Вітряна віспа: причини, симптоми, ускладнення та лікування

Вітряна віспа, або вітрянка, – це гостре вірусне висококонтагіозне захворювання, що спричиняється вірусом Varicella Zoster (VZV), який належить до сімейства герпесвірусів. Це одна з найпоширеніших інфекційних патологій у світі, особливо серед дітей, тому її відносять до групи дитячих інфекцій. Однак вітрянка може вражати людей будь-якого віку. У дорослих вона часто протікає важче, ніж у дітей.

Епідеміологія

Вірус Varicella Zoster надзвичайно заразний. До 90% людей, які не хворіли раніше і не щеплені, заражаються під час контакту з хворим. Передається захворювання через мікрочастинки слини і слизу, які виділяються під час кашлю, чхання або розмови. Інфікування може також статися під час дотику до рідини з везикул (пухирців) на шкірі хворого.

Людина стає заразною за 1-2 дні до появи висипу і залишається такою доти, доки всі везикули не вкриються кірочками. Це означає, що хворий може поширювати вірус, навіть не знаючи, що він інфікований. Людина перестає бути заразною через 5-7 днів після появи останніх елементів висипу або коли всі пухирці вкриваються кірочками.

Вітряна віспа має сезонний характер. Найчастіше спалахи захворювання відбуваються в зимово-весняний період. Зустрічається у дітей віком від 1 до 10 років. Але в цей час захворювання зазвичай протікає легше, ніж у дорослих.

Varicella Zoster має унікальну здатність швидко поширюватися в навколишньому середовищі. Він може зберігатися в повітрі до кількох годин, що робить його особливо небезпечним у закритих приміщеннях, таких як дитячі садочки, школи та лікарні.

Інкубаційний період становить 10-21 день, у середньому – 14-16 днів.

Особливості вірусу Varicella Zoster

Вірус Varicella Zoster (VZV) – належить до сімейства герпесвірусів (Herpesviridae) і є збудником двох захворювань: вітряної віспи та оперізувального лишаю. Вітрянка або первинна інфекція виникає у дітей або у дорослих, які раніше не хворіли на захворювання. Оперізувальний лишай є реактивацією вірусу, яка відбувається в людей, які раніше перенесли вітрянку.

Так, після перенесеної вітряної віспи вірус не покидає організм, а залишається в нервових гангліях у «сплячому» стані. У разі зниження імунітету (наприклад, у літньому віці, на тлі стресу тощо) вірус може реактивуватися, викликаючи оперізувальний лишай (герпес зостер). Це захворювання супроводжується болючим висипом по ходу нервів і може призвести до тривалих ускладнень, таких як постгерпетична невралгія.

Вірус відносно нестійкий у зовнішньому середовищі. Він швидко гине під впливом ультрафіолетового випромінювання, високих температур і дезінфікуючих засобів. Однак у закритих приміщеннях може зберігатися в повітрі до кількох годин, що робить його особливо небезпечним у дитячих садках, школах і лікарнях.

Класифікація вітряної віспи

Вітрянка має кілька класифікацій.

За клінічною формою:

• типова – має характерний висип, симптоми та стадійність розвитку (пляма → папула → везикула → скоринка);
• атипові форми:
  • рудиментарна (стерта) – має легкий перебіг у частково імунних осіб (наприклад, після вакцинації), висипання мізерні, без везикул, а температура не піднімається;
  • геморагічна – везикули заповнені кров’янистим вмістом, виникає при порушенні згортання крові або імунодефіциті;
  • гангренозна – навколо елементів висипу утворюються некроз тканин і виразки, частіше розвивається в ослаблених пацієнтів;
  • генералізована (вісцеральна) – ураження внутрішніх органів (печінка, легені, мозок), характерно для осіб з імунодефіцитом (ВІЛ, онкологія).

За тяжкістю перебігу:

• легкий ступінь – температура до 38°C, висип помірний, інтоксикація слабка, одужання настає за 5-7 днів;
• середній ступінь – лихоманка до 39°C, рясний висип, виражений свербіж і помірна інтоксикація (слабкість, втрата апетиту);
• важкий ступінь – температура понад 39°C, масивний висип, можливі атипові форми і розвиток ускладнень (енцефаліт, пневмонія, сепсис).

