Лабораторний супровід жіночого здоров’я на всіх етапах життя

Жіноче здоров’я зазнає значних змін протягом усього життя: від статевого дозрівання до репродуктивного періоду, вагітності, пологів та менопаузи. На кожному з цих етапів лабораторна діагностика допомагає своєчасно виявити приховані загрози, оцінити ризики та запобігти розвитку серйозних захворювань.

Так, у репродуктивному віці на перший план виходить регулярний онкоскринінг шийки матки та оцінка рівня гормонів. На етапі планування вагітності — перевірка на небезпечні для плода інфекції.  Після 40–45 років проводиться контроль стану яєчників, а якщо на УЗД визначається новоутворення, то важливо виключити його злоякісність.

У цій статті розберемо детально кожен аналіз, необхідний для оцінки стану жіночого здоров’я. У лабораторії Ніколаб ми пропонуємо комплексний підхід до лабораторного супроводу жіночого здоров’я: від скринінгу TORCH-інфекцій при плануванні вагітності до онкомаркерів для раннього виявлення злоякісних новоутворень.

Базовий гінекологічний чек-ап: чому важливий регулярний огляд

Навіть якщо жінку нічого не турбує — немає болю, нетипових виділень або порушень циклу, — відвідувати лікаря-гінеколога необхідно мінімум 1 раз на рік. Багато захворювань репродуктивної системи (від запальних процесів до передракових станів) на початкових стадіях протікають абсолютно безсимптомно.

Для загальної оцінки стану репродуктивної системи та здоров’я статевих органів у рамках щорічного візиту до лікаря використовується стандартний комплекс обстежень:

1. Огляд на гінекологічному кріслі — дозволяє лікарю візуально оцінити стан слизових та шийки матки.
2. Мікроскопія урогенітального мазка (мазок на флору) — базовий лабораторний аналіз. Він показує рівень лейкоцитів (маркер запалення), наявність корисних лактобактерій, а також виявляє дріжджоподібні гриби (кандидоз) та ключові клітини (ознака бактеріального вагінозу).
3. УЗД органів малого таза — оцінює стан матки, яєчників, товщину ендометрія, а також допомагає вчасно помітити кісти, міоми або поліпи.
4. ПАП-тест (цитологічне дослідження) — обов’язковий щорічний скринінг стану клітин шийки матки.

Здавати мазок на флору та проходити огляд краще за все у першій фазі менструального циклу (одразу після закінчення менструації, приблизно на 5–7 день). Такий регулярний, але простий чек-ап є найкращою страховкою жіночого здоров’я, дозволяючи попередити більшість проблем ще до їх появи.

Планування вагітності та TORCH-інфекції

TORCH — це абревіатура, яка об’єднує групу інфекцій, що становлять особливу небезпеку для плода під час вагітності:

• T — Toxoplasma gondii (токсоплазмоз);
• O — Others (інші інфекції: сифіліс, ВІЛ, парвовірус B19, вірус вітряної віспи);
• R — Rubella (краснуха);
• C — Cytomegalovirus (цитомегаловірус, ЦМВ);
• H — Herpes simplex virus (вірус простого герпесу 1-го та 2-го типів)

Особливість TORCH-інфекцій полягає в тому, що вони можуть тривалий час протікати безсимптомно або з мінімальними проявами, не привертаючи уваги. Однак якщо вперше зараження відбувається під час вагітності, наслідки для плода можуть бути вкрай важкими: затримка внутрішньоутробного розвитку, вади розвитку, ураження центральної нервової системи, органів чуття, а іноді й загибель плода.

Основою лабораторної діагностики TORCH-інфекцій є визначення імуноглобулінів класів M та G (IgM та IgG):

1. IgM з’являються в крові першими — протягом 7–14 днів після зараження — і свідчать про гостру або недавню інфекцію. Максимальний рівень IgM досягається до 20-го дня від початку захворювання, а повне їх зникнення відбувається протягом 3–4 місяців.
2. IgG з’являються пізніше, зберігаються тривалий час і свідчать про перенесену інфекцію або наявність імунітету.

