Уреаплазма парвум і уреалітікум (Ureaplasma parvum, Ureaplasma urealyticum), кількісне визначення бактеріальної ДНК методом ПЛР. Диференціювання.

Уреаплазма парвум та уреалітікум — аналіз із кількісним визначенням ДНК методом ПЛР з диференціюванням — це дослідження, яке не лише підтверджує наявність бактерій у сечостатевому тракті, а й встановлює їх точну концентрацію, а також визначає, який саме вид уреаплазми присутній в організмі. Це найбільш прямий і точний метод діагностики.

Аналіз допомагає лікарю відрізнити безсимптомне носійство від активної інфекції, що потребує лікування. Його проведення особливо важливе при хронічних запальних процесах, безплідді, невиношуванні вагітності, а також для контролю ефективності антибактеріальної терапії. Кількісний аналіз на уреаплазму — ціна в Києві в лабораторії Николаб розрахована на пацієнтів, які хочуть отримати точний результат без переплати за окреме дослідження кожного виду.

Чому важливо здавати кількісний аналіз на уреаплазму з визначенням виду?

Уреаплазми належать до умовно-патогенної флори. Вони можуть бути присутніми у здорових людей, не викликаючи проблем. Однак за певних умов (зниження імунітету, зміна мікрофлори, супутні інфекції) бактерії провокують запалення сечового міхура, уретри, простати, матки та придатків. Кількісний метод дозволяє:

• оцінити, чи перевищує кількість бактерій пороговий рівень, при якому розвивається запалення (діагностично значущий титр);
• з’ясувати, який саме вид уреаплазми виявлено — Ureaplasma urealyticum вважається більш патогенним і частіше викликає уретрити у чоловіків, а Ureaplasma parvum нерідко трапляється у жінок і може не потребувати агресивного лікування за відсутності симптомів;
• відстежити динаміку після лікування (зниження концентрації ДНК свідчить про ефективність терапії);
• уникнути призначення антибіотиків при безсимптомному носійстві з низьким титром.

Результат аналізу буде готовий протягом двох днів.

Що таке уреаплазмоз і навіщо диференціювати уреаплазму парвум та уреалітікум?

Уреаплазми — це найдрібніші бактерії, позбавлені клітинної стінки, що робить їх стійкими до деяких класів антибіотиків. Вони мешкають переважно на слизових оболонках сечостатевих органів. Із шести відомих видів для людини патогенними є лише два: Ureaplasma parvum і Ureaplasma urealyticum.

Чим вони відрізняються?

1. Ureaplasma urealyticum — має більш виражені агресивні властивості. Саме цей вид найчастіше асоціюють із негонококовим уретритом у чоловіків, а також із запальними захворюваннями органів малого таза у жінок.
2. Ureaplasma parvum — виявляється у багатьох здорових жінок (особливо при гормональних змінах) і рідше викликає клінічні симптоми. Однак при високому титрі та в поєднанні з іншими інфекціями він також може стати причиною ускладнень.

Диференціювати ці види необхідно, щоб не лікувати бактерію, яка не становить небезпеки, але й не пропустити потенційно небезпечний мікроорганізм.

Шляхи передачі — переважно статевий, можлива передача від матері до дитини під час вагітності або пологів. Інкубаційний період становить від кількох днів до кількох тижнів.

Коли варто перевіритися на уреаплазмоз?

Клінічна картина уреаплазмозу неспецифічна і може нагадувати інші урогенітальні інфекції, наприклад мікоплазмоз. Як не пропустити мікоплазменну інфекцію — поради лікаря.

Симптоми уреаплазмозу у жінок:

• слизові або слизово-гнійні виділення з піхви, іноді з неприємним запахом;
• печіння та різь під час сечовипускання;
• дискомфорт або біль унизу живота (при висхідному запаленні);
• міжменструальні кров’янисті виділення;
• болючість під час статевого акту;
• часто — безсимптомний перебіг, особливо при низькій концентрації збудника.

Симптоми уреаплазмозу у чоловіків:

• незначні прозорі або мутні виділення з уретри (особливо вранці);
• печіння, свербіж, біль під час сечовипускання;
• часті позиви до сечовипускання;
• біль у промежині, мошонці (при залученні простати та придатків);
• почервоніння та набряк губок уретри.

Посів на уреаплазму з визначенням титру необхідно здати і без симптомів:

• при плануванні вагітності (обом партнерам);
• при безплідді (особливо якщо інші причини виключені);
• при звичному невиношуванні вагітності;
• перед проведенням ЕКЗ;
• при виявленні інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, трихомоніаз, гонорея);
• для контролю вилікування після курсу антибіотиків (через 3–4 тижні).

Направлення на аналіз видають гінекологи, урологи, дерматовенерологи, репродуктологи.

Як правильно підготуватися до аналізу на уреаплазму?

