Пакет аналізів: "Розширене обстеження інтимного здоров'я жінки"

Пакет аналізів "Розширене обстеження інтимного здоров'я жінки" – це набір показників, призначений для діагностики та профілактики захворювань сечостатевої системи у жінок.

Процес проведення дослідження показників пакету аналізів "Розширене обстеження інтимного здоров'я жінки" включає мікроскопію урогенітального мазка, бактеріологічне дослідження урогенітальних виділень та визначення наявності/відсутності 12 інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).

Пакет аналізів "Розширене обстеження інтимного здоров'я жінки" рекомендується проходити щорічно, а також при появі симптомів ІПСШ або інших захворювань сечостатевої системи.

Своєчасна діагностика та лікування захворювань сечостатевої системи у жінок важлива для збереження здоров'я та репродуктивної функції.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• поява симптомів ІПСШ або інших захворювань сечостатевої системи;
• планування вагітності;
• зміна партнера;
• наявність у партнера ІПСШ або інших захворювань сечостатевої системи.

Також пакет аналізів рекомендується проводити за наявності у жінки факторів ризику розвитку ІПСШ або інших захворювань сечостатевої системи, таких як:

• ранній початок статевого життя;
• часта зміна статевих партнерів;
• незахищений статевий контакт;
• наявність хронічних захворювань сечостатевої системи;
• імунодефіцитні стани.

Дослідження потрібне для:

• постановки діагнозу;
• виявлення ІПСШ та інших патологій сечостатевої системи;
• профілактики захворювань сечостатевої системи;
• скринінгового обстеження.

Призначає аналіз: гінеколог, терапевт, акушер-гінеколог, венеролог та сімейний лікар.

Бактеріологічне дослідження урогенітальних виділень + антибіотикограма

Бактеріологічне дослідження урогенітальних виділень + антибіотикограма – це дослідження виділень із піхви, уретри та шийки матки на наявність бактерій та визначення їх чутливості до антибіотиків.

У процес бактеріологічного дослідження та антибіотикограми включаються:

1. Отримання зразка.
2. Підготовка біоматеріалів.
3. Вирощування мікроорганізмів на спеціальній флорі.
4. Ідентифікація мікроорганізмів.
5. Антибіотикограма з оцінкою чутливості бактерії до того чи іншого антибіотика.
6. Оцінка результатів.

Антибіотикограма є важливим компонентом у визначенні стратегії лікування, оскільки дозволяє уникнути застосування антибіотиків, до яких мікроби можуть бути стійкими, що забезпечує ефективне та раціональне лікування.

Можливі результати

Результати бактеріологічного дослідження урогенітальних виділень можуть бути такими:

• Негативний результат означає, що у досліджуваному матеріалі не виявлено бактерій.
• Позитивний результат означає, що у досліджуваному матеріалі виявлено бактерії, тому у відповіді буде вказано їхній вид.

Результати антибіотикограми можуть бути такими:

1. Є чутливість – конкретна бактерія чутлива до конкретного антибіотика. Це означає, що антибіотик може ефективно лікувати інфекцію, спричинену цими бактеріями.
2. Є помірна чутливість – бактерії помірно чутливі до антибіотика. Це означає, що антибіотик може бути ефективним для лікування інфекції, але може знадобитися більш висока доза або триваліше лікування.
3. Стійкість до антибіотика – бактерії стійкі до антибіотика. Це означає, що антибіотик неефективний для лікування інфекції, спричиненої цими бактеріями.

Важливо, що результати антибіотикограми дійсні нетривалий термін. Це пов'язано з тим, що бактерії змінюються з часом, а це призводить до зміни їхньої чутливості до антибіотиків.

Мікроскопія урогенітального мазка

Мікроскопія урогенітального мазка, взятого у жінки – це дослідження мазка, отриманого з уретри, піхви та шийки матки, на наявність лейкоцитів, еритроцитів, бактерій, грибів та інших мікроорганізмів, включаючи збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Для отримання мазка медичний працівник використовує спеціальні інструменти. Мазок береться з трьох місць уретри, піхви та шийки матки. Отриманий матеріал обробляється та фіксується для подальшого фарбування. Після фарбування мазок поміщається під мікроскоп для детального розгляду клітин та мікроорганізмів. Лаборант оцінює форму, розмір, структуру клітин та виявляє наявність бактерій, грибків, вірусів чи інших патологічних змін.