У складних діагностичних ситуаціях (особливо при позитивних IgM) додатково визначається авідність IgG — показник міцності зв’язування антитіл з антигеном, який дозволяє оцінити давність інфікування.

Токсоплазмоз: що це і чому аналіз на IgG/IgM обов’язковий?

Токсоплазмоз — це паразитарна інфекція, що викликається внутрішньоклітинним найпростішим Toxoplasma gondii. Основні шляхи зараження:

• вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса (особливо свинини та баранини);
• вживання немитих овочів та фруктів;
• контакт із ґрунтом, забрудненим фекаліями інфікованих котів;
• недотримання правил особистої гігієни.

У більшості здорових людей токсоплазмоз протікає безсимптомно або з легкими грипоподібними проявами: незначне підвищення температури, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів. Однак для вагітної жінки та плода ця інфекція становить серйозну загрозу. Також токсоплазмоз небезпечний для осіб зі зниженим імунітетом.

Небезпека зараження токсоплазмозом для плода. Якщо жінка впервые заражається токсоплазмозом під час вагітності, паразит може проникнути через плаценту та вразити плід. Ризик трансплацентарної передачі збільшується від 17 % у першому триместрі до 80 % у третьому триместрі. Однак тяжесть ураження плода максимальна при зараженні у першому триместрі.

Найбільш важкі наслідки виникають при зараженні до 24 тижнів вагітності.

Таблиця інтерпретації результатів аналізів на токсоплазмоз

Скринінг на цитомегаловірус, краснуху та герпес

Крім токсоплазмозу, до групи TORCH входять ще три інфекції, скринінг на які є обов’язковим під час вагітності. Однак важливіше здати аналіз і на етапі планування. 

Цитомегаловірусна інфекція

Цитомегаловірус — поширений представник групи герпесвірусів. У переважної більшості людей ЦМВ або взагалі не викликає симптомів, або проявляється як легке нездужання — температура, біль у горлі, збільшення лімфовузлів.

Проблема — у вродженій формі інфекції. Якщо вагітна вперше заражається ЦМВ (або у неї відбувається реактивація вірусу) під час виношування, збудник може передатися плоду через плаценту. За статистикою, вроджена ЦМВ-інфекція зустрічається приблизно у 1 з 200 новонароджених, і приблизно у кожного п’ятого дитини з вродженим ЦМВ згодом розвивається зниження слуху аж до глухоти, яке іноді виявляється не одразу при народженні, а через кілька місяців. Крім того, саме ЦМВ вважається найчастішою інфекційною причиною затримки розвитку.

Інтерпретація результатів аналізів на цитомегаловірус:

Краснуха (Rubella)

Краснуха — вірусна інфекція, яка у дитячому віці зазвичай протікає легко: висип, температура, збільшення лімфовузлів. Але при первинному інфікуванні під час вагітності, особливо у першому триместрі, краснуха становить серйозну небезпеку. Так, у 80–90 % випадків розвивається синдром вродженої краснухи (СВК), який призводить до вад серця, катаракти, глухоти, ураження нервової системи. А на найраніших термінах помітно підвищується ризик викидня.

Оскільки від краснухи існує вакцина, ключове завдання аналізу при плануванні вагітності — визначити її залишкову стійкість до інфекції. Аналіз на IgG до краснухи показує, чи захищена жінка завдяки минулому щепленню або перенесеній у дитинстві інфекції. Якщо антитіла IgG не виявлено, можливий варіант — зробити щеплення мінімум за місяць до зачаття. Під час самої вагітності ця вакцина не вводиться, оскільки містить ослаблений вірус.

Інтерпретация результатів аналізів на краснуху:

Важливо: при підозрі на гостру краснуху у вагітної показано визначення авідності IgG: низька авідність (< 25 %) вказує на інфекцію не старше 3 місяців.

