Віруси грипу А і В: симптоми, лікування та профілактика

Грип (Influenza) – це гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, схильне до масового поширення і самообмеження. Основними збудниками є представники сімейства Orthomyxoviridae роду Influenzavirus типи A, B і C. Вірус грипу має унікальну здатність до мінливості, що пояснює його високу заразність і здатність викликати епідемії та пандемії. Захворювання характеризується ураженням дихальних шляхів, вираженою інтоксикацією та високою ймовірністю ускладнень, особливо в осіб із груп ризику.

Епідеміологія

Грип залишається однією з найбільш значущих інфекційних хвороб у світі. Близько одного мільярда людей хворіють на нього щорічно, а з них 3-5 мільйонів випадків протікають у важкій формі.

Захворювання має чітку сезонність, поширюючись у холодну пору року. У помірному кліматі пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період (жовтень-березень). Однак, у тропічних регіонах грип може виникати цілий рік.

Основні причини підвищення захворюваності в осінньо-зимовий період пов’язані зі зниженою вологістю і зниженням імунітету.

Епідемії грипу виникають щорічно через мінливість вірусу, що робить імунітет, вироблений у попередньому сезоні, менш ефективним. Також в історії було кілька пандемій – Іспанка (спричинена вірусом H1N1), Азіатський грип (H2N2), Гонконгський грип (H3N2), Свинячий грип (H1N1).

В Україні пік захворюваності зазвичай припадає на січень-лютий. Найчастіше збудниками є віруси грипу A (H1N1, H3N2) і грипу B.

Шляхи передачі та група ризику

Основний шлях передачі вірусу – повітряно-крапельний. Коли хвора людина кашляє, чхає або навіть просто розмовляє, у повітря потрапляють найдрібніші краплі, що містять вірус. Вдихання цих крапель здоровою людиною призводить до зараження. Крім того, вірус може передаватися контактним шляхом, наприклад, через рукостискання або доторки до поверхонь, на яких осіли вірусні частинки, з подальшим перенесенням на слизові оболонки очей, носа або рота.

Джерело інфекції – хворий у гострій фазі розвитку інфекції (до 7 днів від початку хвороби). Навіть за відсутності симптомів або з їхніми мінімальними проявами, є ризик зараження. Рідше джерелом може бути людина в період залишкових явищ, тобто протягом двох тижнів від початку захворювання.

Грип особливо небезпечний для осіб, які належать до групи ризику. Діти, особливо молодшого віку, частіше схильні до захворювання через незрілість імунної системи. Люди похилого віку часто страждають від важких форм грипу через вікове зниження імунітету і наявність супутніх захворювань. Вагітні жінки також входять до групи ризику, тому що їхня імунна система перебуває в стані фізіологічного пригнічення, що робить їх більш уразливими до інфекцій. Крім того, грип може негативно вплинути на розвиток плода. Люди з хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет, астма, серцево-судинні патології або імунодефіцити, також схильні до високого ризику ускладнень, тому що їхній організм гірше справляється з інфекцією.

Особливості вірусу грипу

Віруси грипу належать до оболонкових РНК-вмісних вірусів. Представники типу А вражають людей та інших ссавців, а В і С поширюються тільки серед людей. Усі варіанти вірусу мають складноорганізовану структуру, мають ліпідну мембрану, яка оточує нуклеокапсид. На поверхні мембрани присутні два типи білків, що утворюють «шипи». Вони потрібні вірусу для реплікації. Перший білок гемаглютинін або H, а другий – нейрамінідаза або N. Саме ці білки-антигени мають підвищену мінливість. Так, сьогодні налічується 18 типів гемаглютиніну і 11 нейрамінідази, а їхніх комбінацій близько 115.

Настільки значна мінливість вірусу пов’язана з двома механізмами: антигенним дрейфом і антигенним шифтом.

Антигенний дрейф – це поступове накопичення мутацій у генах, що кодують поверхневі білки вірусу (гемаглютинін і нейрамінідазу). Ці зміни дозволяють вірусу «вислизати» від імунної відповіді, що пояснює необхідність щорічної вакцинації.

Антигенний шифт – це більш різка зміна, яка відбувається під час обміну генетичним матеріалом між різними штамами вірусу. Саме цей механізм лежить в основі виникнення пандемій, таких як «іспанка» 1918 року або пандемія свинячого грипу 2009 року.

