Які аналізи покажуть порушення сну і як їх розшифрувати

Сон — це не просто період відпочинку, а складний фізіологічний процес, що регулюється десятками гормонів. Їх злагоджена робота нагадує оркестр, де кожен інструмент вносить свій вклад у підтримку циркадних ритмів, відновлення тканин і підготовку організму до нового дня.

• Порушення вироблення навіть одного з цих біологічно активних речовин здатне викликати безсоння, фрагментований сон або надмірну денну сонливість.
• Контроль гормонального фону при розладах сну також важливий, як і моніторинг показників крові після хіміотерапії.
• Якщо після агресивного лікування лікарі відстежують рівень лейкоцитів або гемоглобіну, то при хронічній інсомнії (розлад сну) необхідно перевіряти мелатонін, кортизол, гормон росту та інші ключові регулятори.
• Їх дисбаланс часто стає прихованою причиною проблем зі сном, яку неможливо усунути без лабораторної діагностики. Наприклад, дефіцит мелатоніну призводить до труднощів із засинанням, а підвищений рівень кортизолу — до частих нічних пробуджень.

Лабораторні аналізи допомагають зрозуміти причину порушення сну, що дозволить скласти індивідуальну карту гормональних коливань і підібрати оптимальну терапію.

Добові ритми: хронобіологія сну

Розрізняють чотири фази сну.

Вечірня фаза (18:00–22:00)

З настанням сутінок світлочутливі гангліонарні клітини сітківки передають сигнали в супрахіазматичне ядро гіпоталамуса — головний біологічний годинник організму. Це запускає синтез мелатоніну в епіфізі, концентрація якого починає зростати близько 21:00, досягаючи 80–120 пг/мл до півночі. Паралельно знижується рівень кортизолу — до 22:00 його показники падають до 2–5 нг/мл у слині. Під впливом мелатоніну сповільнюється метаболізм. Температура тіла знижується на 0,5–1°C, а вироблення інсуліну зменшується на 30%, готуючи організм до нічного голодування.

Нічна фаза (23:00–03:00)

У перші 3 години після засинання домінує повільнохвильовий сон (NREM-стадії 3–4), під час якого гіпофіз викидає пульсуючі порції соматотропного гормону (СТГ). Пікові концентрації спостерігаються протягом 1-го і 2-го циклів сну. СТГ стимулює синтез білка в м’язах, відновлення хрящової тканини і мобілізацію жирних кислот. Одночасно активується парасимпатична система. Рівень адреналіну падає нижче 20 пг/мл, а альдостерону — до 2–8 нг/дл, що зменшує частоту серцевих скорочень і нічних сечовипускань.

Передранкова фаза (04:00–06:00)

За 2–3 години до пробудження починається синхронізований викид кортизолу і пролактину. Ці гормони діють як природний будильник: кортизол підвищує рівень глюкози в крові, а пролактин сприяє переходу у фазу швидкого сну (сновидінь). У чоловіків в цей період реєструється пік тестостерону (6–8 нг/мл), що пов’язано з активацією гонадотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса.

Ранкова фаза (06:00–08:00)

З першими променями світла секреція мелатоніну різко падає (до 5–10 пг/мл), а тиреотропний гормон (ТТГ) досягає добового максимуму (1,5–4 мкМЕ/мл), запускаючи катаболічні процеси. Підшлункова залоза збільшує вироблення інсуліну і глюкагону, готуючи організм до першого прийому їжі. У жінок з овуляторним циклом на світанку відзначається зростання лютеїнізуючого гормону (ЛГ), що особливо виражено в передовуляторні дні.

Які бувають порушення сну

Найбільш поширений розлад, що характеризується стійкими труднощами засинання, частими пробудженнями або раннім остаточним пробудженням, називається інсомнія або безсоння.

