Гепатит С (HCV), сумарні антитіла IgM, IgG

Гепатит С — це вірусне захворювання печінки, яке часто протікає приховано і переходить у хронічну форму без виражених симптомів. Хворобу часто виявляють випадково, наприклад, під час планових скринінгових обстежень або підготовки до операцій. Незважаючи на досягнення сучасної медицини у лікуванні гепатиту С, він досі вважається одним із найнебезпечніших вірусів, адже навіть після успішної терапії зберігається ризик розвитку цирозу або злоякісних новоутворень печінки.

Основний шлях передачі вірусу — контакт із кров’ю інфікованої людини. Зараження може відбутися під час переливання крові, трансплантації органів, використання нестерильних інструментів у медичних і косметологічних закладах, а також під час статевого акту або при передачі вірусу від матері до дитини. Характерною особливістю гепатиту С є його безсимптомний перебіг в гострому періоді, що ускладнює своєчасну діагностику. У міру розвитку хвороба переходить у хронічну форму, яка може проявлятися лише при загостренні. Симптоми при цьому неспецифічні. Пацієнти скаржаться на слабкість, втомлюваність, біль у правому підребер’ї, підвищення температури, шкірний висип, біль у суглобах, а також можуть спостерігатися зміни лабораторних показників печінки, зокрема підвищення АЛТ і АСТ. Одним із характерних ознак гепатиту С вважають порушення сну з раннім пробудженням у ранкові години і неможливістю заснути знову.

Тривале запалення може призвести до тяжких ускладнень, включаючи цироз, печінкову недостатність і рак. Для діагностики використовують тест на сумарні антитіла до вірусу (IgM і IgG), який дозволяє визначити, чи була перенесена інфекція раніше, чи є хронічна форма або активна стадія хвороби. IgM з’являються через 4–6 тижнів після зараження і вказують на гострий процес. Через кілька місяців виробляються антитіла класу G, які можуть зберігатися все життя, особливо за відсутності лікування.

Дослідження особливо важливе для осіб із груп ризику: з імунодефіцитами, ВІЛ, численними незахищеними контактами, новонароджених від інфікованих матерів, пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Також аналіз показаний при підготовці до хірургічного втручання, вагітності, госпіталізації, наявності симптомів або підвищенні печінкових ферментів.

Для достовірного результату перед здачею аналізу необхідно утриматися від їжі протягом 8 годин, виключити фізичні навантаження, алкоголь, жирну їжу, куріння та фізіопроцедури. Препарати, що впливають на печінку, слід скасовувати лише за узгодженням із лікарем. Аналіз проводять із забором венозної крові, з якої досліджують сироватку.

Інтерпретація результатів потребує обережності. Позитивний результат свідчить про наявність гострого або хронічного гепатиту, негативний — або про відсутність інфекції, або про інкубаційний період. Сумнівні результати потребують повторного тестування. Жоден результат не є остаточним діагнозом без лікарської оцінки, додаткових обстежень і врахування клінічної картини. Можливі хибнопозитивні та хибнонегативні відповіді, особливо під час вагітності, імунодефіцитів або прийому медикаментів.

Гепатит С належить до вірусних захворювань печінки, яке найчастіше має хронічний характер перебігу та рідко проявляється яскравою клінічною картиною. Виявлення вірусу в організмі людини найчастіше відбувається випадковим чином під час скринінгових методів діагностики.

Гепатит С: опис

Вірусний гепатит С досі вважається одним із найпідступніших захворювань печінки. Навіть після повного курсу лікування можливий ризик розвитку цирозу та раку.

Основним шляхом передачі є гемоконтактний, також можливий ризик зараження через інші біологічні рідини безпосередньо від людини. Тому ризик інфікування існує у таких випадках:

• трансплантація органів;
• використання нестерильних інструментів під час проведення різноманітних косметологічних та медичних маніпуляцій;
• переливання крові;
• від матері до дитини під час вагітності та пологів;
• під час незахищених статевих актів.

Навіть під час гострого періоду перебігу захворювання рідко розвиваються клінічні прояви. Це ускладнює процес своєчасної діагностики. Потім Гепатит С переходить у хроніку і тривалий час не проявляє себе до наступного загострення, котре може характеризуватися у вигляді малоспецифічних симптомів. Їх легко сплутати з низкою інших захворювань. До них відносяться:

• підвищення АЛТ та АСТ;
• загальна слабкість;
• швидка стомлюваність;
• болючість у правому підребер'ї;
• іктеричність склер та шкірних покривів;
• висипання;
• субфебрильна температура;
• болючість суглобів.