За шляхом зараження:

• набута – передається повітряно-крапельним шляхом від хворого на вітрянку або оперізувальний герпес;
• вроджена – відбувається інфікування плода через плаценту в разі захворювання матері під час вагітності, що пов’язано з розвитком синдрому вродженої вітряної віспи (рубці на шкірі, атрофія кінцівок, ураження ЦНС, очей);
• перинатальна інфекція – зараження новонародженого від матері відбувається за 5 днів до пологів або в перші 2 дні після пологів, що пов’язано з тяжким перебігом і високим ризиком летальності.

За наявністю ускладнень:

• неускладнена – висип вирішується без наслідків, рубці відсутні;
• ускладнена – розвиваються специфічні та бактеріальні ускладнення;

Також можлива реактивація вірусу, коли після перенесеної вітрянки розвивається оперізувальний герпес.

Патогенез вітряної віспи

Вірус починає розмножуватися вже в епітеліальних клітинах слизової оболонки носоглотки та регіонарних лімфатичних вузлах. Протягом 10-21 дня вірус активно розмножується, але клінічні симптоми відсутні.

Після накопичення в лімфатичних вузлах вірус потрапляє в кров, викликаючи первинну вірусемію. Він поширюється по всьому організму, вражаючи різні клітини. Однак основний тропізм Varicella Zoster має до клітин шипуватого шару шкіри. Саме тому розвиваються класичні порожнини із серозним вмістом.

У перші дні від моменту появи висипу імунна система починає виділяти антитіла. Антитіла IgM з’являються в гострій фазі захворювання і свідчать про свіжу інфекцію, тоді як IgG зберігаються впродовж усього життя і забезпечують тривалий імунітет. Одночасно з гуморальним імунітетом активується клітинний імунітет, який відіграє ключову роль у контролі інфекції.

У міру наростання імунної відповіді вірусемія припиняється, і вірус поступово елімінується з організму. Однак вірус Varicella Zoster має унікальну здатність зберігатися в латентній формі в нервових гангліях (наприклад, у гангліях задніх корінців спинного мозку). Це може призвести до реактивації вірусу в більш пізньому віці, викликаючи оперізувальний герпес (Herpes Zoster).

Відновлення організму починається після зникнення висипу та інших симптомів. Везикули підсихають, утворюючи скоринки, які відпадають через 1-2 тижні, не залишаючи слідів, якщо не було вторинного бактеріального інфікування. Лихоманка та загальні симптоми зазвичай зникають протягом 5-7 днів. У більшості пацієнтів настає повне одужання без наслідків.

Симптоми вітрянки

Вітряна віспа має кілька періодів розвитку симптомів, кожен з яких має свої особливості.

Інкубаційний період

Інкубаційний період – це час від моменту зараження до появи перших симптомів. Для вітряної віспи він становить від 10 до 21 дня. У цей період вірус активно розмножується в організмі, але жодних зовнішніх ознак захворювання ще немає. Людина почувається нормально, але вже є заразною для оточуючих.

Продромальний період

Продромальний період – це стадія, коли з’являються перші неспецифічні симптоми, що передують висипанням. Його тривалість становить 1-2 дні.

Симптоми:

• слабкість і нездужання;
• головний біль;
• субфебрильна температура (37-37,5 °C);
• зниження апетиту.

Ці симптоми легко сплутати з початком звичайної застуди, тому на цьому етапі вітрянку рідко діагностують. Також можливе формування кореподібного висипу «реш», який зберігається лише на кілька годин.

Період висипань або розпалу

Основною ознакою вітряної віспи є характерний висип, який проходить кілька стадій розвитку:

• плями – червоні плями розміром 2-4 мм, які з’являються на шкірі;
• папули – плями піднімаються над шкірою, утворюючи вузлики;
• везикули – папули перетворюються на пухирці, заповнені прозорою рідиною і оточені гіперемією;
• скоринки – через 1-2 дні пухирці лопаються і вкриваються скоринками.

Висип починається на обличчі та волосистій частині голови, потім поширюється на тулуб і кінцівки. Може з’являтися на слизових оболонках (рот, статеві органи). Єдиними місцями, де висип не спостерігається, є долоні та стопи.

