7 Інфекцій, що передаються статевим шляхом (7 ІПСШ).

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), — це група захворювань, які передаються під час сексуальних контактів. У діагностичний комплекс зазвичай включають виявлення семи найпоширеніших збудників, зокрема мікоплазм, уреаплазм, хламідій, трихомонад і гонококів. Ці мікроорганізми можуть перебувати в організмі безсимптомно, однак за певних умов здатні викликати запальні захворювання сечостатевої системи. Без своєчасного лікування ІПСШ можуть призвести до серйозних ускладнень, включаючи безпліддя, запалення органів малого таза, хронічні інфекції, ускладнення під час вагітності та підвищений ризик передачі інфекції новонародженому.

Показаннями для проведення аналізу на ІПСШ є: наявність статевого життя з частою зміною партнерів, симптоми інфекції (дискомфорт, печіння, виділення), запальні захворювання органів малого таза, інфікування статевого партнера, вагітність і безпліддя. Аналіз проводиться як для виявлення інфекції, так і для визначення тактики лікування, профілактики передачі інфекції, оцінки ефективності терапії та запобігання ускладненням.

Mycoplasma hominis — мікроорганізм, що зазвичай присутній в організмі як умовно-патогенна флора. Але при зниженні імунітету він може активно розмножуватися, що може призвести до розвитку уретриту, цервіциту, аднекситу й циститу. Інфекція передається статевим шляхом та від матері до дитини під час пологів. Симптоми включають печіння під час сечовипускання, біль у нижній частині живота, патологічні виділення, субфебрильну температуру, а в новонароджених — запалення очей або пневмонію. Водночас у частини інфікованих захворювання може перебігати безсимптомно.

Mycoplasma genitalium також передається переважно статевим шляхом. Цей збудник часто пов'язаний із негонококовими уретритами, цервіцитом і запаленням придатків. У чоловіків інфекція проявляється печінням під час сечовипускання, набряком уретри й мошонки. У жінок можливі нерегулярні менструації, зміни характеру виділень, біль під час статевого акту та підвищення температури. Проте часто мікоплазмоз протікає без симптомів, що потребує обов’язкового лабораторного підтвердження.

Ureaplasma parvum — умовно-патогенний мікроорганізм, присутній у нормальній мікрофлорі, але здатний спричиняти запалення при зниженні імунного захисту. Він руйнує сечовину, виділяючи аміак і вуглекислий газ, і може передаватися як статевим шляхом, так і під час пологів. У чоловіків викликає уретрит і епідидиміт, у жінок — цервіцит, аднексит і вагініт. Часто інфекція перебігає безсимптомно, але може сприяти розвитку безпліддя.

Ureaplasma urealyticum за біологічними характеристиками схожа з Ureaplasma parvum і також здатна існувати в організмі без симптомів. Однак за певних умов може спричинити запалення уретри, простати, придатків яєчка та шийки матки. У жінок інфекція часто стає причиною безпліддя та порушень менструального циклу. Передається статевим шляхом і під час пологів. Особливо вразливими до уреаплазмової інфекції є люди з ослабленим імунітетом.

Chlamydia trachomatis — один із найпоширеніших бактеріальних збудників ІПСШ. У жінок може викликати цервіцит, вагініт і запалення внутрішніх статевих органів, у чоловіків — уретрит і епідидиміт. Часто інфекція протікає безсимптомно, але може проявлятися болем у нижній частині живота, печінням при сечовипусканні й зміною виділень. Під час вагітності можлива передача новонародженому, що може спричинити кон’юнктивіт або запалення дихальних шляхів.

Trichomonas vaginalis — найпростіший мікроорганізм, що викликає трихомоніаз. Уражає піхву у жінок і уретру в чоловіків. Інфекція характеризується свербежем, пінистими та зловонними виділеннями, болем при сечовипусканні та статевому акті. У чоловіків можуть спостерігатися печіння в уретрі й патологічні виділення. Часто заражені люди не мають скарг, що підвищує ризик поширення захворювання.

Neisseria gonorrhoeae викликає гонорею — гостру бактеріальну інфекцію, що супроводжується гнійним запаленням сечостатевих шляхів. У чоловіків захворювання проявляється болем при сечовипусканні, гнійними виділеннями, запаленням яєчок. У жінок можливі зеленуваті або жовтуваті виділення, біль у животі, дискомфорт під час статевого акту. У новонароджених гонорея може викликати гнійний кон’юнктивіт. Інфекція має короткий інкубаційний період і високу ймовірність ускладнень за відсутності лікування.

