Пакет аналізів: "Діагностика ризику атеросклерозу і захворювань серця"

Пакет аналізів «Діагностика ризику атеросклерозу та захворювань серця» дозволяє оцінити ризик розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, а також виявити можливу проблему зі станом системи та оцінити загальний стан організму. Результати цих аналізів можуть використовуватися з метою профілактики та дотримання заходів щодо підтримки здоров'я серця та судин.

Коли та навіщо призначають аналіз

Аналіз слід здавати особам:

• з обтяженим сімейним анамнезом щодо серцево-судинних захворювань;
• з ожирінням чи надмірною вагою;
• з порушенням рівня холестерину у поступовій динаміці;
• з цукровим діабетом чи переддіабетом;
• що мають малорухливий спосіб життя;
• що страждають на гіпертонічну хворобу;
• старше 40 років;
• з симптомами, характерними для серцево-судинних захворювань.

Дослідження потрібне для:

• перевірки факторів ризику серцево-судинних захворювань;
• діагностики та моніторингу атеросклерозу;
• контролю ефективності лікування;
• підготовки до оперативних втручань;
• пошуку причин розвитку симптомів серцево-судинних захворювань;
• контролю стану здоров'я;
• диференційної діагностики.

Призначає аналіз: кардіолог, терапевт, ендокринолог, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Ліпідограма

Ліпідограма – це лабораторне дослідження крові, яке використовується для вимірювання рівня ліпідів, таких як холестерин та тригліцериди, у крові. Ліпіди – це жири в організмі, які відіграють важливу роль у загальному здоров'ї. Але їх надлишок пов'язаний із підвищенням ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи. Крім того, ліпідограма корисна для діагностики патологічних станів серця, печінки та жовчного міхура та контролю ефективності лікування. Вона включає такі показники: холестерин, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ та індекс атерогенності.

Холестерин (Total Blood Cholesterol, ХС, CHOL)

Холестерин – це жироподібна речовина, яка присутня у кожному органі людини та виконує важливі функції. Він є одним з основних компонентів ліпідів в організмі. Холестерин не розчиняється у воді, і для його транспортування через кров використовуються ліпопротеїни, такі як ЛПНЩ (низької щільності), ЛПВЩ (високої щільності) і ЛПДНЩ (дуже низької щільності).

Холестерин грає кілька важливих функцій:

1. Структурна складова мембрани клітки. Він вбудований у клітинні мембрани та впливає на їх стабільність, забезпечуючи гнучкість та пружність клітин.
2. Прекурсор гормонів та вітамінів. Є вихідним продуктом для синтезу гормонів, таких як кортикостероїди, гонадостероїди та вітамін D.
3. Бере участь у формуванні жовчних кислот. Відіграє роль під час синтезу жовчних кислот, які необхідні для нормальної роботи травної системи.
4. Ізоляція нервових волокон. Присутній у мієліновій оболонці нервових волокон та забезпечує ізоляцію нервових імпульсів, що покращує передачу нервових сигналів.

Печінка відіграє ключову роль у синтезі холестерину. Вона виробляє холестерин з простого ацетату та ацетилу-КоА (косубстрат, обраний для синтезу холестерину). Цей процес регулюється генетично та гормонально, а печінка здатна регулювати кількість холестерину, що змінюється залежно від потреб організму.

Організм також отримує холестерин з їжею, особливо з продуктів тваринного походження, таких як м'ясо, молоко і яйця. Харчовий холестерин може бути використаний для різних цілей, включаючи синтез мембран клітин та гормонів.

Баланс між синтезом холестерину в організмі, надходженням з їжею та виведенням через метаболічні шляхи відіграє вирішальну роль у підтримці нормального рівня холестерину в крові. Порушення у цьому балансі можуть призвести до підвищення рівня холестерину та збільшити ризик серцево-судинних захворювань.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• атеросклероз;
• підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань;
• сімейну гіперхолестеринемію (спадкове порушення метаболізму холестерину);
• вживання їжі, багатої насиченими жирами та холестерином;
• малорухомий спосіб життя;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• зловживання алкогольними напоями;
• високий артеріальний тиск;
• ішемічну хворобу серця;
• синдром метаболічного зсуву;
• хронічні захворювання (хронічний гепатит, ниркова недостатність та гіпотиреоз);
• патології щитоподібної залози.