Класифікація вірусів

Класифікація грипу ґрунтується на відмінностях у структурі вірусу, його антигенних властивостях і здатності викликати захворювання.

Вірус грипу типу A – це найпоширеніший, найнебезпечніший і найбільш мінливий тип (має обидва поверхневі білки). Він має широке коло господарів, включно з людьми, птахами, свинями, кіньми та іншими тваринами. Захворювання, спричинене вірусом грипу A, часто протікає важко, з вираженою інтоксикацією і високою температурою. Також він пов’язаний із високим ризиком ускладнень (пневмонія, бронхіт, міокардит і менінгіт).

Вірус грипу типу B не спричиняє пандемій, але є частою причиною сезонних епідемій. Він також має гемаглютинін і нейрамінідазу, але його антигенна мінливість менш виражена, ніж у вірусу типу A, тому що він схильний тільки до антигенного дрейфу. Симптоми захворювання включають лихоманку, кашель, біль у горлі та м’язову слабкість, але ускладнення зустрічаються рідше. Однак у дітей і літніх людей вірус грипу B також може спричиняти важкі форми захворювання й ускладнення.

Вірус грипу типу C зустрічається рідше, ніж типи A і B, і зазвичай спричиняє легкі форми захворювання. Він має тільки один поверхневий білок – гемаглютинін-естеразу (HEF), що поєднує функції гемаглютиніну та нейрамінідази. Спричиняє спорадичні випадки захворювання, частіше у дітей. Рідко проявляється яскравою клінічною картиною, нагадуючи звичайну застуду, тому найчастіше залишається недіагностованим.

Патогенез грипу

Шлях проникнення: Вірус грипу потрапляє в організм через дихальні шляхи, слизову оболонку очей або носа. Це відбувається під час потрапляння крапель, що містять вірусні частинки, або під час контакту із забрудненими поверхнями з подальшим перенесенням на слизові оболонки носа, рота або очей.

Потім вірус починає розмножуватися в клітинах епітелію верхніх дихальних шляхів (носоглотка, трахея, бронхи). Поверхневий білок вірусу (гемаглютинін) зв’язується з рецепторами сіалової кислоти на поверхні епітеліальних клітин. Після прикріплення вірус проникає в клітину шляхом ендоцитозу. Усередині клітини вірусна оболонка зливається з мембраною ендосоми, вивільняючи вірусний геном (РНК) у цитоплазму.

• Вірусна РНК потрапляє в ядро клітини, де відбувається її транскрипція (синтез мРНК) і трансляція (синтез вірусних білків). Вірусні білки і мРНК збираються в нові віріони в цитоплазмі клітини. Після чого утворені вірусні частинки залишають клітину. При цьому використовується фермент нейрамінідаза, який руйнує сіалові кислоти на поверхні клітини, даючи змогу вірусу вийти і заразити сусідні клітини.
• Масове розмноження вірусу призводить до загибелі епітеліальних клітин дихальних шляхів. Це спричиняє пошкодження слизової оболонки та порушення її захисних функцій, що активує імунну систему. У вогнище інфекції мігрують лейкоцити, виділяються прозапальні цитокіни (інтерлейкіни, фактор некрозу пухлини). Це призводить до розвитку запалення.
• Продукти розпаду клітин і вірусні токсини потрапляють у кров, спричиняючи загальну інтоксикацію. Слабкість, головний біль, ломота в м’язах і суглобах, висока температура – все це результат впливу токсинів на ЦНС та інші органи.
• Потім активується вроджений імунітет. Макрофаги та дендритні клітини розпізнають вірус і запускають вироблення інтерферонів, які пригнічують розмноження вірусу в сусідніх клітинах. Через кілька днів після інфікування активується активний імунітет. Т-лімфоцити (кілери) знищують заражені клітини, а В-лімфоцити починають виробляти специфічні антитіла проти вірусу.
• Під дією імунної системи вірус поступово знищується. Епітелій дихальних шляхів поступово відновлюється, хоча цей процес може займати кілька тижнів. Усе захворювання від моменту початку симптомів до повного знищення вірусу організмом займає в середньому 7-10 днів.

Клінічна класифікація грипу

За клінічним перебігом грип класифікують за кількома критеріями.