Позитивний результат свідчить про наявність активної або нещодавно перенесеної інфекції, можливу неефективність попереднього лікування або ризик передачі інфекції плоду. Негативний результат вказує або на відсутність збудника, або на інкубаційний період, коли концентрація мікроорганізмів занадто низька для виявлення.

Для отримання достовірних результатів необхідно дотримуватися ряду правил підготовки до дослідження. Протягом двох діб до здачі аналізу слід утриматися від статевих контактів і не використовувати антисептики чи антибактеріальні препарати. За 2 години до процедури чоловікам не рекомендується мочитися. Жінкам слід уникати використання вагінальних препаратів, спринцювання та здавати аналіз поза менструацією. Дотримання цих умов мінімізує ризик хибнонегативних результатів.

ІПСШ – це абревіатура, яка позначає "Інфекції, що передаються статевим шляхом". Це група інфекцій, що передаються внаслідок сексуального контакту. У цьому пакеті досліджень визначається наявність чи відсутність 7 найпоширеніших збудників цих захворювань. До них відносяться мікроорганізми, що викликають мікоплазмоз, уреаплазмоз, трихомоніаз, хламідіоз та гонорею.

Неконтрольовані ІПСШ можуть призвести до серйозних наслідків, таких як безпліддя, ендометрит, ускладнення вагітності та інших проблем. Тому дуже важливо проводити скринінгові дослідження для їхнього своєчасного визначення.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу на 7 інфекцій, що передаються статевим шляхом:

• активне статеве життя із частою зміною партнерів;
• симптоми ІПСШ (болі при сечовипусканні, аномальні виділення, свербіж, дискомфорт у ділянці статевих органів та ін.);
• часті запальні процеси у статевих органах;
• підтверджене інфікування у партнера;
• безплідність;
• вагітність.

Дослідження потрібне для:

• діагностики ІПСШ;
• визначення тактики лікування;
• диференціальної діагностики;
• профілактики передачі інфекцій:
• профілактики ускладнень;
• контролю ефективності терапії;
• запобігання передачі інфекцій від матері до дитини.

Призначає аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом: уролог, терапевт, венеролог, гінеколог, акушер-гінеколог та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Mycoplasma hominis

Mycoplasma hominis – це мікроорганізм, що належить до групи мікоплазм. Мікоплазми є бактеріями, які відрізняються від більшості інших тим, що вони не мають клітинної стінки. Це робить їх особливо маленькими, нечутливими до багатьох антибіотиків і здатними легко проникати всередину клітин господаря.

Мікоплазма хомініс є частиною нормальної мікрофлори організму людини та може перебувати в різних місцях (сечовий міхур, піхва, суглоби тощо), не викликаючи патологічних процесів.

Однак у деяких випадках збудник може спричинити інфекції, особливо в осіб з ослабленою імунною системою. Він може викликати різні захворювання, включаючи запальні процеси (уретрит, цервіцит, аднексит, цистит та ін.).

Mycoplasma hominis передається частіше за все статевим шляхом та від матері до дитини під час процесу пологів.

Інкубаційний період зазвичай становить від кількох днів до кількох тижнів.

Інфекція може викликати різні симптоми:

• біль та печіння при сечовипусканні;
• біль внизу живота;
• біль та набряклість у ділянці калитки (у чоловіків);
• збільшена кількість виділень з піхви (у жінок) та уретри (у чоловіків), які можуть мати не властивий їм колір чи запах;
• біль під час статевого акту;
• підвищення температури до субфебрильних значень.

У новонароджених інфекція Mycoplasma hominis може спричинити кон'юнктивіт (запалення очей) або пневмонію.

Важливо, що рівень тяжкості симптомів може змінюватись, і в деяких людей ця інфекція, що передається статевим шляхом може мати безсимптомний перебіг.

Mycoplasma genitalium

Mycoplasma genitalium – це мікроорганізм, який також належить до групи мікоплазм.

Інфекції, спричинені цим збудником, можуть мати різні локалізації, включаючи запалення уретри (уретрит), шийки матки (цервіцит), придатків матки (аднексит) у жінок, а також уретрит та запалення епідидимісу у чоловіків.

Mycoplasma genitalium передається переважно статевим шляхом, але можливий шлях передачі від матері до дитини під час пологів. Часто цей мікроорганізм пов'язаний з деякими випадками неспецифічного уретриту та іншими запальними захворюваннями статевої системи.

Інкубаційний період – від кількох днів до кількох тижнів.

