Ревматоїдний артрит: причини, симптоми, діагностика та лікування

Ревматоїдний артрит (РА) належить до хронічних аутоімунних захворювань. Він характеризується запаленням суглобів, результатом якого часто стає ушкодження і деформація.

Це системне захворювання, яке може зачепити не тільки суглоби, а й інші органи, включно з легенями, серцем і судинами. Ревматоїдний артрит є одним із найпоширеніших видів запальних захворювань суглобів і потребує комплексного підходу до лікування, включно з:

• медикаментозною терапією,
• фізіотерапією
• зміною способу життя.

Коротка історія хвороби

Історія ревматоїдного артриту налічує лише менше ніж два століття. І хоча подібні до нього прояви описували ще за часів античності, тільки в 19 столітті ревматоїдний артрит було визнано як самостійне захворювання.

1859 року доктор Альберт Пальмер у Великій Британії вперше представив науковий опис патології, яку він назвав “артритом із характерними запаленнями суглобів”.

Із розвитком медицини було встановлено, що РА є автоімунним процесом, під час якого імунна система організму атакує власні суглоби.

Останні десятиліття стався значний прогрес у розумінні патогенезу хвороби, а також у розумінні патогенезу суглобів, а також в розумінні патогенезу. Однак незважаючи на успіхи в галузі діагностики та терапії, РА залишається однією з найскладніших для лікування хвороб, з високим ризиком інвалідності та втрати якості життя.

Епідеміологія ревматоїдного артриту

За даними статистики ВООЗ, поширеність РА серед дорослого населення становить від 0,5% до 1%. Захворювання частіше трапляється у жінок, що пов’язано з гормональними та генетичними факторами. Жінки хворіють у 2-3 рази частіше за чоловіків, особливо у віці від 30 до 60 років. Патологія може виникнути і в більш ранньому або пізньому віці.

Географічні відмінності також мають значення. Наприклад, у північних країнах Європи (наприклад, у Скандинавії) спостерігається вища захворюваність порівняно з південними регіонами, такими як Середземномор’я.

Патогенез ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит починається з активації імунної системи, що призводить до аутоімунної відповіді. Імунні клітини, такі як Т-лімфоцити, починають розпізнавати компоненти власного організму як чужі й атакують їх.Це запускає ланцюжок запальних реакцій.

Один із чинників, що може сприяти цьому процесу, – це наявність генетичних маркерів, таких як HLA-DR4, які збільшують сприйнятливість до захворювання.

• Ураження починається із запалення синовіальної оболонки суглоба, що називається синовіїтом. Синовіальна оболонка відповідає за вироблення синовіальної рідини, яка змащує суглоби.
• У процесі запалення вона потовщується і зазнає фіброзу, що погіршує її нормальну функцію. У результаті порушується вироблення синовіальної рідини, що провокує біль та обмеження рухливості суглоба.
• Одним із ключових механізмів запалення за РА є цитокіни, такі як TNF-α, IL-1 та IL-6. Молекули провокують посилення запалення, активуючи макрофаги, нейтрофіли та інші імунні клітини, що посилює руйнування суглобових тканин. Наприклад, TNF-α активує остеокласти, клітини, які руйнують кісткову тканину, що може призвести до остеопорозу.
• Запалення переходить на хрящі та кісткову тканину, де через підвищену активність металопротеїназ руйнується колаген та інші компоненти позаклітинного матриксу. Це порушує функцію суглоба і може призвести до деформації. Також запалення може проникати в кістки, спричиняючи руйнування їхніх структур.
• На пізніх стадіях захворювання відбувається ерозія суглобових поверхонь і деформація суглобів, що значно погіршує якість життя пацієнтів.

Причини ревматоїдного артриту

Розвиток ревматоїдного артриту асоційований з безліччю можливих причин. Конкретних етіологічних факторів не існує.

Генетика

Генетична схильність є однією з ключових теорій розвитку РА. Найважливішим геном у патогенезі захворювання є HLA-DRB1.

