ПАНЕЛЬ №4. ПЕДІАТРИЧНА

Панель №4 "педіатрична" включає різні алергени, які можуть викликати алергію у дітей. Вона включає різні види алергенів, такі як домашні алергени, пилок деяких рослин, епітелій та шерсть домашніх тварин, грибкові алергени та різні харчові продукти. Тестування на алергію може допомогти виявити причину симптомів у дітей та дати інформацію для розробки плану лікування та керування алергічними реакціями.

У ході дослідження проводиться оцінка рівня специфічних імуноглобулінів E до кожного джерела алергенів.

Алергія: опис

Алергія – це надмірна реакція імунної системи організму на зазвичай безпечні йому речовини. Наприклад, пил, пилок рослин, харчові продукти, медикаменти або речовини, що містяться в шерсті тварин. У відповідь на контакт з алергенами імунна система може виробляти антитіла та інші речовини (наприклад, гістамін), що викликають різні симптоми та стани.

Специфіка проявів алергії можуть відрізнятися залежно від типу алергену, особливостей конкретного пацієнта та характеристик його імунної системи. Ось кілька складових аспектів алергії у дітей:

1. Хронічний характер. Алергічні реакції можуть мати хронічний характер, рецидивуючи при контакті з алергеном. Частина може пройти з віком.
2. Можливість прогресу. У деяких дітей алергія може прогресувати, викликаючи більш тяжкі прояви з часом.
3. Системні стани. У деяких випадках алергія може призвести до виникнення системних станів, таких як анафілактичний шок, який потребує негайної медичної допомоги.
4. Індивідуальні особливості. Кожна дитина може мати свої особливості алергії, тому необхідний індивідуальний підхід до діагностики та лікування.
5. Прикорм. Найчастіше алергія розвивається вперше відразу після початку введення прикорму при використанні того чи іншого продукту. Важливо це робити акуратно. А саме під час другого контакту дитини з новим продуктом дати їй невелику кількість. Якщо немає алергії, можна щоразу збільшувати кількість продукту.

Алергічний стан може виявлятися різними симптомами, які можуть бути легкими чи тяжкими. Класичні симптоми включають:

• Респіраторні симптоми:
  • назальна закладеність чи нежить;
  • чхання;
  • свербіж у носі та горлі;
  • кашель.
• Дерматологічні симптоми:
  • свербіж;
  • кропив'янка;
  • екзема або червоні плями на шкірі.
• Гастроінтестинальні симптоми:
  • біль в животі;
  • діарея;
  • нудота;
  • блювання.
• Системні симптоми:
  • втома;
  • головний біль;
  • загальне нездужання.
• Алергічний кон'юнктивіт:
  • свербіж та почервоніння очей;
  • сльозотеча.
• Алергічний астматичний напад:
  • утруднене дихання;
  • хрипи у грудях;
  • кашель, особливо вночі чи рано вранці.

Симптоми можуть виникнути одразу після контакту з алергеном або через деякий час. Вони мають різний ступінь важкості у різних дітей і часто залежать від кількості алергену, з яким контактувала дитина.

У немовлят алергія має деякі особливості прояву, викликаючи:

1. Атопічний дерматит (екзема) – проявляється висипом на шкірі, особливо на обличчі та місцях згинів шкіри.
2. Харчова алергія – шкірні висипання, розлади шлунка та блювання.
3. Алергічний риніт – нежить та утруднене дихання.

У дітей з алергічним ринітом чи іншими алергічними реакціями збільшується ризик розвитку бронхіальної астми. Крім того, розвиток алергії у дитячому віці може підвищити ризик розвитку реакції на інші продукти у дорослому віці.

Алергени та крос-реакція

Алерген – це речовина, найчастіше білок, здатна викликати алергічну реакцію у дитини, яка чутлива до цієї речовини. Серед найбільш поширених алергенів можуть бути харчові продукти, пилові кліщі, молочні продукти, ліки, пилок рослин, домашній пил та багато інших.

