Пакет аналізів: "Здоров'я суглобів"

Пакет аналізів “Здоров'я суглобів” це комплексне дослідження, спрямоване на оцінку загального стану суглобів та виявлення можливих патологій у суглобах та структурах, що їх пов'язують. Він призначається лікарем за підозри на запальні чи ревматичні захворювання суглобів. Даний комплекс допомагає лікарям отримати більш докладну картину про стан суглобів і структур, що їх пов'язують. Це дозволяє поставити точний діагноз і почати лікування у разі виявлення патології. Раннє виявлення та діагностика дозволяють розпочати лікування на початкових стадіях, що може запобігти прогресуванню захворювання та знизити ризик ускладнень.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• наявність суглобового болю та інших симптомів – набряк, ранкова скутість у суглобах, локальне підвищення температури тощо;
• наявність запальних захворювань;
• підозра чи поставлений діагноз подагра;
• захворювання суглобів у сімейному анамнезі в інших членів сім'ї;
• розвиток суглобових захворювань у минулому;
• ожиріння;
• системні патології.

Дослідження потрібне для:

• діагностики захворювань суглобів (подагра, ревматоїдний артрит та ін.);
• моніторингу ефективності лікування;
• оцінки ризику ускладнень;
• профілактики розвитку ускладнень;
• диференціальної діагностики;
• контролю загального стану здоров'я;
• підтримки здоров'я суглобів.

Призначає аналіз: ревматолог, терапевт, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (РАК)

Загальний аналіз крові – це набір показників крові, що включає підрахунок кількості червоних та білих клітин, визначення рівню гемоглобіну та тромбоцитів, а також інших важливих компонентів крові. За його допомогою можна розрахувати лейкоцитарну формулу.

Розгорнутий аналіз крові інформативний для визначення різних захворювань, оцінки загального стану здоров'я та ефективності лікування. Він включає використання як ручних, так і апаратних методів отримання даних про стан крові.

Ручний аналіз передбачає, що це дослідження та аналіз проводиться вручну. Лаборант візуально досліджує кров під мікроскопом та підраховує кількість клітин, визначаючи їх класифікацію, аналізуючи форму та розмір. Ручний аналіз займає більше часу, але корисний для розрахунку лейкоцитарної формули, бо призводить до меншої похибки у результатах.

Апаратний аналіз проводиться з використанням автоматичних аналізаторів крові, які обробляють структурні одиниці з використанням різних технологій, таких як флуоресцентні, оптичні та електрохімічні методи.

Він має високу ефективність і дозволяє обробляти велику кількість зразків крові за короткий час, що робить його більш ефективним та зручним в клінічній практиці. Крім того, використання автоматичних аналізаторів знижує ймовірність помилок та забезпечує більш надійні результати.

Показники розгорнутого аналізу крові:

1. Кількість лейкоцитів (WBC) – це білі кров'яні клітини, які необхідні для запобігання інфекціям та запаленням в організмі. Підвищення рівня лейкоцитів (лейкоцитоз) може вказувати на запальні або інфекційні процеси в суглобах (наприклад, ревматоїдний або септичний артрит відповідно), а також псоріатичний артрит, подагру або інші запальні артропатії. Зниження рівня лейкоцитів (лейкопенія) говорить про онкологічні захворювання та аутоімунні патології (СЧВ).
2. Еритроцити – це червоні кров'яні клітини, необхідні для транспортування кисню від легень до тканин та органів. Підвищення їх рівня (еритроцитоз) при хронічній гіпоксії, яка може виникнути при тривалому запаленні в суглобах, або обструктивних захворюваннях легень, а зниження (еритропенія) говорить про хронічні або аутоімунні захворювання, а також втрату крові.
3. Гемоглобін – це білок, який відповідає за транспортування кисню від легень до тканин та органів. Підвищення рівня (гіпергемоглобінемія) говорить про розвиток дегідратації, що може бути пов'язане з тривалими станами запалення в суглобах, а зниження (гіпогемоглобінемія) пов'язана з анемією.
4. Гематокрит – це показник, який відображає кількість червоних кров'яних клітин у кількості крові. Підвищення рівня гематокриту може говорити про дегідратацію або ХОЗЛ, а зниження – може бути пов'язане з анемією.
5. Середній обсяг еритроцитів (MCV) – вказує на середній розмір червоних кров'яних клітин. Підвищення рівня може говорити про дефіцит вітаміну B12 або фолієвої кислоти, що може бути наслідком хронічного синдрому в суглобах, а також пов'язано з алкогольним або лікарським впливом. Зниження рівня свідчить про залізодефіцитну анемію.
6. Середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті (MCH) вимірює середню масу гемоглобіну в одній червоній кровяній клітині. Підвищення рівня вказує на дефіцит вітаміну B12 або фолієвої кислоти, що може бути наслідком хронічного синдрому в суглобах або патологічних змін, а зниження може бути наслідком залізодефіцитної анемії, яка може бути пов'язана із втратою крові, у тому числі через внутрішньосуглобові крововиливи.