Він кодує білки, які беруть участь у презентації антигенів Т-лімфоцитам, що може призводити до аутоімунного процесу. Наявність певних алелів HLA-DRB1 значно збільшує ризик розвитку РА. Однак їх наявність не гарантує захворювання, що вказує на важливість інших чинників.

Імунітет

Через те, що ревматоїдний артрит є аутоімунним захворюванням, імунна теорія також займає важливе місце в причинах його розвитку.

В її основі лежить порушення імунної толерантності, що призводить до активації Т-лімфоцитів (особливо CD4+ T-лімфоцитів), які, своєю чергою, активують В-лімфоцити, що призводить до вироблення аутоантитіл – ревматоїдного фактору (РФ) та анти-цитрулінових антитіл (ACPA).

Ці антитіла зв’язуються з антитілами організму, формуючи імунні комплекси, які осідають у тканинах, що спричиняє запалення. АСРА, наприклад, можуть зв’язуватися з цитрульованими білками, що є однією з причин активізації запальних процесів у суглобах.

Інфекції

Інфекції, як правило, не є безпосередньою причиною РА. Але вони можуть відігравати роль тригера в поєднанні з генетичною схильністю.

Деякі віруси, такі як вірус Епштейн-Барр, параміксовіруси та гепатит С, а також бактерії, наприклад, Mycoplasma pneumoniae або стрептококи, можуть стимулювати імунну відповідь і сприяти розвитку аутоімунних реакцій, підвищуючи ризик РА або активувати схильні гени.

Гормональні фактори

Ревматоїдний артрит частіше трапляється у жінок, що вказує на важливу роль гормональних факторів у розвитку захворювання. Естрогени можуть відігравати як захисну, так і стимулюючу роль у патогенезі. Відомо, що гормональні зміни в період менструації, вагітності та менопаузи можуть впливати на перебіг захворювання. Деякі дані вказують на те, що підвищений рівень естрогенів може сприяти активації Т-лімфоцитів, що посилює запалення в суглобах.

Інші фактори

Куріння, стрес, алкоголізм і проблеми з харчуванням мають значний вплив на наш організм і процеси в ньому.

• Куріння збільшує ймовірність появи антитіл ACPA і може прискорювати прогресування захворювання.
• Стреси, як психоемоційні, так і фізичні, можуть впливати на імунну систему, посилюючи запальні процеси. Наприклад, тривалі стресові ситуації можуть активувати вісь гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози, що, своєю чергою, впливає на вироблення цитокінів (наприклад, TNF-α, IL-6), які беруть участь у запаленні.
• Надлишкове споживання насичених жирів та цукру може підвищувати рівень запальних цитокінів, в той час як омега-3 жирні кислоти (що містяться в рибі та деяких рослинних оліях) можуть мати протизапальний ефект. Дефіцит вітамінів, таких як вітамін D, також може сприяти погіршенню імунної функції.
• Хронічні механічні травми суглобів (наприклад, під час тривалих фізичних навантажень або повторних травм) також можуть вплинути на розвиток запалення в суглобовій сумці та суглобовій оболонці, сприяючи розвитку ревматоїдного артриту, особливо в людей із генетичною схильністю.

Види ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит (РА) може проявлятися в різних формах залежно від клінічних особливостей, ступеня тяжкості захворювання і присутності системних проявів. Основні з них:

1. Звичайний (класичний). Найпоширеніша форма захворювання, що характеризується хронічним запаленням суглобів, особливо в ділянці кистей і стоп. Характерні ранкова скутість, больові відчуття та набряклість суглобів, які погіршуються з плином часу.
2. Ревматоїдний артрит з екстраартикулярними проявами. Спостерігаються не тільки запалення суглобів, а й ураження інших органів, таких як легені, серце, очі та нирки. Це може призводити до важчих системних ускладнень, включаючи амілоїдоз і васкуліт.
3. Симетричний. Уражаються суглоби з обох боків тіла, що особливо типово для рук і ніг. Ця форма зустрічається досить часто і характеризується прогресуючим перебігом, якщо не проводиться своєчасна терапія.
4. Підгострий і гострий. У підгострій стадії запалення виникає раптово і може протікати протягом кількох тижнів. Гостра форма характеризується інтенсивнішими запальними реакціями, і вона часто потребує негайного втручання.
5. Хронічний. Характеризується тривалим і уповільненим прогресуючим ураженням суглобів, що призводить до руйнування суглобових тканин, порушення їхніх функцій і системних порушень. Може мати періоди загострення.
6. Пальцева (псевдоподагра) форма. Характерна наявність запалень тільки в пальцях рук або ніг з мінімальним ураженням інших суглобів.
7. Периферичний ревматоїдний. Запалюються не тільки великі суглоби, а й дрібні, наприклад, ті, що розташовані в кистях, стопах і пальцях. Може призводити до значного деформування суглобів.