Деякі алергени можуть зберігати свою активність протягом тривалого часу та при високих температурах, що може бути важливим фактором при лікуванні алергії. А деякі, навпаки, втрачають свої властивості за певної температури, що полегшує процес лікування та покращує якість життя пацієнта.

Під час алергії на продукт може виникнути крос-реакція. Це процес, коли імунна система, що чутлива до одного алергену, реагує також на інші алергени, схожі з ним за структурою.

Наприклад, якщо дитина має алергію на пилок одного типу рослин, його імунна система може також реагувати на пилок інших рослин такого типу. Це може ускладнити симптоматику, обстеження та лікування. Це важливо враховувати при аналізі алергії та складанні дієти або лікувальних заходів.

Імуноглобулін IgE

Імуноглобулін Е (IgE) відіграє вирішальну роль у діагностиці алергії. IgE – це клас антитіл, який впливає на імунні реакції у період алергії.

IgE є основним чинником алергічних реакцій. Коли організм зустрічає алерген (речовина, що викликає алергію), імунна система реагує, виробляючи IgE-антитіла. Ці антитіла зв'язуються з мастоцитами та базофілами, які містять у собі гістамін та інші речовини. При наступному контакті з тим самим алергеном IgE активує ці речовини, викликаючи у клітині вивільнення запальних медіаторів. Усе це призводить до розвитку симптомів.

Крім реакції на алергени, IgE також відіграє роль захисту від деяких паразитів. Вони активуються у відповідь на зараження гельмінтами (кишковими паразитами) та можуть  брати участь у їх знищенні.

Крім того, IgE є частиною адаптивного імунітету, який забезпечує довгостроковий та специфічний захист організму від мікроорганізмів та алергенів.

Хоча IgE виконує важливі функції у захисті організму, у деяких випадках його надмірне виробництво або неадекватна реакція на алергени може призвести до розвитку алергічних реакцій, таких як астма, алергічний риніт та атопічний дерматит.

Тести на IgE можуть допомогти ідентифікувати алергени, що викликають алергічні реакції, та допомогти лікарю розробити план лікування та управління алергією у пацієнта.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• підозра на алергічний стан;
• історія алергії у родині – якщо в дитини є родичі з виявленими алергіями;
• введення нових продуктів;
• неясні симптоми.

Дослідження потрібне для:

• діагностики алергії у дітей;
• планування лікування;
• розуміння ступеня тяжкості розвитку алергії;
• дифдіагностики з іншими патологіями;
• визначення причин розвитку алергії;
• виключення причин симптомів.

Призначає аналіз: імунолог, алерголог, терапевт, педіатр та сімейний лікар.

Показники та інтерпретація результатів

Кліщ Der. pteronyssinus

Кліщ Dermatophagoides pteronyssinus – це дрібний пиловий кліщ, що належить до сімейства Pyroglyphidae. Він дуже дрібний, тому його не видно неозброєним оком. Важливі характеристики:

1. Місце існування. Ці кліщі мешкають у пилюці в будинках та інших місцях, де живуть люди. Ідеальне середовище – тепло та підвищена вологість. Вони мешкають у постільній білизні, подушках, ковдрах, килимах, м'яких меблях та інших місцях, де є частинки шкіри та пил.
2. Живлення. Основне харчування кліщів – органічні частинки, такі як частинки епітелію та волосся людини та домашніх тварин.
3. Алергенні властивості. Цей кліщ є сильним алергеном. Продукти його життєдіяльності, такі як фекалії та частинки тіла, можуть викликати гіперреакцію у деяких дітей.
4. Розмноження. Кліщі Der. pteronyssinus розмножуються всередині приміщень, де вони знаходять відповідне середовище для розвитку. Вони проходять кілька стадій розвитку, включаючи яйця, личинки, німфи та дорослу особу.

