Гепатит С (HCV), генотипування РНК вірусу гепатиту С (1, 1b, 2, 3, 4, 5, 6) методом ПЛР (плазма)

РНК-вірус гепатиту С призводить до однієї з найпоширеніших патологій печінки. Захворювання нерідко виявляється під час скринінгового обстеження. Основна небезпека – високий ризик ускладнень. Навіть після лікування є можливість розвитку цирозу та раку печінки.

Гепатит С: опис

Гепатит С – це інфекційна патологія печінки. Має гостру та хронічну форму перебігу, а також має жовтяничний та безжовтяничний період. Процес інфікування можливий від носія чи хворого. До основних шляхів передачі інфекції належать – гемоконтактний, статевий та від матері до дитини.

Пацієнти рідко звертаються до лікаря із клінічними проявами захворювання. На жаль, симптоми не специфічні, тому вчасно запідозрити розвиток інфекції не завжди можливо.

Клініка гепатиту С може бути представлена:

• синдромом інтоксикації – субфебрильна температура, нудота, рідкісні випадки блювання, лихоманка, діарея;
• знебарвленням калових мас і потемнінням сечі;
• болем у правому підребер'ї – тягнучим тривалим, але не вираженим;
• іктеричністю склер та шкіри – у жовтяничному періоді;
• хворобливістю та ломотою в суглобах;
• порушенням апетиту;
• порушенням сну – у хронічній формі хворий нерідко може прокидатися о 4-5 ранку.

Вірус гепатиту має кілька генотипів. Він також має високий ризик мутації, що ускладнює його ідентифікацію імунною системою організму. Визначення, який саме вірус знаходиться в організмі, має провідну роль у призначенні тактики лікування та вибудовуванні прогнозів на перебіг захворювання.

Особливості дослідження

Генотипування РНК вірусу гепатиту С (1а, 1b, 2, 3a3b) – HCV Subtype або Hepatitis C Virus (HCV) Genotyping – це важливий аналіз, за ​​допомогою якого визначається генотип вірусу, що знаходиться в організмі. 1а, 1b, 2, 3a3b є найпоширенішими генотипами в Україні.

Носії 1а або 1b – більш схильні до переходу гепатиту в хронічну форму, а саме захворювання має більш важку форму перебігу та частіше призводить до ускладнень. Сам вірус цього генотипу стійкіший до терапії, тому курс лікування може становити близько декількох місяців. Найчастіше потрібне додаткове проведення біопсії для виключення розвитку ускладнень.

Носіям 2 генотипу призначають нетривалий курс лікування. Захворювання має сприятливіший перебіг.

У носіїв 3а3b частіше спостерігається виражена жирова дистрофія печінки та порушення роботи жовчовивідних шляхів. Терапевтичний ефект досягається досить швидко, бо вірус добре піддається терапії.

Завдяки високої чутливості, аналіз дає точний та достовірний результат.

Коли та навіщо призначають аналіз

Генотипування необхідне для:

• визначення генотипу вірусу;
• вибору препаратів для медикаментозного лікування;
• визначення ступеня важкості захворювання;
• постановки точнішого діагнозу;
• визначення дозування препаратів;
• прогнозу переходу у хронічну форму;
• розрахунку схеми та тривалості лікування;
• визначення ефективності лікування;
• вибудовування прогнозів про терміни терапії.

Показаннями до призначення є:

• необхідність визначення тактики лікування;
• підтверджений вірусний гепатит;
• планування терапії.

Призначають аналіз: гепатологи, інфекціоністи та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів до забору крові слід обмежити:

• приймання їжі за 8 годин;
• вживання копчених, смажених та жирних продуктів напередодні;
• приймання препаратів, що впливають на роботу печінки та на сам вірус за 2 дні – після дозволу лікаря;
• відвідування сауни та лазні за 2 дні;
• фізичні та емоційні навантаження за добу;
• вживання алкогольних напоїв, газованих напоїв та свіжих соків за добу;
• вживання тютюнової продукції, кави та чаю вранці перед здаванням.

Прямо перед забором венозної крові дозволяється випити невелику кількість чистої води.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат виявлення одного з визначених генотипів 1а, 1b, 2, 3a3b свідчить про його наявності в організмі, як етіологічного фактора розвитку захворювання.

Негативний результат свідчить, що генотип 1а, 1b, 2 чи 3a3b не має етіологічної ролі у розвитку гепатиту С.

За відсутності всіх генотипів 1а, 1b, 2, 3a3b, але за наявності підтвердженого гепатиту С, слід провести додаткове генотипування на визначення таких самих генотипів через деякий час, і відразу пройти дослідження на виявлення інших генотипів вірусу.

Будь-яка відповідь має виключно інформаційний характер і вимагає додаткової інтерпретації фахівцем. Тільки лікар може дати правильну оцінку та обрати оптимальну тактику лікування.

Важливі примітки

До хибнонегативної відповіді може призвести дуже низька концентрація вірусу в організмі.