• Патогенез пов’язаний з гіперзбудженням ЦНС, при якому порушується баланс між активуючими (глутамат, орексин) і гальмівними (ГАМК, аденозин) нейротрансмітерами. У 70% пацієнтів виявляється аномальний добовий ритм кортизолу з вечірнім підвищенням (>8 нг/мл в слині о 23:00) і ранковим зниженням.
• Також зустрічається обструктивне апное сну (СОАС). Воно виникає через колапс верхніх дихальних шляхів з періодичними зупинками дихання (>15 епізодів/год). Патологія пов’язана з ожирінням, дефіцитом лептину (гормон, що регулює дихання) і нічною гіпоксією.
• У пацієнтів, які страждають на цю проблему, також порушено вироблення гормонів (ранковий кортизол >23 нг/мл, тестостерон у чоловіків на 50% нижче норми і підвищений альдостерон).
• Синдром неспокійних ніг (СНН) є неврологічним розладом з неприємними відчуттями в ногах і потребою рухатися. У патогенезі беруть участь: дефіцит дофаміну в нігростріарному шляху, низький феритину (<50 мкг/л), дофамін на 30% нижче норми, дефіцит магнію і вітаміну D.
• До інших порушень сну відносять парасомнії — поведінкові феномени (лунатизм, нічні страхи тощо), синдром затриманої фази сну (засинання після 2:00) і нарколепсія (сонний параліч, галюцинації тощо).

Які гормони перевіряти при проблемах зі сном?

Мелатонін — нейрогормон, що синтезується епіфізом у відповідь на зниження освітленості. Його секреція починається з настанням сутінок, досягаючи пікових значень в проміжку між 2 і 4 годинами ночі. Він виконує функцію основного регулятора циркадних ритмів, синхронізуючи внутрішній біологічний годинник організму із зовнішніми умовами. Для оцінки його рівня застосовують два основних методи діагностики. Дослідження сироватки крові, проведене в вечірні або нічні години, дозволяє визначити абсолютні показники концентрації. Альтернативним варіантом є аналіз слини, який, завдяки неінвазивності, зручний для багаторазових вимірювань протягом доби.

Кортизол, відомий як «гормон стресу», демонструє виражену добову динаміку секреції. Його рівень закономірно знижується до вечора, досягаючи мінімальних значень у першій половині ночі, і поступово наростає в передранкові години, готуючи організм до пробудження. Для комплексної оцінки кортизолової кривої застосовують метод багаторазового забору слини протягом доби — вранці після пробудження, в полудень, рано ввечері і перед сном. У клінічній практиці також використовують одноразовий ранковий забір венозної крові для визначення базового рівня.

Соматотропний гормон (СТГ), або гормон росту, проявляє найбільшу активність у фазі глибокого сну. Його секреція забезпечує процеси регенерації тканин, стимулює синтез білка і сприяє відновленню енергетичних ресурсів організму. Лабораторна діагностика СТГ вимагає особливих умов — забір крові проводиться після 10-12 годинного нічного голодування, часто в поєднанні з функціональними пробами (стимуляційними або супресивними тестами). Слід зазначити, що через епізодичний характер викиду цього гормону одноразове вимірювання може не відображати реальний стан соматотропної функції, що вимагає проведення повторних досліджень або застосування спеціальних провокаційних методик.

Пролактин — поліфункціональний гормон, що бере участь у регуляції не тільки лактації, але і циклів сон/неспання. Його надмірна секреція часто асоціюється з підвищеною денною сонливістю і порушеннями засинання. Стандартне дослідження передбачає ранковий забір венозної крові натщесерце, оптимально — в інтервалі між 8 і 10 годинами. Для отримання достовірних результатів за добу до аналізу необхідно виключити фактори, що потенційно впливають на рівень пролактину: стресові ситуації, статеву активність, механічне подразнення молочних залоз. У клінічно складних випадках може знадобитися багаторазове вимірювання рівня гормону або проведення фармакологічних проб.