Алергія на Der. pteronyssinus найчастіше має класичні симптоми. Алергени, які вони виробляють:

• Der p 1 – є одним з основних алергенів домашнього пилового кліща;
• Der p 2 – також відомий як будинковий пиловий алерген;
• Der p 23 – цей алерген належить до сімейства металопротеїназ;
• Der p 5 – це алерген, пов'язаний з ліпідами, що може спричинити алергічні симптоми.
• Der p 21 – це катепсин.

Зазвичай, високі температури знижують алергенність цих білків. Однак повна стійкість до температури залежить від конкретного алергену. Тяжкість симптомів після впливу кожного алергену може бути різною для кожної дитини.

Крос-реакції можливі з Dermatophagoides Farinae, алергенами інших дрібних членистоногих, а також епітелієм та шерстю котів та собак.

Кліщ Der. farinae

Der. Farinae – це домашній пиловий кліщ, який є одним з найчастіших причин алергії. Ці кліщі мешкають в домашньому пилу і живляться органічними речовинами, які містяться в ороговілих лусочках шкіри людини і тварин, пилу, харчових залишках тощо. Вони віддають перевагу теплому та вологому середовищу, тому активно розмножуються на матрацах, подушках, килимах та в інших місцях з підвищеною вологістю. Фекалії та частинки тіла кліща є сильним алергеном.

Алергія на домашні пилові кліщі може виникнути у ранньому віці та призвести до розвитку бронхіальної астми.

Деякі алергени кліща Farinae:

• rDer f 1 (цистеїнова протеаза) – цей алерген є протеазою, основою цистеїну;
• rDer f 2 (родина NPC2) – цей алерген належить до сімейства NPC2 (нейропатичний холестериновий переносник);
• інші алергени – містять низку інших алергенів, таких як rDer f 5 (тропоміозин), rDer f 6 (гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогеназа), rDer f 15 (трипсиноподібна протеаза) тощо.

Деякі алергени можуть бути чутливими до високих температур, інші можуть залишатися стабільними при нагріванні.

Крос-реакції можливі з іншими кліщами. Тому що Der. Farinae та Der. pteronyssinus є близькими родичами. Іноді може виникати реакція на пилок деяких рослин.

Пилок берези

Пилок берези – це дрібні зерна, які виробляються чоловічими квітками берези для запилення жіночих квіток та виробництва насіння. Пилок берези є частим алергеном для багатьох людей. Вона активно розповсюджується у весняний період, коли берези цвітуть.

У дітей алергія проявляється класичними симптомами.

Береза ​​містить кілька алергенів:

1. Bet v 1 – це основний алерген берези, що належить до сімейства білків PR-10. Вони структурно пов'язані з алергенами, які є у інших рослинах.
2. Bet v 2 – цей алерген також є у пилку берези і може викликати у деяких дітей розлади шлунку.
3. Bet v 4 – ще один алерген, що зустрічається в березовому пилку.

Алергени березового пилку, як правило, стійкі до температурних впливів, але за високих температур можуть втратити свою активність.

Крос-реакція може розвиватися з яблуками, лісовим горіхом, іншими фруктами та овочами (персики, селера та ін.).

Суміш трав

Суміш трав є сумішшю пилку різних трав, яка може викликати у деяких дітей алергічну реакцію. Це включає пилок різних трав'янистих рослин, який поширюється в повітрі під час їх цвітіння.

Причини виникнення алергії на суміш трав зазвичай пов'язані з генетичною схильністю до алергій. Контакт з алергенами у повітрі під час цвітіння рослин може спричинити у дитини алергічну реакцію. Однак не всі діти реагують на суміші трав однаково, і рівень чутливості до алергенів може відрізнятися.

Суміш трав може включати різні алергени:

• rPhl p 1 – мажорний алерген злакових трав;
• rPhl p5b – мінорний алерген трав;
• rPhl p 7 та rPhl p 12 (незначні алергени трав) – ці алергени також можуть відігравати роль в алергічних реакціях.

Підвищена температура може зменшити активність алергенів, але не усуне їх повністю.

Крос-реакції можуть викликати алергени інших рослин, таких як пилок берези або інші трави.