Знижений рівень свідчить про:

• ефективність терапії;
• дієту;
• низький ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Деякі ліки, такі як стероїди, анаболічні стероїди та діуретики, а також вживання алкоголю можуть підвищити рівень холестерину.

Тригліцериди (Triglyceride, ТГ, TG)

Тригліцериди – це тип речовин, який є одним з основних компонентів жирових клітин та крові. Вони складаються з гліцерину та жирних кислот, відіграючи вирішальну роль в обміні речовин організму, оскільки вони є одним з основних джерел енергії.

При вживанні їжі, особливо багатої на жири і вуглеводи, зайві калорії можуть перетворюватися на тригліцериди і відкладатися в жирових клітинах. Потім вони можуть бути мобілізовані та використані для отримання енергії, якщо організму знадобиться додаткове паливо. Крім того, тригліцериди переносять жири, жиророзчинні вітаміни (A, D, E і K) та інші ліпіди до клітин та тканин органів, де вони необхідні.

Тригліцериди утворюються в результаті процесу, званого ліпогенез. Після прийому їжі, особливо багатої жирами та вуглеводами, у шлунку та кишківнику відбувається її розпад. Розщеплені жири та вуглеводи, такі як гліцерин та жирні кислоти, всмоктуються в кишківнику та надходять у кров, а потім транспортуються до печінки. Тут відбувається синтез нових молекул тригліцеридів за допомогою сполуки гліцерину з жирними кислотами, утворюючи триацилгліцероли. Останні перетворюються на ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), які передаються в кров та переносять тригліцериди в жирові клітини (адипоцити) для зберігання та подальшого використання.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• атеросклероз;
• ішемічну хворобу серця;
• гіпертонію;
• підвищений ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи;
• надмірне споживання насичених жирів, мікроелементів та цукру;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• малорухомий спосіб життя;
• генетичні проблеми.

Знижений рівень свідчить про:

• дотримання дієти;
• ефективність терапії;
• низький ризик розвитку атеросклерозу та захворювань серцево-судинної системи.

Вживання алкоголю та приймання ліків, включаючи бета-блокатори, діуретики та стероїди, можуть призвести до помилкового підвищення рівня тригліцеридів.

Холестерин ліпопротеїдів високої щільності (High-density LPL)

Холестерин-ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) – це один з двох основних типів холестерину в крові. Його часто називають «хорошим» холестерином, тому що він має низку захисних властивостей для здоров'я серцево-судинної системи. Частинки даних ліпопротеїнів містять багато білків і мало жиру, що дозволяє їм виступати в ролі "прибиральників" у судинах. Вони збирають зайвий холестерин і видаляють його з організму, що допомагає запобігти утворенню атеросклеротичних бляшок та знизити ризик серцево-судинних захворювань. Вищий рівень ЛПВЩ пов'язаний зі зниженням ризику розвитку захворювань серця, таких як інфаркт міокарда та атеросклероз. Крім того, він сприяє зменшенню запальних процесів у стінках артерій, що також дозволяє запобігти патології серця.

Синтез починається в печінці, де відбувається формування аполіпопротеїну AI (ApoA-I), який є ключовим білком, що становить ЛПВЩ. Він починає збирати холестерин та фосфоліпіди з різних тканин та клітин організму.

Потім ApoA-I поєднується з холестерином і фосфоліпідами, утворюючи початкову частину ЛПВЩ, звану диском. Ця дискальна частка є структурою для подальшого зростання та розвитку ЛПВЩ. Вони зростають і змінюються, проходячи через різні етапи метаболізму. Він може утворювати холестерин з іншими ліпопротеїнами, у тому числі з ЛПДНЩ (ліпопротеїди дуже низької щільності) та ЛПНЩ. Цей обмін дозволяє ЛПВЩ ефективно видаляти надлишковий холестерин з артерій і повертати його в печінку для переробки та виведення.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• низький ризик розвитку атеросклерозу та захворювань серця;
• ефективність терапії.

