лікарі.

Перед здачею аналізу необхідно дотримуватися низки правил. За 12 годин слід виключити прийом вітамінів і сечогінних засобів, за 2 тижні — припинити використання медичних мазей та антисептиків, за три доби — утриматися від статевих контактів. Жінкам рекомендується здавати аналіз до початку менструації або через кілька днів після її завершення. Чоловікам не слід сечовипускатися за 3 години до забору матеріалу, а жінкам — за добу відмовитися від використання тампонів, вагінальних свічок і спринцювань.

Інтерпретація результатів аналізу потребує уважного підходу. Позитивний результат свідчить про наявність одного або кількох високоонкогенних типів вірусу та потенційний ризик розвитку передракових або злоякісних процесів. Проте сама наявність вірусу ще не означає наявність онкології. Негативний результат вказує на відсутність вірусу в досліджуваному зразку.

Для правильного оцінювання результатів і подальшого ведення пацієнта необхідно звернутися до лікаря. У разі позитивного результату можуть бути рекомендовані додаткові методи обстеження — ПАП-тест, кольпоскопія або біопсія — залежно від клінічної ситуації. Дотримання рекомендацій лікаря та регулярний скринінг відіграють ключову роль у профілактиці ВПЛ-асоційованих захворювань.

Вірус папіломи людини (ВПЛ) – це група вірусів, які можуть інфікувати шкіру та слизові оболонки людини. Існує понад 100 видів ВПЛ, і деякі з них можуть спричиняти різні види патологій у людини. ВПЛ широко поширений та може передаватися через побутовий контакт, статевим та вертикальним шляхом, а також інші види передачі.

ВПЛ: опис

ВПЛ можна розділити на дві основні групи: низькоризикові (немає накопичення вірусу в організмі, низький онкогенний потенціал) і високоризикові (вищий ризик онкогенності, пов'язаний з можливим розвитком раку). Деякі високоризикові типи ВПЛ можуть викликати рак шийки матки, рак інших органів, а також рак гортані та ротової порожнини.

Найпоширенішим видимим проявом інфекції ВПЛ є утворення на шкірі, відомі як папіломи чи бородавки. Деякі типи ВПЛ також пов'язані з генітальними бородавками та різними змінами на шийці матки, які можуть бути передраковими станами.

Інкубаційний період зазвичай становить від кількох тижнів до кількох місяців після контакту з інфікованою людиною. Однак у деяких випадках інкубаційний період може бути коротшим або довшим.

Основний шлях передачі ВПЛ – це контакт з інфікованою шкірою чи слизовими оболонками. Статевий контакт є одним з основних способів передачі ВПЛ, особливо високоризикових типів, які пов'язані з розвитком раку.

Слід зазначити, що захворювання при інфікуванні ВПЛ розвивається досить рідко.

Особливості дослідження

Якісне визначення вірусної ДНК методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) дозволяє виявити наявність або відсутність конкретних типів ВПЛ у зразку. Цей метод може бути використаний для діагностики інфекції ВПЛ та визначення, чи є пацієнт носієм високоризикових типів, які пов'язані з можливим ризиком ракових станів.

Зразками для такого тестування можуть бути зішкріби з цервікального каналу і заднього склепіння шийки матки у жінок, мазок з уретри у чоловіків або сеча у обох статей. Результати якісного визначення вірусної ДНК ВПЛ можуть допомогти лікарю оцінити ризик розвитку раку та рекомендувати відповідні заходи подальшого обстеження та догляду за здоров'ям.

У цьому дослідженні оцінюються такі типи ВПЛ:

1. 16 тип. Є високоризиковим типом ВПЛ і відомий своєю асоціацією з розвитком раку. Він провокує розвиток генітальних бородавок, персистентної (довгострокової) інфекції, раку шийки матки та інших типів раку.
2. 18 тип. Є високоризиковим типом ВПЛ, який пов'язаний з різними захворюваннями, включаючи передракові стани шийки матки та рак. Агент також пов'язаний з розвитком раку піхви, вульви та анусу у жінок, а також раку анального каналу у чоловіків.
3. 31 тип. Високоризиковий тип, може бути пов'язаний з розвитком раку шийки матки, передракових станів, раку піхви та вульви у жінок, рота та гортані, а також раку анального каналу у чоловіків та жінок.
4. 33 тип. Високоризиковий тип пов'язаний з розвитком раку шийки матки, передракових станів у чоловіків та жінок, раку піхви, вульви та анусу у жінок, а також раку анального каналу у чоловіків та жінок, кондилом.
5. 35 тип. Є високоризиковим типом і призводить до розвитку раку шийки матки, піхви та вульви у жінок, а також раку анального каналу, гортані та рота у чоловіків та жінок.
6. 39 тип. Зазвичай пов'язаний з пошкодженнями шкіри та слизових оболонок і відноситься до високоризикових типів. Може збільшувати ризик розвитку раку шийки матки, а також інших видів раку, таких як анальний, гортанний та інші. Також призводить до формування бородавок та папілом на шкірі та слизових оболонках.
7. 45 тип. Високоризиковий тип, який може спричинити різні види хвороб, включаючи бородавки, папіломи та деякі типи раку. А саме рак чоловічих та жіночих геніталій, таких як рак статевого члена, піхви та інших статевих органів.
8. 51 тип. Має онкогенні властивості та пов'язаний із збільшеним ризиком розвитку раку шийки матки. Цей тип ВПЛ може призвести до передракових змін на шийці матки, які потім можуть перейти в рак.
9. 52 тип. Відноситься до високоризикових типів і пов'язаний підвищеним ризиком викликати зміни в клітинах, які можуть призвести до раку. Викликає рак пеніса, піхви та зовнішніх статевих органів. Рідше призводить до розвитку анального та гортанного раку.
10. 56 тип. Рідше ніж інші провокує розвиток раку. Призводить до появи бородавок та папілом на шкірі та слизових оболонках. У більшості випадків вони не становлять великої небезпеки. Але деякі дослідження вказують на зв'язок ВПЛ 56 з розвитком деяких типів раку, наприклад раку шийки матки та інших видів раку.
11. 58 тип. Високоризиковий тип, який призводить до раку в різних органах, але найчастіше пов'язаний з раком шийки матки.
12. 59 тип. Може бути пов'язаний із ризиком розвитку передракових станів, раку шийки матки, а також іншими типами раку у чоловіків та жінок.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до здачі дослідження:

• скринінг жінок у віці репродуктивної активності;
• моніторинг після лікування;
• прояв бородавок чи папілом на шкірі чи слизових оболонках;
• проведення вакцинації;
• порушення репродуктивної функції;
• порушення менструального циклу неясної етіології;
• підозра на передракові стани чи рак;
• планування вагітності.

Дослідження потрібне для:

• виявлення етіології передракових та ракових станів;
• постановки остаточного діагнозу;
• визначення динаміки після проведення вакцинації чи лікування.

Призначають аналіз: урологи, гінекологи, акушер-гінекологи, венерологи, онкологи, терапевти та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Щоб відповідь була об'єктивною, достатньо дотримуватися кількох простих правил:

• за 12 годин виключити приймання комплексів вітамінів, сечогінних та діуретиків (медикаментозних та харчових);
• за 2 тижні утриматися від нанесення медичних мазей, антибактеріальних та асептичних засобів на зовнішні статеві органи;
• за 3 доби виключити статеві контакти – чоловікам;
• здавати аналіз до менструації або через 3-4 дні після її завершення – жінкам;
• за 3 дні не проводити фізіопроцедури та не відвідувати лазню/сауну;
• не менш як за 3 години до здачі провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів;
• за 3 години не випускати сечу – чоловікам;
• за добу відмовитися від встановлення тампонів, вагінальних свічок та спринцювання – жінкам.

Забір біологічних матеріалів необхідно проводити до початку та/або після проведення терапії.

Сеча повинна збиратися в одноразову стерильну ємність відразу після пробудження, але після туалету зовнішніх статевих органів. Забір зішкрібу проводиться медперсоналом забірного пункту Nikolab.  Але у вагітних жінок та дівчат до початку статевого життя забір здійснюється гінекологом під час бімануального обстеження.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• інфікування одним із ВПЛ вірусів – 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59;
• розвиток передракових та ракових, асоційованих з одним або декількома вірусами ВПЛ;
• розвиток захворювання, спричиненого одним або декількома вірусами ВПЛ.

Негативний результат свідчить про відсутність інфекції в організмі.

Важливо, що позитивний результат не завжди пов'язаний з діагнозом рак, а лише вказує на наявність вірусу в організмі. Для більш детальної оцінки стану може знадобитися додаткове обстеження, наприклад Пап-тест, кольпоскопія або інші процедури, залежно від клінічної ситуації. Тому для об'єктивної інтерпретації результатів необхідно прийти на консультацію гінеколога чи уролога.

Важливі примітки

Важливо дотримуватись всіх правил підготовки, щоб отримати об'єктивні відповіді.