Епітелій та шерсть кішки

Епітелій і шерсть кішок є джерелом алергенів. Сама шерсть не несе шкоди. Білки, які призводять до алергії містяться в секреті слини та залоз, а також у клітинах епітелію.

Алергени, пов'язані з епітелієм і вовною кішок, зазвичай присутні в слині, сечі на шкірі та шерсті кішок. Деякі з них:

1. Fel d 1 – це мажорний алерген, який є присутнім у слині кішки. Він залишається на шерсті тварини внаслідок облизування.
2. Fel d 4 – це алерген, пов'язаний із сечею кішки.
3. Fel d 7 – це алерген, пов'язаний із залозами шкіри кішок.

Ці алергени досить стійкі та можуть зберігати свою активність у навколишньому середовищі. Вони можуть осідати на меблях, килимах, предметах та інших поверхнях. Температура не сильно впливає на їхню стабільність.

У дітей, які стикаються з алергією на кішок, можуть виникнути проблеми відразу після контакту з тваринами або через деякий час.

Крос-реакція може розвиватися до інших тварин (собаки, морські свинки, хом'яки та ін.).

Епітелій та шерсть собаки

Епітелій і шерсть собак є частинками, які можуть містити алергени. Вони можуть прив'язуватися до мікрочастинок пилу у зовнішньому середовищі. Це забезпечує їхнє тривале перебування у навколишньому середовищі.

У дітей, які страждають на астму, алергія на собак може призвести до посилення симптомів цього захворювання.

Алергени, що містяться в епітелії та шерсті собак:

1. Can f1 – це головний алерген собаки, який є присутнім у слині.
2. Can f2 – цей алерген міститься в секреті сальних залоз шкіри собаки та у сечі.
3. Can f4 – цей алерген присутній у сечі собаки.
4. Can f5 – цей алерген перебуває у залозах шкіри.

Алергени можуть зберігати свою активність за різних температур.

Alternaria alternata

Alternaria alternata – це вид грибів, який зустрічається у ґрунті, рослинах та атмосфері. Він широко розповсюджений і може зустрічатися у різних середовищах. Основні алергени Alt a 1 та Alt a 3. Вони стійкі до високих температур, але їх алергенні властивості можуть змінюватись за різних умов.

Гриб процвітає в умовах підвищеної вологості та тепла. Це робить його частим компонентом цвілі у будинках із підвищеною вологістю.

У дітей перебіг алергії залежить від індивідуальних особливостей організму, ступеня чутливості, і навіть від концентрації грибів.

Можливі крос-реакції з алергенами інших грибів, а також з алергенами різних рослин та пилу.

Молоко коров'яче

Молоко коров'яче – це один з поширених алергенів. У дітей воно викликає різні симптоми алергії від легких до тяжких.

Коров'яче молоко містить кілька білків, які можуть спричинити розвиток алергії у дитини:

1. Альфа-лактальбумін – це один з основних білків коров'ячого молока.
2. Бета-лактоглобулін – ще один короткочасний білок коров'ячого молока. Алергічні стани на бета-лактоглобулін можуть переходити до анафілактичного шоку або інших серйозних симптомів.
3. Сироватковий альбумін – це група білків у сироватці молока, включаючи альбумін.

Зазвичай нагрівання руйнує білок, що може зменшити алергенність коров'ячого молока. Проте це не гарантує повного обмеження алергенів, і деякі діти все одно можуть реагувати на оброблені продукти.

Деякі можливі крос-реакції: на молоко інших тварин, молочні продукти та м'ясо.

a-Lactoalbumin

а-Lactoglobulin – це білок, який є у складі молока. Він є одним з компонентів молочного білка і відіграє роль у структурі молока. Часто міститься не тільки у молоці, а й у молочних продуктах. Найчастіше викликає шкірні та кишкові прояви алергії.

а-Лактоальбумін є одним з основних білків коров'ячого молока. Він важливий для формування структури сироватки молока та містить амінокислоти, необхідні для повноцінного харчування.