Знижений рівень свідчить про:

• ризик розвитку атеросклерозу та захворювань серця;
• атеросклероз;
• ішемію;
• гіпертонію;
• малоактивний спосіб життя;
• неправильне харчування;
• куріння;
• ожиріня;
• цукровий діабет;
• генетичні проблеми.

Деякі ліки, такі як стероїди та анаболічні стероїди, а також вживання алкоголю та підвищена фізична активність можуть помилково підвищити рівень ЛПВЩ.

Холестерин ліпопротеїдів низької щільності (Low-density lipoprotein cholesterol, Хс.ЛПНЩ, LDL)

Холестерин-ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) – це одна з двох основних типів білкових частинок, які переносять холестерин. Його називають "поганим" холестерином, тому що він може накопичуватися в стінках артерій та сприяти розвитку атеросклерозу. Атеросклероз – це стан, у якому артерії звужуються через накопичення жирових відкладень, що зумовлює ураження судинних стінок.

Незважаючи на те, що високий рівень ЛПНЩ призводить до розвитку ризику захворювань серцево-судинної системи, він у нормальній кількості дуже важливий для організму. ЛПНЩ переносить холестерин з печінки та інших місць синтезу в клітини органів та тканин, де він використовується для побудови клітинних мембран та синтезу гормонів, а холестерин у його складі регулює обмін ліпідів в організмі і необхідний для підтримки структури та функцій клітин.

У печінці спочатку синтезується холестерин, який вивільняється у вигляді ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Останні в крові перетворюються на тригліцериди та ЛПНЩ.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• дієту, що багата насиченими жирами;
• ожиріння або надмірну масу тіла;
• підвищення ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи;
• генетичні проблеми;
• цукровий діабет;
• атеросклероз;
• ішемічну хворобу серця.

Знижений рівень свідчить про:

• ефективний вплив статинів;
• зниження ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (Very Low Density Lipoprotein, Хс. ЛПДНЩ, ЛПДНЩ)

Холестерин-ліпопротеїди дуже низької щільності – ще один клас ліпопротеїнів, який переносить тригліцериди (жири) з печінки у різні тканини організму. ЛПДНЩ складаються з тригліцеридів, холестерину, білків та інших ліпідів.

ЛПДНЩ присутні в печінці і містять велику кількість тригліцеридів. Вони можуть переходити у зворотний стан, вивільняючи тригліцериди і перетворюючись на ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ). Високий рівень ЛПДНЩ в крові може бути пов'язаний з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, оскільки тригліцериди, звільнені з них, можуть сприяти утворенню бляшок холестерину в артеріях.

Нормальний рівень ЛПДНЩ дуже важливий для організму. Вони служать для перенесення тригліцеридів (жирів), холестерину та його різновидів з печінки до інших тканин організму. Можуть використовуватися як джерела енергії або для її зберігання.

Холестерин-ліпопротеїди дуже низької щільності утворюються в печінці з тригліцеридів, холестерину та білків.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• цукровий діабет;
• підвищений ризик серцево-судинних захворювань та атеросклерозу;
• можливий розвиток патологій серця, печінки та жовчного міхура;
• генетичні особливості організму;
• зловживання жирною їжею, алкоголем та курінням.

Знижений рівень свідчить про:

• знижений ризик розвитку серцево-судинних патологій;
• ефективність терапії;
• дотримання дієти.

Застосування жовчогінних засобів може тимчасово знизити рівень ЛПДНЩ-холестерину.

Индекс атерогенності (ІА, АІР)

Індекс атерогенності (ІА) розраховується на основі вмісту холестерину у високощільних ліпопротеїнах (ЛПВЩ) та холестерину у ліпопротеїнах низької щільності (ЛПНЩ). Цей індекс використовується для оцінки ризику розвитку атеросклерозу та захворювань серця. Він дозволяє більш точно оцінити баланс між «хорошим» та «поганим» холестерином у крові.