За тяжкістю перебігу (ґрунтується на вираженості симптомів і ступеня інтоксикації):

• легка форма – температура тіла не перевищує 38°C, легка слабкість і головний біль, катаральні явища (кашель, нежить, біль у горлі) помірні, а загальний стан задовільний;
• середньотяжка форма – температура тіла 38,5-39,5°C, виражена слабкість, головний біль, ломота в м’язах і суглобах, сухий кашель, біль у горлі, закладеність носа, також можливі легкі ускладнення, такі як синусит або отит;
• важка форма – температура вище 39,5°C, сильна інтоксикація, виражені катаральні явища (болісний кашель, задишка, біль у грудях) і високий ризик ускладнень (пневмонія, бронхіт, міокардит);
• гіпертоксична форма – температура вище 40°C, сплутаність свідомості, судоми, галюцинації, швидкий розвиток ускладнень (набряк легенів, дихальна недостатність, інфекційно-токсичний шок).

За характером перебігу (враховується тривалість та особливості захворювання):

• неускладнений грип – захворювання протікає в межах 5-7 днів, симптоми поступово зникають без розвитку ускладнень, а повне одужання настає через 1-2 тижні;
• ускладнений грип – захворювання супроводжується розвитком ускладнень і потребує тривалішого лікування та спостереження, іноді в стаціонарних умовах.

За особливостями клінічної картини:

• типова форма – гострий початок із високою температурою, виражена інтоксикація і поступове наростання катаральних явищ;
• атипова форма – температура субфебрильна (37-37,5°C) або відсутня, інтоксикація виражена слабко і переважають симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, діарея).

Також іноді використовуються інші варіанти класифікації, які допомагають лікарям визначити тяжкість захворювання, його форму та можливі ускладнення.

Симптоми грипу

У клінічному розвитку грипу виділяють два основні синдроми: інтоксикації та ураження дихальних шляхів. Також розвиваються (але менш виражені) геморагічний, абдомінальний, диспепсичний (частіше в дітей) і менінгеальний синдроми, синдром імунодефіциту та ГРДС.

Грип починається гостро, з вираженою інтоксикацією та високою температурою, яка піднімається швидко, часто протягом кількох годин. Тривалість лихоманки – 2-5 днів, проте після трьох діб температура має опускатися до субфебрильних значень. Висока температура є захисною реакцією організму на впровадження вірусу. Останній активно розмножується в клітинах дихальних шляхів, що призводить до викиду пірогенів – речовин, які впливають на центр терморегуляції в гіпоталамусі, викликаючи лихоманку. Це абсолютно нормальна реакція організму на вірус.

Також розвивається: головний біль, слабкість, м’язові та суглобові болі, відчуття розбитості. Вірус грипу спричиняє масову загибель клітин епітелію дихальних шляхів, що призводить до викиду токсинів і продуктів розпаду в кров. Це спричиняє подібні симптоми. Головний біль під час грипу найчастіше локалізується в лобовій частці. Пацієнтам може здаватися, що голова стає важкою і весь час хочеться її опустити.

За тяжкого перебігу можливі – безсоння, галюцинації, багаторазове блювання, менінгеальні симптоми (марення, сплутаність свідомості, судоми), геморагічний синдром (носові кровотечі, дрібнокрапкові або петехіальні висипи на обличчі, шиї, грудях та інколи на кінцівках).

Ураження дихальних шляхів:

• гіперемія та одутлість обличчя (за тяжкого перебігу, навпаки, блідість або синюшність шкірних покривів);
• суха, гіперемована, набрякла слизова носа;
• слизова оболонка задньої стінки глотки гіперемована;
• можливе збільшення лімфатичних вузлів;
• сухий кашель – болісний, без виділення мокротиння на початкових етапах, а через 3-4 дні через приєднання бактеріальної інфекції розвивається вологий кашель;
• біль у горлі – помірний або сильний, супроводжується першінням і утрудненням ковтання;
• ринорея – на початкових етапах може бути виражена, при цьому виділення прозорі слизові.

Диспептичний і абдомінальний синдром частіше виражено розвивається у дітей. Нудота і блювота є наслідком загальної інтоксикації та впливу вірусу на центральну нервову систему. У дорослих часто зустрічається діарея.

Додатково можуть розвиватися світлобоязнь (пов’язана з подразненням трійчастого нерва), озноб (спричинений звуженням периферичних судин), втрата апетиту (пов’язана з інтоксикацією і впливом вірусу на центри голоду в головному мозку).