Можливі результати

При мікроскопії урогенітального мазка визначаються зміни епітелію. Вони можуть бути спричинені інфекцією, запаленням чи іншими захворюваннями. Можливі результати:

1. Епітелій з ознаками запалення:

• збільшення кількості лейкоцитів;
• поява еритроцитів;
• ушкодження клітин епітелію.

1. Епітелій з ознаками інфекції.
2. Епітелій з ознаками дисплазії – аномальний розвиток клітин епітелію.

Результати мікроскопії урогенітального мазка можуть бути такими:

• негативний результат означає, що у досліджуваному матеріалі не виявлено жодних мікроорганізмів;
• позитивний результат означає, що у досліджуваному матеріалі виявлено мікроорганізми.

При виявленні патогенної флори в результаті буде вказано збудник.

12 інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)

12 інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – це визначення наявності в урогенітальних виділеннях однієї або кількох найпоширеніших збудників ІПСШ.

Показники ІПСШ та інтерпретація результатів

Mycoplasma hominis

Мікоплазма хомініс – це аеробна бактерія, яка може існувати лише у присутності кисню. Вона є одним з найпоширеніших видів бактерій, які можуть викликати інфекції сечостатевої системи у жінок. Мікоплазма передається статевим шляхом, а також від матері дитині під час пологів.

Збудник мікоплазмозу призводить до розвитку в жіночому організмі наступних патологій:

• уреаплазмоз – запалення сечівника, що супроводжується печінням, свербежем і прискореним сечовипусканням;
• цервіцит – запалення шийки матки, що супроводжується болем внизу живота, виділеннями з піхви, а також проблемами із зачаттям;
• аднексит – запалення придатків матки, що викликає болючі відчуття в нижній частині живота, підвищення температури тіла, а також проблеми із зачаттям.

Мікоплазма хомініс також може бути причиною таких ускладнень:

• ерозія шийки матки;
• запалення придатків матки;
• безпліддя.

Під час вагітності вона також підвищує ризик розвитку передчасних пологів та викидня.

У жінок мікоплазмоз часто має безсимптомний перебіг. Крім того, мікоплазма може призводити до хронічного перебігу запальних процесів або тривалий час перебувати в організмі як умовно-патогенна флора. Активне розмноження патогену може статися у разі порушення мікробіоценозу урогенітальної області та загального зниження імунітету.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• наявність інфекції, спричиненої цим збудником;
• безпліддя, ускладнення вагітності, уреаплазмоз, цервіцит чи аднексит, асоційовані з бактерією.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Присутність інших інфекцій сечостатевої системи може призвести до хибнопозитивного результату аналізу.

Mycoplasma genitalium

Mycoplasma genitalium – це бактерія, що відноситься до сімейства Mycoplasmataceae. Вона має сферичну чи овальну форму, але не має клітинної стінки, що робить її стійкою до деяких антибіотиків.

Бактерія є умовно-патогенним мікроорганізмом, тобто може викликати захворювання лише за певних умов. Наприклад, при порушенні мікробіоценозу урогенітальної області та загальному зниженні імунітету.

Мікоплазма геніталіум може викликати різні захворювання сечостатевої системи у жінок, включаючи:

• уреаплазмоз – запалення сечівника;
• цервіцит – запалення шийки матки;
• ендометрит – запалення слизової оболонки матки;
• сальпінгоофорит – запалення маткових труб та яєчників

Мікоплазмоз може не викликати жодних симптомів, але іноді проявляється такою клінікою:

• печіння, свербіж та прискорене сечовипускання;
• виділення з піхви;
• біль під час статевого акту;
• біль у нижній частині живота.

