Пакет аналізів: "Ревмопроби розширені"

Ревматологічні проби (ревмопроби) – це група лабораторних досліджень, що використовуються для діагностики та моніторингу ревматичних захворювань. У процесі дослідження проводиться аналіз кількох показників, кожен з яких необхідний для отримання більш повної картини перебігу патології.

Здача даного пакету аналізів особливо корисна для виявлення ревматичних захворювань на ранній стадії, коли лікування може бути найбільш ефективним.

Крім ревматичних захворювань, підвищення рівня показників ревмопроб може бути ознакою інших станів, таких як запальні процеси в організмі, інфекції, рак, травми, захворювання печінки та нирок.

Ревматологічні захворювання

Ревматологічні патології – це група захворювань, що характеризуються локальним чи системним ураженням сполучної тканини. Вони можуть бути викликані різними причинами, включаючи:

• запальні процеси, які можуть бути спричинені інфекцією, аутоімунними захворюваннями чи іншими причинами;
• дегенеративні процеси, пов'язані з природним старінням організму;
• метаболічні порушення, такі як подагра або остеопороз.

Хоча причини виникнення ревматологічних патологій до кінця не вивчені, але, як правило, вони пов'язані з поєднанням генетичних та зовнішніх факторів.

Приклади ревматологічних патологій та їх симптоми:

1. Ревматоїдний артрит – це хронічне аутоімунне захворювання, яке вражає суглоби. У ході патології імунна система організму помилково атакує власні клітини, що призводить до запалення та пошкодження суглобів. Ревматоїдний артрит може викликати біль, скутість у рухах, припухлість суглобів, а також втому та зниження працездатності.
2. Системний червоний вовчак – це хронічне аутоімунне захворювання, яке може вражати різні органи та системи організму. При розвитку патології імунна система організму помилково атакує власні клітини, що призводить до запалення та пошкодження різних органів, включаючи суглоби, шкіру, нирки, серце, легені та мозок. СЧВ може викликати біль у суглобах, висипання, лихоманку, втому, а також інші симптоми.
3. Остеоартроз – це хронічне захворювання суглобів, яке пов'язане з дегенеративними змінами суглобового хряща. Хрящ, який захищає суглоби від тертя, поступово руйнується, що призводить до болю, скутості у рухах та припухлості суглобів. Остеоартрит найчастіше вражає колінні, кульшові, гомілковостопні та шийні суглоби.
4. Ревматичний васкуліт – це група захворювань, у яких запальний процес вражає судини. Судини запалюються та ушкоджуються, що може призвести до ішемії, крововиливів та утворення виразок. Патологія може вражати різні судини, включаючи артерії, вени та капіляри.
5. Спондилоартрит – це група захворювань, які вражають хребет та великі суглоби. Запалення може зачіпати суглоби хребта, тазостегнових, колінних та інших суглобів. Спондилоартрит може викликати біль у суглобах, скутість у рухах, припухлість, а також втому та зниження працездатності.
6. Хвороба Бехтерєва – це хронічне захворювання хребта, яке супроводжується запаленням та анкілозуванням. Запалення вражає суглоби хребта, що призводить до болю, скутості в рухах, припухлості суглобів та анкілозування – зрощення хребців.
7. Артрит Рейтера – це захворювання, яке вражає суглоби, очі та сечостатеву систему. Патологія викликає біль у суглобах, висипання, лихоманку, втому, а також інші симптоми.
8. Поліміозит – це захворювання, яке вражає м'язи. При патології запалюються і ушкоджуються м'язи, що призводить до болю, слабкості та стомлюваності м'язів. Вона вражає різні м'язи, а саме ніг, рук, тулуба та шиї.
9. Дерматоміозит – це захворювання, яке вражає м'язи та шкіру. Патологія супроводжується запаленням та пошкодженням м'язів, а також можливе виникнення висипки на шкірі.

Це лише основні патології. Рання діагностика та лікування допоможуть запобігти розвитку серйозних ускладнень, включаючи інвалідизацію.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• підозра на ревматичне захворювання (ревматоїдний артрит, СЧВ,остеоартроз, ревматичний васкуліт, хвороба Бехтерєва, артрит Рейтера, поліміозит, дерматоміозит та ін.);
• наявність симптомів ревматичних захворювань;
• обтяжений сімейний анамнез;
• тяжкий перебіг інфекційних процесів, що могло призвести до розвитку ревматичних захворювань;
• стрептококова інфекція;
• приймання ліків, які можуть спричиняти ревматичні захворювання, наприклад, глюкокортикостероїди.