У чоловіків симптоми інфекції, що передається статевим шляхом проявляються:

• частим сечовипусканням;
• почервонінням або набряком сечівника;
• болем або печінням при сечовипусканні;
• болем та набряклістю калитки.

У жінок симптоми проявляються:

• болем внизу живота;
• нерегулярними місячними;
• змінами у вагінальних виділеннях;
• підвищеною температурою;
• частим сечовипусканням;
• болем або печінням при сечовипусканні;
• почуттям свербежу або печіння у піхву.

У деяких чоловіків та жінок інфекція Mycoplasma genitalium може мати безсимптомний перебіг.

Ureaplasma parvum

Ureaplasma parvum – це бактерія, що належить до сімейства Mycoplasmataceae. Вона часто населяє людський урогенітальний тракт, включаючи уретру, шийку матки та піхву у жінок, а також уретру та передміхурову залозу у чоловіків. При цьому може існувати в організмі як нормальна частина мікрофлори. Але в момент зниження імунітету, підвищеного бактеріального навантаження та у деяких інших випадках бактерії можуть викликати інфекції.

Уреаплазма парвум здатна руйнувати сечовину з утворенням аміаку та вуглекислого газу. Ця властивість робить їх здатними легко виживати в навколишньому середовищі та в тканинах організму.

Мікроорганізм може бути причиною різних сечостатевих інфекцій у людини, особливо в ділянці урогенітального тракту. Основний механізм передачі – це статевий шлях. Інфекція може передаватися під час сексуального контакту з інфікованим партнером, включаючи вагінальний, анальний та оральний секс. Також вона може бути передана від матері до дитини під час пологів.

Ureaplasma parvum може викликати різні симптоми інфікованих людей, але часто інфекція має безсимптомний перебіг. Можливі запальні процеси та їх клініка:

У чоловіків:

• уретрит – запалення уретри може виявлятися частим сечовипусканням, болем або печінням при сечовипусканні, а також почервонінням або набряком сечівника;
• епідидиміт – запалення епідидимісу, що призводить до болю та набряклості калитки;
• безсимптомний носій – часто чоловіки не мають жодних симптомів, але можуть передавати інфекцію.

У жінок:

• цервіцит – запалення шийки матки може викликати болі внизу живота, зміни у вагінальних виділеннях та нерегулярні місячні;
• аднексит – запалення придатків матки, що може виявлятися болем внизу живота та підвищенням температури;
• запалення піхви – зміни у вагінальних виділеннях, свербіж чи печіння;
• безпліддя.

Інкубаційний період цієї інфекції, що передається статевим шляхом може бути від кількох днів до кількох тижнів.

Ureaplasma urealyticum

Ureaplasma urealyticum – це бактерія, що належить до сімейства Mycoplasmataceae. Це атиповий мікроорганізм, який не має жорсткої клітинної стінки. Він може гідролізувати сечовину, що призводить до утворення аміаку та вуглекислого газу.

Ці бактерії часто населяють урогенітальний тракт людини, включаючи уретру та геніталії. Вони можуть існувати в організмі як нормальна частина мікрофлори, але також викликати інфекції, особливо при ослабленому імунітеті або інших факторах, що спричиняють.

Головним механізмом передачі інфекції є статевий контакт. Також вона може бути передана від інфікованої матері до новонародженого у процесі пологів.

Люди з ослабленим імунітетом, а також ті, хто приймає імунодепресанти, можуть бути більш схильні до інфекцій, викликаних бактерією.

Інкубаційний період даної інфекції, що передається статевим шляхом становить від кількох днів за кілька тижнів.

Ureaplasma urealyticum може бути причиною різних сечостатевих інфекцій:

• у чоловіків – уретриту, епідидиміту та простатиту;
• у жінок – цервіциту, безпліддя, аменореї та аднекситу.

Ця бактерія також може бути пов'язана з ускладненнями під час вагітності та пологів, а також часто має асимптомний перебіг.

Chlamydia trachomatis

Chlamydia trachomatis – це бактерія, що викликає інфекції сечостатевої системи у людини. Вона є одним з найпоширеніших збудників бактеріальних інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Хламідія може викликати такі форми інфекції:

• сечостатеві інфекції – уретрит, цервіцит;
• генітальні інфекції – вагініт та ендоцервіцит;
• при пологах – кон'юнктивіт у новонароджених та парауретрит.

Chlamydia trachomatis передається в основному статевим шляхом, але також може передаватися від матері до дитини під час пологів. Урогенітальні інфекції часто мають безсимптомний перебіг, що може ускладнити їхнє виявлення без скринінгового тестування.