Вірус простого герпесу (HSV 1 і 2 типи)

Вірус простого герпесу 1 і 2 типів (ВПГ-1 і ВПГ-2) — одна з найпоширеніших інфекцій. У більшості дорослих людей є антитіла щонайменше до одного з типів вірусу, за умови відсутності будь-яких відхилень в анамнезі. Найбільшу небезпеку становить первинне зараження генітальним герпесом (HSV-2) у третьому триместрі вагітності. Це може призвести до важкого вродженого герпесу з ураженням нервової системи та внутрішніх органів новонародженого.

Інтерпретація результатів аналізів на герпес:

Що таке авідність антитіл і чому вона така важлива при вагітності?

У складних діагностичних ситуаціях (наприклад, коли у вагітної жінки в крові несподівано виявляються антитіла IgM до токсоплазмозу або цитомегаловірусу) лікарю важно зрозуміти — зараження відбулося тільки-но (і плід перебуває в небезпеці) чи це стара інфекція, а IgM просто затрималися в крові, що буває досить часто.

Для відповіді на це питання призначають додатковий аналіз — індекс авідності антитіл IgG.

Авідність (від лат. avidus — жадібний) — це міцність, з якою антитіла зв’язуються з вірусом. У перші місяці після зустрічі з інфекцією організм виробляє слабкі антитіла (низька авідність), а через пів року вони стають максимально міцними та чіпкими (висока авідність).

Саме цей показник дозволяє з високою точністю визначити давність інфікування.

Таблиця розшифровки індексу авідності IgG будь-якої TORCH-інфекції

Як зрозуміти результати аналізу на ТОРЧ? 

Нижче представлена зведена таблиця, яка допоможе вам зорієнтуватися в результатах аналізів на всі TORCH-інфекції.

У лабораторії Ніколаб доступний пакет аналізів на всі TORCH-інфекції, який дозволяє всього за два дні отримати точні результати.

Пам’ятайте! Остаточна інтерпретація повинна проводитися лікуючим лікарем з урахуванням клінічної картини та анамнезу.

Профілактика раку шийки матки

Рак залишається однією з провідних причин смертності серед жінок у всьому світі. Але багато злоякісних новоутворень, зокрема рак шийки матки та яєчників, розвиваються поступово, проходячи через тривалі передракові стадії, які можна виявити вчасно та успішно лікувати. Саме в цьому полягає суть онкоскринінгу — системи обстежень здорових жінок, спрямованих на виявлення злоякісних або передракових змін на ранніх, безсимптомних стадіях.

У лабораторії Ніколаб у Києві, Білій Церкві та інших містах України ми пропонуємо сучасні методи онкоскринінгу, що відповідають міжнародним стандартам, і допомагаємо жінкам взяти своє здоров’я під повний контроль.

ВПЧ-тестування та Пап-тест: захист від раку шийки матки

Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це не один вірус, а ціла група з понад 200 типів. Близько 40 з них здатні вражати слизові оболонки статевих органів. Ключове значення для онкології мають типи високого онкогенного ризику (ВПЛ-ВР), які здатні викликати злоякісну трансформацію клітин шийки матки.

Основні онкогенні типи ВПЛ: 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68. Найбільш небезпечними вважаються типи 16 і 18 — вони відповідальні за до 70 % усіх випадків раку шийки матки.

ВПЛ передається переважно статевим шляхом. Приблизно у 9 випадках з 10 імунна система самостійно пригнічує вірус протягом одного-двох років, і жодних наслідків інфікування немає. Але якщо високоонкогенні типи ВПЛ, насамперед 16-й та 18-й, не проходять, а зберігаються роками, вони призводять до зміни клітин шийки матки. Як результат, протягом 15–20 років може розвинутися рак.

