Підготовка до тестів: 7 міфів, які спотворюють ваш результат

Лабораторні аналізи часто є єдиним способом підтвердження або виключення того чи іншого діагнозу. Крім того, це комплексне обстеження завжди вимагає немалих сум. Тому кожен, хто здає кров або інший матеріал на якийсь гормон чи антитіла, хоче отримати об’єктивну відповідь.

Для отримання достовірних результатів необхідно пройти правильну підготовку до здачі. Тут більшість і стикається з проблемою. Навколо правил підготовки крутиться дуже багато міфів, які не відповідають дійсності. Давайте разом розберемося в проблематиці преаналітичного етапу, розвіємо міфи і дізнаємося про всі правила підготовки до здачі аналізів.

Що таке преаналітичний етап?

Преаналітичний етап — це проміжок часу від моменту призначення дослідження лікарем до надходження біоматеріалу в аналізатор. Згідно з міжнародною статистикою і даними контролю якості, до 70% всіх лабораторних помилок відбуваються саме на цій стадії. Це означає, що більшість неточностей у результатах аналізів пов’язані не з поломкою обладнання або низькою кваліфікацією персоналу, а з порушенням правил підготовки до процедури взяття крові.

Сучасна лабораторія оснащена високоточним обладнанням, яке працює з мінімальними похибками. Однак аналізатор не оцінює клінічну картину пацієнта, він лише вимірює фізико-хімічні параметри рідини, що надійшла. Якщо склад крові був змінений зовнішніми факторами — їжею, ліками, фізичним навантаженням або стресом — прилад видасть результат, який буде технічно вірним для цієї пробірки, але клінічно помилковим для пацієнта. У цьому криється головна небезпека: навіть незначне, на погляд пацієнта, порушення правил (наприклад, чашка кави без цукру або куріння перед входом у процедурний кабінет) запускає каскад біохімічних реакцій, що спотворюють реальну картину.

Пацієнти часто приховують ці порушення, вважаючи вимоги лабораторії надлишковими або застарілими. Результатом стає отримання недостовірних даних.

Хільоз і гемоліз як головні преаналітичні проблеми

Після забору крові у вакуумну пробірку та її маркування зразок надходить у лабораторію, де він центрифугується для поділу на фракції. Подальший аналіз проводиться переважно з плазмою або сироваткою, якість яких безпосередньо визначає можливість виконання дослідження і достовірність отриманих значень. Дві найпоширеніші преаналітичні проблеми, що призводять до непридатності зразка, — це хільоз і гемоліз.

Хільоз — це підвищена каламутність сироватки або плазми, спричинена присутністю хіломікронів (багатих на тригліцериди ліпопротеїнових частинок). Цей стан є прямим наслідком порушення підготовки пацієнта — прийому жирної їжі менш ніж за 10–12 годин до забору крові.

Хіломікрони, що циркулюють у крові після прийому їжі, розсіюють світло. Оскільки більшість сучасних біохімічних та імунотурбидиметричних аналізаторів використовують фотометричні методи (нефелометрію, спектрофотометрію), хільозна проба створює значні перешкоди. Це призводить до завищення багатьох показників (наприклад, загального білка, білірубіну) або робить вимірювання технічно неможливим. Визначення таких критичних параметрів, як АЛТ (аланінамінотрансфераза), АСТ (аспартатамінотрансфераза), гемоглобін, глюкоза та електролітів, стає некоректним. У таких випадках лабораторія має право відхилити пробу як непридатну для дослідження, що вимагає повторного візиту пацієнта з дотриманням умов підготовки.

Що таке гемоліз?

Гемоліз in vitro — це руйнування еритроцитів у пробі крові після її забору, не пов’язане з патологією in vivo. Причини можуть бути технічними (некоректна техніка венепункції, занадто малий діаметр голки, грубе змішування проби) або пов’язаними зі станом пацієнта (виражене здавлення кулака під час забору, зневоднення).