Достовірність результату безпосередньо залежить від дотримання правил підготовки. Вони відрізняються для різних типів біоматеріалу:

1. Загальні правила (за 2–4 тижні до аналізу). Припинити прийом антибіотиків, протигрибкових та противірусних препаратів (за погодженням із лікарем). Контроль лікування проводять не раніше ніж через місяць після завершення терапії.
2. Для жінок (урогенітальний зішкріб).
   1. Дослідження проводять до менструації або через 3–4 дні після її завершення.
   2. За 3 дні виключити статеві контакти, спринцювання, використання вагінальних свічок, таблеток, кремів.
   3. За 2–3 години до взяття мазка не мочитися.
   4. У день процедури не проводити туалет статевих органів із використанням мила або гелів.
3. Для чоловіків (урогенітальний зішкріб):
   1. За 3 дні утриматися від статевих контактів.
   2. За 2–3 години до забору матеріалу не мочитися.
   3. Напередодні ввечері провести гігієну статевих органів без застосування антисептиків.
4. Для аналізу сечі:
   1. Збирають першу ранкову порцію сечі (початкові 20–30 мл) у стерильний контейнер.
   2. Перед збором обов’язково підмитися теплою водою без мила.
   3. За добу виключити алкоголь, гостру та солону їжу, продукти, які можуть змінити колір сечі (буряк, морква).
   4. Доставити матеріал у лабораторію протягом 2 годин.

Також за 2 дні до аналізу не можна відвідувати сауну, баню, басейн і тренування.

Як зрозуміти результати аналізу на уреаплазмоз?

Результат кількісного ПЛР видається окремо для кожного виду уреаплазми. Референсні значення та інтерпретація:

Високий титр уреаплазми (понад 10⁴ копій) може спричиняти запалення, спайковий процес у малому тазу, впливати на фертильність і перебіг вагітності.

Однак остаточний діагноз завжди встановлюється на підставі комплексу даних: клінічна картина, наявність лейкоцитів у мазку, результати посівів і ПЛР на інші ІПСШ (хламідії, трихомонади, гонококи). Якщо разом з уреаплазмою виявлено інші збудники, саме вони можуть бути основною причиною запалення.

Часті запитання (FAQ)

1. Чи обов’язково лікувати уреаплазму парвум, якщо її виявлено, але нічого не турбує?
   Якщо титр низький (менше 10⁴), запальних змін у мазку немає, а вагітність не планується, лікування зазвичай не призначають. Однак при зниженні імунітету або зміні партнера ситуація може змінитися. Жінкам зі звичним невиношуванням або безпліддям лікування рекомендують навіть при безсимптомному перебігу.
2. Чим відрізняються уреаплазма парвум і уреалітікум за ступенем небезпеки?
   Уреаплазма уреалітікум вважається більш агресивною і частіше викликає уретрити у чоловіків. Уреаплазма парвум частіше зустрічається у жінок і при невеликих концентраціях може бути варіантом норми. Однак обидва види при високому титрі здатні викликати ускладнення.
3. Навіщо потрібне кількісне визначення, якщо можна зробити просто якісний аналіз?
   Якісний аналіз відповідає лише на питання «є/немає», але не дозволяє оцінити активність процесу. Кількісний тест допомагає відрізнити носійство від захворювання, а також контролювати ефективність лікування (після терапії титр повинен знизитися).

Разом з аналізом на уреаплазмоз також здають

Для повноцінної діагностики урогенітальних інфекцій лікарі часто рекомендують комплексні дослідження:

• ПЛР на хламідії (Chlamydia trachomatis) — один із головних патогенів, часто перебігає приховано.
• Мікоплазма геніталіум (Mycoplasma genitalium) — облігатний патоген, потребує обов’язкового лікування.
• Посів на мікрофлору з визначенням чутливості до антибіотиків — допомагає підібрати ефективний препарат.
• ВПЛ-тестування — особливо актуальне при наявності ерозій та дисплазій.

Детальніше про те, як правильно здавати аналізи на інфекції сечовивідних шляхів.

Що важливо знати про аналіз на уреаплазмоз перед здачею?

Важливі зауваження:

• Уреаплазмоз — це діагноз, який встановлюється не лише на підставі позитивного ПЛР, але й за наявності симптомів запалення та відсутності інших збудників.
• Хибнопозитивні або хибнонегативні результати можуть бути пов’язані з порушенням правил підготовки, прийомом антибіотиків або неправильним забором матеріалу.
• У лабораторії Николаб аналіз на уреаплазму парвум та уреалітікум з диференціюванням виконується в одному тесті, що економить час і кошти пацієнта.
• Контроль лікування проводять не раніше ніж через місяць після завершення курсу антибіотиків.

Здати кількісний ПЛР-аналіз на уреаплазму (парвум і уреалітікум) з визначенням виду в Києві можна в лабораторії Николаб. Ми використовуємо сучасні тест-системи, що гарантують точне визначення концентрації ДНК навіть при низькому бактеріальному навантаженні. Результати надійдуть на електронну пошту протягом двох днів.