Крім того, бактерія нерідко призводить до ускладнень, а саме до розвитку безпліддя.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток мікоплазмової інфекції.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Деякі бактерії, наприклад, Chlamydia trachomatis, можуть давати хибнопозитивний результат при виявленні Mycoplasma genitalium.

Ureaplasma spp. (Ureaplasma parvum і Ureaplasma urealyticum)

Ureaplasma spp. (Ureaplasma parvum, Ureaplasma urealyticum) – це поширені збудники інфекції, які можуть викликати різні захворювання сечостатевої системи у жінок. Вони можуть передаватися статевим шляхом, а також від матері до дитини під час пологів.

Збудник найчастіше є умовно-патогенною флорою і тривалий час може не призводити до розвитку запальних захворювань. Умови, що сприяють розмноженню Ureaplasma spp., включають зміни pH піхви, сексуальну активність, вагітність або порушення імунної системи.

У мазку з піхви або цервікального каналу у жінок Уреаплазма може бути представлена ​​як поодинокими клітинами, так і невеликими скупченнями. За наявності запалення в органах малого тазу бактерії можуть бути оточені лейкоцитами.

У жінок Ureaplasma spp. може викликати такі захворювання:

1. Цистит – це запалення сечового міхура. Клініка включає: прискорене сечовипускання, біль при сечовипусканні та біль у ділянці сечового міхура.
2. Бактеріальний вагіноз – це захворювання, що характеризується порушенням балансу мікрофлори піхви. Симптоми: печіння та свербіж у піхві, рясні виділення з піхви з неприємним запахом.
3. Ендометрит – це запалення слизової оболонки матки. Клініка: біль внизу живота, підвищення температури тіла, виділення з піхви з неприємним запахом.
4. Сальпінгоофорит – це запалення маткових труб та яєчників. Симптоми: біль внизу живота, підвищення температури тіла, виділення з піхви з неприємним запахом.
5. Запальні захворювання органів малого тазу – це група захворювань, які можуть вражати матку, маткові труби, яєчники. Симптоми ЗЗОМТ у жінок включають біль внизу живота, біль у попереку та підвищення температури тіла.

Несвоєчасне лікування інфекції може призвести до розвитку ускладнень, таких як безпліддя, позаматкова вагітність, хронічні інфекції та ін. А під час вагітності може стати причиною передчасних пологів та внутрішньоутробної інфекції плода.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може свідчити про розвиток інфекції.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Candida albicans

Candida albicans є факультативним анаеробом, тобто він може рости як у присутності, так і за відсутності кисню. Вона також є термофільним організмом, тобто краще за все росте за температури 37 °C.

Кандида має кілька факторів вірулентності, що сприяють її патогенності. Вони включають:

• глікокалікс – шар вуглеводів, що оточує клітину гриба, він захищає її від імунної системи організму-господаря;
• ферменти, що руйнують тканини організму-господаря;
• адгезивні білки, які допомагають грибу прикріплюватися до клітин організму-господаря.

Candida albicans може викликати такі інфекційні процеси:

• вагініт – запалення піхви;
• цервіцит – запалення шийки матки;
• ендометрит – запалення слизової оболонки матки;
• сальпінгіт – запалення маткових труб.

У жінок кандидоз має більш яскраві прояви ніж у чоловіків і часто призводить до розвитку наступної клініки:

• свербіж та печіння у піхві;
• виділення з піхви сирнистого типу без запаху;
• біль внизу живота;
• підвищення температури тіла

Candida albicans є умовно-патогенним мікроорганізмом, який є присутнім в організмі жінок у невеликій кількості. До факторів, які можуть сприяти розвитку патології, належать:

• зниження імунітету, викликане такими захворюваннями, як цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, прийом кортикостероїдів, променева чи хіміотерапія;
• вагітність;
• використання антибіотиків;
• хронічні захворювання, такі як простатит, уретрит;
• часта зміна статевих партнерів.

При мікроскопічному дослідженні мазка Candida albicans можна побачити у вигляді поодиноких клітин або скупчення круглих чи овальних клітин розміром 3-5 мкм. Клітини мають гладку поверхню, іноді з горбками. У мазку також можуть бути видні псевдоміцелії – ланцюжки клітин, що гілкуються.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток кандидозу.