При лізисі еритроцитів їхні внутрішньоклітинні компоненти, включно з калієм, лактатдегідрогеназою (ЛДГ), аспартатамінотрансферазою (АСТ) і гемоглобіном, вивільняються в плазму. Концентрація калію всередині еритроцитів приблизно у 20–25 разів вища, ніж у позаклітинній рідині. Тому навіть незначний гемоліз призводить до псевдогіперкаліємії — свідомо помилкового, потенційно клінічно значущого підвищення рівня калію в плазмі, що може спровокувати неправильну діагностику і неадекватне лікування. Аналогічно спотворюються результати інших тестів.

Хто придумав норму аналізів?

Референсні (нормативні) значення являють собою статистичний діапазон, у який потрапляють показники 95% умовно здорової популяції, відібраної за певними критеріями. Отже, у 5% здорових людей результати можуть виходити за встановлені межі.

Але деякі показники норми періодично змінюються і залежать як від конкретної лабораторії (оскільки в кожній з них своє обладнання та аналізатори), так і від країни, де проводиться аналіз.

Міф 1. Час забору крові неважливий

Вкрай важливим фактором є саме час забору біоматеріалу. Багато фізіологічних і біохімічних параметрів схильні до добових (циркадних) коливань:

1. Кортизол. Пік секреції спостерігається в ранні ранкові години (6:00–8:00), до вечора рівень значно знижується. Забір у нестандартний час унеможливлює адекватну оцінку гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі.
2. Кортизол у слині. Неінвазивний метод для оцінки вільного кортизолу. Вкрай важливим є дотримання часу збору зразків (зазвичай 4 проби: 8:00, 15:00, 20:00, 23:00) для побудови добового ритму.
3. АКТГ (адренокортикотропний гормон). Чітко слідує ритму кортизолу з піком о 6:00–8:00 і мінімальними значеннями після 22:00. Тому для оцінки супресії забір здійснюється двічі — о 8:00 і о 23:00.
4. Залізо сироватки. Концентрація може бути на 30–50% вищою вранці порівняно з вечірніми значеннями, що вимагає суворого дотримання ранкового часу забору для діагностики анемій.
5. ТТГ (тиреотропний гормон). Має нічний максимум і поступово знижується протягом дня.
6. Гемоглобін, гематокрит, кількість лейкоцитів також демонструють статистично значущі циркадні варіації.
7. Ренін і альдостерон. Максимальна активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) спостерігається в ранні ранкові години. Концентрації різко залежать від положення тіла (рівень вищий у вертикальному положенні) і часу доби. Стандарт — забір вранці, після 30-хвилинного відпочинку в положенні сидячи або лежачи.
8. Гормон росту (СТГ) та ІФР-1. Секреція СТГ носить епізодичний характер з основним піком у перші години нічного сну. Для скринінгу акромегалії або дефіциту СТГ часто достатньо ІФР-1 (більш стабільний інтегральний показник). Однак оцінка добової секреції СТГ або стимуляційні тести вимагають суворого протоколу за часом.
9. Паратгормон (ПТГ). Демонструє помірні циркадні коливання з максимумом уночі та мінімумом удень (між 10:00 та 16:00). Для мінімізації впливу ритму рекомендовано ранковий забір (оптимально близько 8:00), одночасно з іонізованим або загальним кальцієм.
10. Пролактин. Рівень підвищується під час сну, досягає максимуму в ранні ранкові години і знижується після пробудження. Забір рекомендується проводити не раніше ніж через 3 години після пробудження, щоб уникнути фізіологічного ранкового піку. При сумнівних результатах — повторний забір в інший час.

Тому вимога до здачі крові в певний час доби є не формальністю, а необхідною умовою для отримання об’єктивного результату.

Міф 2. Не можна їсти після 18:00

Ключовою і найчастішою вимогою під час підготовки до біохімічних досліджень крові є умова “натщесерце”.

