Трихомонада вагіналіс (Trichomonas vaginalis), кількісне визначення ДНК збудника методом ПЛР (зішкріб, сеча)
Код
Назва
Ціна
Термін
13551
Трихомонада вагіналіс (Trichomonas vaginalis), кількісне визначення ДНК збудника методом ПЛР (зішкріб, сеча)
360 грн.
2 дн.
- Матеріал для дослідження зішкреб, сеча
- Правила підготовки Детальніше тут
-
Референтні значення
не виявлено
Аналіз на Trichomonas vaginalis методом кількісної ПЛР є сучасним способом діагностики урогенітального трихомоніазу — одного з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Основою методу є ампліфікація — багаторазове збільшення копій фрагмента ДНК збудника під дією ДНК-полімерази, що забезпечує високу чутливість. Навіть мінімальна кількість генетичного матеріалу паразита у зразку (наприклад, у сечі або урогенітальному зішкрібі) стає достатньою для його виявлення. У разі позитивного результату визначається концентрація виявленої ДНК, що допомагає точніше оцінити тяжкість інфікування.
Збудником інфекції є Trichomonas vaginalis — найпростіший мікроорганізм, який уражує слизові оболонки органів сечостатевої системи. У жінок він найчастіше локалізується у піхві та уретрі, у чоловіків — переважно в уретрі. Зараження відбувається здебільшого при незахищеному статевому контакті, рідше — вертикальним шляхом від матері до дитини або під час пологів. Побутовий шлях передачі малоймовірний, оскільки паразит швидко гине поза організмом людини. У жінок репродуктивного віку зустрічається найчастіше. При внутрішньоутробному зараженні інфекція може зберігатися в організмі дівчаток без клінічних проявів до настання статевого дозрівання. За даними, від 10 до 50 % жінок та до 70 % чоловіків є безсимптомними носіями. При розвитку симптоматики у жінок можливі: свербіж, біль під час сечовипускання та неприємні виділення, у чоловіків — ознаки уретриту з легким свербінням і білими пінистими виділеннями.
Небезпека безсимптомного перебігу полягає у високій ймовірності ускладнень та передачі інфекції партнеру. У жінок запалення може охоплювати піхву, уретру та шийку матки. У чоловіків у рідкісних випадках уражаються простата та придатки яєчок. Окрім ризику ускладнень у вигляді безпліддя та порушень перебігу вагітності, трихомоніаз підвищує вразливість до інших ІППП. У зв’язку з цим лабораторні дослідження відіграють ключову роль у діагностиці. Традиційні методи — мікроскопія, культуральний посів, серологія — мають обмежену чутливість і потребують часу. Найінформативнішим і найшвидшим є ПЛР-дослідження, визнане «золотим стандартом» діагностики. При кількісному підході до ПЛР аналізу вимірюється концентрація ДНК після кожного циклу, порівнюючи дані з еталонним зразком із відомим вмістом ДНК.
Показаннями до призначення аналізу є як гострі симптоми запалення сечостатевої системи, так і хронічні захворювання, безпліддя, патології вагітності, наявність інших статевих інфекцій, висока ймовірність зараження та позитивні результати у статевого партнера. Аналіз також призначається з метою контролю ефективності терапії та при плануванні вагітності. Своєчасне виявлення безсимптомного носійства дозволяє попередити розвиток ускладнень і зменшити поширення інфекції.
Підготовка до дослідження вимагає дотримання низки умов. Аналіз слід проводити до початку антибактеріального лікування або не раніше ніж через три тижні після його завершення. При використанні місцевих антисептиків або протигрибкових препаратів їх застосування припиняють щонайменше за два тижні до аналізу. Жінкам рекомендується здавати біоматеріал до менструації або через кілька днів після її завершення. За три дні до дослідження необхідно відмовитись від статевих контактів. Перед взяттям зішкріба не слід використовувати тампони, засоби інтимної гігієни з антисептиками, а чоловікам потрібно утриматися від сечовипускання за 2–3 години до процедури. Для ПЛР на основі сечі використовується перша ранкова порція.
Позитивний результат підтверджує наявність трихомонади і дозволяє лікарю оцінити форму перебігу захворювання — гостру, хронічну чи латентну — на основі клінічної картини та кількості ДНК. Негативний результат може означати або відсутність збудника, або занадто низьку його кількість, недостатню для реєстрації, або наявність речовин, що інгібують реакцію.