Негативний результат може свідчити про відсутність кандидозу.

Присутність у піхві або цервікальному каналі інших мікроорганізмів може призвести до хибнопозитивних результатів.

Gardnerella vaginalis

Гарднерелла вагіналіс – це вид грамваріабельних бактерій, який є умовно-патогенним мікроорганізмом. Це означає, що він може бути в організмі людини без розвитку самої патології і викликати захворювання за певних умов. Приймання антибіотиків, зміна гормонального фону та зниження імунітету можуть спровокувати активне розмноження патогену.

У жінок Gardnerella vaginalis є однією з найчастіших причин бактеріального вагінозу (БВ). БВ – це стан, у якому відбувається дисбаланс мікрофлори піхви, тому у результаті переважають бактерії Gardnerella vaginalis та інші анаеробні мікроорганізми.

Симптоми бактеріального вагінозу неспецифічні:

• свербіж та печіння у піхві та вульві;
• білі сирнисті виділення з піхви;
• неприємний рибний запах виділень;
• біль при статевому акті

Гарднерелла вагіналіс може підвищувати ризик розвитку інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, таких як хламідіоз та гонорея, а також викликати безпліддя.

При мікроскопічному дослідженні мазка з піхви при БВ є характерні клітини, покриті бактеріями Gardnerella vaginalis. Ці клітини називаються клітинами clue. Вони мають деякі особливості, а саме неправильну велику форму з нерівними краями. Крім того, клітини вкриті товстим шаром бактерій.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може свідчити про розвиток гарднереллеза.

Негативний результат може свідчити про відсутність гарднерелльозу.

Зміна гормонального фону, наприклад, під час вагітності або менопаузи, може призвести до зміни мікрофлори піхви та підвищення ризику хибнопозитивного результату аналізу.

Chlamydia trachomatis

Chlamydia trachomatis – це грамнегативна бактерія, яка може існувати лише внутрішньоклітинно. Вона має сферичну форму та діаметр близько 0,3 мікрометрів.

У жінок chlamydia trachomatis може викликати такі інфекції:

• вагініт – запалення піхви, що характеризується такими симптомами:
  • рясні виділення з піхви;
  • неприємний запах виділень;
  • свербіж та печіння піхви.
• ендометрит – запалення слизової оболонки матки, що характеризується такими симптомами:
  • біль внизу живота;
  • виділення з піхви;
  • кровотеча з піхви поза менструацією.
• сальпінгоофорит – запалення маткових труб та яєчників, яке характеризується такими симптомами:
  • біль внизу живота;
  • виділення з піхви;
  • кровотеча з піхви поза менструацією;
  • безпліддя.

Іноді можуть розвинутися ускладнення:

• непрохідність маткових труб – звуження просвіту маткових труб, що може призвести до безпліддя;
• аднексит – запалення придатків матки;
• ектопічна вагітність – позаматкова вагітність, яка може призвести до розриву маткової труби.

Симптоми інфекції Chlamydia trachomatis у жінок можуть бути слабко виражені або відсутні зовсім. У деяких випадках інфекція може мати безсимптомний перебіг.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток хламідіозу.

Негативний результат може вказувати на відсутність хламідіозу.

Trichomonas vaginalis

Трихомоніаз – це інфекційне захворювання, яке викликається одноклітинним паразитом Trichomonas vaginalis. Воно передається статевим шляхом, а також від матері до дитини під час пологів. Трихомонади – це аеробні організми, тобто вони потребують кисню для підтримки життєдіяльності.

Симптоми трихомоніазу у жінок:

• вагінальні виділення – рясні, пінисті, з неприємним запахом;
• свербіж та печіння у піхві;
• біль при сечовипусканні;
• біль внизу живота.

У жінок трихомоніаз може викликати такі патології:

• вагініт – запалення піхви, яке проявляється свербінням, печінням, болем під час сечовипускання та статевих контактів, а також рясними, пінистими, з неприємним запахом виділеннями;
• цервіцит – запалення шийки матки, що може призвести до безпліддя;
• ендометрит – запалення слизової оболонки матки, що може призвести до безпліддя;
• сальпінгоофорит – запалення маткових труб, яке може призвести до безпліддя, позаматкової вагітності та інших ускладнень.