Дослідження потрібне для:

• діагностики ревматичних захворювань на ранній стадії;
• моніторингу перебігу захворювання;
• оцінки ефективності лікування;
• диференціальної діагностики;
• оцінки тяжкості ревматичного захворювання;
• діагностики стрептококової інфекції;
• діагностики інших захворювань, які можуть супроводжуватись підвищенням рівня показників ревмопроб.

Призначає аналіз: ревматолог, терапевт, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Протеїн загальний білок (Total Protein, TP)

Загальний білок (Total Protein, TP) – лабораторний аналіз крові, який вимірює загальну кількість білка в сироватці крові. Протеїн відіграє важливу роль в організмі, беручи участь у багатьох процесах.

Загальний білок складається з двох основних фракцій: альбумінів та глобулінів. Альбуміни становлять близько 60% загального білка та відіграють важливу роль у підтримці об'єму крові та транспортуванні речовин. Глобуліни становлять близько 40% загального білка та поділяються на кілька підгруп, кожна з яких виконує свою функцію.

Протеїн необхідний організму для багатьох важливих функцій, включаючи:

1. Будівництво та відновлення тканин. Є будівельним матеріалом для клітин, тканин та органів. Вони необхідні для зростання та розвитку організму, а також для відновлення тканин, пошкоджених травмами чи патологічними процесами.
2. Імунна функція. Відіграють важливу роль в імунній системі та беруть участь у виробленні антитіл, які допомагають організму боротися з інфекціями.
3. Згортання крові. Вони допомагають зупинити кровотечу, утворюючи згустки крові.
4. Транспорт речовин у всьому організмі. Переносять поживні речовини до клітин, і навіть виводять з організму продукти розпаду.
5. Регулювання функцій організму. Беруть участь у передачі сигналів між клітинами, а також у синтезі гормонів та ферментів.

Вироблення білка в організмі регулюється гормонами, такими як інсулін, глюкагон та гормон росту. Інсулін та гормон росту стимулюють синтез білка в печінці, м'язах та інших органах, а глюкагон – пригнічує.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• гострий ревматизм, який є ускладненням стрептококової інфекції;
• системний червоний вовчак (СЧВ);
• ревматоїдний артрит (РА);
• системну склеродермію (ССД);
• дерматоміозит;
• поліміозит;
• хворобу Шегрена;
• зневоднення;
• запалення;
• захворювання печінки;
• деякі види раку;
• захворювання щитовидної залози;
• підвищений ризик розвитку каміння у нирках;
• порушення функцій печінки;
• збільшення навантаження на серце та нирки.

Низький рівень може вказувати на:

• дефіцит білка;
• захворювання нирок;
• синдром мальабсорбції;
• зниження м'язової маси;
• ослаблення імунітету;
• уповільнення зростання та розвитку;
• проблеми зі зсіданням крові.

У людей, які регулярно займаються спортом, рівень загального білка в крові може бути трохи вищим, ніж у людей, які не займаються спортом.

Приймання кортикостероїдів може спричинити отримання хибного результату.

Білкові фракції (Protein fractions, Альбуміни, Глобуліни, Альфа-1-глобуліни, Альфа-2-глобуліни, Бета-глобуліни, Гамма-глобуліни, Коефіцієнт а/г)

Білкові фракції – це розподіл загального білка крові на різні фракції, заснований на їх розмірах та електрофоретичній рухливості.

Загальний білок крові складається з двох основних фракцій: альбумінів та глобулінів. Альбуміни – це невеликі водорозчинні білки, які складають основну частину загального білка крові. Вони відіграють важливу роль у підтримці об'єму крові, транспортуванні жирів, вітамінів, мінералів та інших речовин по всьому організму та підтримці кислотно-лужного балансу.

Глобуліни – це більші, водонерозчинні білки, які поділяються на кілька підгруп. Кожна підгрупа глобулінів виконує свою функцію:

1. Альфа-1-глобуліни – відіграють важливу роль в імунній відповіді. Вони містять фактори зсідання крові, ферменти та інші білки.
2. Альфа-2-глобуліни – відіграють важливу роль у транспорті речовин. Вони містять ліпопротеїни, гаптоглобін та інші білки.
3. Бета-глобуліни – відіграють важливу роль у транспорті заліза. Вони містять трансферин, церулоплазмін та інші білки.
4. Гамма-глобуліни – це антитіла, які відіграють важливу роль в імунній відповіді, захищаючи організм від інфекції.