Ускладнення грипу

Пневмонія є одним із найчастіших і найнебезпечніших ускладнень грипу. Вона може бути як вірусною, так і бактеріальною. Вірусна пневмонія розвивається, коли вірус грипу проникає в нижні дихальні шляхи, викликаючи запалення легеневої тканини. Цей стан часто супроводжується важкою дихальною недостатністю і потребує негайної медичної допомоги. Бактеріальна пневмонія приєднується пізніше, зазвичай на 5-7 день хвороби, коли ослаблений імунітет не може протистояти бактеріям, таким як пневмокок або стафілокок. Симптоми пневмонії включають посилення кашлю, задишку, біль у грудях і високу температуру.

Також грип часто призводить до запалення сусідніх органів і тканин. Отит (запалення середнього вуха) розвивається через поширення інфекції з носоглотки через євстахієву трубу. Це ускладнення особливо часто трапляється у дітей і супроводжується болем у вусі, зниженням слуху та лихоманкою. Синусит (запалення придаткових пазух носа) виникає, коли вірус або бактерії вражають слизову оболонку пазух. Це спричиняє закладеність носа, головний біль і відчуття тиску в ділянці обличчя. Бронхіт (запалення бронхів) розвивається при поширенні інфекції на нижні дихальні шляхи. Він супроводжується кашлем, іноді з виділенням мокротиння, і хрипами в легенях.

Рідше розвивається міокардит і менінгіт. Міокардит – це запалення серцевого м’яза, яке може розвинутися через прямий вплив вірусу на тканини серця або як результат аутоімунної реакції. Симптоми міокардиту включають біль у грудях, задишку, прискорене серцебиття і слабкість. У важких випадках це може призвести до серцевої недостатності. Менінгіт – це запалення оболонок головного і спинного мозку. Він розвивається, коли вірус або бактерії проникають у центральну нервову систему. Симптоми менінгіту включають сильний головний біль, ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь і порушення свідомості.

Грип також може спровокувати загострення вже наявних хронічних захворювань. Наприклад, у пацієнтів із бронхіальною астмою вірусна інфекція може спричинити важкий напад задухи через запалення дихальних шляхів і підвищену реактивність бронхів. У хворих на цукровий діабет грип може призвести до декомпенсації захворювання, тому що інфекція підвищує рівень стресових гормонів, які збільшують концентрацію глюкози в крові. А в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями грип може спровокувати інфаркт міокарда або інсульт через підвищене навантаження на серце і судини.

Диференційна діагностика

Грип можна сплутати з іншими респіраторними інфекціями, а також із патологіями, які супроводжуються лихоманкою та інтоксикацією.

• Найчастіше інфекцію плутають із ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) іншої етіології. До них належать риновірусна, аденовірусна, парагрипозна та інші інфекції. ГРВІ розвивається поступово, найчастіше протікає без значної лихоманки, слабкість і ломота в тілі виражені слабкіше. Одним із важливих симптомів є нежить, який за грипу виражений слабко.
• COVID-19 також клінічно схожий із грипом. Однак для нього характерні: втрата нюху та смаку, виражена задишка та триваліший перебіг.
• За ангіни основним симптомом є сильний біль у горлі, тоді як за грипу переважають загальні симптоми (інтоксикація, кашель). Нежить і кашель трапляються рідко, мигдалини збільшені, гіперемовані, можуть бути гнійні нальоти.
• Менінгіт також починається гостро і з підвищення температури тіла. Однак для нього більш характерні менінгеальні патогномонічні симптоми: ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга і Брудзинського (неможливість зігнути шию або ноги), світлобоязнь і геморагічний висип.

Діагностика

Лабораторна діагностика відіграє ключову роль, особливо у випадках, коли клінічна картина неясна або потрібна диференціальна діагностика з іншими захворюваннями:

1. Експрес-тести на грип А, В або С. Швидкі тести, які визначають наявність антигенів вірусу грипу в мазку з носа або горла. Мазок береться стерильним тампоном і поміщається в спеціальний розчин. Результат готовий через 10-15 хвилин.
2. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Дозволяє виявити генетичний матеріал вірусу (РНК) у зразках біоматеріалу як тип вірусу (A, B), так і його підтип (H1N1, H3N2). Беруть мазок із носа або горла, рідше – мокротиння або кров.
3. ІФА (імуноферментний аналіз). Допомагає визначити наявність антитіл до вірусу грипу в крові:
   1. IgM – антитіла, які з’являються в гострій фазі захворювання (через 5-7 днів після початку симптомів);
   2. IgG – антитіла, які з’являються пізніше і зберігаються тривалий час, вказуючи на перенесену інфекцію або імунітет.
4. Вірусологічний метод (культивування вірусу). Виділення вірусу грипу в культурі клітин. Дозволяє отримати чисту культуру вірусу для подальшого вивчення (наприклад, визначення чутливості до противірусних препаратів). Однак потребує багато часу (кілька днів), тому сьогодні майже не використовується.
5. Загальний аналіз крові (ЗАК). За грипу покаже лейкопенію (зниження кількості лейкоцитів) – характерну ознаку вірусної інфекції, лімфоцитоз (збільшення кількості лімфоцитів) – ознаку активації імунної системи, а також швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – ознаки запалення.
6. Біохімічний аналіз крові. За грипу спостерігатиметься підвищення С-реактивного білка (СРБ) – ознаки запалення, підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) – за ураження печінки, підвищення креатиніну – за ураження нирок.

Також використовують рентген як інструментальний метод діагностики в разі підозри на розвиток ускладнень.

Лікування грипу

Весь комплекс терапії проти вірусу спрямований на симптоматичне лікування. Тільки в разі своєчасної постановки діагнозу (1-3 день від початку симптомів) лікар може призначити противірусну терапію. Вона пригнічує розмноження вірусу і скорочує тривалість захворювання. Призначають осельтамівір (Таміфлю), занамівір (Реленза) або уміфеновір (Арбідол).

Симптоматичне лікування спрямоване на полегшення симптомів грипу, таких як кашель, нежить і біль у горлі:

• від кашлю – амброксол (Лазолван), що розріджує мокротиння і полегшує його виведення, або бромгексин, який також має муколітичну дію, але менш ефективний, ніж амброксол;
• від нежитю – судинозвужувальні краплі (Називін, Отривін) зменшують набряк слизової оболонки носа і полегшують дихання, проте їх не можна використовувати довше 5-7 днів, щоб уникнути звикання;
• від болю в горлі – антисептики (Септолете, Фарингосепт) зменшують запалення і біль у горлі, пригнічують розмноження бактерій.

Висока температура – це захисна реакція організму, але якщо вона перевищує 38,5°C, її потрібно знижувати. Для цього використовуються: парацетамол (Панадол) – безпечний для дітей і дорослих, має жарознижувальну та знеболювальну дію або ібупрофен (Нурофен) – також ефективний для зниження температури та зменшення болю, але має більше протипоказань, ніж парацетамол.

• Грип – це захворювання, яке потребує відпочинку. Постільний режим допомагає організму спрямувати всі сили на боротьбу з вірусом. Спроби «перенести грип на ногах» часто призводять до ускладнень, таких як пневмонія або міокардит.
• Також важливо пити багато рідини: воду, чай, компоти, морси. Це допомагає виводити токсини з організму, знижує інтоксикацію і запобігає зневодненню, особливо за високої температури.
• Під час хвороби апетит часто знижений, але організму потрібні сили для боротьби з інфекцією. Рекомендується легка, але поживна їжа: бульйони, каші, овочі, фрукти. Варто уникати важкої, жирної та гострої їжі, яка може перевантажувати травну систему.
• Якщо температура тримається довше 3-4 днів, з’явилася задишка, біль у грудях або сильна слабкість, і симптоми не поліпшуються через 7-10 днів – необхідно звернутися до лікаря. Також консультація лікаря необхідна в разі хронічних захворювань (діабет, астма, серцево-судинні патології).

Коли призначають антибіотики при грипі?

Антибіотики застосовуються тільки в разі розвитку бактеріальних ускладнень, які можуть виникнути на тлі грипу. До таких ускладнень належать:

• бактеріальна пневмонія – якщо кашель стає вологим, з’являється гнійне мокротиння, біль у грудях і задишка;
• синусит – якщо нежить не минає, а біль у ділянці пазух посилюється;
• отит – якщо з’являється біль у вусі, зниження слуху або виділення з вуха;
• бронхіт – якщо кашель триває понад 10 днів, а мокротиння стає густим і жовто-зеленим.

Однак, антибіотики повинен призначати тільки лікар. Самостійний прийом препаратів може призвести до розвитку стійкості бактерій, порушення мікрофлори кишківника та інших побічних ефектів.