Симптоми трихомоніазу у жінок можуть бути не виражені або відсутні. У цьому випадку захворювання називається безсимптомним трихомоніазом. Він є небезпечним, оскільки може призвести до розвитку ускладнень:

• запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ);
• патології вагітності, такі як передчасні пологи, передчасний розрив плодових оболонок та внутрішньоутробне інфікування плода;
• рак шийки матки.

У мазку з піхви у жінок трихомонади також виглядають як рухливі, грушоподібної форми клітини з джгутиком. Вони можуть бути одиничними або утворювати ланцюжки. Крім того, у мазку з піхви у жінок можуть бути виявлені лейкоцити, які є ознакою запалення.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток трихомоніазу.

Негативний результат може свідчити про відсутність трихомоніазу.

Neisseria gonorrhoeae

Neisseria gonorrhoeae – це грамнегативний диплокок, що має характерну форму двох округлих клітин, розташованих один навпроти одного, і викликає гонорею.

Інфекція може передаватися статевим шляхом, а також від матері до дитини під час пологів.

У мазку з піхви у жінок при гонореї виявляються рухливі, грамнегативні диплококи, розташовані парами або у вигляді ланцюжків. Крім того, можуть бути виявлені лейкоцити, які є ознакою запального процесу.

Симптоми гонореї у жінок:

• виділення з піхви – рясні, пінисті, з неприємним запахом;
• свербіж та печіння у піхву;
• біль при сечовипусканні;
• біль внизу живота.

Гонокок також є частою причиною наступних патологій:

• вагініт;
• цервіцит;
• ендометрит.

Важливо відзначити, що симптоми гонореї у жінок можуть бути легкими або зовсім відсутніми, особливо в початковій стадії інфекції. Відсутність симптомів у жінок може призвести до того, що інфекція залишиться непоміченою та нелікованою, що в свою чергу може призвести до ускладнень: запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ) у жінок, безпліддя та позаматкова вагітність.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток гонореї.

Негативний результат може свідчити про відсутність гонореї.

Cytomegalovirus

Цитомегаловірус є членом сімейства герпесвірусів (Herpesviridae). Його геном складається з лінійного подвійного ланцюга ДНК, що має унікальну структуру та комплексну організацію генів.

Передача вірусу відбувається через контакт з інфікованими біологічними рідинами, такими як слина, сеча, секрети статевих органів та інші.

ЦМВ інфікує різні типи клітин, включаючи епітелій, фібробласти, моноцити, макрофаги та ін.

Багато інфекцій, викликаних цитомегаловірусом, у здорових жінок мають безсимптомний перебіг. Проте вірус може активно розмножуватися у разі порушення імунітету.

Цитомегаловірусна інфекція може вражати сечостатеву систему у жінок. Симптоми ЦМВ-інфекції сечостатевої системи:

• прискорене сечовипускання;
• дизурія (болюче сечовипускання);
• кров у сечі;
• біль у нижній частині живота;
• запалення піхви;
• запалення шийки матки;
• запалення маткових труб;
• запалення яєчників.

Ускладнення, до яких може призводити інфекція у жінок:

• хронічний цистит;
• хронічний уретрит;
• хронічний сальпінгоофорит;
• безпліддя.

Окремо слід зазначити, що ЦМВ-інфекція може передаватися від матері до плоду під час вагітності. Це може призвести до розвитку вродженої інфекції, яка може бути дуже небезпечною для дитини та призводити до розвитку вад. Тому жінкам, які планують вагітність, рекомендується пройти обстеження на наявність ЦМВ-інфекції.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на розвиток цитомегаловірусної інфекції.

Негативний результат може вказувати на відсутність цитомегаловірусної інфекції.

Herpes simplex virus HSV 1,2

ВПГ 1 та 2 типів – це два основні види ВПГ, які вражають людину. Обидва віруси можуть призводити до розвитку генітального герпесу, але найчастіше його провокує ВПГ 2 типу.