Захворювання може проявлятися по-різному в різних людей. Тільки лікар дасть правильну оцінку стану і поставить точний діагноз із визначенням виду захворювання.

Клінічні прояви

Симптоми ревматоїдного артриту варіюють за виразністю і можуть істотно погіршувати якість життя пацієнтів.

Існують ранні неспецифічні симптоми, які дають змогу своєчасно запідозрити розвиток захворювання. До них належать:

• втома, слабкість, субфебрильна температура;
• втрата апетиту та ваги;
• легкий біль і незначна набряклість суглобів.

З часом симптоми посилюються і з’являється додаткова клінічна картина:

• біль у суглобах – зазвичай симетричний і виникає в дрібних суглобах кистей і стоп, характерний біль, що посилюється під час руху, особливо в ранкові години;
• набряк суглобів – набряклість суглобів зумовлена запаленням синовіальної оболонки, шкіра над ураженими суглобами тепліша за звичайну;
• ранкова скутість – скутість суглобів після пробудження триває понад 30-60 хвилин;
• обмеження рухів – поступово збільшується внаслідок запалення, болю та ушкодження суглобових тканин, згодом може переходити в незворотні зміни.

З плином часу розвиваються хронічні прояви. Наприклад, деформація суглобів і утворення ревматоїдних вузлів. Прогресуюче руйнування хрящів, ерозія кісток і розтягнення зв’язок призводять до характерних деформацій, а також формуються щільні підшкірні утворення, частіше на розгинальній поверхні суглобів.

Діагностика ревматоїдного артриту (РА)

Перед тим як поставити діагноз, лікар призначає кілька етапів діагностичних заходів. На першому лікар збирає дані про симптоми та їхній розвиток, оцінює сімейний анамнез, спосіб життя пацієнта та можливі провокувальні чинники. Потім проводиться фізикальний огляд з метою оцінки специфічних синдромів і видимої зміни суглобів. Наступний етап – призначення лабораторних досліджень. Основні аналізи, які може призначити лікар при підозрі на ревматоїдний артрит:

1. Загальний аналіз крові. Збільшення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів), зниження гемоглобіну та збільшення лейкоцитів (може бути навіть незначним) свідчить про системне запалення.
2. С-реактивний білок (СРБ). Збільшення його рівня також свідчить про запальний процес.
3. Ревматоїдний фактор (РФ). Наявність РФ у крові є маркером РА, але його відсутність не виключає захворювання (серонегативний РА). Також важливо, що специфічність тесту обмежена, оскільки РФ може зустрічатися при інших захворюваннях.
4. Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP). Високоспецифічний маркер РА. Виявляється на ранніх стадіях, до появи клінічних симптомів. Наявність антитіл говорить про розвиток захворювання.
5. Антинуклеарні антитіла (АНА). Можуть виявлятися, особливо за наявності поза артритних проявів.

Також лікар призначає інструментальні дослідження:

1. Рентген суглобів. На ранніх стадіях виявляє набряк м’яких тканин і остеопенію, а на пізніших – ерозію кісток і хрящів, звуження суглобових щілин.
2. Ультразвукове дослідження (УЗД). Дозволяє візуалізувати запалення синовіальної оболонки, скупчення рідини в суглобовій порожнині, ерозії.
3. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Чутливий метод для раннього виявлення ерозій і запалення. Використовується для оцінки стану суглобів, сухожиль і навколишніх тканин.