Симптоми хламідійної інфекції, що передається статевим шляхом:

У жінок:

• абдомінальний біль;
• зміни у вагінальних виділеннях, такі як збільшення обсягу, зміна кольору чи запаху;
• біль або печіння при сечовипусканні;
• біль під час статевого акту.

У чоловіків:

• виділення з уретри;
• біль або печіння при сечовипусканні;
• біль у яєчках або калитці.

Інкубаційний період для інфекції Chlamydia trachomatis може змінюватись, але зазвичай становить від 1 до 3 тижнів після контакту з інфікованою людиною. У поодиноких випадках симптоми можуть з'явитися за кілька днів, а іноді через кілька місяців.

Trichomonas vaginalis

Trichomonas vaginalis – це одноклітинний мікроорганізм, який викликає інфекцію, яка називається трихомоніаз. Вона передається статевим шляхом і від матері до дитини під час пологів, що призводить до розвитку патологічних процесів в органах сечостатевої системи. Так, у жінок, Trichomonas vaginalis впливає на піхву, викликаючи піхвовий трихомоніаз, а у чоловіків – на уретру та передміхурову залозу.

Симптоми трихомоніазу:

• у жінок – вагінальні виділення (пінисті, зелені або жовті), свербіж, печіння при сечовипусканні, болі внизу живота і під час сечовипускання;
• у чоловіків – подразнення та печіння в уретрі, біль чи печіння при сечовипусканні, а також незвичайні виділення зі статевого члена.

У деяких інфікованих людей трихомоніаз може мати безсимптомний перебіг.

Інкубаційний період для інфекції Trichomonas vaginalis може змінюватись, але зазвичай становить від 4 до 28 днів після статевого контакту з інфікованим партнером. У поодиноких випадках симптоми можуть з'явитися швидше.

Neisseria gonorrhoeae

Neisseria gonorrhoeae – це бактерія, яка викликає інфекцію, відому як гонококова інфекція (гонорея). Вона є грамнегативним диплококом, тобто має форму подвійних кіл.

Бактерія передається статевим шляхом через контакти з інфікованими генітальними виділеннями під час статевого акту. У жінок із гонококовою інфекцією існує ризик передачі бактерій дитині під час пологів. Це може призвести до гонококового кон'юнктивіту у новонароджених.

Інкубаційний період становить від 2 до 14 днів після контакту.

Клінічна картина:

У чоловіків:

• біль або печіння в процесі випорожнення сечового міхура – ​​один з найпоширеніших симптомів;
• виділення з уретри, які можуть бути гнійними чи молочно-білими;
• набряклість та болі в яєчках.

У жінок:

• біль чи печіння у процесі випорожнення сечового міхура;
• наявність незвичайних, зелених, жовтих або сірих виділень з піхви;
• біль внизу живота та під час статевого акту.

Інфекція, що передається статевим шляхом може призвести до серйозних ускладнень, таких як запалення сечового міхура, сечоводів, маткових труб у жінок, та інших проблем.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь навпроти одного або кількох збудників в аналізі на 7 інфекцій, що передаються статевим шляхом вказуватиме на:

• активну присутність збудника в організмі;
• поточну інфекцію, спричинену цим мікроорганізмом;
• зовсім недавно перенесену інфекцію;
• неправильну тактику лікування;
• ризик передачі збудника плоду під час вагітності.

А негативний результат – на відсутність інфекції або інкубаційний період перебігу, коли кількість агентів занадто мало визначення.

Правила підготовки

Загальні правила підготовки:

• відмовитись від статевих зв'язків за 48 годин;
• не проводити терапію антибіотиками чи противірусними до здачі аналізу за 2 тижні;
• провести туалет зовнішніх статевих органів не менше ніж за 3 години до забору матеріалу.

Жінкам потрібно відмовитися від встановлення інтравагінальних засобів (медикаментів та тампонів), спринцювання та використання антисептиків за 48 годин. Аналіз на 7 інфекцій, що передаються статевим шляхом, необхідно здавати до менструації або через 3-5 днів після закінчення.

Чоловікам не можна наносити антисептичні препарати на статевий член за 48 годин та необхідно відмовитися від сечовипускання за 2 години.

Важливі примітки

При отриманні будь-якого результату дослідження на 7 ІПСШ важливо звернутися до лікаря для підтвердження діагнозу, отримання рекомендацій щодо лікування та, за необхідності, обговорення партнерського лікування та заходів запобігання реінфекції.