Але багато пацієнтів сприймають цю умову неправильно, починаючи голодувати з шостої-сьомої вечора попереднього дня, створюючи інтервал утримання від їжі в 14-16 годин і більше.

Тривале голодування, що перевищує 12-14 годин, переводить організм у режим катаболізму — активного розщеплення власних запасів для отримання енергії. У цих умовах починається:

• Розпад білків і жирів, що призводить до значного підвищення концентрації продуктів їх метаболізму в крові.
• Рівень калію, сечової кислоти, кетонових тіл і вільних жирних кислот зростає, імітуючи патологічні стани.
• Глюкоза крові, спочатку знижуючись, може парадоксально підвищитися через активацію компенсаторних механізмів (глюконеогенезу) і викид контрінсулярних гормонів, таких як кортизол і глюкагон.

Як результат, ми отримуємо спотворення результатів.

Фізіологічно обґрунтованим і клінічно прийнятим є інтервал голодування від 8 до 12 годин. Ідеальним сценарієм вважається легка, нежирна вечеря не пізніше 21:00 вечора і здача крові в період з 8:00 до 10:00 ранку. Такий режим дає змогу досягти необхідної стабільності метаболічних показників без введення організму в стан стресового катаболізму.

Чому кров здають натщесерце?

Вимога здавати кров натщесерце — це спроба зафіксувати стан організму в максимально стабільних, базових умовах, виключивши короткостроковий вплив процесу травлення на біохімічний склад крові. Після прийому їжі в організмі запускається каскад складних метаболічних реакцій:

• Викид інсуліну. Надходження поживних речовин, особливо вуглеводів, провокує викид інсуліну — гормону, який, крім регуляції рівня глюкози, впливає на транспорт жирів і амінокислот, активність ферментів і проникність клітинних мембран.
• Підвищення рівня глюкози. Концентрація глюкози в крові закономірно зростає, причому рівень цього підвищення і швидкість його нормалізації індивідуальні і залежать від складу їжі.
• Підвищення ліпідів. Ліпідний профіль крові після їжі, особливо багатої на жири, також зазнає значних змін. Рівень тригліцеридів може підвищуватися в кілька разів. Також це підвищує ризик розвитку хільозу, після чого кров не придатна до проведення аналізу.
• Зміна рівня ферментів. Активність деяких ферментів, наприклад, амілази, також підвищується у відповідь на прийом їжі.
  Таким чином, аналіз, зданий не натщесерце, відображає реакцію на конкретний сніданок, що позбавляє результат діагностичної цінності та можливості коректного порівняння з попередніми або референсними значеннями.

Міф 3. Не можна пити воду перед аналізом

Ця помилка не тільки не має наукового обґрунтування, а й прямо шкодить процесу. Чиста питна вода без газу не є їжею, вона не містить калорій, вуглеводів, жирів або білків, здатних стимулювати травлення і змінювати біохімію крові. Навпаки, достатня гідратація організму перед забором крові критично важлива.

Зневоднення, навіть невідчутне суб’єктивно, призводить до гемоконцентрації — згущення крові та гемолізу. У більш концентрованій плазмі закономірно підвищується відносний вміст усіх формених елементів і розчинених речовин. Це може штучно завищити показники гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів, а також концентрацію білків, гормонів, ліпідів та електролітів, створивши картину помилкової поліцитемії або гіперпротеїнемії.

Тому склянка чистої негазованої води за 30-60 хвилин до візиту в процедурний кабінет не просто дозволена, а й настійно рекомендована. Ця проста дія нормалізує водний баланс, полегшує роботу медичній сестрі під час пошуку вени і взяття крові, а головне — забезпечує максимальну достовірність результатів.