Всі глобуліни, крім гамма-глобулінів, виробляються в печінці, селезінці та кістковому мозку, а гама – тільки в кістковому мозку. Їхня загальна кількість у крові досягає піку у віці 20-30 років, а потім поступово зменшується. Вироблення білкових фракцій регулюється різними гормонами, включаючи гормони щитоподібної залози, надниркових залоз та росту.

При ревматологічних захворюваннях можуть спостерігатися зміни у кількості та співвідношенні різних білкових фракцій. Наприклад, при ревматоїдному артриті може спостерігатися підвищення рівня альфа-2-глобулінів, а при системному червоному вовчаку – підвищення рівня гамма-глобулінів.

Коефіцієнт а/г є співвідношенням рівнів альфа-глобулінів і гамма-глобулінів у сироватці крові. Він може використовуватися для діагностики та моніторингу різних захворювань, включаючи ревматичні патології.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня глобулінів може спостерігатися при різних ревматологічних захворюваннях, таких як:

• альфа-2-глобулінів і гамма-глобулінів при системному червоному вовчаку;
• гамма-глобулінів при ревматоїдному артриті, хворобі Бехтерєва та псоріатичному артриті.

Загальне зниження білкових фракцій може вказувати на:

• бактеріальні інфекції;
• вірусні інфекції;
• грибкові інфекції.

Рівень альбумінів знижується у відповідь на:

• цироз печінки;
• нефротичний синдром;
• неалкогольну жирову хворобу печінки;
• ревматологічні захворювання – системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та ін.

Загальне зниження білкових фракцій може вказувати на:

• дефіцит білка у раціоні;
• цукровий діабет;
• захворювання шлунково-кишкового тракту;
• захворювання нирок;
• травми.

Підвищення коефіцієнта а/г може вказувати на розвиток системного червоного вовчаку, ревматоїдного артриту, інфекційних захворювань тощо.

С-реактивний білок (C-reactive protein, СРБ, CRP) (кількісне дослідження)

С-реактивний білок – це білок гострої фази запалення, який виробляється печінкою. Він є одним з найчутливіших і найшвидших показників запального процесу, бо починає підвищуватися протягом кількох годин чи днів після його початку.

СРБ виконує такі функції:

• Захоплення бактерій та вірусів. Зв'язується з бактеріями та вірусами, що сприяє їхньому фагоцитозу.
• Захист тканин від пошкодження. Інгібує вироблення ферментів, які можуть пошкоджувати тканини.
• Стимулювання імунної системи. Призводить до вироблення антитіл та інших імунних клітин.

Процес вироблення СРБ починається з активації макрофагів. Макрофаги – це клітини імунної системи, які розпізнають та знищують бактерії, віруси та інші патогени. Коли макрофаги активуються, вони виділяють цитокіни, які стимулюють печінку до вироблення СРБ.

Білок синтезується у печінці з амінокислот. Він є глікопротеїном, тобто містить вуглеводні групи. Молекула СРБ складається з двох субодиниць, які з'єднані між собою дисульфідними зв'язками.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• ревматоїдний артрит;
• гострий подагричний артрит;
• анкілозуючий спондиліт;
• остеоартроз;
• саркоїдоз;
• ревматоїдний васкуліт;
• системний васкуліт;
• синдром Шегрена;
• системний червоний вовчак;
• псоріатичний артрит;
• бактеріальні інфекції;
• вірусні інфекції;
• грибкові інфекції;
• атеросклероз;
• виразковий коліт;
• хвороба Крона;
• пієлонефрит;
• нефрит;
• цироз печінки;
• гепатит.

Чим вищий показник, тим вищий шанс розвитку ускладнень. Велика кількість СРБ також вказує на тяжкий перебіг захворювання.

Зниження рівня в динаміці говорить про одужання та ефективність терапії, що проводиться.

Вживання кортикостероїдів та цитостатиків може призвести до хибних результатів визначення рівня білка.