Вірусні частинки ВПГ мають сферичну форму та діаметр близько 150 нм. На поверхні розташовані спеціальні білки, які допомагають вірусу прикріплюватися до клітин організму-господаря. Усередині частинок міститься ДНК вірусу.

Після первинної інфекції ВПГ організм людини виробляє антитіла до вірусу. Ці антитіла можуть запобігти повторному інфікуванню ВПГ, але не можуть повністю знищити вірус в організмі.

Тому вірус може залишатися в організмі людини у латентному стані протягом тривалого часу. У цьому випадку він не викликає жодних симптомів, але може активуватись у будь-який час, що призведе до виникнення рецидиву захворювання.

ВПГ-інфекція у жінок може мати безсимптомний перебіг або з різними проявами, які залежать від типу вірусу, тяжкості захворювання та стану імунної системи жінки.

До симптомів відносяться:

• біль, печіння або свербіж у ділянці геніталій;
• виділення з піхви;
• почервоніння, набряк чи утворення бульбашок на геніталіях;
• біль при сечовипусканні;
• лихоманка;
• втома.

Ускладнення генітального герпесу у жінок:

• запальне захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ);
• безплідність;
• рак шийки матки.

ВПГ може передаватися не лише під час незахищеного статевого акту, а й від матері дитині під час вагітності, пологів чи грудного вигодовування. Вроджена ВПГ-інфекція може викликати різні порушення у дитини, включаючи розумову відсталість, сліпоту, глухоту та мікроцефалію.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• активну форму інфекції;
• хронічний перебіг інфекції;
• носійство.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

ВПЛ HPV 16 тип та ВПЛ HPV 18 тип

ВПЛ (вірус папіломи людини) – це група вірусів, які можуть викликати різні захворювання у жінок, включаючи генітальні бородавки, рак шийки матки та інші форми раку.

ВПЛ 16 та 18 типи є найбільш поширеними типами ВПЛ, які можуть викликати рак шийки матки. Вони також можуть викликати інші види раку, включаючи рак ануса, вульви, піхви та ротоглотки.

Вірус передається при незахищеному статевому акті.

У більшості жінок не виникає жодних симптомів, але іноді формуються невеликі нарости – генітальні бородавки – на вульві та слизовій оболонці геніталій.

Рак шийки матки є найпоширенішою формою раку, яка спричинена ВПЛ. Він розвивається в клітинах, що вистилають шийку матки. Рак шийки матки може бути смертельним, якщо його не лікувати.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на наявність ВПЛ типу 16 або 18 в організмі.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Правила підготовки

Цей пакет досліджень вимагає дотримання деяких правил підготовки, а саме:

• за 3 дні виключити статеві контакти;
• за 1-2 дні утриматися від вживання алкоголю та куріння;
• за 1-2 години не мочитися;
• не менш як за 3 години до здачі провести ретельний туалет геніталій;
• за 72 години виключити проведення фізіотерапевтичних процедур та відвідування лазні/сауни;
• протягом 24 годин відмовитися від установки тампонів, вагінальних свічок та спринцювання;
• за 24 години уникати застосування будь-яких вагінальних кремів та супозиторіїв;
• за 14 днів не наносити на зовнішні статеві органи медичні мазі, антибактеріальні та асептичні препарати;

Під час менструації мазок не береться. Необхідно здавати аналіз до місячних чи через 3-4 дні після них.

Якщо пацієнтка приймає антибіотики, важливо повідомити про це лікаря, оскільки деякі препарати можуть впливати на результати бактеріологічного дослідження. Лікар може вирішити, чи слід припинити приймання антибіотиків перед проведенням аналізу.

Недотримання правил підготовки може призвести до отримання хибних результатів на дослідження.

Важливі примітки

Усі результати на даний пакет аналізів мають бути інтерпретовані лікарем. Тільки він може співставити їх із клінічною картиною та іншими результатами обстежень. Після цього лікар може поставити остаточний діагноз і призначити необхідне лікування.