1. 1. Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) відображає стійку стабільність гемоглобіну в еритроцитах. Підвищення може бути пов'язане з гемолітичними анеміями, при яких відбувається руйнування еритроцитів та вивільнення гемоглобіну в крові. Однак показник безпосередньо не пов'язаний із патологіями суглобів.
   2. Кількість тромбоцитів (PLT) відображає кількість тромбоцитів у крові. Підвищення рівня може бути пов'язане із запальними процесами або серцево-судинними захворюваннями, такими як тромбоцитарна поліцитемія. Зниження може бути викликане аутоімунними захворюваннями, кістковомозковими порушеннями чи деякими ліками. Але ці зміни не є специфічними для патології суглобів.

• Ширина розподілу еритроцитів (RDW) відображає мінливість розмірів червоних кров'яних клітин. Підвищення рівня RDW може говорити про залізодефіцитну анемію, яка часто пов'язана з втратою крові через внутрішньосуглобові крововиливи або дефіцит вітаміну В12 та фолієвої кислоти, що може бути наслідком хронічного запалення в суглобах або патологічних змін в операційній системі. Зниження рівня немає явних зв'язків із станом суглобів.
• Ширина розподілу тромбокриту (PCT) відображає варіабельність розмірів тромбоцитів у зразку крові. Зазвичай не враховуються в оцінці патологій суглобів. Показник використовується в основному для оцінки стану системи згортання крові та діагностики тромбозу.
• Середній обсяг тромбоцитів (MPV) вказує на середній обсяг тромбоцитів у зразку крові. Підвищений рівень може бути пов'язаний із ревматоїдним артритом, а знижений не має діагностичної цінності.
• Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) вимірює варіабельність розмірів тромбоцитів у зразку крові. Підвищений рівень може бути пов'язаний із запальними процесами в суглобах та прогресуючими захворюваннями суглобів, таких як ревматоїдний артрит. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Мієлоцити (NE%) – це попередники нейтрофілів, які є різновидом білих кров'яних клітин. Підвищення рівня може бути пов'язане з інфекційними процесами у суглобах, а також ревматичними або аутоімунними захворюваннями. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Метамієлоцити (NE%) – це незрілі форми нейтрофілів. Підвищений рівень може бути пов'язаний із інтенсивними запальними процесами у суглобах. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Паличкоядерні нейтрофіли являють собою незрілу форму нейтрофілів, клітин імунної системи, які беруть участь у запальних процесах та лікуванні інфекцій. Підвищення рівня може бути пов'язане з інфекційними процесами у суглобах, а також ревматичними або аутоімунними захворюваннями. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Сегментоядерні нейтрофіли є зрілими формами нейтрофілів. Підвищення рівня може бути пов'язане з активними запальними процесами у суглобах, спричиненими аутоімунними захворюваннями або іншими патологіями, а також інфекційними процесами, що викликають дисфункцію суглобів. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Еозинофіли (ЕО%) – це тип білих кров'яних клітин, які відіграють важливу роль у алергічних реакціях та паразитарних інфекціях. Підвищення рівня може бути пов'язане з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, а також з паразитичними інфекціями, які можуть розвиватися у суглобах. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Базофіли (БА%) – це тип білих кров'яних клітин, які грають роль у алергічних реакціях і запальних процесах. Підвищений рівень може бути пов'язаний із деякими аутоімунними захворюваннями. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Моноцити (МО%) – це тип білих кров'яних клітин, який грає ключову роль у імунній системі, тому що бере участь у запальних і імунних реакціях. Підвищення рівня може бути пов'язане з ревматоїдним артритом, остеоартритом та інфекційними артритами. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Лімфоцити (LY%) – тип білих кров'яних клітин. Підвищення рівня лімфоцитів може бути пов'язане з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак, запальними процесами в суглобах, такими як артрити різного походження та вірусними артритами. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Віроцити – клітини, інфіковані вірусами. Зазвичай у здоровому стані віроцити зустрічаються у невеликих кількостях. Підвищений зміст віроцитів може свідчити про вірусні інфекції, які можуть розвиватися у суглобах (вірусний артрит). Знижений рівень не несе діагностичної цінності.
• Плазматичні клітини – це тип білих кров'яних клітин, які відіграють важливу роль у імунній системі, виробляючи антитіла. Підвищена кількість плазматичних клітин може бути пов'язана з аутоімунними патологіями та інфекційними процесами у суглобах. Знижений рівень не несе діагностичної цінності.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – це показник, що вимірює швидкість, з якою відбувається поділ крові на еритроцити (червоні кров'яні клітини) та плазму. Підвищена ШОЕ може свідчити про запальні процеси у суглобах. Наприклад, при ревматоїдному артриті чи інших запальних артропатіях. Знижена ШОЕ може бути пов'язана з анемією.