Профілактика грипу

Вакцинація – це найефективніший і специфічний спосіб профілактики грипу. Вона не тільки знижує ризик зараження, а й зменшує тяжкість захворювання, якщо інфекція все ж таки сталася. Вакцинацію рекомендується проводити щорічно, перед початком сезону грипу, тобто в жовтні-листопаді.

Це пов’язано з тим, що імунітет після щеплення формується протягом 2-4 тижнів, а пік захворюваності на грип зазвичай припадає на грудень-лютий. Введення вакцини рекомендується особам усіх вікових груп незалежно від наявності супутніх захворювань.

Низка інших заходів, які допомагають знизити ризик зараження грипом:

• миття рук – вірус грипу може зберігатися на поверхнях до 48 годин, тому важливо мити руки з милом після відвідування громадських місць, перед їжею і після контакту з хворими;
• використання антисептиків – якщо немає можливості вимити руки, можна використовувати антисептичні гелі або серветки із вмістом спирту не менше 60%;
• уникнення місць скупчення людей – якщо це неможливо, рекомендується носити медичну маску, яка знижує ризик вдихання вірусних частинок.
• здорове харчування – раціон, багатий на вітаміни та мінерали, допомагає підтримувати імунну систему, особливо важливими є вітамін C (цитрусові, ківі, болгарський перець), вітамін D (риба, яйця, сонячне світло) і цинк (горіхи, насіння, бобові).
• повноцінний сон (7-9 годин для дорослих) необхідний для відновлення організму і підтримки імунітету;
• регулярні помірні фізичні навантаження (ходьба, плавання, йога) покращують кровообіг і зміцнюють імунну систему.

Регулярне провітрювання і зволоження повітря допомагає знизити концентрацію вірусів у повітрі та унеможливити пересушування слизової оболонки дихальних шляхів.

Грип у дитячому віці: особливості перебігу в різному дитячому віці

• Грип у дитячому віці можна зарахувати до серйозних захворювань, які потребують особливої уваги, тому що діти, особливо молодшого віку, перебувають у групі підвищеного ризику ускладнень.
• У дітей до 1 року імунна система ще не повністю сформована, що робить немовлят особливо вразливими до інфекцій. Симптоми можуть бути нетиповими: млявість, відмова від їжі, сонливість або, навпаки, занепокоєння. Температура може бути невисокою або, навпаки, досягати критичних значень (39-40°C). Додатковою проблемою є високий ризик швидкого прогресування самого грипу та ускладнень, таких як пневмонія, отит, бронхіоліт, а також зневоднення через відмову від їжі та пиття.
• У дітей 1-3 років симптоми вже більш типові та виражені: висока температура, кашель, нежить, можлива блювота або діарея. Діти цього віку часто не можуть чітко описати свої відчуття, що ускладнює діагностику. Також високий ризик зневоднення через блювоту, діарею або відмову від пиття та ускладнень, таких як отит або синусит.
• У дітей 3-7 років симптоми стають схожими з такими у дорослих (висока температура, кашель, біль у горлі, слабкість). Можуть бути скарги на головний біль, ломоту в тілі. Рідше, але може розвиватися пневмонія як ускладнення.
• У дітей старше 7 років – перебіг грипу зазвичай менш важкий, ніж у дітей молодшого віку. Ризик ускладнень, таких як міокардит або менінгіт, хоча й нижчий, але наявний.

Вагітність і грип: особливості перебігу та небезпека

У вагітних грип часто протікає важче, ніж у невагітних жінок. Це пов’язано з тим, що імунна система в період гестації працює в «щадному режимі», щоб не відторгнути плід, що робить організм вразливішим до вірусних інфекцій. Симптоми грипу у вагітних можуть бути більш вираженими: висока температура, сильна слабкість, головний біль, біль у м’язах і суглобах, кашель, нежить.

Захворювання нерідко призводить і до серйозних ускладнень. Одним із найнебезпечніших є вірусна пневмонія, яка розвивається швидко і може призвести до дихальної недостатності. Також грип збільшує ризик передчасних пологів, викиднів та інших акушерських ускладнень.

Для плода грип небезпечний насамперед через високу температуру в матері. Лихоманка в першому триместрі може призвести до вад розвитку, особливо нервової трубки. У другому триместрі цей ризик знижується, але грип може спричинити порушення плацентарного кровотоку, що призводить до гіпоксії плода і затримки його розвитку. У матері також підвищується ризик розвитку ускладнень з боку дихальної системи, таких як бронхіт або пневмонія. У третьому триместрі грип найнебезпечніший для матері, оскільки навантаження на серцево-судинну і дихальну системи досягає максимуму. Це збільшує ризик розвитку дихальної недостатності та інших ускладнень. Для плода грип у третьому триместрі небезпечний через ризик передчасних пологів і внутрішньоутробного інфікування.