Для постановки остаточного діагнозу використовуються критерії (ACR/EULAR). Класифікаційні критерії, розроблені Американським коледжем ревматологів (ACR) і Європейською антиревматичною лігою (EULAR), дають змогу стандартизувати діагностику.

Діагноз РА ставлять у разі набору ≥6 балів за такими параметрами:

• задіяні суглоби: дрібні – 2-3 бали, великі – 1 бал;
• тривалість симптомів: понад 6 тижнів – 1 бал;
• серологічні показники: РФ та/або anti-CCP – 2-3 бали;
• показники запалення: ШОЕ та/або СРБ підвищені – 1 бал.

Тільки комплексний підхід до діагностики ревматоїдного артриту дасть змогу поставити точний діагноз, а отже призначить правильне лікування.

Лікування ревматоїдного артриту

Лікування ревматоїдного артриту (РА) спрямоване на досягнення ремісії або низької активності захворювання, поліпшення якості життя та запобігання пошкодженню суглобів. Це досягається за допомогою використання одного або декількох методик терапії. Може застосовуватися медикаментозне, немедикаментозне та хірургічне лікування.

Основні цілі лікування:

• зняття запалення завдяки пригніченню активності аутоімунного процесу.
• профілактика пошкодження суглобів для захисту суглобових тканин від ерозії та руйнування;
• збереження функції суглобів за умови запобігання деформації та поліпшення рухливості;
• поліпшення якості життя за допомогою усунення болю та підтримки психоемоційного стану.

Медикаментозна терапія включає використання різних груп препаратів. НПЗЗ для зняття болю і запалення та для придушення розмноження клітин імунної системи й уповільнення руйнування суглобів. Також застосовують біологічні препарати:

• інгібітори TNF-α для блокування фактора некрозу альфа (ключовий медіатор запалення);
• антитіла до IL-6 для придушення інших прозапальних цитокінів;
• інгібітори B-клітин для знищення активованих імунних В-клітин.

Додатково часто призначають кортикостероїди та анальгетики з метою допоміжної терапії запалення і болю.

До немедикаментозної терапії належать:

• фізіотерапія – ультразвук, лазеротерапія, магнітотерапія – знижують запалення, покращують рухливість суглобів;
• лікувальна фізкультура (ЛФК) – зміцнюють м’язи, покращують гнучкість і рухливість суглобів;
• дієтотерапія – протизапальна дієта, багата на омега-3 жирні кислоти (риба, лляна олія), яка виключає продукти з високим вмістом насичених жирів;
• вітамін D і кальцій для профілактики остеопорозу.

Підтримка психічного здоров’я пацієнта також важлива для дотримання режиму лікування і боротьби з депресією.

Хірургічні методи лікування ревматоїдного артриту (РА) застосовують для обмеження деформацій суглобів, відновлення їхніх функцій і поліпшення якості життя пацієнтів. Їх призначають у випадках, коли консервативна терапія неефективна, а стан суглобів продовжує погіршуватися. Також показанням є сильний біль, що не піддається медикаментозному купіруванню. Основні хірургічні підходи:

1. Синовектомія. Видалення запаленої синовіальної тканини (синовектомія), що допомагає зменшити біль. Операція найбільш ефективна на початковій стадії захворювання, поки немає серйозного руйнування сполучних тканин.
2. Артродез. Використовується для відновлення сильно пошкоджених суглобів. Метод застосовують найчастіше в області зап’ясть і щиколоток. Він дає змогу зняти біль, але повністю обмежує рухливість суглоба.
3. Артропластика (ендопротезування). Заміна зруйнованого суглоба штучним. Це найпоширеніший хірургічний метод при РА. Часто замінюються кульшові, колінні, ліктьові та плечові суглоби. Ендопротези виготовляються з біосумісних матеріалів, що забезпечує тривалий термін служби та поліпшення функції суглобів.
4. Реконструктивні операції. Спрямовані на відновлення нормального анатомічного положення суглобів і корекцію деформацій. До таких операцій належать остеотомія та подовження сухожиль.
5. Тендопластика. Відновлення пошкоджених або розірваних сухожиль.
6. Дебридмент суглоба. Видалення пошкоджених або некротизованих тканин суглоба допомагає полегшити біль і знизити навантаження. Рішення може здійснюватися з використанням артроскопії (мінімально інвазивний метод).
7. Ампутація. У деяких випадках, якщо суглоби або кінцівки необоротно пошкоджені, кращою може бути ампутація. Це крайній захід, який застосовують для профілактики інфекцій і полегшення болю.