Сечова кислота (Uric acid, UA)

Сечова кислота – це хімічна сполука, що утворюється в результаті обмінних процесів в організмі людини. У ході обміну речовин у клітинах організму відбувається руйнування нуклеїнових кислот, які містять пуринові основи. Цей процес призводить до утворення сечової кислоти. Вона є кінцевим продуктом руйнування пуринових основ. Останні утворюються у організмі, а також надходять до нього з продуктами харчування. Наприклад, вони є у м'ясі, рибі та деяких видах овочів.

Після утворення сечова кислота фільтрується нирками та виводиться з організму разом із сечею. Однак, якщо рівень сечової кислоти стає надто низьким, вона може кристалізуватися в суглобах, спричинюючи хвороби, такі як подагра.

Сечова кислота виконує кілька важливих функцій в організмі:

1. Захист організму. Є антиоксидантом, тому вона здатна захистити клітини організму від ушкоджень, спричинених вільними радикалами. Вільні радикали можуть пошкоджувати клітини та брати участь у розвитку різних захворювань.
2. Участь у обміні речовин. Є продуктом метаболізму пуринових основ. Це призводить до руйнування пуринів та зміни обміну речовин, сприяючи підтримці нормального рівня кислотності (pH) крові.
3. Екскреція токсинів. Допомагає виводити деякі токсини разом із сечею, відіграючи важливу роль у очищенні організму.
4. Підтримка кислотно-лужного балансу. Бере участь у регуляції кислотно-лужного балансу, що важливо задля нормальної роботи багатьох біохімічних процесів.

Хоча сечова кислота виконує важливі функції у організмі, її рівень повинен перебувати у певних межах.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• подагру;
• сечокам'яну хворобу;
• лейкози та мієлопроліферативні захворювання;
• поліцитемію;
• мієломну хворобу;
• ацидоз;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• метаболічний синдром.

Низький рівень може вказувати на:

• знижене споживання білка;
• захворювання печінки;
• цироз печінки;
• хронічну ниркову недостатність;
• надмірне вживання алкоголю;
• захворювання кісток.

Постійне приймання діуретиків (препаратів, що сприяють збільшенню виведення сечі), аспірину або парацетамолу можуть призвести до хибних результатів.

Альбумін (Albumin, ALB)

Альбумін – це білок, який знаходиться в крові та синтезується клітинами печінки. Гепатоцити використовують амінокислоти, що циркулюють у крові для синтезу самого альбуміну та інших білків. Їх формування відбувається у рибосомах. Альбумін є одним з основних білків плазми крові та виконує кілька важливих функцій:

1. Транспортує різні речовини, включаючи гормони, ліки, кисень та продукти харчування. Він допомагає доставити їх у різні клітини тіла.
2. Визначає онкотичний тиск, підтримуючи його на нормальному рівні, що перешкоджає виходу рідини з кровоносних судин в навколишні тканини.
3. Підтримує водний баланс між кровоносною системою та тканинами організму.
4. Бере участь в імунних реакціях, пов'язуючи та транспортуючи різні молекули, включаючи антигени та антитіла.
5. Допомагає підтримувати нормальний рівень pH у крові, що є важливим для багатьох біохімічних процесів у майбутньому.

Ці функції роблять альбумін важливим компонентом крові.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• ревматоїдний артрит;
• саркоїдоз;
• амілоїдоз;
• патології печінки – гепатити та цироз;
• мієлопроліферативне захворювання;
• зневоднення;
• опіки чи травми;
• куріння.