Індекс атерогенності розраховується за такою формулою –

ІА = (загальний ХС - ЛПВЩ) / ЛПВЩ.

Чим вище значення ІА, тим вища атерогенність крові, що говорить про більш високе Підвищений рівень свідчить про:

• атеросклероз;
• ішемічну хворобу серця;
• гіпертонічну хворобу;
• інші хронічні патології печінки, серця та інших органів;
• підвищений ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи;
• надмірне споживання насичених жирів, мікроелементів та цукру;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• малорухомий спосіб життя;
• генетичні проблеми.

Знижений рівень свідчить про:

• ефективне лікування атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань;
• хірургічне лікуванні серцево-судинних патологій;
• дотримання дієти;
• низький ризик розвитку атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.

Деякі стероїди, діуретики та препарати для зниження рівня холестерину можуть призвести до хибних результатів аналізу.

Глюкоза (GLU)

Глюкоза – це простий цукор, який є основним джерелом енергії організму людини. Вона надходить з їжі та вивільняється в кров у процесі травлення. Енергія, отримана з глюкози, необхідна для збереження та працездатності всіх клітин та тканин організму.

Крім того, що глюкоза є основним джерелом енергії, вона виконує низку інших функцій:

1. Регуляція рівня цукру в крові. Організм регулює рівень глюкози в крові за допомогою гормонів, таких як інсулін та глюкагон. Інсулін знижує рівень глюкози в крові, що призводить до її потрапляння в клітини та використання для отримання енергії або зберігання. Глюкагон, навпаки, підвищує рівень глюкози у крові, стимулюючи вивільнення глікогену з печінки.
2. Підтримка нормальної активності мозку. Глюкоза відіграє ключову роль у живленні мозку. Мозок вимагає постійного надходження глюкози, і навіть короткочасне зниження рівня може викликати проблеми з когнітивними процесами.
3. Зростання та ремонт тканин. Глюкоза не тільки слугує для отримання енергії, але також використовується для синтезу інших речовин, таких як амінокислоти та нуклеотиди, які необхідні для зростання та відновлення тканин.
4. Регулювання метаболізму. Глюкоза взаємодіє з різними метаболічними процесами, включаючи гліколіз, глікогеноліз та глюконеогенез. Ці процеси дозволяють регулювати рівень глюкози в крові та підтримувати загальний метаболічний баланс.

Постійне дотримання балансу рівня глюкози в крові є важливим фактором загального здоров'я та відіграє ключову роль у підтримці нормального стану органів та тканин.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• цукровий діабет;
• підвищення ризику розвитку атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань;
• гормональні порушення;
• запальні процесиу різних органах, у тому числі серцево-судинні системи;
• гіперглікемію як ускладнення при операціях на серці або інших медичних процедурах;
• інфаркт міокарда;
• ішемічну хворобу серця;
• гіпертонічну хворобу;
• незбалансоване харчування та недостатню фізичну активність;
• патології підшлункової залози.

Знижений рівень свідчить про:

• застосування антигіперглікемічних препаратів;
• дотримання дієти з низьким вмістом глюкози;
• зловживання алкоголем;
• гіпоглікемію, як ускладнення.

Приймання ліків, таких як аскорбінова кислота (вітамін С), ацетамінофен (парацетамол), глюкокортикостероїди, діуретики, бета-адреноблокатори та деяких інших може призвести до помилкових результатів аналізу.

Коагулограма часткова

Коагулограма є комплексним лабораторним аналізом, який використовується для оцінки функції системи згортання крові. Крім того, з її допомогою можна аналізувати ефективність антикоагулянтної терапії та оцінити стан пацієнта перед хірургічними методами. У рамках проведення часткової коагулограми оцінюються наступні показники: МНВ, протромбіновий час, протромбіновий індекс та протромбіновий час за Квіком.