Альфа-лактальбумін чутливий до високих температур. При нагріванні молока, особливо під час кип'ятіння, його структура може змінитися, що вплине на імуногенні властивості білка.

Можливі крос-реакції з іншими молочними продуктами.

β-Lactoglobulin

β-Lactoglobulin – це білок, який є присутнім у молоці ссавців, включаючи коров'яче молоко. В алергології β-лактоглобулін часто вважається одним з небезпечних алергенів, здатних викликати анафілактичний шок.

Алергічні стани β-лактоглобуліну можуть супроводжуватися різноманітними симптомами, включаючи шкірні висипання, набряк, проблеми з диханням, біль у животі та ін.

β-Lactoglobulin є основним білком у складі сироватки коров'ячого молока та може бути алергеном для деяких дітей. Білок стабільний за високих температур, тому не руйнується при нагріванні.

Крос-реакції можуть розвиватися до інших молочних продуктів та молочних добавок.

Казеїн

Казеїн – це білок, який зустрічається в молоці ссавців, у тому числі в молоці корів. Цей білок є основним компонентом згустку молока і є важливим компонентом багатьох молочних продуктів.

Алергія на казеїн може супроводжуватись різноманітними симптомами, включаючи шкірні прояви (кропив'янка), проблеми з диханням, шлунково-кишкові розлади тощо.

Крос-реакції можуть розвиватися до інших молочних продуктів та молочних добавок, що містять казеїн.

Білок яйця

Білок яєць – це білок, який знаходиться у яйці. Він є одним з основних алергенів, особливо у дітей. Алергія найчастіше проявляється класичними симптомами.

Ось кілька основних алергенів:

1. Овальбумін (овомукоїд) – основний алерген у білках яєць. При термічній обробці в повному обсязі зберігає свої алергенні властивості.
2. Овотрансферин – також відомий як кональбумін.
3. Лізоцим – менш алергенний, але однаково може призводити до алергії.

Білок яєць може міститися у різних продуктах, таких як випічка, соуси, кондитерські вироби та навіть вакцини. Тому важливо уважно читати склад продуктів та інформувати медичний персонал про наявність алергії.

Жовток яйця

Жовток яєць – багатий на поживні речовини, такі як білки, жири, вітаміни та мінерали. При алергічних реакціях на нього зазвичай виникає також алергія на білок яйця, як на потенційний алерген.

Алергічні реакції на яйця можуть супроводжуватися різноманітними симптомами, включаючи висипання на шкірі (кропив'янку), свербіж, набряки, проблеми з диханням і, в окремих випадках, більш серйозні анафілактичні стани.

Основні алергени:

1. Лізоцим – антимікробний білок, який є у жовтку.
2. Вітелін – один з основних білків у жовтку. Стійкий до умов навколишнього середовища, але менш алергенний.

Приготування яєць може знизити алергенність деяких компонентів, але не виключає ризик розвитку алергії.

Отрута оси

Отрута оси – це токсична речовина, яку використовують для захисту або паралічу свого видобутку. У людини укуси оси можуть спричинити алергічну реакцію. У більшості дітей укуси оси виникають локально і виявляються почервонінням, набряком та болем у місці укусу. Однак у деяких людей може виникнути системна алергічна реакція – анафілаксія.

Як правило, отрута оси містить різні токсини та білки, які можуть викликати алергічні реакції у дітей. Деякі компоненти отрути оси, що викликають алергію: фосфоліпаза А1, гіалуронідаза, мастицин, антиген 5 і феромони.

Стійкість до температури може бути різною для різних компонентів. Деякі з них можуть бути зруйновані під впливом низьких температур, але вони всі стійкі до високих температур.

Тяжкість симптомів різна. Отрута оси може призвести до отруєння, артеріальної гіпертензії та шкірних висипів у місці укусу. Також часті випадки розвитку анафілактичного шоку.

Крос-реакції можуть розвиватися до бджолиної отрути та інших комах (мурахи, комарі та ін.).