Що не можна пити перед здачею аналізів і чому

• Будь-який алкоголь. Він метаболізується печінкою, що різко підвищує активність її ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ). Також порушується вуглеводний і ліпідний обмін. Він може як підвищувати, так і знижувати рівень глюкози і тригліцеридів. Викликає зневоднення, згущуючи кров і впливаючи на гематокрит. Результати печінкових проб, аналізів на цукор і жири стають недостовірними на термін до 48-72 годин, тому алкоголь виключають мінімум за 72 години до дослідження.
• Чай та енергетики. Кофеїн, що міститься в напоях, стимулює нервову систему і вироблення кортизолу, може тимчасово підвищувати рівень глюкози в крові. Також він має діуретичний ефект, призводячи до втрати рідини та електролітного дисбалансу (наприклад, зниження калію). Може впливати на показники гормонів надниркових залоз і цукру. Для отримання достовірних результатів останній прийом цих напоїв має бути не менше ніж за 8-12 годин до забору крові, тобто ще напередодні ввечері.
• Сік (фруктовий, ягідний, овочевий, особливо з м’якоттю). Він містить велику кількість простих цукрів (фруктозу, глюкозу), що викликає різкий стрибок цукру і рівня інсуліну. Фруктові кислоти можуть незначно впливати на pH крові. Соки з м’якоттю підвищують каламутність сироватки, заважаючи фотометричним дослідженням. Необхідно виключити за 12 годин.
• Молоко і кисломолочні напої (кефір, йогурт). Містять лактозу (молочний цукор) і жири. Лактоза впливає на рівень глюкози, а жири можуть викликати хільоз, що унеможливлює виконання багатьох біохімічних тестів. Сквашені напої додатково містять бактерії та кислоти, які також спотворюють результати. Найкраще виключити їх за 10-12 годин.
• Газовані солодкі напої (лимонад, тонік). Високий вміст цукру (або його замінників) спотворює результати вуглеводного обміну, а вуглекислий газ може впливати на кислотно-лужний баланс (pH) крові. Штучні барвники також заважають отриманню об’єктивних результатів, тому слід виключити їх за 12 годин.
• Мінеральна вода (особливо лікувальна і лікувально-столова). Високий вміст солей і мінералів (натрію, бікарбонатів, сульфатів) може безпосередньо впливати на електролітний склад крові, спотворюючи результати аналізів на натрій, калій, хлор, фосфор. Газація — додатковий фактор, що заважає. Потрібно виключити за 8-10 годин. Дозволена тільки звичайна негазована питна вода.

Міф 4. Чашка кави перед аналізами не зашкодить

Фізіологічний вплив кофеїну виходить далеко за рамки простого ранкового пробудження. Кофеїн виступає в ролі потужного центрального стимулятора й антагоніста аденозинових рецепторів. Його надходження в кров провокує активацію симпатичної нервової системи, що веде до викиду гормонів стресу, насамперед кортизолу і катехоламінів.

Ці гормони, своєю чергою, мобілізують енергетичні резерви: кортизол стимулює глюконеогенез (синтез глюкози в печінці), що може призводити до підвищення її рівня в крові. Паралельно кофеїн впливає на тонус судин і може тимчасово змінювати артеріальний тиск.

Таким чином, навіть одна чашка кави, випита на голодний шлунок, змінює гормональний і метаболічний фон. Виключити її вживання необхідно за 12 годин до забору крові.

Міф 5. Куріння не впливає на результати аналізів

Це омана. Куріння, особливо безпосередньо перед здачею аналізу, чинить комплексний негативний вплив як на процес взяття крові, так і на її склад.

У першому випадку, справа в різкому спазмі (звуженні) периферичних кровоносних судин. Це значно ускладнює роботу процедурної медичної сестри, оскільки вена просто може бути не видна. Як результат, взяття крові перетворюється на болючу і довгу процедуру, яка часто вимагає багаторазових проколів.