Міжнародне нормалізоване відношення (International normalized ratio, МНВ, INR)

МНВ (Міжнародне нормалізоване відношення) – це числовий показник, який використовується для стандартизації результатів коагулограми. Він дозволяє оцінити, наскільки швидко згортається кров, і дає інформацію про функцію процесу тромбоутворення. Основна мета МНВ – забезпечення сталості у моніторингу та проведенні антикоагулянтної терапії.

МНВ зазвичай використовується для контролю пацієнтів, які приймають прямі антикоагулянти (наприклад, варфарин) або тих, хто має порушення згортання крові. Прямі антикоагулянти запобігають утворенню згустків крові та можуть використовуватися для профілактики та лікування тромбоемболічних станів, таких як венозні тромбози або інсульти. Цей показник дозволяє адекватно керувати лікуванням та дозуванням антикоагулянтів, щоб запобігти надмірному або недостатньому зсіданню крові.

МНВ грунтується на результатах протромбінового часу (протромбіновий час, PT), який вимірює час згортання крові пацієнта.

Формула для розрахунку INR виглядає так:

МНВ = (Протромбіновий час пацієнта / Нормальний середній протромбіновий час) x ISI,

де ISI – Міжнародний індекс чутливості – показник чутливості використовуваного тромбопластину, що стандартизує його щодо міжнародного стандарту

INR стандартизує результати аналізу, роблячи їх більш об’єктивними незалежно від лабораторії, де проводиться аналіз, та методики, що використовується для вимірювання PT.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• порушення роботи печінки, нирок та кишечника, асоційовані з дефіцитом вітаміну К;
• вроджений чи набутий дефіцит факторів II, V, VII, X;
• застосування антикоагулянтів;
• зміни у режимі приймання ліків;
• зниження ризику розвитку патологій серцево-судинної системи.

Знижений рівень свідчить про:

• підвищення ризику розвитку патологій серцево-судинної системи з огляду на можливе тромбоутворення;
• гіперглобулінемію;
• неправильне дозування антикоагулянтів;
• зміну режиму приймання ліків;
• неправильну дієту;
• ракові новоутворення.

Інфекції, хронічні патології, генетичні порушення та інші стани можуть призвести до хибних результатів. Також до інтерференції може призвести приймання антибіотиків та препаратів з вітаміном К.

Протромбіновий час (Prothrombin time, ПТЧ, PTT)

Протромбіновий час (ПTЧ) – це показник, що використовується для оцінки згортання крові. Він вимірює час, протягом якого плазма крові згортається. Цей тест використовується для оцінки зовнішнього шляху зсідання крові та оцінки активності факторів зсідання, таких як фактори II, V, VII, X та інші.

Вимірювання протромбінового часу необхідне для:

1. Моніторингу антикоагулянтної терапії для того, щоб переконатися, що рівень антикоагуляції відповідає необхідному для запобігання занадто сильному зсіданню крові та госпіталізації.
2. Діагностики ступеня згортання. Підвищений ПТЧ може призвести до порушення згортання крові, що може стати причиною тромбозу та розвитку патологій серцево-судинної системи. Низький ПТЧ може свідчити про порушення роботи печінки.
3. Оцінки функції печінки, бо печінка відіграє вирішальну роль у синтезі багатьох факторів згортання крові.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• синдром зниження факторів згортання крові;
• гепаринову терапії та її ефективності;
• розрідження крові, внаслідок введення рідин, таких як сольові розчини;
• ДВЗ-синдром;
• дефіцит вітаміну К;
• підвищений фібриноліз – надмірне руйнування згустків крові;
• гемофілію.

Знижений рівень свідчить про:

• підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань;
• тромбоз різної локалізації;
• тривале приймання КОК.

Приймання гепарину, аспірину та нестероїдних протизапальних препаратів, антикоагулянтів та деяких інших препаратів можуть призвести до спотворення результатів.