Після операції пацієнтам необхідна комплексна допомога, що включає фізіотерапію, лікувальну фізкультуру та медикаментозне лікування для запобігання рецидивам і забезпечення відновлення функцій суглобів.

Ревматоїдний артрит у дітей: ЮРА

Ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) – це хронічне запальне захворювання суглобів, яке розвивається в дітей і підлітків, зазвичай до 16 років. Він є однією з найсерйозніших форм артриту дитячого віку і часто призводить до тривалих і серйозних наслідків, включно з інвалідністю. На відміну від дорослих форм захворювання, ЮРА може проявлятися не тільки запаленням суглобів, а й ураженням інших органів.

Існує кілька типів ювенільного ревматоїдного артриту:

• олігоартрит – вражає менше ніж 5 суглобів, часто в молодшому віці (найпоширеніша форма в дітей);
• поліартрит – зачіпає 5 і більше суглобів, частіше трапляється в підлітковому віці й може бути агресивнішим;
• системний – характеризується не тільки запаленням суглобів, а й системними проявами, такими як висока температура, висипання і запалення внутрішніх органів.

Захворювання може також спричиняти ураження очей (увеїт), а також проблеми з розвитком кісток.

Прогноз ювенільного артриту залежить від його типу, своєчасності діагностики та адекватності лікування. За умови своєчасного втручання багато дітей можуть досягти хороших результатів і уникнути серйозних ускладнень, проте у важких випадках хвороба може призвести до інвалідності.

ЮРА потребує індивідуального підходу та міждисциплінарного лікування, що включає педіатра, ревматолога, фізіотерапевта й інших фахівців.

Ревматоїдний артрит у вагітних: особливості перебігу

Ревматоїдний артрит (РА) у вагітних – особлива проблема, що потребує уваги та глибокого вивчення. Захворювання впливає як на здоров’я жінки, так і на перебіг вагітності.

• РА збільшує ризик передчасних пологів, прееклампсії та низької маси тіла новонародженого. Однак при хорошому контролі захворювання ризик цих ускладнень можна мінімізувати.
• Під час вагітності симптоми РА можуть або поліпшуватися, або погіршуватися. У багатьох жінок спостерігається поліпшення стану, особливо у 2-му та 3-му триместрах, через зміни гормонального фону (зокрема, збільшення рівня прогестерону). Однак у деяких жінок симптоми, навпаки, посилюються.
• Лікування РА у вагітних вимагає обережності, тому що багато препаратів, що використовуються для контролю запалення, можуть бути протипоказані в період вагітності. Важливо проконсультуватися і з ревматологом, і з акушер-гінекологом, щоб підібрати найоптимальнішу схему.
• Якщо захворювання перебуває в ремісії або добре контролюється, вірогідність нормального перебігу вагітності й пологової діяльності висока.
• Після пологів жінки з РА можуть зіткнутися із загостренням захворювання, що вимагає коригування лікування, особливо якщо використовували препарати, які протипоказані під час грудного вигодовування. У таких випадках лікування має бути адаптоване з урахуванням годування і стану здоров’я матері.

Ускладнення РА

Відсутність своєчасного й адекватного лікування може призвести до серйозних ускладнень, як у межах суглобової системи, так і поза її межами.

Хронічне запалення призводить до руйнування хрящів і кісткової тканини, що спричиняє деформацію суглобів та обмеження їхньої рухливості. З часом суглоби можуть зростатися, що робить їх нерухомими (анкілоз). А внаслідок пошкодження зв’язок і м’язів відбувається скорочення обсягу рухів.