Але системний ефект куріння набагато серйозніший:

• Стимулює викид адреналіну, норадреналіну, кортизолу і соматотропного гормону. Підвищення рівня катехоламінів може спотворити результати досліджень серцево-судинної системи, а також тестів на гормони стресу.
• Впливає на систему згортання крові, підвищуючи агрегацію тромбоцитів і рівень фібриногену, що робить результати коагулограми (аналізу на згортання) недостовірними.
• Змінює ліпідний спектр, сприяючи окисленню ліпопротеїдів низької щільності (“поганого” холестерину), що спотворює результати ліпідограми.

Мінімальний період утримання від куріння перед плановою здачею аналізів становить 1 годину, проте для досягнення більш стабільних показників, особливо ліпідних і гормональних, оптимальним є інтервал у 3-4 години. При призначенні спеціальних досліджень, таких як аналіз на катехоламіни (адреналін, норадреналін) або метанефрини, куріння заборонено категорично, оскільки нікотин є прямим стимулятором їх секреції.

Міф 6. Фізична активність не впливає на біохімію

Це ще один міф, але все залежить від інтенсивності тренування.

Якщо це легка пробіжка за кілька годин до здачі або заняття фізкультурою в школі у дитини — дійсно спокійно можна йти здавати аналіз. Головне, не відразу після активності, а через пару годин, коли організм реабілітується.

А інтенсивна фізична активність напередодні дослідження значно спотворює лабораторну картину. Організм сприймає серйозне тренування як стрес і травму (в мікроскопічних масштабах), запускаючи цілий каскад адаптаційних реакцій:

1. Механічне пошкодження м’язових волокон призводить до виходу в кров внутрішньоклітинних ферментів.
2. Рівень креатинфосфокінази (КФК), маркера пошкодження м’язів і міокарда, може підвищуватися в десятки і навіть сотні разів, що при незнанні контексту може бути помилково розцінено як загроза інфаркту міокарда.
3. Активність аспартатамінотрансферази (АСТ) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) також зростає.
4. Розпад м’язового білка веде до збільшення концентрації сечової кислоти.
5. Фізичний стрес змінює картину і загального аналізу крові. Виникає фізіологічний лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів), може підвищуватися гематокрит.
6. Гормональний фон зазнає значних зрушень. Підвищується рівень кортизолу, гормону росту, тестостерону.

Також у сечі може тимчасово з’явитися білок (функціональна протеїнурія), що теж виглядає лякаюче.

Всі ці зміни мають тимчасовий характер, але їхня тривалість вимірюється добами. Тому для отримання адекватних результатів, що відображають звичайний стан організму, необхідно виключити інтенсивні фізичні навантаження (силові тренування, біг на довгі дистанції, високоінтенсивний інтервальний тренінг, кросфіт) за 24-48 годин до здачі крові.

Міф 7. Потрібно скасувати всі ліки перед здачею

У цьому питанні важливо розібратися. Загальна рекомендація скасовувати всі препарати мінімум за добу до дослідження занадто категорична і може бути небезпечною для життя. Ключова відмінність проводиться між життєво важливими ліками і засобами, що приймаються епізодично або з профілактичною метою.

Препарати, від яких залежить стабільність основних функцій організму, скасовувати не можна ні в якому разі. До них відносяться:

• гіпотензивні засоби;
• антиаритміки;
• антиангінальні препарати (нітрати);
• гормони щитоподібної залози (левотироксин);
• протисудомні;
• антиастматичні інгалятори;
• психотропні засоби;
• інсулін.

Їх прийом продовжується у звичайному режимі, запивати таблетки слід невеликою кількістю чистої води. Виняток становлять лише спеціальні діагностичні протоколи, про які лікар попереджає заздалегідь. Наприклад, для точного підбору дози левотироксину аналіз на ТТГ здається строго до ранкового прийому таблетки.