Низький рівень може вказувати на:

• подагру;
• нефротичний синдром;
• хронічні захворювання печінки;
• недостатнє харчування;
• обмежене споживання білка у раціоні;
• синдром краплинного кишечника чи целіакію;
• інфекційні захворювання;
• ентеропатія.

Психологічний стрес або фізичне навантаження можуть призвести до тимчасового підвищення рівня альбуміну у крові. Також причинами помилкового підвищення є гормональні препарати, такі як тестостерон та анаболічні стероїди, що можуть на деякий час підвищувати рівень альбуміну. Недостатнє споживання води або продуктів харчування може призвести до недостовірних результатів.

Протеїн загальний білок (Total Protein, TP)

Загальний білок – це показник, який відображаає всі види білка у крові людини. Він включає альбуміни і глобуліни, а також антитіла і ферменти.

Вимір рівня загального білка в крові може бути обов'язковим для діагностики різних станів здоров'я, у тому числі патологічних станів з боку суглобів.

Ось кілька важливих функцій загального білка в організмі:

1. Транспортна. Білки транспортують різні речовини по всьому організму. Наприклад, гормони, ліки, мінерали та жирні кислоти. Вони ефективно застосовують ці речовини всередині організму.
2. Онкотичний тиск. Регулюють онкотичний (колоїдний) тиск крові. Цей тиск допомагає запобігти виходу рідини з судин у навколишні тканини та підтримує нормальний тиск крові всередині судин.
3. Імунні функції. Багато компонентів, включаючи антитіла, беруть участь у імунних реакціях, допомагаючи організму боротися з інфекціями та захворюваннями.
4. Згортання крові. Білки, такі як фібриноген, беруть участь у процесі згортання, запобігаючи утворенню крововиливів при пошкодженні судин.
5. Структурні функції. Деякі білки є будівельними матеріалами в клітинах та тканинах організму, надають міцності та еластичності шкірі, м'язам рук, кісткам та іншим тканинам.
6. Ензиматичні функції. Багато білків є ферментами, що беруть участь у хімічних реакціях. Вони причетні до біохімічних процесів, таких як перетравлення їжі та обмін речовин.

Загальний білок синтезується в клітинах організму за принципом синтезу білка, який має безліч етапів.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• зневоднення;
• інфекційні захворювання;
• загострення хронічних захворювань (хвороби печінки, нирок та крові, а також пухлини та проблеми з суглобами);
• хвороби системи кровообігу;
• рак та лімфому;
• алкоголізм;
• гіпертонічну хворобу;
• патології щитоподібної залози.

Низький рівень може вказувати на:

• захворювання печінки, такі як цироз, гепатит та печінкова недостатність;
• ниркові захворювання, включаючи нефротичний синдром;
• подагру;
• нестачу білка в раціоні харчування;
• гіпергідратацію;
• хвороби шлунково-кишкового тракту.

Недостатнє споживання води, або рясна втрата рідини може призвести до підвищення рівня загального білка.

С-реактивний білок (C-reactive protein, C-РБ, CRP)

С-реактивний білок (СРБ) – це речовина, яку організм виробляє у відповідь на наявність запальних процесів, інфекцій, травм чи інших змін. У медицині його використовують як індикатор запалення та інфекції.

Він відіграє важливу роль у роботі імунної системи. Його основна функція полягає в тому, щоб допомогти організму боротися з інфекціями та запальними станами. Коли в організмі виникає запальний процес, клітини на місці реакції вивільняють температурні речовини, такі як цитокіни. Ці речовини повідомляють печінки про те, що вона має розпочати виробництво СРБ. Останні зв'язуються з пошкодженими або запаленими клітинами, інфекційними агентами та іншими шкідливими речовинами, допомагаючи їх знищити.

СРБ також сприяє фагоцитозу, процесу, у якому білок допомагає фагоцитам (особливим типам білих кров'яних клітин) знищувати мікроби та інші шкідливі речовини. А деякі дослідження пов'язують високий рівень білка з ризиком серцево-судинних захворювань, таких як атеросклероз. CRP може брати участь у процесі, що призводить до утворення бляшок в артеріях.

У дитячому віці, як правило, рівень СРБ у крові набагато нижчий, ніж у дорослих.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак;
• інші запальні захворювання;
• інфекційні захворювання;
• бактеріальні чи вірусні інфекції;
• кардіоваскулярні захворювання;
• атеросклероз;
• інфаркт міокарда;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• куріння;
• рак.