Соя

Соя – це бобова рослина. Однак вона може бути потенційним алергеном для деяких дітей. Алергія проявляється класичними симптомами, які найчастіше мають легку форму перебігу.

Алергени сої: гліцин, бета-конглікітин та луназин.

Крос-реакції можуть виникнути до інших бобових (квасоля, горох і сочевиця), арахісу та зерна (пшениця, ячмінь та жито).

Морква

Морква належить до сімейства зонтичних і є продуктом з низьким ризиком алергічних реакцій. Однак, іноді алергія може виникнути у деяких дітей та дорослих. Особливо в осіб, які страждають на синдром орального алергічного опору (ОАО), який пов'язаний з крос-реакцією до алергенів пилку.

Один з основних алергенів у моркві, відомий як Dau c 1. Він не переносить термічну обробку та швидко руйнується в органах ШКТ. Тому найчастіше алергія на нього має  легку форму перебігу. При цьому варена, смажена чи приготована іншим чином морква не викликає алергічної реакції. Dau c 3 і Dau c 4 ще два білки алергени, які здатні призводити до більш важких симптомів, включаючи анафілактичний шок. Вони вже краще переносять нагрівання, тому процес приготування не зможе виключити розвиток алергії.

Алергія на моркву зазвичай проявляється класичними симптомами алергії. У деяких дітей також можуть розвинутись більш серйозні стани, аж до анафілактичного шоку, що потребує негайної медичної допомоги.

У дітей, які страждають на алергію на моркву, також можуть виникнути алергічні реакції на інші продукти, що містять такі ж алергени. Наприклад, крос-реакція можлива до інших представників сімейства зонтичних – петрушки, селери або кропу, сумішей трав, харчових барвників, полину та інших рослин сімейства айстрових.

Картопля

Картопля – це культурна рослина, яка використовується у їжу у вигляді бульб. Вона може викликати алергію у деяких дітей.

Картопля містить кілька небезпечних алергенів, головним з них є пататин, який міститься у білій картоплі. Пататин зазвичай є чутливим до високих температур, і при приготуванні його рівень може знизитися. Тому картопля після термічної обробки не може викликати алергічну реакцію. Але крім пататину картопля містить і інші білки. Деякі можуть зберігати свою активність навіть після термічної обробки.

Алергія на картоплю у дітей може виявлятися різними симптомами та мати різний ступінь тяжкості. Симптоми можуть проявлятися шкірними висипаннями, порушеннями роботи ШКТ, зміною загального стану, нежитю та кашлем.

Ступінь прояву алергії залежатиме від кількості алергену, що потрапив до організму і особливостей організму дитини. Алергія на картоплю часто маніфестує з моменту введення її як прикорму і може зберігатися протягом усього життя.

Деякі можливі крос-реакції за наявності алергії на картоплю: томати, перець, баклажани та тютюн.

Пшеничне борошно

Пшеничне борошно – це основний інгредієнт, необхідний для приготування багатьох продуктів, що виготовляється з пшениці та містить важливі компоненти, а саме вуглеводи, вітаміни та мінерали.

В алергології пшениця є одним з джерел алергенів. Алергія на неї може мати різні ознаки. Найчастіше це класичні прояви алергії.

Деякі з основних алергенів у пшениці включають:

1. Глютен – це суміш білків, що складається з глютенину та гліадину. Алергія на глютен може виявлятися різними симптомами, такими як кишкові порушення, болі в суглобах, висипання на шкірі та навіть анафілактичний шок.
2. Амілаза-трипсиновий інгібітор – це ще один білок-алерген у пшениці, який може спричинити алергію у деяких людей.
3. Фосфоліпаза Д – це ензим, що міститься в пшениці, який може спричинити алергію.
4. Альбумін та глобулін – білки також можуть бути алергенами.

Важливо, що алергія на пшеницю відрізняється від целіакії, хоча обидва ці стани виявляються гіперреакцією на компоненти пшениці. Целіакія – це аутоімунне захворювання, при якому організм некоректно реагує на глютен, внаслідок чого відбувається порушення функції та стану кишківника. Важливо правильно підійти до диференціальної діагностики, щоб точно поставити діагноз дитині.