Методи діагностики:

1. ВПЛ-тестування — це молекулярно-генетичне дослідження (ПЛР), яке виявляє ДНК вірусу папіломи людини у клітинах шийки матки. Буває трьох видів:
   1. Якісне — дає відповідь “виявлено / не виявлено”.
   2. Кількісне — визначає вірусне навантаження.
   3. Генотипування — дозволяє встановити конкретний тип ВПЛ (особливо важно для виявлення 16-го та 18-го типів).
2. ПАП-тест (цитологічне дослідження, мазок за Папаніколау) — це мікроскопічне дослідження клітин шийки матки, які беруться спеціальною щіточкою під час гінекологічного огляду. ПАП-тест виявляет клітинні зміни, що вже відбулися, — дисплазію, яка може прогресувати в рак.

Окремо кожен із цих тестів має свої обмеження. Так, ПАП-тест має високу специфічність (рідко дає хибнопозитивні результати), але його чутливість становить лише 50–80 %. ВПЛ-тест, навпаки, має високу чутливість (> 90 %), але низьку специфічність. Тобто більшість жінок, інфікованих ВПЛ, не мають передракових змін.

Саме тому міжнародні рекомендації (включно з ВООЗ) пропонують ко-тестування — одночасне виконання ВПЛ-тесту та ПАП-тесту. Така комбінація:

• підвищує загальну чутливість скринінгу до 95–98 %.
• дозволяє стратифікувати ризик:
  • ВПЛ(+)/ПАП(+) — високий ризик, вимагає кольпоскопії;
  • ВПЛ(+)/ПАП(–) — вимагає спостереження та повторного тестування через рік.

Головне, не пропускати профілактичний скринінг, навіть якщо немає жодних скарг.

Як часто потрібно перевірятися на рак шийки матки?

Міжнародні рекомендації щодо частоти скринінгу:

1. Перша перевірка проводиться у віці приблизно 21–25 років — раніше робити Пап-тест не рекомендується, навіть якщо статеве життя вже почалося.
2. Далі до 29 років — ПАП-тест кожні 3 роки. ВПЛ-тестування, як правило, не рекомендується до 30 років через високу частоту транзиторної інфекції (але за умови, що немає передракових станів і результати ранніх скринінгів негативні).
3. 30-65 років — переважно ко-тестування (ВПЛ + ПАП) кожні 5 років, або ПАП-тест кожні 3 роки. При виявленні ВПЛ або атипових клітин частота проведення досліджень розраховується лікарем індивідуально.
4. Після 65 років, при регулярних негативних результатах скринінгу в минулому, скринінг може бути припинений.
5. Жінкам з ВІЛ-інфекцією та іншими станами, що послаблюють імунітет, потрібен частіший контроль. Раз на три роки здавати аналіз на ВПЛ або раз на рік ПАП-тест.

Якщо ПАП-тест показав зміни клітин або ВПЛ-тест виявив високоонкогенний тип вірусу — це не дорівнює “рак”. У більшості випадків йдеться про доброякісні або передракові зміни, які вимагають спостереження або уточнювального обстеження, наприклад, кольпоскопії, але самі по собі не свідчать про онкологічні захворювання.

Розшифровка результатів ПАП-тесту (цитологічного дослідження)

Розшифровка результатів тесту на ВПЛ (вірус папіломи людини)

Усі отримані результати не є остаточним діагнозом.

Індекс ROMA (CA-125 + HE4): оцінка ризику пухлин яєчників

Рак яєчників тривалий час протікає безсимптомно або з неспецифічними проявами (здуття живота, відчуття переповнення, біль унизу живота), які часто списують на інші захворювання. У результаті понад 70 % випадків раку яєчників діагностуються на III–IV стадіях, коли прогноз значно гірший. 

Якщо під час УЗД органів малого таза лікар виявив утворення яєчників, насамперед потрібно виключити злоякісне захворювання. Саме для відповіді на це питання і був розроблений індекс ROMA (метод оцінки ризику злоякісності новоутворення яєчника), який поєднує два лабораторні показники — CA-125 та HE4.

