Клостридія (Clostridium difficile), типування токсину А та В, якісне визначення ДНК методом ПЛР (кал)

Аналіз на Clostridium difficile, типування токсинів A та B, з якісним визначенням ДНК методом ПЛР у калі — це лабораторне дослідження, яке використовується для діагностики інфекції, викликаної бактерією Clostridium difficile. Він допомагає визначити наявність самого агента та його токсинів, а також підтвердити або виключити діагноз, пов’язаний з інфекцією кишківника.

Опис бактерії

Clostridium difficile — це анаеробна (не потребує кисню для життєдіяльності) бактерія, яка є природним мешканцем кишківника. Тобто, у нормі вона не викликає захворювань. Однак, коли баланс кишкової флори порушується (наприклад, після застосування антибіотиків), C. difficile може розмножуватися та виділяти токсичні речовини, які пошкоджують стінки кишківника, викликаючи запалення та тяжкі захворювання, наприклад, псевдомембранозний коліт.

Мікроорганізм виділяє два типи токсинів:

• A — це ентеротоксин, що ушкоджує клітини кишкової стінки, що сприяє розвитку запалення та нападів діареї;
• B — це цитотоксин, який чинить сильну руйнівну дію на клітини кишкової стінки, що сприяє розвитку некрозу тканин.

1. difficile утворює спори, які можуть виживати в навколишньому середовищі довгий час, що сприяє поширенню через забруднені поверхні або продукти.

Особливості захворювання

Бактерія спричиняє різні захворювання, що переважно вражають кишківник. Основна патологія — це антибіотико-асоційована діарея. Розвивається після тривалого використання антибіотиків, які порушують нормальну мікрофлору кишечника, надаючи можливість C. difficile розмножуватися. Характерні симптоми: діарея, біль у животі, підвищення температури, ознаки зневоднення.

Також можливий розвиток інших патологій:

1. Інфекційний коліт. Патологія, асоційована із запаленням товстої кишки. Симптоми: інтенсивна діарея (часто з домішкою крові), сильний біль у животі, лихоманка. У тяжких випадках може призвести до зневоднення, сепсису та необхідності хірургічного втручання (наприклад, видалення частини кишківника).
2. Псевдомембранозний коліт. Характеризується утворенням на слизовій оболонці товстої кишки псевдомембран — жовтувато-білих фіброзно-ексудативних нальотів, які можна побачити при ендоскопії. Симптоми: рясна діарея з кров’ю, висока температура, різкі болі в животі. Цей стан вимагає термінового медичного втручання, оскільки може призвести до перфорації кишківника, сепсису та летального кінця без своєчасного лікування.
3. Токсичний мегаколон. Це тяжке ускладнення інфекції C. difficile, при якому розвивається аномальне розширення товстої кишки, що призводить до її паралічу та руйнування. Симптоми: виражений біль у животі, здуття, температура, ознаки шоку.

Причинами розвитку патологій є:

• тривале використання антибіотиків (особливо широкого діапазону дії), бо вони вбивають нормальну мікрофлору кишківника;
• слабкий імунітет — у літніх людей, дітей, вагітних, після інфекцій та операцій;
• госпітальні умови в лікарнях та інших медичних закладах, де пацієнти перебувають в умовах із високою концентрацією бактерій та інших патогенів.

За відсутності лікування інфекція C. difficile може призвести до смертельних наслідків, особливо в людей з ослабленим імунітетом, людей похилого віку, пацієнтів із хронічними захворюваннями або після операції. Вона також часто повертається, навіть після успішного лікування.

Особливості дослідження

Метод ПЛР, що використовується для якісного визначення ДНК Clostridium difficile у зразку калу, дає змогу точно виявити наявність бактеріальної ДНК. Навіть якщо кількість бактерій в організмі незначна — аналіз виявить їх у зразку. Він має високу точність та специфічність, не вимагаючи тривалого часу для отримання результатів.

ПЛР дозволяє не тільки виявити бактерію, а й типувати штами C. difficile, що виділяють токсин A і токсин B. Це особливо важливо, оскільки саме ці токсини спричиняють ушкодження слизової оболонки кишківника. З його допомогою визначається рівень загрози, зважаючи на токсичність штаму.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• симптоми запалення кишківника (біль у животі, лихоманка, рідка діарея);
• діарея, особливо після курсу антибіотиків;
• підозра на псевдомембранозний коліт;
• неясна чи важка діарея в госпіталізованих пацієнтів;
• рецидиви інфекцій, спричинених Clostridium difficile;
• підозра на носійство C. difficile;
• загострення хронічних захворювань ШКТ;
• порушення функції кишківника без видимої причини.

Дослідження потрібне для:

• підтвердження або виключення наявності інфекції, спричиненої Clostridium difficile;
• типування токсинів A та B;
• підтвердження псевдомембранозного коліту;
• дифдіагностики інфекцій та інших причин розвитку діареї;
• визначення рецидивів інфекції;
• оцінки стійкості інфекції;
• виявлення носійства C. difficile;
• підтвердження ефективності лікування.

Призначають аналіз: інфекціоністи, гастроентерологи, сімейні лікарі, педіатри, терапевти, хірурги, онкологи.

Правила підготовки

Необхідно зібрати свіжий зразок калу в ранковий час. Для точності аналізу рекомендується використовувати чисту суху ємність для збору калу. Контейнер має бути стерильним, щоб уникнути зовнішнього забруднення та хибних результатів. Його можна придбати у відділенні лабораторії Ніколаб чи аптеці. Матеріал має бути доставлений до лабораторії в максимально короткий термін (не більш ніж 4 годин).

Перед забором калу важливо відмовитися від:

• приймання протидіарейних та проносних препаратів за 3 доби;
• приймання антибактеріальних препаратів за 14 діб;
• місцевого використання ректальних свічок, масел, антисептичних препаратів за 3 доби;
• вживання препаратів та продуктів, які можуть забарвлювати кал — активоване вугілля, залізо, вісмут, морква, буряк, куркума тощо за 3 доби.

Інших суворих обмежень щодо дієти перед здаванням аналізу немає, але бажано уникати важкої, жирної їжі та надмірного вживання алкоголю напередодні.

Перед збором важливо провести туалет із використанням нейтрального мила та води. Для аналізу потрібно всього 10–15 г матеріалу, тому рекомендується провести акт дефекації в одну ємність, після чого зібрати кал за допомогою ложки з трьох ділянок — початку, середини й кінця мас.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат аналізу означає, що:

• розвивається активна інфекція, спричинена Clostridium difficile;
• інфекція пов’язана з токсином А чи В;
• відбувся рецидив інфекції;
• є носійство бактерії.

Негативний результат аналізу означає, що:

• інфекція відсутня;
• інфекція пов’язана з іншим агентом;
• лікування було призначено правильно;
• є неактивне носійство;
• розвивається стадія ремісії.

У разі змішаних інфекцій, коли Clostridium difficile є в організмі поряд з іншими кишковими патогенами, це може ускладнити інтерпретацію результатів.

Важливі примітки

Антибіотики можуть пригнічувати зростання C. difficile або його токсинів, що призведе до хибнопозитивних або хибнонегативних результатів. Якщо зразок було неправильно зібрано або транспортовано, також бувають хибні результати. Важливо дотримуватися всіх правил підготовки зі збору матеріалу, щоб уникнути помилок.