Крос-реакція при алергії на пшеничне борошно може розвиватися до алергенів жита, вівса, ячменю та замінників пшениці.

Лісовий горіх

Лісовий горіх – це відмінне джерело поживних речовин, але в деяких дітей він може викликати алергічну реакцію. Дерево, на якому виростають ці плоди, належить до сімейства березових, тому має схожі білки-алергени з березою.

Алергія на лісовий горіх проявляється класичними симптомами, але через специфіку алергенів частіше за інших призводить до більш важких проявів, навіть при вживанні незначної кількості продукту.

Алергени лісових горіхів:

1. білок Cor a 1 – частково стійкий до температури, але може втратити свої властивості при нагріванні.
2. білок Cor a 2 – може зберігати свої алергенні властивості при нагріванні.
3. білок Cor a 6 – може втратити свої властивості за високих температур.

Люди з алергією на лісові горіхи, також можуть реагувати на інші горіхи, такі як мигдаль, фундук, волоський і лісовий горіх, а також на березу, вільху та ліщину. При розвитку вторинної крос-реакції до представників сімейства березових утворюється синдром оральної алергії (СОА).

Арахіс

Алергія на арахіс – одна з найбільш поширених та серйозних харчових алергій. Навіть невелика кількість арахісу може викликати у людини серйозні симптоми алергії, тому важливо повністю виключити його вживання у будь-якому вигляді.

Деякі алергени арахісу та їх властивості:

• rAra h 1 – здатний зберігати свої алергенні властивості при нагріванні;
• rAra h2 – здатний зберігати свої алергенні властивості при нагріванні та викликає алергію найчастіше;
• rAra h3 – може втратити свої властивості за високих температур;
• rAra h4 – здатний зберігати свої алергенні властивості при нагріванні;
• rAra h5 – зберігає свої властивості під час нагрівання.

Кожна дитина може реагувати на алергени по-різному, і тяжкість симптомів може розвинутись від легень до тяжких.

Діти, які страждають на алергію на арахіс, також можуть реагувати на інші бобові та небобові рослини, такі як соя, горох, насіння соняшника, мигдаль та інші горіхи, гречка та деякі інші.

Алергія на арахіс у дітей може виявлятися різноманітними симптомами, починаючи від легких шкірних захворювань і закінчуючи серйозними системними ознаками. Крім класичних проявів, може розвиватися ангіоневротичний набряк. Це набряк, який може торкнутися шкіри, слизових, а також підшкірно-жирової клітковини, що може призвести до набряклості обличчя, губ, язика чи інших частин тіла.

Арахісова алергія зазвичай зберігається протягом усього життя. У разі випадкового вживання арахісу та розвитку алергії може знадобитися екстрена медична допомога.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат навпроти одного або кількох алергенів може свідчити про розвиток у дитини алергічної реакції до неї.

Негативний результат на один або кілька алергенів виключає розвиток алергії на цей вид алергену.

Правила підготовки

Для об'єктивності проведення обстеження та отримання достовірних результатів необхідно дотримуватись кількох простих правил підготовки:

• за 5-7 годин – відмовитися від їжі;
• за 3 дні – не проводити масаж та фізіопроцедури;
• за 3 дні – виключити інтенсивне фізичне навантаження;
• за 1 день – не вживати алкоголь, а за годину – не курити;
• за 2 дні – уникати стресу;
• за 2 дні – не здійснювати інструментальних методів діагностики.

Можна випити трохи води без газу перед збором крові.

Важливі примітки

Зазначимо, позитивну відповідь щодо алергічної реакції в дитини до певного алергену не можна розцінювати, як остаточний діагноз. Важливо правильно зіставити отримані результати з фізикальним оглядом та зібраним анамнезом. Тому разом із результатами необхідно звернутися до лікаря. Тільки він зможе зробити правильний аналіз даних, дати рекомендації та призначити лікування, якщо воно потрібне.