А вітамінно-мінеральні комплекси, біологічно активні добавки (БАДи), рослинні екстракти, а також знеболювальні та протизапальні препарати не є життєво необхідними. Їх рекомендується скасувати за 2-3 дні до дослідження, щоб виключити їх можливий прямий або опосередкований вплив на біохімічні показники.

Але особливої згадки заслуговують оральні контрацептиви (КОК). Їх прийом не можна скасовувати. Тому важливо повідомити про їх прийом під час реєстрації. КОКи впливають на синтез білків у печінці, що може підвищувати рівень тироксинзв’язуючого глобуліну, факторів згортання, заліза і деяких ліпідів, спотворюючи реальну картину.

Також, якщо вітаміни або препарати приймаються тривалий час за призначенням, то краще проконсультуватися з лікарем. Він дасть рекомендації щодо необхідності скасування.

Як стрес може вплинути на результат аналізів?

Стрес є потужним фактором спотворення результатів. Організм сприймає його як загрозу, тому реагує по-своєму.

Викид гормонів стресу — кортизолу і катехоламінів — призводить до підвищення рівня глюкози в крові, мобілізації жирів. Кортизол впливає на електролітний баланс, може підвищувати рівень лейкоцитів.

Також сильний емоційний сплеск, переляк або тривога викликають стрибок пролактину, що важливо враховувати при діагностиці його надлишку. Фізичний стрес у вигляді переохолодження, больового синдрому або інтенсивного навантаження перед кабінетом (біг, щоб встигнути) дає аналогічний ефект.

Тому, якщо напередодні або прямо вранці перед здачею аналізів сталася подія, що викликала сильне нервове потрясіння або був поганий сон, то планове дослідження краще перенести. Здавати аналізи в такому стані не варто.

Аналогічно, гостре захворювання, таке як ГРВІ з підвищеною температурою, є абсолютним протипоказанням для планового профілактичного обстеження. У цей період здаються тільки ті аналізи, які безпосередньо необхідні для діагностики та лікування поточної хвороби (наприклад, загальний аналіз крові, С-реактивний білок).

Менструальний цикл та аналізи

На відміну від стабільних показників, таких як рівень натрію або калію, концентрація більшості гормонів у крові не є постійною величиною. Вона підкоряється суворим біологічним ритмам, що задаються внутрішнім годинником організму і циклічними процесами. Ігнорування цих закономірностей при здачі аналізів призводить до отримання випадкових цифр, які неможливо інтерпретувати і які не тільки не допомагають лікарю, а й можуть ввести його в оману. Здавати гормони “коли вийде” = витратити час і гроші даремно.

Примхливість гормонів пояснюється їхньою фізіологічною роллю. Вони є сигнальними молекулами, які повинні доставляти конкретні повідомлення в певний час і в потрібній дозі. Їхня секреція часто носить пульсуючий, епізодичний характер.

Менструальний цикл диктує фази секреції статевих гормонів — естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів. Інтерпретація результату неможлива без знання того, в який саме день циклу було взято кров, оскільки норми для кожної фази кардинально відрізняються.

Стандартною є рекомендація здавати базовий гормональний скринінг у ранню фолікулярну фазу — на 2-5 день менструального циклу (відлік ведеться від першого дня менструації). У цей час оцінюються рівні ФСГ, ЛГ, естрадіолу, пролактину і тестостерону.

Пролактин вимагає додаткових умов. Його здають суворо вранці, у стані фізичного та емоційного спокою, оскільки його рівень різко підвищується при стресі, фізичному навантаженні й навіть пальпації молочних залоз.

Для оцінки функції жовтого тіла та адекватності другої фази циклу здається прогестерон на 21-23 день циклу (при стандартному 28-денному циклі).

Якщо цикл нерегулярний або менструації відсутні, день здачі необхідно заздалегідь обговорити з лікарем-ендокринологом або гінекологом, який може дати індивідуальні рекомендації.

Чи можна здавати аналізи під час менструації?