Висипання супроводжуються сильним свербінням, який особливо виражений у ділянці везикул. Нові елементи з’являються хвилями протягом 2-4 днів, що призводить до поліморфізму (одночасної наявності плям, папул, везикул і кірочок).

У період висипань у хворого спостерігаються:

• лихоманка – температура може підніматися до 38-39 °C, особливо в дні появи нових висипань;
• слабкість і нездужання – через інтоксикацію організму;
• зниження апетиту – часто пов’язане із загальним нездужанням і лихоманкою.

Скоринки відпадають протягом одного-трьох тижнів.

Коли звертатися до лікаря за вітрянки?

Терміново звернутися до лікаря слід у разі розвитку таких симптомів:

• висока температура, яка не знижується жарознижувальними;
• сильний головний біль, блювота, порушення свідомості (ознаки енцефаліту);
• утруднене дихання або біль у грудях (ознаки пневмонії);
• нагноєння везикул або інші ознаки бактеріальної інфекції.

Усе це вказує на тяжкий перебіг і розвиток ускладнень, що потребує госпіталізації до стаціонару інфекційного відділення.

Діагностика

У більшості випадків діагноз вітряної віспи ставиться на підставі клінічної картини – характерного висипу та супутніх симптомів. Однак у складних випадках (наприклад, за атипового перебігу або у пацієнтів з імунодефіцитом) можуть знадобитися лабораторні дослідження. До них належать:

1. Серологічні тести (аналіз на антитіла) дають змогу виявити антитіла до вірусу Varicella Zoster у крові. Визначення IgM вказує на активну гостру інфекцію, а IgG – на перенесену.
2. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) необхідний для виявлення ДНК вірусу в біологічних матеріалах (рідина з везикул, кров, слина і спинномозкова рідина).
3. Вірусологічний метод (культивування вірусу). Використовується рідко через складність і тривалість. Матеріалом для дослідження виступає рідина з везикул.
4. Імунофлюоресцентний аналіз (ІФА). Необхідний для виявлення антигенів вірусу в клітинах, взятих із везикул. Швидкий спосіб отримати точну інформацію про перебіг інфекції.
5. Загальний аналіз крові (ЗАК). Призначається для оцінки загального стану пацієнта, виявлення ускладнень або диференціальної діагностики з іншими захворюваннями. На початку захворювання може спостерігатися лейкопенія (зниження загальної кількості лейкоцитів), а в разі розвитку бактеріальних ускладнень – лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів). Лімфоцитоз (збільшення числа лімфоцитів) – характерна ознака вірусної інфекції. За тяжкого перебігу може розвинутися тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів). ШОЕ буде незначно підвищена.
6. Біохімічний аналіз крові. Печінкові ферменти (АЛТ, АСТ) можуть бути підвищені при ураженні печінки (рідкісне ускладнення).
7. С-реактивний білок (СРБ). Може бути підвищений у разі розвитку бактеріальних ускладнень.

У разі підозри на ускладнення можуть знадобитися: аналіз спинномозкової рідини (ПЛР, серологія), рентген грудної клітки (пневмонія) і МРТ головного мозку (енцефаліт).

Диференціальна діагностика вітрянки

Вітряна віспа має характерні симптоми, але її можна сплутати з іншими захворюваннями, що супроводжуються висипом. Тому разом із діагностикою проводиться диференційна діагностика.

Основні захворювання, які виключають для підтвердження діагнозу:

1. Кір починається з високої температури, кашлю, нежитю та кон’юнктивіту. Висип з’являється на 3-4 день хвороби і має свої особливості. Його характер – плямисто-папульозний, елементи висипу зливаються між собою, утворюючи великі плями. Починається він за вухами і на обличчі, потім поширюється на тулуб і кінцівки. Додаткові симптоми: включають високу температуру (до 40 °C), світлобоязнь і «корові плями» на слизовій рота (плями Бєльського-Філатова-Копліка), які є попередниками основного висипу. Крім того, за кору висип не проходить стадії везикул і кірочок, а також відсутній свербіж.
2. Краснуха протікає легше, ніж вітрянка. Висип дрібний, блідо-рожевий, не зливається, не супроводжується свербежем, не проходить стадії везикул і кірочок і зникає через 2-3 дні без утворення кірочок. Починається вона на обличчі та швидко поширюється по всьому тілу. Додаткові симптоми включають збільшення потиличних лімфовузлів, легкий перебіг і температуру, яка рідко перевищує 38 °C.
3. Алергічний висип представлений плямами або пухирями. Він не проходить стадії папул і везикул. З’являється і зникає швидко, частіше на згинах кінцівок, животі та обличчі. Додаткові симптоми включають свербіж, але без лихоманки та інших ознак інфекції. Висип при алергії зазвичай пов’язаний з прийомом ліків, продуктів або контактом з алергенами.
4. Оперізувальний лишай. Викликається тим самим вірусом, що й вітрянка (Varicella Zoster), але виникає в разі реактивації вірусу в людей, які раніше перенесли вітрянку. Характер висипу при оперізувальному лишаї – везикули, схожі на вітряночні, але розташовані групами. Він локалізується по ходу нервів, частіше на грудях, спині та обличчі. Додаткові симптоми включають сильний біль і печіння в ділянці висипань. Біль може зберігатися навіть після зникнення висипу (постгерпетична невралгія).

Також вітрянку можна порівняти зі скарлатиною. Однак скарлатина має дрібноточковий висип, що нагадує «гусячу шкіру». Шкіра на дотик шорстка, як наждачний папір. Формується висип у паху та пахвах, потім поширюється по всьому тілу. Додаткові симптоми включають: «малиновий» язик, високу температуру й ангіну.

Лікування

Вітряна віспа не потребує специфічного лікування. Основне завдання – полегшити симптоми і не допустити ускладнення.

У гострий період захворювання, особливо при високій температурі та вираженій слабкості, рекомендується постільний режим. Це допомагає організму боротися з інфекцією і знижує ризик ускладнень.

Догляд за шкірою відіграє ключову роль у лікуванні вітрянки. Елементи висипу обробляють антисептиками. Найкраще використовувати фукорцин. Це допомагає запобігти вторинній бактеріальній інфекції. Також важливо уникати розчісування, щоб не пошкодити шкіру і не занести інфекцію.

Противірусні препарати призначають у разі тяжкого перебігу захворювання або у пацієнтів із груп ризику. У першій лінії медикаментів перебувають Ацикловір (Зовіракс, Віролекс) і Валацикловір (Валтрекс). В останні роки за легкого перебігу вітрянки використовують Анаферон. Він значно скорочує терміни прояву симптоматики.

Для зниження температури і полегшення загального стану використовують жарознижувальні препарати на основі парацетамолу та ібупрофену (Панадол, Ефералган, Нурофен).

Для зменшення свербежу шкіри призначаються антигістамінні препарати. Наприклад, Лоратадин (Кларитин) або Цетиризин (Зиртек). Важливо підібрати правильне дозування, оскільки ця група препаратів знижує імунну відповідь організму.

Антибіотики застосовують тільки в разі розвитку вторинної бактеріальної інфекції, наприклад, у разі нагноєння везикул. Найчастіше використовується Амоксицилін.

Ускладнення

Незважаючи на те що вітряна віспа здебільшого протікає легко, особливо в дітей, виключати ризик ускладнень не можна. Так, інфекція може бути невчасно діагностована, мати атиповий перебіг або значно завдавати шкоди імунній системі пацієнта. Ці та інші причини все частіше призводять до затяжних наслідків.

З боку шкіри можуть розвиватися вторинні бактеріальні інфекції та рубці. Пошкодження везикул, що утворюються під час вітрянки, загрожує потраплянням бактерій, що призводить до розвитку імпетиго (гнійничкового ураження шкіри) або абсцесів. А інтенсивне розчісування часто призводить до появи рубців і шрамів, які залишаються на все життя.

Оскільки Varicella Zoster може вражати нервову систему, до ускладнень вітрянки відносять: енцефаліт, менінгіт і мозочкову атаксію. Остання являє собою ураження мозочка, яке призводить до порушення координації рухів, хиткості ходи і запаморочення. Зазвичай це ускладнення минає самостійно, але потребує спостереження лікаря.

Також у дорослих, вагітних жінок та осіб з ослабленим імунітетом часто зустрічається вітряночна пневмонія. Це одне з найважчих ускладнень. Симптоми включають кашель, задишку, біль у грудях і високу температуру. Лікування проводиться в стаціонарі, часто з використанням противірусних препаратів і кисневої терапії.