Низький рівень СРБ є нормою і не вказують на якесь захворювання. Зниження рівня білка в динаміці говорить про ефективність лікування та одужання.

Високий рівень ліпідів у крові може призвести до хибнопідвищених результатів. Приймання біотину у великих дозах може викликати помилкові результати.

Антистрептолізин-О (Antistreptolysin-O, АСЛ-О, ASO)

Антистрептолізин-О (АСЛ-О) – це антитіла, які організм виробляє у відповідь на стрептококову інфекцію, спричинену бактеріями Streptococcus pyogenes. Ці антитіла спрямовані проти ферменту стрептолізину-О, який виробляється цією бактерією. Дослідження рівня АСЛ-О в крові використовується для діагностики стрептококових явищ, таких як стрептококовий фарингіт та ревматична лихоманка. Рівень ASO зазвичай можна визначити вже за 1–3 тижні після зараження. Він ще зростатиме протягом кількох тижнів, досягаючи максимуму ближче до 6 тижня. Після чого рівень ASO поступово знижуватиметься, але може залишатися підвищеним протягом кількох місяців.

Антистрептолізин-О необхідний для захисту організму від Streptococcus pyogenes. Коли бактерії проникають в організм, імунна система розпізнає їх як сторонні і починає виробляти антитіла, включаючи ASO. Ці антитіла спрямовані на боротьбу з токсинами, що виділяються стрептококами.

Кількісне визначення рівня антистрептолізин-О дозволяє визначити наявність бактерій в організмі, стадію розвитку патології та ефективність лікування.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• стрептококову інфекцію;
• ревматичну лихоманку – ускладнення стрептококової інфекції, що вражають серцеві клапани та суглоби;
• гострий гломерулонефрит;
• артрит;
• скарлатину.

Зниження рівня антитіл у динаміці вказує на етап одужання та ефективність проведеної терапії.

Ревматоїдний фактор

Ревматоїдний фактор (РФ) – це білок, який зазвичай не присутній у крові здорових людей або присутній у дуже низькій концентрації. Він є антитілом, дія якого спрямована проти інших антитіл в організмі. Високий рівень ревматоїдного фактора часто свідчить про аутоімунні захворювання, коли імунна система атакує власні тканини.

Процес формування РФ у принципі пов'язані з неправильної роботою імунної системи, коли імунні клітини починають атакувати власні тканини. Так, найчастіше вони нападають на антитіла IgG. Внаслідок чого утворюються комплекси, які можуть викликати запальні процеси у суглобах та інших тканинах.

Кількісне визначення рівня ревматоїдного чинника необхідне для встановлення діагнозу, визначення стадії розвитку захворювання, оцінки ефективності терапії, вибудовування прогнозів і планування терапії.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак (СЧВ);
• склеродермію;
• синдром Шегрена;
• васкуліти;
• ревматичну поліміалгію;
• інші аутоімунні та запальні захворювання.

Низький рівень РФ може бути пов'язаний із відсутністю захворювання або ремісією ревматоїдного артриту.

Також зниження рівня ревматоїдного фактора у динаміці свідчить про ефективність терапії.

Правила підготовки

Оцінюючи здоров'я суглобів слід дотримуватися деяких правил підготовки. Це дозволить виключити отримання хибних результатів дослідження. Таким чином, потрібно:

• здавати кров натще;
• за 3 дні відмовитися від проведення масажу, фізіопроцедур та інструментальних методів дослідження;
• за 3 дні виключити інтенсивну фізичну активність та нервову перенапругу;
• за день не пити спиртні напої;
• за 2 дні відмовитися від авіаперельотів;
• за 1 годину не курити.

Крім того, потрібно відмовитись від приймання медичних препаратів, які можуть призвести до інтерференції. Тому при проходженні будь-якої терапії на момент здачі дослідження потрібно проконсультуватися з лікарем про можливе припинення приймання ліків за кілька днів до здачі аналізу.

Допускається вживання невеликої кількості негазованої води перед забором крові.

Важливі примітки

Жодну відповідь на показники даного пакета досліджень не можна розглядати як остаточний діагноз. Відразу після отримання результатів потрібно звернутися до лікаря. Тільки фахівець зможе правильно інтерпретувати їх та зіставити з результатами інших досліджень. Після цього він зможе виставити остаточний діагноз і призначити лікування.