Тестостерон у чоловіків демонструє тісний взаємозв’язок з якістю сну. Його секреція відбувається переважно у фазі швидкого сну, причому для досягнення фізіологічних пікових значень потрібно не менше трьох годин безперервного сну. Лабораторна діагностика проводиться в ранкові години (з 7 до 11), коли концентрація андрогену досягає максимальних добових значень. Особлива увага приділяється умовам проведення дослідження — оскільки недосипання і втома істотно знижують рівень тестостерону, аналіз рекомендується виконувати після повноцінного нічного відпочинку. Інтерпретація результатів повинна враховувати вікові норми і можливі коливання, пов’язані з індивідуальними особливостями організму.

Естроген і прогестерон у жінок відіграють ключову роль в модуляції сну протягом менструального циклу. Естрогенова фаза, що припадає на початок циклу (3-5 день), характеризується відносно стабільним сном, тоді як прогестерон, що досягає піку на 21-23 день при стандартному 28-денному циклі, має седативну дію. При проведенні досліджень у жінок репродуктивного віку вкрай важливо враховувати фазу циклу, оскільки референсні значення істотно варіюють залежно від періоду. У випадках нерегулярного циклу або менопаузи терміни забору матеріалу визначає лікар, ґрунтуючись на даних анамнезу та додаткових методах діагностики.

Тиреотропний гормон (ТТГ) відображає функціональний стан щитовидної залози, дисфункція якої часто проявляється порушеннями сну. Стандартне дослідження проводиться в ранкові години натщесерце. Однак для повноцінної оцінки тиреоїдного статусу рекомендується комплексне визначення не тільки ТТГ, але і вільних фракцій тиреоїдних гормонів (Т3 і Т4), оскільки ізольоване вимірювання тиреотропіну може не виявити латентні форми патології.

Розшифровка показників гормональних аналізів

Для мелатоніну референсні значення варіюють залежно від методу дослідження. У слині вночі норма становить 20-80 пг/мл, в крові — 50-150 пг/мл. Зниження рівня нижче 10 пг/мл в нічний час асоціюється з порушеннями засинання, синдромом затримки фази сну і десинхронозом при зміні часових поясів. Патологічне підвищення концентрації в денний час (вище 20 пг/мл) може вказувати на рідкісні пухлини епіфіза, однак вимагає диференціальної діагностики з лікарською інтоксикацією або аутоімунними захворюваннями.

Кортизол в нормі показує виражену циркадну динаміку. Ранковий показник у слині становить 3-10 нг/мл, вечірній — 1-3 нг/мл. Підвищення вечірніх значень вище 5 нг/мл свідчить про гіперфункцію надниркових залоз, часто викликану хронічним стресом, що клінічно проявляється труднощами засинання і частими нічними пробудженнями. Ранковий рівень нижче 2 нг/мл характерний для надниркової недостатності (хвороба Аддісона), що супроводжується вираженою денною слабкістю і відсутністю відчуття бадьорості після сну.

Соматотропний гормон (СТГ) в нормі коливається від 0 до 5 нг/мл у дорослих, з нічними піками до 20 нг/мл. Дефіцит (нижче 0,3 нг/мл в динаміці) призводить до уповільненої регенерації тканин, зниження толерантності до фізичних навантажень і характерної проблеми — неможливості виспатися навіть при 7-8 годинному циклі сну. У клінічній практиці важливо диференціювати фізіологічне зниження СТГ з віком від патологічних станів, пов’язаних з гіпофізарною недостатністю.

Пролактин має гендерні відмінності. Норма для жінок 4-23 нг/мл, для чоловіків – 3-15 нг/мл. Підвищення рівня вище 25 нг/мл (гіперпролактинемія) викликає не тільки галакторею (виділення молока або молозива з молочних залоз, не пов’язане з вагітністю), але і специфічні порушення сну – денну гіперсомнію з одночасними нічними пробудженнями. Особливе діагностичне значення має співвідношення пролактину і мелатоніну, оскільки їх дисбаланс часто спостерігається при синдромі неспокійних ніг.