Рідше можуть розвиватися гепатит, міокардит, тромбоцитопенія тощо.

Особливості перебігу вітрянки у дорослих

Вітряна віспа у дорослих протікає значно важче, ніж у дітей. Температура може підвищуватися до 39-40 °C, інтоксикація (слабкість, головний біль, нудота) буде більш значною, а висипання ще рясніші. Порожнини нерідко покривають усе тіло, включно зі слизовими оболонками. Крім того, у дорослих період висипань триває довше (7-10 днів), а відновлення займає більше часу, ніж у дітей.

Наявність хронічних захворювань і більша вразливість імунітету також призводять до частіших ускладнень (бактеріальні інфекції, енцефаліт, менінгіт, пневмонія тощо).

Вітряна віспа у вагітних: особливості, перебіг і небезпеки

Хоча вітрянка під час вагітності зустрічається рідко (приблизно 1-5 випадків на 10 000 вагітностей), її наслідки можуть бути вкрай важкими. Симптоми будуть такими ж або ще яскравішими, ніж в інших дорослих. Також зберігається високий ризик ускладнень.

Ризики для плода залежать від терміну вагітності, на якому відбулося зараження матері:

• перший триместр (1-12 тиждень) – ризик вродженої вітряної віспи та можливі вади розвитку: рубці на шкірі, атрофія кінцівок, ураження очей і мозку;
• другий триместр (13-26 тиждень) – ризик вродженої вітряної віспи знижується, але залишається значним, також можливі вади розвитку: затримка внутрішньоутробного розвитку, ураження нервової системи;
• третій триместр (після 26 тижня) – ризик вродженої вітряної віспи мінімальний, але якщо в матері розвивається вітрянка за тиждень до пологів, у новонародженого може розвинутися важка неонатальна вітрянка, що часто призводить до летального результату.

Лікування найчастіше не потребує особливої зміни протоколу. Однак при підвищеному ризику ускладнень часто потрібна госпіталізація та інтенсивна терапія.

Синдром вродженої вітряної віспи

Синдром вродженої вітряної віспи – це комплекс патологічних станів, які розвиваються у плода в разі внутрішньоутробного зараження вірусом Varicella Zoster. Це відбувається, якщо вагітна жінка заражається вітрянкою, особливо в першому або другому триместрі вагітності. Так, вірус проникає через плаценту і вражає тканини плода.

Синдром вродженої вітряної віспи може проявлятися різними патологіями:

• рубці на шкірі, які можуть бути глибокими і великими;
• атрофія шкіри (витончення і недорозвинення);
• мікроцефалія (зменшення розмірів головного мозку);
• розумова відсталість, епілепсія, парези і паралічі;
• катаракта (помутніння кришталика), атрофія зорового нерва, сліпота;
• гіпоплазія (недорозвинення) кінцівок;
• деформації кісток і суглобів;
• затримка внутрішньоутробного розвитку;
• низька вага при народженні;
• підвищений ризик неонатальної смерті.

Тому жінкам, які планують вагітність, рекомендується перевірити імунітет до вітрянки і за необхідності зробити щеплення. Якщо вагітна жінка контактувала з хворим на вітрянку, їй може бути введений імуноглобулін (Варитект) протягом 96 годин після контакту.

Профілактика вітряної віспи

Вакцинація – це найнадійніший спосіб захисту від вітряної віспи. Вакцини містять ослаблений штам вірусу Varicella Zoster, який стимулює імунітет без розвитку захворювання. В Україні доступні – Варилрикс (для дітей і дорослих) та Окавакс (однодозова вакцина).

Дітям першу дозу вводять у 12-15 місяців, а другу дозу – у 4-6 років. Дорослим необхідно вводити дві дози з інтервалом 4-6 тижнів. Вакцина захищає на 95-98%. Якщо у щепленої людини і розвинеться інфекція, вона протікатиме в легкій формі.

Щоб запобігти поширенню інфекції, хворі на вітрянку мають бути ізольовані доти, доки не перестануть бути заразними. Термін ізоляції становить до 5 днів після появи останніх нових елементів висипу, за умови, що всі везикули мають вкритися кірочками.