При виявленні трихомонадної інфекції важливо провести обстеження статевого партнера і через три місяці після завершення лікування здати повторний аналіз, щоб виключити повторне зараження. Кількісне ПЛР-дослідження, як найбільш точний і швидкий метод, особливо актуальне в лабораторіях, де застосовуються чутливі тест-системи і проводиться комплексна діагностика інших ІППП.
Аналіз на трихомонаду вагіналіс (кількісне визначення ДНК методом ПЛР) – один з прямих методів діагностики статевих інфекцій, а саме – урогенітального трихомоніазу. Метод ПЛР заснований на ампліфікації – багаторазовому збільшенні кількості копій фрагмента ДНК збудника під дією ферменту ДНК-полімерази. Метод відрізняється високою чутливістю – досить, щоб в біологічному матеріалі пацієнта (сечі, зішкребі) містився невеликий фрагмент ДНК збудника, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) дозволяє накопичити його в кількості, достатній для виявлення. При позитивному результаті (якщо ДНК збудника виявлена) здійснюється кількісна оцінка (враховується концентрація генетичного матеріалу в зразку).
Що потрібно знати про кількісне визначення ДНК Trichomonas vaginalis
Trichomonas vaginalis (трихомонада вагіналіс) – найпростіший одноклітинний паразит, який колонізує органи сечостатевої системи (у чоловіків слизову оболонку уретри, у жінок – піхви й уретри, зрідка – інші органи). Трихомонади відносяться до справжніх патогенів і викликають інфекційне захворювання – трихомоніаз, який є найбільш поширеним ЗПСШ. Джерелом трихомонадної інфекції може бути хворий або носій збудника, зараження відбувається переважно статевим шляхом, можлива передача інфекції від матері дитині під час вагітності та в процесі пологів. Випадки зараження контактно-побутовим шляхом рідкісні, оскільки поза людським організмом збудник швидко гине.
У жінок Trichomonas vaginalis виявляється переважно в репродуктивному віці (16-35 років), в разі внутрішньоутробного зараження дівчаток збудник зазвичай персистує в організмі, не викликаючи симптомів, і активізується в період статевого дозрівання. У 10-50% жінок трихомоніаз має безсимптомний перебіг, у інших проявляється генітальним свербінням, болісними сечовипусканнями, виділеннями зі статевих органів з інтенсивним неприємним запахом. У більшої частини інфікованих чоловіків (60-70%) клінічні симптоми відсутні, до класичних клінічних проявів відносяться симптоми уретриту (легкий свербіж, помірні білуваті пінисті виділення з уретри), іноді – болісне сечовипускання.
Безсимптомний трихомоніаз небезпечний тим, що носій є джерелом інфекції, але не підозрює про це, а через відсутність лікування можуть розвинутись ускладнення. У жінок запальний процес може вражати шийку матки (цервіцит), сечовипускальний канал (уретрит), слизову оболонку піхви (вагініт). У чоловіків у рідкісних випадках запалення поширюється на простату, придатки яєчок. Захворювання трихомоніазом підвищує ризик зараження іншими статевими інфекціями, може призвести до безпліддя, ускладнень вагітності.
У зв'язку з частими випадками безсимптомного перебігу та неспецифічною клінічною симптоматикою ключова роль в діагностиці трихомоніазу відводиться лабораторним аналізам. Для діагностики цього захворювання застосовуються мікроскопічні, цитологічні, культуральні, серологічні та молекулярно-генетичні дослідження. Мікроскопічне виявлення мікроорганізмів типу Trichomonas vaginalis утруднене, при використанні культурального методу (бакпосіву) для отримання результатів потрібно не менше тижня. З серологічних досліджень найбільш інформативним є аналіз на антитіла класу IgG, антитіла інших класів при трихомоніазі не завжди виявляються через низькі імуногенні властивості Trichomonas vaginalis.
Сьогодні «золотим стандартом» діагностики є ПЛР-дослідження, яке поєднує високу специфічність, чутливість і можливість швидкого отримання результатів. При кількісному визначенні ДНК збудника після кожного циклу ампліфікації концентрація генетичного продукту в досліджуваному зразку порівнюється з калібратором (зразком, концентрація ДНК в якому точно відома).
Коли та навіщо призначається аналіз на трихомонаду вагіналіс (кількісне визначення ДНК збудника методом ПЛР)
Молекулярно-генетичний аналіз на трихомонаду вагіналіс з кількісним визначенням ДНК призначається:
- при симптомах гострого запального процесу сечостатевої системи;
- при хронічних захворюваннях органів сечостатевої системи;
- якщо у пацієнта діагностовано інші ЗПСШ;
- при високому ризику зараження статевими інфекціями;
- якщо трихомоніаз діагностований у статевого партнера;
- при безплідді, ускладненнях вагітності, передчасних пологах, народженні дитини з недостатньою масою тіла в анамнезі;
- при плануванні вагітності;
- після завершення курсу антибіотикотерапії при трихомоніазі.