При цьому хронічний запальний процес супроводжується постійним болем, що посилюється після тривалого відпочинку.

Крім того, РА призводить до:

• інвалідизації та зниження якості життя – втрата працездатності через обмеження повсякденної активності, фізичні обмеження стають проблемою, що потребує сторонньої допомоги у виконанні звичних побутових дій;.
• кардіоваскулярні захворювання – у пацієнтів з РА збільшується ризик раннього атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту, перикардиту та міокардиту через хронічне запалення, яке може зачіпати оболонки серця та серцеві м’язи;
• остеопороз – хронічне запалення та використання кортикостероїдів підвищують ризик зменшення щільності кісткової тканини, також збільшується ймовірність переломів, особливо хребта й шийки стегна;
• амілоїдоз – розвиток вторинного амілоїдозу (накопичення амілоїду в тканинах) пов’язаний із тривалим перебігом РА.

Також можливий розвиток ураження очей (кератокон’юнктивіт, епісклерит, склерит), легень (інтерстиціальна хвороба легень, плеврит), нирок (ураження внаслідок вторинного амілоїдозу або нефротоксичності препаратів) тощо.

Прогноз за ревматоїдного артриту

Результати РА залежать від багатьох чинників, включно з віком пацієнта, тяжкістю захворювання та його тривалістю. У частини пацієнтів, особливо за раннього виявлення та адекватної терапії, можливе досягнення стійкої ремісії. Водночас за пізньої діагностики або відсутності лікування захворювання може призводити до руйнування суглобів, інвалідності та системних ускладнень.

Одним із ключових чинників, що поліпшують прогноз, є ранній початок терапії. Лікування, розпочате в перші 6-12 місяців після появи симптомів, дає змогу запобігти руйнуванню суглобів і системним ураженням. Сучасні методи лікування, включаючи базисні препарати (ДМАРТ) і біологічні, значно збільшують шанси на ремісію або стійкий контроль симптомів. Індивідуально підібрана терапія відіграє вирішальну роль у запобіганні прогресуванню хвороби.

Ремісії, що характеризується відсутністю запальних проявів, досягають приблизно у 20-50% пацієнтів за використання сучасних терапевтичних стратегій. Навіть якщо ремісія неможлива, добре контрольоване захворювання дає змогу пацієнтам зберігати високу якість життя й уникати серйозних ускладнень.

Профілактика ревматоїдного артриту

Люди з груп ризику, включаючи тих, у кого є сімейна історія РА, аутоімунні захворювання (наприклад, захворювання щитоподібної залози), потребують регулярних оглядів у ревматолога. Раннє виявлення преклінічних ознак захворювання та профілактичне лікування, включаючи корекцію способу життя, відіграють важливу роль у профілактиці хвороби.

Екологічні чинники, такі як куріння, забруднення повітря та інфекційні агенти, також сприяють активації аутоімунних механізмів. Профілактичні заходи включають відмову від куріння та зниження впливу забруднюючих речовин.

Регулярні помірні фізичні навантаження також допомагають підтримувати здоров’я суглобів та зміцнювати імунну систему.

Дієта при ревматоїдному артриті

Дієта при ревматоїдному артриті (РА) відіграє важливу роль у підтримці загального здоров’я, зниженні запалення та покращенні якості життя пацієнтів. Хоча дієта не може повністю замінити медикаментозне лікування, правильне харчування допомагає зменшити симптоми хвороби, підтримувати нормальну вагу та знижувати запалення.