Тестостерон у чоловіків в нормі становить 2,5-11 нг/мл. Зниження нижче 2 нг/мл корелює зі зменшенням тривалості фази швидкого сну, збільшенням кількості нічних пробуджень і характерною «розбитістю» вранці. Вікове зниження андрогенів на 1-2% на рік після 30 років пояснює прогресуюче погіршення якості сну у літніх чоловіків.

Естроген (норма у фолікулярній фазі 12-166 пг/мл) і прогестерон (норма в лютеїновій фазі 1,7-27 нг/мл) у жінок утворюють динамічну систему регуляції сну. Падіння естрадіолу нижче 50 пг/мл в менопаузі викликає вазомоторні симптоми, а зниження прогестерону менше 2 нг/мл — зменшення глибини сну. Характерно, що співвідношення цих гормонів важливіше за абсолютні значення: при коефіцієнті естроген/прогестерон >10 розвивається типова інсомнія клімактеричного періоду.

Тиреотропний гормон (ТТГ) в нормі становить 0,4-4,0 мкМЕ/мл. Відхилення в обидві сторони впливають на архітектуру сну. При гіпертиреозі (ТТГ <0,1) переважає поверхневий сон, при гіпотиреозі (ТТГ >10) — надмірна денна сонливість. Субклінічні форми (ТТГ 4-10) часто проявляються парадоксальними реакціями — поєднанням нічного безсоння з денною втомою.

Коли потрібно пити гормони при порушенні сну?

Не варто починати пити гормони без призначення лікаря і без проведення лабораторних досліджень, навіть при наявності вираженого порушення сну.

1. По-перше, не варто покладатися тільки на результати аналізу. Їх інтерпретація вимагає комплексного підходу:

• врахування циркадних ритмів — 70% гормонів мають добові коливання;
• аналіз співвідношень (кортизол/мелатонін, естроген/прогестерон);
• зіставлення з клінічною картиною і даними полісомнографії.

1. Друге, особлива увага приділяється граничним значенням, що вимагають динамічного спостереження. Наприклад, рівень мелатоніну 15-20 пг/мл вночі може розглядатися як «низьконормальний» при наявності клініки інсомнії.
2. По-третє, сучасні ендокринологічні рекомендації підкреслюють необхідність персоналізованої інтерпретації з урахуванням віку, статі та конституційних особливостей пацієнта. А призначення гормонів проводиться на короткий термін і тільки при наявності показань. Неправильний або тривалий прийом гормональних препаратів може призвести до залежності і ще більших проблем зі сном.

Аналізи при вагітності, менопаузі, ПМС

Вагітність супроводжується значними змінами гормонального фону, які безпосередньо впливають на характер сну. Прогестерон, рівень якого зростає в десятки разів, має виражену седативну дію, що пояснює підвищену сонливість у першому триместрі. Цей гормон підсилює ГАМК-ергічну активність в головному мозку, діючи подібно до снодійного. Одночасно зростаючий рівень естрогенів (особливо естрадіолу) призводить до зміни архітектури сну — зменшується тривалість глибоких стадій і збільшується кількість пробуджень. При вираженому стресі або підозрі на надниркову недостатність вагітним рекомендують перевірити рівень кортизолу, використовуючи тест слини (норма у вагітних: ранок 7-25 нг/мл, вечір 2-12 нг/мл).

Менопаузальний період характеризується прогресуючим зниженням вироблення естрогенів, що підтверджується аналізами. Рівень ФСГ перевищує 25 МО/л, а ЛГ — 15 МО/л при одночасному зниженні естрадіолу нижче 50 пг/мл. Дефіцит естрогенів призводить до порушення терморегуляції (припливи) і підвищення активності симпатичної нервової системи. Нічні викиди адреналіну, що досягають 35-50 пг/мл проти нормальних 10-20 пг/мл, викликають різкі пробудження з відчуттям тривоги і серцебиттям. Ці зміни добре помітні на добовому моніторингу катехоламінів в сечі.

