Епштейна-Барр вірус (Epstein Barr virus, EBV), антитіла IgM до капсидного антигену VCA

Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) є одним із найбільш поширених представників родини герпесвірусів. Зазвичай первинний контакт із цим вірусом відбувається в дитячому віці, при цьому захворювання найчастіше не розвивається і клінічна картина відсутня. Однак у підлітків та молодих дорослих у віці від 15 до 25 років ВЕБ може стати причиною інфекційного мононуклеозу (ІМ) та інших серйозних патологій. Вірус уражує епітеліальні клітини, а також В- та Т-лімфоцити, які відіграють важливу роль в імунній системі. Передача вірусу відбувається повітряно-крапельним шляхом, а основним джерелом інфекції є людина, у якої розвивається інфекційний мононуклеоз з характерними катаральними симптомами.

Клінічна картина інфекційного мононуклеозу проявляється болем при ковтанні, почервонінням ротоглотки, збільшенням і болючістю лімфатичних вузлів, гіпертрофією печінки та селезінки. Пацієнти також відчувають підвищення температури тіла до 40 градусів, виражену слабкість і озноб. Ці симптоми обумовлені активною вірусною інфекцією та реакцією імунної системи. Після первинного інфікування ВЕБ може тривалий час зберігатися в організмі у латентній формі, перебуваючи у В-лімфоцитах і епітеліальних клітинах. Це призводить до того, що більшість дорослого населення є носіями вірусу, проте активне розмноження і прояв симптомів можливі лише при ослабленні імунітету, що провокує реінфекцію. Окрім інфекційного мононуклеозу, вірус Епштейна-Барр пов’язаний з розвитком лімфоми Беркитта, різних лімфопроліферативних захворювань та деяких видів раку.

Діагностика ВЕБ базується на виявленні специфічних антитіл до капсидного антигену вірусу (IgM до VCA). Антитіла служать маркером гострої фази інфекції, оскільки починають вироблятися з першого тижня захворювання, досягають максимуму до третього тижня і зникають до шостого. Аналіз на IgM до капсидного антигену корисний для підтвердження первинного інфікування, особливо якщо при цьому не виявляються антитіла IgG до ядерного антигену EBNA, що вказує на нещодавно перенесену інфекцію.

Аналіз на антитіла до ВЕБ призначають при наявності симптомів інфекційного мононуклеозу, а також вагітним із проявами грипу та при контакті з інфікованою людиною. Дослідження допомагає не лише поставити діагноз і виявити зараження, але й диференціювати інфекційний мононуклеоз від інших захворювань із подібною симптоматикою, а також визначити причину деяких онкологічних і лімфопроліферативних патологій.

За шість годин до здачі крові необхідно утримуватися від прийому їжі, уникати переїдання та вживання жирної і смаженої їжі напередодні, а також виключити алкоголь за добу. Протягом двох днів перед аналізом рекомендується уникати емоційного і фізичного перенапруження, не приймати противірусні препарати без погодження з лікарем, відмовитися від куріння за годину до процедури та не проходити фізіотерапевтичні процедури.

Позитивний результат на IgM до капсидного антигену свідчить про активну фазу вірусного мононуклеозу, початок захворювання, недавнє зараження або реактивацію вірусу. Негативний — свідчить про відсутність інфекції, надто короткий час після контакту з вірусом для вироблення антитіл, ефективність лікування, хронічний або латентний перебіг захворювання.

Одним з найпоширеніших герпесвірусів вважається вірус Епштейна Барр (ВЕБ). Найчастіше зустріч із ним вперше відбувається у дитячому віці, але захворювання майже завжди не розвивається, тому клінічної картини немає. У старшому віці Епштейна Барр може бути причиною інфекційного мононуклеозу (ІМ) та інших патологій.

ВЕБ: опис

Вірус Епштейна Барр – один із представників сімейства герпесвірусів. Його клітинами-мішенями в людському організмі виступають епітеліальні клітини, В- та Т-лімфоцити.

Найчастіше патологія розвивається у період від 15 до 25 років. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом, а джерелом вважається людина, у якого розвивається інфекційний мононуклеоз з катаральними проявами.

До клінічних симптомів ІМ належать:

• болючість при ковтанні;
• почервоніння ротоглотки;
• гіпертрофія печінки та селезінки;
• гіпертрофія та болючість лімфовузлів;
• підвищення температури тіла до 40 градусів;
• підвищена стомлюваність;
• озноб.

Через те, що більшість людей зустрічаються з вірусом ще в ранньому дитинстві, а сам Епштейна Барр здатний тривалий час жити у В-лімфоцитах та епітеліальних клітинах – майже все населення дорослого віку є носіями вірусу. Тільки після ослаблення імунної системи мікроорганізми знову можуть почати активно розмножуватися, що призводить до розвитку реінфекції. Крім інфекційного мононуклеозу Епштейна Барр є причиною лімфоми Беркітта та інших лімфопроліферативних патологій, а також деяких видів онкології.

Особливості дослідження

Антитіла IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна Барр (ВЕБ, ЕВС або VCA) – це маркер, необхідний для визначення гострої форми захворювання, збудником якого є ВЕБ. Вони синтезуються, починаючи з 1-го тижня від моменту розвитку патології, досягають максимуму до 3-го тижня та зникають до 6-го тижня. Аналіз також називають EBV-VCA Antibodies, IgM.

Дослідження корисне щодо первинного інфікування. Так, якщо виявляються IgM до капсидного антигену, а анти-EBNA IgG – не визначаються, це говорить про первинний контакт з вірусом.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показаннями для дослідження є:

• симптоматичні прояви ІМ;
• прояв симптомів грипу у вагітних;
• контакт з інфікованим.

Проведення аналізу потрібне для:

• постановки діагнозу інфекційний мононуклеоз;
• виявлення інфікування вірусом;
• визначення стадії інфекційного захворювання;
• визначення вірусу, як основної причини розвитку низки онкологічних та лімфопроліферативних патологій;
• проведення дифдіагностики з низкою інших патологій.

Направлення на дослідження видають такі фахівці: педіатри, онкологи, інфекціоністи, сімейні лікарі та терапевти.

Правила підготовки

До проведення дослідження необхідно відмовитися від:

• їжі за 6 годин;
• переїдання напередодні;
• великої кількості жирної та смаженої їжі за 1 день;
• спиртних напоїв за 1 день;
• перенапруги емоційного та фізичного характеру за 2 дні;
• приймання противірусних препаратів за кілька днів після дозволу лікаря;
• куріння за годину;
• фізіопроцедур за 2 дні.

Дотримання правил підготовки дозволить отримати достовірні результати.

Для проведення дослідження беруть венозну кров, а оцінюють сироватку.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить про:

• активну форму вірусного мононуклеозу;
• початок розвитку патології;
• зараження вірусом у недавньому минулому;
• реактивацію інфекційного процесу.

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність інфікування;
• надто короткий період після зустрічі з вірусом;
• ефективність проведеної терапії;
• хронічний перебіг патології;
• перебіг захворювання у латентній формі.

Також можливий сумнівний результат, що потребує додаткового аналізу через 10 днів після останньої здачі крові.

Будь-яку отриману відповідь не можна розглядати як остаточний діагноз. Важливо при отриманні результатів звернутися до лікаря. Він збере анамнез, проаналізує отримані результати, і, можливо, направить на інші методи діагностики, що дозволить йому поставити діагноз і призначити терапію.

Важливі примітки

Хибнонегативний результат можливий при імунодефіцитних станах та просто при ослабленому імунітеті. Також на результат може вплинути приймання противірусних препаратів.