Якщо людина, яка не хворіла на вітрянку і не щеплена, контактувала з хворим, можна провести екстрену профілактику. Наприклад, імуноглобулін (Варитект) вводиться протягом 96 годин після контакту. Він містить антитіла до вірусу Varicella Zoster, які допомагають запобігти захворюванню або знизити його тяжкість.

Який лікар лікує вітрянку?

Залежно від віку лікуванням вітряної віспи займається педіатр (у дітей) або сімейний лікар (у дорослих). Це пов’язано з тим, що вітрянка здебільшого протікає в легкій формі, а її лікування не потребує залучення вузьких фахівців. Педіатр або сімейний лікар ставить діагноз на основі характерного висипу, температури та інших симптомів і призначає симптоматичне лікування, яке проводиться не в умовах стаціонару.

У разі ускладнень (наприклад, пневмонія, енцефаліт, бактеріальні інфекції шкіри) або тяжкого перебігу хвороби може знадобитися допомога інфекціоніста. У такому разі пацієнта кладуть на стаціонарне лікування.

Також іноді може знадобитися допомога дерматолога (у разі сильного ураження шкіри або вторинних бактеріальних інфекцій), пульмонолога (у разі вітрянкової пневмонії), невролога (у разі енцефаліту або менінгіту) і хірурга (у разі абсцесів або некрозу тканин).

Поширені запитання про вітряну віспу

Чи обов’язково мазати висипання при вітрянці зеленкою?

Ні. Зеленка при вітрянці використовується лише як індикатор появи нових запалень або варіант відстеження місця їхнього розвитку. Тобто вона більше допомагає вчасно поставити діагноз і порахувати кількість днів від початку висипу до його зникнення. Інших медичних цілей зеленка при вітряній віспі не несе.

Чи можна захворіти на вітряну віспу повторно?

Так, але це трапляється рідко. Після перенесеної вітрянки розвивається стійкий імунітет, але в деяких випадках можливі повторні захворювання, особливо у людей з імунодефіцитом. Найчастіше вірус Varicella-Zoster після першого зараження залишається в латентному стані й може активуватися пізніше у вигляді оперізувального лишаю.

Чи правда, що чим старша людина, тим важче протікає вітрянка?

Так, у дорослих вітрянка зазвичай буває важчою, ніж у дітей. У них вищий ризик виникнення ускладнень (пневмонія, енцефаліт і бактеріальні інфіковані патології). Особливу небезпеку захворювання становить для вагітних, оскільки може призвести до вроджених аномалій у плода або неонатальної вітряної віспи новонароджених.

Чи можна заразитися вітрянкою через третіх осіб або предмети?

Ні, вірус передається повітряно-крапельним шляхом безпосередньо від зараженої людини. Він вміє поширюватися на великі відстані через повітря, але на поверхнях і об’єктах швидко втрачає активність. Тому зараження через третіх осіб або контакт з одягом, побутовими предметами малоймовірне.

Чи є ризик заразитися вітрянкою від людини з оперізувальним лишаєм?

Так, людина з оперізувальним лишаєм, викликаним тим самим вірусом Varicella-Zoster, заразна для тих, хто не хворів на вітрянку. Однак у цьому випадку заразитися можна тільки при прямому контакті з висипаннями, а не повітряно-крапельним шляхом. Вітрянка передається набагато легше, ніж оперізувальний лишай.

Чи можна купатися під час вітрянки?

Так, приймати душ або ванну можна, якщо немає високої температури і важкого стану. Ба більше, купання допомагає зменшити кількість бактерій, змити бактерії зі шкіри та запобігти інфікуванню висипань. Головне, не можна терти шкіру мочалкою та використовувати агресивні мийні засоби.

Джерела

1. Chickenpox, https://www2.hse.ie/conditions/chickenpox/
2. Chickenpox, https://www.nhs.uk/conditions/chickenpox/
3. About Chickenpox, https://www.cdc.gov/chickenpox/about/index.html
4. Varicella (Chickenpox), https://www.canada.ca/en/public-health/services/immunization/vaccine-preventable-diseases/varicella-chickenpox.html
5. Chickenpox (Varicella), https://www.cdc.gov/chickenpox/index.html