Хто лікує грип?

Лікування грипу здебільшого проводять лікарі загальної практики та терапевти, а за потреби – інфекціоністи.

Терапевт або сімейний лікар займається діагностикою та лікуванням грипу в більшості пацієнтів, розробляє симптоматичну терапію, вирішує питання про противірусні препарати та контролює перебіг хвороби. А педіатр займається лікуванням грипу в дітей, враховуючи вікові особливості перебігу захворювання та необхідність специфічного підходу до терапії.

Консультація інфекціоніста, пульмонолога або кардіолога необхідна у випадках ускладненого або тяжкого перебігу, особливо якщо є ризик вірусної або бактеріальної пневмонії, міокардиту, менінгіту.

Реаніматологи та лікарі інтенсивної терапії вдаються до допомоги пацієнтам, які перебувають у критичному стані, наприклад, у разі важкої вірусної пневмонії, дихальної недостатності, сепсису.

За легкого перебігу лікування грипу можна проводити амбулаторно під наглядом терапевта. У важких випадках має місце госпіталізація в інфекційне або терапевтичне відділення.

Поширені запитання

Як відрізнити грип від застуди?

Є кілька основних критеріїв:

• грип починається різко, з високої температури та вираженої інтоксикації, тоді як застуда розвивається поступово і не досягає високих значень;
• за грипу слабкість, головний біль і ломота в тілі значно сильніші, ніж за застуди;
• грип супроводжується сухим і болісним кашлем, тоді як за застуди він може бути вологим від самого початку;
• грип часто маніфестує головним болем у лобовій частці та ринореєю, після чого починає розвиватися висока температура, а за застуди нежить часто є основним симптомом.

Чи може грип протікати без високої температури?

Так, хоча лихоманка є одним із характерних симптомів грипу, у деяких людей захворювання може протікати без значного підвищення температури. Це частіше трапляється у пацієнтів з ослабленим імунітетом і в легких формах грипу. Також відсутність температури може бути індивідуальною особливістю організму. У таких випадках проявами можуть бути втома, ломота в тілі, головний біль і кашель.

Чому під час грипу часто болять м’язи та суглоби?

М’язові та суглобові болі під час грипу пов’язані з активацією системи імунної системи. Вірус викликає викид запальних молекул – цитокінів, які викликають системну реакцію, що призводить до подразнення нервових закінчень. Як результат, розвивається відчуття ломоти та болю в тілі, особливо в перші дні хвороби.

Чи можна заразитися різними збудниками грипу за один сезон?

Так, можливо. Існує кілька штамів вірусу грипу. Якщо людина перехворіла на грип одного типу, це не гарантує імунітету до іншого. Крім того, вірус постійно мутує, і новий підтип може спричинити повторне захворювання.

Чому антибіотики не допомагають у разі грипу?

Грип спричиняється вірусом, а антибіотики ефективні тільки проти бактерій. Їх прийом не чинить жодного впливу на вірус грипу, але може призвести до розвитку резистентності та порушення мікрофлори. Антибіотики призначають тільки за появи вторинної бактеріальної інфекції, яка неминуче розвивається через 2-3 дні від початку грипу.

Чи можна захворіти на грип одразу після вакцинації?

Так, але не через саму вакцину. Щеплення містить або інактивований вірус, або його білкові компоненти, які не можуть викликати захворювання. Однак імунітет встановлюється протягом 2-4 тижнів, і якщо людина заразилася грипом у цей період, захворювання може розвинутися. Також можна підхопити іншу респіраторну інфекцію, що викликає симптоми, схожі на грип.

Джерела

1. Flu (Influenza), https://www.pennmedicine.org/for-patients-and-visitors/patient-information/conditions-treated-a-to-z/flu-influenza
2. Signs and Symptoms of Flu, https://www.cdc.gov/flu/signs-symptoms/index.html
3. Flu (influenza): Symptoms and treatment, https://www.canada.ca/en/public-health/services/diseases/flu-influenza.html
4. Flu (influenza), https://www.healthdirect.gov.au/flu
5. Flu – symptoms, diagnosis and treatment, https://www2.hse.ie/conditions/flu/symptoms-diagnosis/