ПЛР-дослідження з кількісним визначенням ДНК Trichomonas vaginalis проводиться для:
- виявлення носіїв трихомонади вагіналіс, діагностики безсимптомного трихомоніазу, профілактики його ускладнень та попередження поширення інфекції;
- диференціальної діагностики ЗПСШ;
- підтвердження або виключення ролі Trichomonas vaginalis у розвитку запального процесу сечостатевої системи, призначення адекватної терапії;
- виявлення або виключення супутньої трихомонадної інфекції при підтвердженій гонореї;
- оцінки ефективності антибактеріальної терапії трихомоніазу;
- з'ясування причин безпліддя, ускладнень вагітності.
Аналіз може виконуватися за призначенням венеролога, гінеколога, уролога.
Як підготуватися до аналізу на трихомонаду вагіналіс (ПЛР-дослідження з кількісним визначенням ДНК в сечі, зішкребі)
Незалежно від статі пацієнта та біологічного матеріалу, який використовується для ПЛР-дослідження, воно повинно проводитися до початку антибактеріальної терапії або мінімум через 3 тижні після її завершення. Місцеве застосування антибактеріальних, протигрибкових лікарських препаратів необхідно відмінити за 2 тижні до дослідження. Жінкам рекомендується здавати аналіз перед менструацією або через 3-4 дні після її завершення.
Правила підготовки до забору урогенітального зішкребу:
- за 3 дні до взяття зішкребу утримуватися від статевих контактів;
- жінкам протягом 3 діб напередодні не спринцюватися, не застосовувати вагінальних препаратів і не користуватися тампонами;
- напередодні не застосовувати засоби інтимної гігієни з бактерицидним ефектом;
- чоловікам протягом 2-3 годин перед взяттям зішкребу утриматися від сечовипускання;
- взяття зішкребу виконується до або мінімум через 3 години після проведення туалету зовнішніх статевих органів;
- у жінок урогенітальний зішкріб береться до мануального гінекологічного обстеження та трансвагінальних інструментальних діагностичних процедур (або мінімум через добу після).
Правила підготовки до збору сечі стандартні – напередодні рекомендується виключити гострі, солоні страви й алкоголь, безпосередньо перед збором виконати ретельний туалет зовнішніх статевих органів. Для ПЛР-дослідження використовується перша порція (50-60 мл) ранкової сечі.
Інтерпретація результатів аналізу на трихомонаду вагіналіс з кількісним визначенням ДНК
Результат аналізу може бути позитивним або негативним, при позитивному результаті вказується концентрація ДНК – кількість копій на мл.
Можливі причини негативного результату (ДНК не виявлена, 0 копій):
- відсутність Trichomonas vaginalis в організмі;
- відсутність у досліджуваному зразку фрагментів ДНК або вміст нижче порогу чутливості тест-системи;
- хибнонегативний результат – наявність у зразку інгібітора полімеразної ланцюгової реакції.
Негативний результат аналізу на трихомонаду вагіналіс у поєднанні з симптомами урогенітального запалення, ЗПСШ вказує на те, що захворювання викликане іншим збудником.
Позитивний результат вказує на інфікування Trichomonas vaginalis, дозволяє підтвердити етіологічну роль цього патогена в розвитку запального процесу, виникненні клінічних проявів. З урахуванням кількісних показників і особливостей клінічної картини лікар може диференціювати гостру, хронічну, латентну інфекцію.
Важливі зауваження
При позитивному результаті аналізу (незалежно від кількісних показників) обов'язково проводиться обстеження на трихомоніаз статевого партнера пацієнта.
При трихомоніазі існує високий ризик реінфекції, для виключення або виявлення якої необхідно здати повторний аналіз через 3 місяці після успішного завершення лікування (отримання негативного результату).
Переваги ПЛР-дослідження з кількісним визначенням ДНК Trichomonas vaginalis у лабораторії Ніколаб
Для діагностики трихомоніазу методом ПЛР у лабораторії Ніколаб застосовуються високочутливі тест-системи, передова методика дозволяє в стислі терміни отримати інформативний результат. Також у лабораторії можна здати інші аналізи для діагностики трихомоніазу.