Передменструальний синдром (ПМС) у 70% жінок супроводжується порушеннями сну, пов’язаними з різким падінням прогестерону за 2-3 дні до менструації. Якщо в середині лютеїнової фази рівень прогестерону становить 10-20 нг/мл, то перед місячними він знижується до 1-2 нг/мл. Це викликає зменшення тривалості фази швидкого сну і збільшення кількості пробуджень. Особливо виражені ці зміни у жінок з вихідним низьким рівнем прогестерону (менше 8 нг/мл в лютеїнову фазу). Діагностично значущим вважається поєднання низького прогестерону з підвищеним співвідношенням естроген/прогестерон (>10:1).

Як підготуватися до аналізів?

Підготовка до гормональних досліджень сну вимагає особливої уваги, оскільки безліч факторів може спотворити результати. Більшість аналізів здається строго натщесерце — після 8-12 годинного нічного голодування. Це стосується досліджень гормону росту (СТГ), інсуліну, ТТГ і статевих гормонів. Виняток становлять аналізи на мелатонін і кортизол, де важливіше дотримання часових рамок, ніж харчові обмеження.

Перед аналізами допускається вживання чистої води в невеликій кількості. Кава, чай та інші напої, що містять кофеїн або цукор, слід виключити за 12 годин до дослідження. Особливо важливе це правило при проведенні аналізу на рівень кортизолу.

Скасування препаратів вимагає індивідуального підходу. Мелатонін в добавках скасовують за 48 годин до дослідження. Гормональні контрацептиви і замісна терапія можуть спотворювати результати аналізів на статеві гормони — питання про їх тимчасове скасування вирішує лікуючий лікар. Седативні препарати та антидепресанти впливають на показники пролактину і СТГ, тому про їх прийом потрібно обов’язково попередити лаборанта.

Для жінок критично важливо враховувати день менструального циклу:

• естроген і ФСГ здають на 3-5 день циклу;
• прогестерон — на 21-23 день при 28-денному циклі;
• тестостерон — на 8-10 день;

Час здачі деяких аналізів:

• кортизол — двічі на день (8:00 і 23:00);
• мелатонін — ввечері (21:00-22:00) або вночі (2:00-3:00);
• гормон росту — через 1-2 години після засинання.

За добу до досліджень також важливо уникати:

• інтенсивних фізичних навантажень;
• емоційного стресу;
• алкоголю;
• пізніх прийомів їжі (особливо вуглеводної).

Дотримання цих правил забезпечить максимальну достовірність результатів і допоможе лікарю поставити точний діагноз.

Що робити, якщо аналізи погані?

При виявленні порушень в гормональному профілі, що впливають на сон, необхідно звернутися до фахівця:

• ендокринолога — при порушеннях мелатоніну, кортизолу, СТГ, ТТГ;
• сомнологу — для комплексної оцінки розладів сну;
• гінекологу/андрологу — при відхиленнях статевих гормонів;
• неврологу — при поєднанні з тривожними розладами.

Методи корекції гормональних порушень різноманітні. Може проводитися замісна терапія гормонами або немедикаментозне лікування. Навіть дієтотерапія, робота з гігієною сну і світлотерапія можуть допомогти вирішити проблему. Головне, вчасно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням.

Джерела

1. Sleep disorders, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/sleep-disorders/diagnosis-treatment/drc-20572160  
2. Sleep Study (Polysomnography), https://medlineplus.gov/lab-tests/sleep-study/  
3. Circadian Rhythm Disorders, https://www.nhlbi.nih.gov/health/circadian-rhythm-disorders/diagnosis
4. Sleep Studies, https://www.nhlbi.nih.gov/health-topics/sleep-studies
5. Insomnia — Diagnosis, https://www.nhlbi.nih.gov/health/insomnia/diagnosis
6. Підхід до пацієнта з розладом сну або неспання, https://www.msdmanuals.com/uk/professional/neurologic-disorders/sleep-and-wakefulness-disorders/approach-to-the-patient-with-a-sleep-or-wakefulness-disorder