Протромбіновий індекс (Prothrombin index, ПТІ, PI)

Протромбіновий індекс (ПТІ, ПІ) – це лабораторний показник для оцінки здатності крові згортатися. Він вимірюється шляхом порівняння результатів коагулограм пацієнта з результатами тесту, проведеного на еталонах зразків плазмової крові (нормальні коагулограми). Чим ближче ПТІ до 100%, тим ближче швидкість згортання крові до нормальної. Якщо ПТІ значно нижче 100%, це може призвести до повільного згортання крові.

Протромбіновий індекс зазвичай використовується для оцінки ефективності антикоагулянтної терапії (лікування, спрямоване на зниження згортання крові) або для оцінки роботи печінки, оскільки печінка відіграє вирішальну роль у синтезі факторів згортання крові, а також визначення ризику розвитку тромбозу та інших патологій серцево-судинної системи.

Формула для розрахунків:
ПТІ = (ПТ крові пацієнта/ПТ зразків нормальної крові) x 100%.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• атеросклероз та інші серцево-судинні захворювання;
• ішемічну хворобу;
• поліцитемію;
• вагітність;
• злоякісні пухлини;
• підвищену активність VIII фактора згортання;
• велику травму або некроз за рахунок вивільнення тканинного тромбопластину.

Знижений рівень свідчить про:

• дефіцит II, V, VII, X факторів згортання;
• ДВЗ-синдром;
• амілоїдоз;
• ентеропатію та дисбактеріоз (порушення синтезу вітаміну К);
• захворювання печінки (цироз, гепатит та інші);
• серйозні крововтрати.

Прийом антикоагулянтів та вітаміну К може призвести до хибних результатів.

Тромбіновий час за Квіком (Quick prothrombin test)

Протромбіновий час за Квіком – вимірює швидкість зсідання крові, зокрема його здатність швидко утворювати тромби. Він використовується для оцінки активності факторів згортання, таких як фактор II (протромбін), V, VII і X.

Принцип тесту полягає в наступному: у плазму крові додають тромбопластин (речовина, що стимулює згортання) і кальцій, а потім контролюють час, за який відбувається утворення тромбу. Результат виражається в секундах і може бути прирівняний до нормального. Звичайний час згортання становить близько 12-15 секунд.

Протромбіновий час за Квіком є ​​важливим діагностичним показником, що дозволяє оцінити, наскільки швидко чи повільно відбувається згортання крові, провести оцінку ефективності терапії та визначити ризик розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• захворювання печінки (цироз, гепатит або острівна дистрофія печінки);
• дефіцит вітаміну К;
• приймання антикоагулянтів;
• генетичні порушення системи зсідання крові;
• вроджений чи набутий дефіцит факторів згортання;
• ДВЗ-синдром.

Знижений рівень свідчить про:

• ризик розвитку тромбозів;
• ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи;
• поліцитемію;
• підвищення активності фактора VІІ.

Деякі ліки можуть вплинути на процес згортання крові та призвести до хибного результату тесту. Наприклад, антикоагулянти, такі як варфарин, аспірин та гепарин, можуть збільшити час згортання крові, а препарати вітаміну К – знизити.

Правила підготовки

Перед здаванням крові потрібно дотримуватися деяких правил підготовки. Це необхідно для того, щоб відповіді були точними. Так, важливо відмовитися від:

• прийому їжі за 5-7 годин;
• масажу, інтенсивної фізичної активності та фізіотерапевтичних процедур, стресових ситуацій та нервової перенапруги, а також авіаперельотів за 48 годин;
• алкоголю за 72 години;
• куріння за 30 хвилин.

А щоб виключити можливу інтерференцію, слід відмовитися від приймання різних медикаментів. Для цього потрібно порадитися з лікарем.

Перед аналізом можна випити невелику кількість води без газу.

Важливі примітки

Будь-які результати, отримані після здачі пакета аналізів “діагностика ризику атеросклерозу та захворювань серця”, не є остаточним діагнозом. Відразу після їх отримання слід звернутися до лікаря, який направив на здачу дослідження. Тільки він зможе правильно інтерпретувати відповіді, грунтуючись як на них, так і на результатах фізикального огляду та інших методів дослідження. За потреби він може дати направлення на подальше проходження діагностики або призначити терапію.