CA 125 — білок, який у нормі виробляється деякими тканинами організму. Значне підвищення його рівня зустрічається приблизно у 8 з 10 жінок з поширеним епітеліальним раком яєчників. Але загалом він неспецифічний. CA-125 може підвищуватися і при цілій низці доброякісних станів — ендометріозі, міомі матки, запальних захворюваннях органів малого таза, захворюваннях печінки, а також під час менструацій та при звичайній вагітності. Саме тому CA-125 не рекомендується як самостійний тест для скринінгу раку яєчників у жінок без симптомів і без обтяженого сімейного анамнезу. Високий ризик хибнопозитивних результатів з подальшим призначенням непотрібних додаткових обстежень є невиправданим. 

HE-4 (білок епідідимісу людини 4) — це більш сучасний та специфічний маркер раку яєчників. Він помітно рідше реагує на доброякісні гінекологічні процеси, ніж CA-125, практично не залежить від фази менструального циклу і має високу чутливість на ранніх стадіях (I–II) раку яєчників. Однак і HE4 поодинці не дозволяє поставити діагноз.

Індекс ROMA (Risk of Ovarian Malignancy Algorithm) — це розрахунковий показник, який інтегрує рівні CA-125 та HE4 з урахуванням менопаузального статусу жінки. Алгоритм був розроблений для точнішої стратифікації ризику епітеліального раку яєчників у жінок із наявністю утворень у малому тазу.

Як розшифрувати результати індексу ROMA?

Важливо! Індекс ROMA — це не скринінговий тест для здорових жінок. Він використовується за наявності виявленого утворення в малому тазу (за даними УЗД) для оцінки ймовірності злоякісності цього утворення. У скринінгових цілях у здорових жінок без симптомів та без утворень індекс ROMA не застосовується.

Рак молочної залози: роль онкомаркерів CA 15-3 та CEA

При раку молочної залози (РМЗ) онкомаркери застосовуються тільки для моніторингу перебігу захворювання та своєчасного виявлення рецидивів.

CA 15-3 — це глікопротеїн та основний онкомаркер раку молочної залози. Він виробляється клітинами молочної залози. Підвищений рівень СА 15-3  секретується при злоякісній трансформації. Але онкомаркер не рекомендується для первинної діагностики або скринінгу раку молочної залози через недостатню чутливість. Його визначення у динаміці допомагає в моніторингу лікування, ранньому виявленні рецидивів та прогнозуванні перебігу захворювання.

CEA (раково-ембріональний антиген) — це додатковий онкомаркер, який часто використовується в комбінації з CA 15-3 для підвищення чутливості моніторингу. CEA — це глікопротеїн, який у нормі виробляється у високих концентраціях тільки під час ембріонального розвитку. У дорослих його рівень мінімальний, але може різко зростати при деяких злоякісних новоутвореннях (рак товстої кишки, легень, молочної залози, шлунка). При РМЗ підвищення CEA спостерігається приблизно у 50–70 % пацієнтів з метастатичним процесом. Комбінація CA 15-3 + CEA збільшує чутливість моніторингу до 80–85 %.

Як не пропустити рак молочних залоз? Поради лікаря.

Рак ШКТ: онкомаркери CA 19-9, CA 72-4

На додаток до гінекологічних онкомаркерів та маркерів раку молочної залози, існують специфічні маркери, що використовуються при злоякісних новоутвореннях шлунково-кишкового тракту.

CA 19-9 — це основний маркер раку підшлункової залози (підвищується у 70–80 % пацієнтів), а також може підвищуватися при раку шлунка, жовчовивідних шляхів та товстої кишки. Його рівень корелює зі стадією захворювання. При цьому слід пам’ятати, що у пацієнтів з рідкісним генетичним варіантом (несекретори антигену Льюїса) CA 19-9 не виробляється навіть при вираженій пухлині.

