Бактеріологічне дослідження із закритих порожнин (за виключенням анаеробів) + антибіотикограма

Бактеріологічне дослідження із закритих порожнин спрямоване на визначення наявності мікроорганізмів у закритих порожнинах організму, таких як порожнина матки, черевна порожнина, плевральна порожнина, перикардіальна порожнина, порожнина синовіальної сумки. Цей тип аналізу проводиться для виявлення можливих інфекцій чи запальних процесів у цих ділянках. Він корисний у діагностиці та лікуванні різних інфекційних захворювань, таких як синусити, плеврити, артрити або абсцеси та ін., а також для моніторингу ефективності лікування.

Особливості дослідження

Під час бактеріологічного дослідження із закритих порожнин зразки збираються лікарем безпосередньо із закритої області з використанням спеціальних інструментів (шприц, голка) або апаратури. Зразком може слугувати синовіальна рідина, аспірат з порожнини матки, плевральна рідина, перитонеальна, перикардіальна рідини тощо, взяті при пункції або аспірації. Ці зразки потім аналізуються в лабораторії з метою виявлення та визначення типу мікроорганізмів, присутніх у цій ділянці, та їх чутливості до антибіотиків.

У лабораторії зразок піддається обробці з метою ізоляції аеробних бактерій, тобто мікроорганізмів, які можуть зростати та розвиватися за наявності кисню. Це здійснюється через те, що в ході аналізу не проводиться оцінка наявності та ідентифікації анаеробних бактерій.

Ізольовані бактерії культивуються на спеціальних живильних середовищах, які сприяють їх зростанню та розмноженню. Це дозволяє отримати чисті культури бактерій для подальших досліджень.

Після культивації бактерій проводиться їхня ідентифікація за допомогою різних методів. Також проводиться антибіотикограма, що дозволяє одразу ж визначити чутливість виявленої бактерії до конкретного антибіотика. Це важливо для визначення ефективної тактики лікування.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• ознаки інфекційного процесу у закритій порожнині (біль, почервоніння, набряк, гнійні виділення, лихоманка, слабкість та стомлюваність);
• підозра на інфекційні захворювання;
• підозра на інфікування імплантату (протез суглоба, зубний імплант);
• хронічні запальні захворювання;
• наявність хронічного запалення;
• ускладнення після операції, травм чи процедур;
• підвищений ризик розвитку інфекцій у людей з імунодефіцитними станами чи іншими факторами ризику;
• підготовка до операції чи процедури.

Дослідження потрібне для:

• діагностики інфекційних захворювань;
• запобігання розвитку ускладнень;
• визначення збудника інфекції;
• дифдіагностики;
• оцінки чутливості до антибіотиків;
• моніторинг ефективності лікування.

Призначають аналіз: хірурги, інфекціоністи, терапевти та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Для об'єктивних результатів дослідження необхідно відмовитись від приймання антибіотиків за 2 тижні до дослідження. Але перед скасуванням препаратів потрібно проконсультуватися з лікарем. Всі інші вимоги до підготовки розкаже лікар, який проводитиме забір матеріалу.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• наявність інфекційного захворювання;
• розвиток абсцесу;
• післяопераційні ускладнення;
• травматичні ушкодження;
• системні інфекції.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• наявність анаеробних бактерій.

Застосування антибіотиків перед збиранням зразка може зменшити кількість бактерій у закритій порожнині організму та призвести до негативного результату.

Результат антибіотикограми представлений у вигляді стовпця з назвою антибіотика та стовпця з результатом. "+" навпроти антибактеріального препарату говорить про наявність чутливості до цього антибіотика, а "-" – про відсутність.

Важливі примітки

Зазначимо, у деяких закритих порожнинах (наприклад, кишківник) мешкає нормальна мікрофлора, що складається з різних видів бактерій. Виявлення цих бактерій у матеріалі не завжди означає наявність інфекції. Для правильної інтерпретації результатів дослідження, необхідно враховувати всі клінічні дані (симптоми, анамнез, результати інших досліджень). Тому остаточний діагноз має виставляти лікар.