Загальний аналіз сечі категорично не можна здавати. Навіть при використанні тампона ризик потрапляння еритроцитів у баночку величезний. Лаборант побачить “кров у сечі” (гематурію) і запідозрить камені в нирках або гломерулонефрит.

Здавати загальний аналіз крові також небажано. Під час менструації фізіологічно знижуються тромбоцити і гемоглобін, а ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) може бути злегка підвищена. Якщо ситуація не екстрена, краще почекати до 5–7 дня циклу. А кров на згортання (коагулограма) під час менструації просто не покаже об’єктивний результат. Кров у ці дні розріджується природним чином.

Чек-лист або ідеальна підготовка до здачі аналізів

Збережіть наступні рекомендації, щоб виключити помилкові результати аналізів.

За 24–48 годин:

• виключити алкоголь (навіть пиво);
• скасувати інтенсивні тренування (кардіо, силові);
• обмежити психоемоційне і нервове перенапруження;
• виключити жирну, смажену їжу (профілактика хільозу);
• уточнити у лікаря, чи потрібно скасовувати препарати (залізо, вітаміни).

За 8–12 годин (вечір напередодні):

• легка вечеря не пізніше 20:00;
• виключити статеві контакти (впливає на простатспецифічний антиген у чоловіків і мазки у жінок);
• лягти спати вчасно (недосип підвищує кортизол).

Вранці в день здачі:

• не снідати;
• не пити каву, чай, сік;
• не курити (нікотин викликає спазм судин і підвищує глюкозу);
• випити 1 склянку чистої води;
• не приймати таблетки до аналізу (крім життєво необхідних, прийом яких не можна зрушити).

Перед кабінетом:

• прийти за 15–20 хвилин до запису;
• зняти верхній одяг, віддихатися;
• посидіти в спокої, вимкнувши телефон.

А якщо ви все-таки випили каву або пробіглися за автобусом — скажіть про це лікарю або медсестрі. Краще перенести аналіз на завтра, ніж лікувати неіснуючу хворобу.

У ситуації, коли ви приймаєте ліки, призначені лікарем, і він не дозволив вам їх скасовувати, обов’язково повідомте про це під час реєстрації на аналіз.

Як підготуватися до здачі сечі?

Головна мета при підготовці до здачі аналізу сечі полягає в отриманні чистої культури, не забрудненої мікрофлорою зі шкіри та слизових. Порушення цього принципу — основна причина хибнопозитивних результатів на лейкоцити і бактерії, що може трактуватися як безсимптомна бактеріурія або цистит у здорової людини.

Покроковий протокол збору:

1. Гігієнічна підготовка. Перед збором проводиться ретельний туалет зовнішніх статевих органів теплою проточною водою з нейтральним милом (наприклад, дитячим). Будь-які антибактеріальні засоби можуть спотворити результат, тому їх використання виключається за 8-12 годин. Після підмивання потрібно промокнути шкіру чистою серветкою (спереду назад).
2. Для максимальної чистоти зразка жінкам рекомендується використовувати гігієнічний тампон. Це запобігатиме потраплянню в контейнер клітин і виділень з піхви, які містять епітелій, лейкоцити і слиз.
3. Першу порцію сечі (приблизно 1-2 секунди сечовипускання) спускають в унітаз. Вона змиває злущені клітини і мікроорганізми з нижніх відділів уретри.
4. Далі не перериваючи струмінь, потрібно підставити стерильний контейнер і набрати 50-100 мл. Це і є середня порція, що відображає стан сечового міхура і нирок. Залишок сечі знову в унітаз.
5. Далі важливо щільно закрити контейнер кришкою і доставити в лабораторію протягом 1-2 годин. Тривале зберігання при кімнатній температурі призводить до розмноження бактерій і руйнування клітин.