CA 72-4 — це маркер раку шлунка. Його підвищення спостерігається у 40–50 % пацієнтів з раком шлунка. У комбінації з CA 19-9 та CEA може використовуватися для моніторингу ефективності терапії та виявлення рецидивів.

Як і інші онкомаркери, CA 19-9 та CA 72-4 не є скринінговими тестами. Їхнє основне застосування — моніторинг перебігу захворювання у пацієнтів з уже встановленим діагнозом.

Розшифровка онкомаркерів для скринінгу жіночого здоров’я

Коли здавати онкомаркери?

Онкомаркери — це не універсальний інструмент для всіх пацієнтів. Їхнє призначення має бути обґрунтованим і суворо контролюватися лікарем. Основні показання до призначення:

1. Моніторинг уже встановленого онкологічного діагнозу. Це основне застосування онкомаркерів. Регулярне визначення рівня маркерів дозволяє оцінити ефективність хіміотерапії, променевої терапії або хірургічного лікування, а також виявити рецидиви на ранніх стадіях.
2. Диференціальна діагностика утворень. При виявленні пухлиноподібних утворень за допомогою інструментальних методів (УЗД, МРТ, КТ) онкомаркери допомагають оцінити ймовірність злоякісності процесу. Наприклад, індекс ROMA використовується за наявності утворень у яєчниках.
3. Скринінг груп високого ризику. Онкомаркери не є скринінговими тестами для здорового населення, але можуть застосовуватися у пацієнтів з обтяженим сімейним анамнезом, виявленими мутаціями BRCA1/BRCA2, а також за наявності симптомів, які можуть вказувати на онкологічний процес.
4. Оцінка ризику у пацієнтів з неясними симптомами. За наявності симптомів (немотивована втрата ваги, хронічний біль, анемія, зміни в лабораторних показниках) онкомаркери можуть бути частиною діагностичного пошуку.

Групи ризику, що потребують підвищеної онкологічної уваги:

• жінки з обтяженим сімейним анамнезом (рак молочної залози, яєчників, шлунка, товстої кишки у близьких родичів);
• носійки мутацій BRCA1/BRCA2 та інших генів спадкового раку;
• пацієнти з передраковими захворюваннями (дисплазія шийки матки, аденоматозні поліпи товстої кишки, атрофічний гастрит);
• пацієнти з хронічними запальними захворюваннями (хронічний панкреатит, виразковий коліт, хвороба Крона).

Детальніше про онкомаркери та їхню важливість поговорили з лікарем.

Підготовка до аналізів крові на TORCH та онкомаркери

Для отримання достовірних результатів досліджень необхідно дотримуватися таких правил підготовки:

1. Голодування. Кров здається суворо натщесерце (після 8–12 годин голодування). Дозволяється тільки негазована вода.
2. Час забору. Рекомендується здавати кров уранці (до 11:00).
3. Виключення фізичних та емоційних навантажень. За 24 години до аналізу уникайте інтенсивних фізичних навантажень та стресових ситуацій.
4. Виключення алкоголю та куріння. За 24–48 годин до аналізу утримайтеся від алкоголю, за 2–3 години — від куріння.
5. Вплив менструального циклу. Рівень CA-125 може підвищуватися під час менструації та у першій фазі циклу. Оптимальний час для забору крові — з 5-го по 14-й день менструального циклу (при регулярному циклі). HE4, навпаки, не залежить від фази циклу.
6. Запальні захворювання. Будь-яке запалення в малому тазу (аднексит, сальпінгіт, ендометрит) може підвищувати рівень CA-125. Аналіз слід проводити поза періодом загострення запальних захворювань.
7. Час забору. Рекомендується здавати кров уранці (до 11:00) .

Деякі препарати (оральні контрацептиви, гормональні препарати) можуть впливати на рівень онкомаркерів. Обов’язково повідомте лікарю та медичній сестрі про всі ліки, які приймаєте.