Одним із найспецифічніших симптомів патології є порушення ритму сну. Воно проявляється у вигляді різкого пробудження о 4-5 годині ранку і неможливості знову заснути. Такий симптом може мучити хворого тривалий час.

А при довготривалому запальному процесі нерідко розвиваються ускладнення у вигляді цирозу, печінкової недостатності та онкологічних захворювань.

Особливості дослідження

Гепатит С (HCV IgM, IgG) сумарні антитіла – Antibodies to hepatitis C virus HCV Ab total, сумарні антитіла до вірусу гепатиту С, анти-HCV, антитіла IgG та IgM до вірусного гепатиту С – маркер, що визначає наявність гострої форми захворювання, хронічної чи перенесеної.

Його часто призначають особам із групи ризику:

• з наявним імунодефіцитом (вродженим чи набутим);
• ВІЛ-інфікованим;
• котрі мають часті незахищені статеві акти;
• контактним з інфікованим;
• народженим від інфікованої гепатитом матері;
• котрі мають деструктивні захворювання печінки.

Спочатку організм починає виробляти імуноглобуліни класу М, що відбувається через 4-6 тижнів від моменту інфікування чи реінфекції. Вони зберігаються та визначаються в крові протягом півроку. А через 3-6 місяців відбувається вироблення антитіл класу G, які вже можуть персистувати в організмі протягом усього життя людини за умови відсутності лікування від гепатиту С.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання для проведення дослідження:

• влаштування на роботу – у деяких сферах;
• скринінг під час вагітності – 1 та 3 триместр;
• госпіталізація на стаціонарне лікування;
• симптоми гепатиту С;
• підозра на гепатит неясної етіології;
• підготовка до оперативного втручання;
• високий рівень АЛТ та АСТ;
• підготовка до вагітності;
• проведення переливання крові, трансплантації органів чи гемодіалізу.

Аналіз призначають для:

• одержання санаторно-курортної книжки;
• визначення перенесеного гепатиту;
• діагностики захворювання в осіб, які перебувають у групі ризику;
• проведення дифдіагностики з низкою інших захворювань;
• визначення наявного гепатиту С.

Направлення на дослідження призначають: гематологи, інфекціоністи, сімейні лікарі, гінеколог, акушер-гінекологи, педіатри, гастроентерологи та терапевти.

Правила підготовки

Для отримання достовірної відповіді на дослідження необхідно обмежити до його проведення:

• їжу за 8 годин, а дітям до 3 років – за 3 години;
• інтенсивне фізичне навантаження за 2 дні;
• алкогольні напої за 24 години;
• жирне, копчене та смажене за 24 години;
• переїдання за 48 годин;
• молоко, свіжі соки, газовані напої за 24 години;
• куріння за 1 годину;
• фізіологічні процедури та масаж за 48 годин;
• авіаперельоти, відвідування лазні та інструментальні дослідження за 48 годин.

Прямо перед забором крові важливо повністю заспокоїтись і не займатися фізичною активністю.

Не можна здавати аналіз під час приймання антибіотиків, противірусних, гормонів та інших препаратів, що впливають на печінку. Про скасування терапії або про невелику перерву необхідно порадитись з лікарем. Якщо він не дасть дозволу на припинення лікування, необхідно повідомити назву препаратів під час реєстрації на аналіз.

Для проведення аналізу здійснюють забір венозної крові, а оцінюють сироватку.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь говорить про:

• при виявленні IgM – гостру інфекцію внаслідок первинного зараження чи реактивації;
• при виявленні IgG – нещодавно перенесену чи хронічну інфекцію;
• при виявленні IgM та IgG – перехід захворювання з гострої до хронічної форми.

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність інфекції;
• інкубаційний період.

Також зустрічається сумнівний результат через занадто короткий період після інфікування, що потребує додаткового проведення дослідження через 14 днів.

Але жоден варіант відповіді не можна розцінювати як остаточний діагноз. Після отримання результатів слід проконсультуватися з лікарем. Він може призначити додаткові методи діагностики та провести фізикальний огляд, щоб отримати більше інформації.

Важливі примітки

Хибнонегативна відповідь зустрічається при ВІЛ-інфекції, прийманні противірусних, гормональних та антибактеріальних препаратів, аутоімунних захворюваннях, набутому або вродженому імунодефіциті.

Хибнопозитивна відповідь можлива під час вагітності, системних патологіях (наявність ревматоїдного фактора) або інфекціях.