За 12-24 години до аналізу важливо ввести обмеження в харчуванні. Слід виключити продукти, здатні змінити фізико-хімічні властивості сечі: буряк, чорницю, моркву, ревінь, вітаміни групи B. Вони можуть надати сечі неприродного кольору (рожевий, помаранчевий), що завадить фотометричному аналізу та оцінці питомої ваги.

Поширені запитання

Що робити, якщо випадково порушив правила підготовки до аналізів?

Обов’язково повідомте про порушення і медсестрі при заборі крові, і лікарю, який буде інтерпретувати результат. У бланку може бути зроблена позначка.

Для багатьох досліджень (загальний аналіз крові, деякі гормони) невелике порушення може бути не критичним. Лікар врахує це при оцінці. Однак для глюкози, ліпідограми (холестерину), тестів на інсулін навіть чашка несолодкої кави або цукерка зроблять результат повністю неінформативним. Найкращий вихід у такій ситуації — перенести аналіз на інший день, якщо це планове обстеження.

Чи можна чистити зуби перед аналізом крові на цукор і жувати жуйку без цукру?

Чистити зуби можна, але без використання зубної пасти з цукром або медом. Краще просто почистити зуби щіткою, змоченою водою, або використовувати мінімальну кількість пасти, намагаючись не ковтати слину.

Жувальна гумка, навіть без цукру, неприпустима. Сам процес жування рефлекторно запускає підготовку організму до прийому їжі. Починає виділятися шлунковий сік та інсулін (так звана цефалічна фаза секреції інсуліну). Це може знизити рівень глюкози в крові і спотворити результат. Те саме стосується будь-яких льодяників від кашлю, пастилок, навіть м’ятних таблеток.

Як бути, якщо не можна довго голодувати за показаннями?

Підготовка пацієнтів із хронічними захворюваннями завжди узгоджується з лікарем. Він повинен пояснити, як правильно підготуватися при цукровому діабеті, виразковій хворобі або інших патологічних станах.

УЗД, рентген або масаж в один день з аналізами. Що робити спочатку?

Спочатку — кров. Будь-які фізіопроцедури, рентген, масаж, УЗД або флюорографія змінюють фізичний стан організму. Масаж розганяє лімфу і змінює рівень білка, рентген — це мінімальне променеве навантаження, УЗД (особливо черевної порожнини або щитоподібної залози) передбачає механічний тиск на органи, що може викликати мікро-викид гормонів або ферментів.

Чому результати аналізів у різних лабораторіях відрізняються?

Це не помилка, а різниця технологій. Різні лабораторії використовують обладнання різних виробників (Abbott, Siemens, Roche та ін.) і різні реагенти. У кожного приладу своя чутливість і свої одиниці виміру.

Тому не варто порівнювати цифри з різних лабораторій між собою. Якщо відстежуєте динаміку хвороби (наприклад, рівень ТТГ або онкомаркерів), то здавайте аналізи завжди в одній і тій самій лабораторії.

У мене “погані” вени, що робити під час забору крові?

Важливо випити склянку чистої води без газу і зігріти руки. На холоді судини спазмуються (ховаються), щоб зберегти тепло тіла.

Джерела

1. How to Prepare for a Lab Test, medlineplus.gov/lab-tests/how-to-prepare-for-a-lab-test/
2. About the potential for biotin interference with certain test results, especially specific tests to aid in heart attack diagnoses, fda.gov/medical-devices/safety-communications/update-fda-warns-biotin-may-interfere-lab-tests
3. How to Prepare for Your Lab Test, https://www.hnl.com/patients/how-to-prepare-for-your-test
4. Preparation for blood tests: what can go wrong before the sample reaches the lab, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12377977/
5. Правила підготовки до лабораторних досліджень, https://health.mvs.gov.ua/upload/1/1/5/5/2/pidgotovka-do-lab-doslidzen.pdf
6. Що потрібно знати перед тим, як здавати аналізи, https://mozdocs.kiev.ua/news.php?id=91508