Ніколаб: одна лабораторія для всієї родини

Лабораторія Ніколаб проводити весь спектр досліджень у Києві, Дніпрі, Кам’янському та інших містах України, про які йшлося в цій статті, — від TORCH-інфекцій та аналізів на ВПЛ до індексу ROMA та вільного ПСА — на сучасному європейському обладнанні, надаючи результати швидко. Так, відповіді на більшість аналізів доступні протягом доби. Вони надсилаються поштою, у Telegram та доступні до друку в будь-якому відділенні лабораторії.

Будь-який лабораторний результат — це інструмент для лікаря, а не для самостійного постановки діагнозу. Тільки лікар може оцінити повну картину стану пацієнта та результати всіх методів діагностики.

Часті запитання

Чи потрібно здавати аналіз на ВПЛ, якщо звичайний мазок (ПАП-тест) у нормі?

Так, необхідно. Ко-тестування (ПАП-тест + ПЛР на ВПЛ високого онкогенного ризику) — це світовий стандарт. Вірус може роками жити у тканинах безсимптомно. Виявлення ВПЛ дозволяє лікарю взяти пацієнтку під контроль ще до того, як клітини почнуть мутувати.

Чи означає високий онкомаркер CA-125 наявність раку яєчників?

Ні. Маркер CA-125 дуже чутливий і може підвищуватися при доброякісних станах: ендометріозі, кістах яєчників, міомі матки та навіть під час менструації. Для точної оцінки онкоризику CA-125 завжди здають у парі з маркером HE4, розраховуючи індекс ROMA.

Навіщо здавати комплекс TORCH-інфекцій, якщо я почуваюся абсолютно здоровою?

Більшість інфекцій комплексу TORCH (цитомегаловірус, токсоплазмоз, краснуха) протікають у дорослих як легка застуда або зовсім без симптомів. Однак первинне зараження ними під час вагітності викликає найважчі вади розвитку у плода. Аналіз необхідний, щоб дізнатися, чи є у майбутньої мами імунітет.

У чому різниця між звичайною цитологією та ПАП-тестом?

ПАП-тест (забарвлення за Папаніколау) — це визнаний у всьому світі, більш точний та стандартизований метод цитологічного дослідження мазка шийки матки. Рідинна ПАП-цитологія дозволяє максимально достовірно виявити атипові (передракові) клітини.

Чи можна здавати індекс ROMA при прийомі протизаплідних таблеток?

Так, можна. Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) не впливають на концентрацію онкомаркерів CA-125 та HE4 у крові. Однак на прийомі обов’язково попередьте свого гінеколога про прийом препаратів, оскільки це важливо для загальної оцінки УЗД.

Джерела

1. Cervical Cancer Screening, https://www.cancer.gov/types/cervical/screening
2. Human Papillomavirus (HPV) Infection, https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/human-papillomavirus-(hpv)-and-cervical-cancer
3. Pap Smear (Pap Test), https://www.mayoclinic.org/tests-procedures/pap-smear/about/pac-20394841
4. CA 125 test, https://www.mayoclinic.org/tests-procedures/ca-125-test/about/pac-20393295
5. Diagnostic performance of CA 125, HE4, and risk of Ovarian Malignancy Algorithm for ovarian cancer, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6430343/
6. Prostate-Specific Antigen (PSA) Test, https://www.cancer.gov/types/prostate/psa-fact-sheet
7. Updated Cervical Cancer Screening Guidelines, https://www.aafp.org/afp/2021/0900/p314 
8. Toxoplasmosis General Information, http://medbox.iiab.me/modules/en-cdc/www.cdc.gov/parasites/toxoplasmosis/gen_info/faqs.html
9. Cytomegalovirus (CMV) and Congenital CMV Infection, https://www.cdc.gov/cytomegalovirus/about/index.html
10. Sexual and Reproductive Health, https://www.who.int/health-topics/sexual-and-reproductive-health-and-rights#tab=tab_1