Протромбіновий час (Prothrombin time, ПТЧ, PTT)

Протромбін — це складний білок, що бере участь у системі згортання крові. Він синтезується в печінці та відіграє важливу роль у формуванні тромбу при порушенні цілісності судинної стінки. Цей білок належить до ключових показників коагулограми, тобто комплексу лабораторних тестів, що оцінюють роботу системи згортання крові. Одним із основних методів, за допомогою яких можна визначити активність протромбіну, є вимірювання протромбінового часу (ПЧ). Він відображає проміжок часу, необхідний для згортання плазми крові після додавання в неї тромбопластину та іонів кальцію.

Протромбіновий час дозволяє виявити як схильність організму до кровоточивості, що пов’язано з уповільненим згортанням (гіпокоагуляцією), так і підвищену здатність крові до згортання, що збільшує ризик утворення тромбів (гіперкоагуляцію). Це робить даний показник важливим у клінічній практиці для оцінки стану гемостазу у пацієнтів у різних ситуаціях. Його використовують як для діагностики патологій, так і для контролю терапії.

Призначення аналізу на ПЧ часто необхідне в разі, коли пацієнт отримує антикоагулянти, такі як варфарин, фенілін або синкумар. Препарати спрямовані на зниження здатності крові до згортання, а контроль ПЧ дозволяє запобігти розвитку небезпечних ускладнень, наприклад кровотеч. Крім того, тест може бути показаний за підозри на стани з високим ризиком тромбоутворення. Це особливо актуально за наявності симптомів венозного або артеріального тромбозу, а також за обтяженого сімейного анамнезу щодо тромбофілій.

У нормі протромбіновий час коливається в межах 11–17 секунд. Значення, що виходять за ці межі, потребують уважної інтерпретації, оскільки можуть свідчити про наявність серйозних порушень у системі згортання крові. Підвищення ПЧ спостерігається при прийомі антикоагулянтів, а також при вродженому дефіциті деяких факторів згортання, які необхідні для нормального функціонування каскаду коагуляції. Значне збільшення часу згортання також може бути пов’язане із захворюваннями печінки, адже саме в клітинах печінки синтезуються основні фактори згортання. Крім того, вітамін К, необхідний для активації цих факторів, при його дефіциті — особливо пов’язаному з порушенням всмоктування в кишечнику — призводить до подовження ПЧ. Подібна ситуація характерна для різних форм дисбактеріозу або хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. На пізній стадії ДВЗ-синдрому, коли коагуляційні фактори вичерпуються, також може спостерігатися значне подовження протромбінового часу. Ще однією причиною може бути виражений дефіцит фібриногену, як спадковий, так і набутий.

З іншого боку, скорочення ПЧ свідчить про гіперкоагуляцію. Воно може бути наслідком тромбозів різної локалізації — як венозних, так і артеріальних, а також вказувати на наявність спадкових або набутих тромбофілій — станів, що сприяють утворенню тромбів. Ще одним чинником, що сприяє зниженню ПЧ, є тривале використання гормональних контрацептивів, які можуть підвищувати згортання крові.

Протромбін є складним білком, який має можливість відображати стан системи згортання крові. Це один з найважливіших показників коагулограми.

Протромбіновий час (ПТО) - один з показників системи згортання крові, який відображає час згортання крові. Протромбіновий час показує час згортання плазми після додавання в неї тромбопластин-кальцієвої суміші.

ПТВ може визначити зниження рівня крові (гіпокоагуляція) і підвищення згортання крові (гіперкоагуляція).

Показання до призначення дослідження протромбіновий час

Показанням до даного аналізу є контроль гемостазу при лікуванні протизгортальними препаратами, такими як варфарин, фенілін, сінкумар і т.д.

Також, дати напрям на даний аналіз можуть при діагностиці стану, яке характеризується підвищеним ризиком тромбоутворення.

Референтні значення аналізу Prothrombin time (норми лабораторії)

Нормальним значенням для даного аналізу є діапазон в 11 -17 сек.

Підвищення показника

На підвищення рівня даного аналізу можуть впливати такі стани:

• приймання протизгортальних препаратів (варфарин, фенілін і ін.);
• вроджений дефіцит деяких факторів згортання крові;
• захворювання печінки, що супроводжуються порушенням синтезу факторів згортання крові печінковими клітинами;
• дефіцит вітаміну К, необхідний для синтезу факторів згортання крові (недолік вітаміну К нерідко спостерігається при захворюваннях кишківника і дисбактеріозах);
• друга стадія ДВС-синдрому;
• виражений дефіцит фібриногену в крові (спадковим або набутим).

Зниження показника

На зниження рівня даного аналізу можуть впливати такі стани:

• тромбоз різної локалізації;
• спадкові та набуті тромбофілії (стану з високим ризиком тромбоутворення);
• тривале приймання гормональних контрацептивів.