Антистрептолізин-О (Antistreptolysin-O, АСЛ-О, ASO) (кількісне дослідження)

Антистрептолізин-О (АСЛ-О) – це антитіло, яке виробляється імунною системою у відповідь на розвиток стрептококової інфекції в організмі. Стрептококи – це бактерії, які можуть призводити до розвитку різних патологій, включаючи ревматизм. АСЛ-О необхідний організму для захисту від стрептококових інфекцій. Він зв'язується зі стрептолізином О, ферментом, який виробляється стрептококами. Цей зв'язок інактивує стрептолізин О, запобігаючи пошкодженню клітин організму і призводить до виведення стрептококів з організму.

АСЛ-О є одним з перших маркерів стрептококових інфекцій. Його рівень починає підвищуватися через кілька днів після початку інфекції та досягає піку протягом 2-4 тижнів. Потім він поступово знижується та повертається до нормальних значень через кілька місяців. Але при ревматизмі АСЛ-О може залишатися підвищеним протягом кількох місяців чи навіть років.

Підвищення рівня АСЛ-О може вказувати на загострення ревматизму або необхідність зміни лікування.

Інтерпретація результатів

Значно підвищений рівень антитіл вказує на гострий та тяжкий перебіг ревматизму.

Підвищений рівень може вказувати на:

• нещодавню стрептококову інфекцію, навіть якщо інші симптоми інфекції вже зникли;
• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак;
• деякі онкологічні захворювання;
• загострення ревматизму;
• необхідність зміни лікування.

Зниження рівня у процесі проведення терапії говорить про:

• одужання;
• ремісію;
• ефективність терапії.

Антибіотики пеніцилінового ряду можуть призвести до хибного результату дослідження.

Ревматоїдний фактор (Rheumatoid factor, РФ, RF) (кількісне дослідження)

РФ є імуноглобуліном класу G (IgG), який зв'язується з компонентом гострої фази запалення – фібриногеном. Це призводить до утворення імунних комплексів, які можуть осідати в суглобах, викликаючи їх запалення та руйнування.

Рівень РФ у крові може бути підвищений у людей з РА, навіть якщо вони не мають симптомів захворювання. Це пов'язано з тим, що фактор виробляється організмом у відповідь на пошкодження суглобів, що може бути викликане навіть незначним запаленням.

Підвищення рівня РФ один з основних критеріїв діагностики РА. Це також може відбуватися і у здорових людей, особливо у похилому віці.

У нормі фактор виробляється у невеликій кількості та виконує захисну функцію. Він може зв'язуватися з чужорідними антигенами, такими як бактерії чи віруси, та знешкоджувати їх.

Існує кілька класів РФ, які різняться за своїми функціями:

• IgMF – це найпоширеніший клас РФ. Він може зв'язуватися з різними антигенами, включаючи аутоантигени.
• IgMAF – це клас РФ, який може зв'язуватися з фібриногеном, який є компонентом гострої фази запалення.
• IgEF може зв'язуватися з іншими антитілами, такими як імуноглобуліни класу A (IgA) та імуноглобуліни класу M (IgM).

Функції різних класів РФ остаточно не вивчені. Однак відомо, що вони можуть відігравати роль у захисті організму від чужорідних антигенів та сигналу про пошкодження тканин та розвиток запалення.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень може вказувати на:

• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак (СЧВ);
• системний склероз;
• склеродермію;
• синдром Шегрена;
• хворобу Бехтерєва;
• інфекції – стрептококову та вірусну;
• захворювання печінки, нирок та кісткового мозку.

Значне підвищення показника вказує на тяжкий ступінь перебігу патології та ризик ускладнень.

Низький рівень динаміки може вказувати на:

• ремісію;
• одужання;
• ефективність терапії.

Приймання кортикостероїдів, імунодепресантів та проведення хіміотерапії може призвести до хибного результату.

Правила підготовки

Перед здаванням крові на аналіз необхідно відмовитися від:

• прийому їжі за 5-7 годин;
• масажу, фізіопроцедур, підвищеної фізичної активності, нервової перенапруги, авіаперельотів та проведення інструментальних методів діагностики за 3 дні;
• вживання алкоголю за 1 день та куріння за 1 годину.

Дані правила підготовки необхідні для отримання достовірних результатів дослідження.

Можна випити невелику кількість чистої води без газу перед забором крові.

Важливі примітки

Інтерпретація результатів ревмопроб проводиться лікарем разом з іншими даними, включаючи клінічні прояви захворювання, результати інших досліджень та результати фізіологічного огляду лікаря. Тому відразу після отримання результатів на даний пакет аналізів необхідно проконсультуватися з лікарем.