Основні принципи дієти при РА:

1. Протизапальна дієта. Продукти з протизапальними властивостями можуть допомогти зменшити запалення у суглобах. До таких продуктів належать:
   1. Омега-3 жирні кислоти, що містяться у жирній рибі (лосось, сардини, скумбрія) та лляному насінні, допомагають зменшувати запалення.
   2. Овочі та фрукти, такі як броколі, шпинат, ягоди, що містять антиоксиданти, вітаміни та мінерали, які підтримують імунну систему.
   3. Оливкова олія – багата на мононенасичені жири та антиоксиданти, сприяє зниженню запалення.
2. Обмеження споживання насичених жирів (що містяться у смаженій їжі, фастфуді та червоному м’ясі), цукру та перероблених вуглеводів допоможе знизити запалення.
3. Підтримання нормальної ваги. Зайва вага створює додаткове навантаження на суглоби, що може погіршити стан при РА. Дієта з низьким вмістом калорій та багата клітковиною допомагає контролювати вагу та знижувати навантаження на суглоби.
4. Споживання вітамінів та мінералів:
   1. Вітамін D і кальцій важливі для здоров’я кісток. Людям із РА важливо підтримувати їх оптимальний рівень, щоб запобігти розвитку остеопорозу (часто виникає при тривалому застосуванні кортикостероїдів).
   2. Селен і цинк допомагають зміцнювати імунну систему та можуть мати протизапальні властивості.
5. Глютен і молочні продукти. Деякі дослідження вказують, що глютен і молочні продукти можуть посилювати запалення у деяких людей із РА. Однак такі обмеження слід вводити лише після консультації з лікарем.
6. Часте споживання невеликих порцій їжі. Розподіл їжі на 4–5 прийомів на день допомагає підтримувати рівень енергії та знижувати запалення.

Важливо проконсультуватися з лікарем або дієтологом для розробки індивідуального плану харчування, який сприятиме покращенню стану та зменшенню симптомів хвороби.

Часті питання

Чи можна повністю вилікувати ревматоїдний артрит?

На сьогодні ревматоїдний артрит (РА) не піддається повному виліковуванню. Однак за правильного підходу до лікування можна досягти тривалої ремісії та значно покращити якість життя пацієнта. Сучасні методи лікування спрямовані на контроль запалення, запобігання пошкодженню суглобів та полегшення симптомів, таких як біль і ранкова скутість.

Який лікар лікує ревматоїдний артрит?

Основний лікар, який діагностує та призначає лікування ревматоїдного артриту (РА), — ревматолог. Саме цей фахівець спеціалізується на всіх запальних захворюваннях суглобів, зокрема на аутоімунних патологіях, таких як РА. Ревматолог оцінить клінічні прояви захворювання, призначить необхідні лабораторні та інструментальні дослідження для підтвердження діагнозу і розробить план лікування, включно з медикаментозною терапією та рекомендаціями щодо способу життя.

Якщо захворювання вражає не тільки суглоби, а й інші органи, наприклад, легені, серце чи нирки, до процесу терапії залучаються фахівці суміжних галузей:

• кардіологи, якщо є ознаки ураження серцево-судинної системи;
• пульмонологи, якщо розвиваються захворювання легенів;
• нефрологи — у разі ниркової недостатності чи амілоїдозу.

Для жінок під час вагітності або в післяпологовий період до лікування можуть підключатися акушери-гінекологи, щоб контролювати вплив терапії на здоров’я матері та дитини. Важливо пам’ятати, що при РА також може знадобитися психологічна підтримка. Психотерапевти та психологи нерідко залучаються до лікування.

Чи можна займатися спортом при ревматоїдному артриті?

Так, фізична активність важлива при РА. Проте потрібно обирати правильні вправи. Інтенсивні або високоударні види спорту можуть погіршити симптоми, тому рекомендується легка аеробна активність (наприклад, ходьба або плавання) та вправи для зміцнення м’язів (наприклад, із використанням легких гантелей).

Фізіотерапевт може допомогти розробити індивідуальний комплекс вправ, які покращать рухливість суглобів, зменшать больові відчуття та підвищать загальну фізичну форму без перевантаження суглобів.

Як ревматоїдний артрит впливає на очі?

РА може призвести до запалення очей, що проявляється сухістю, болем, почервонінням або навіть порушенням зору. Одним із захворювань, пов’язаних із РА, є синдром сухого ока, який виникає через зниження вироблення слізної рідини.

У деяких випадках розвивається запалення в задній частині ока, що може призводити до проблем із сітківкою чи зоровим нервом. Регулярний огляд у офтальмолога важливий для профілактики ускладнень.

Чи може стрес спровокувати загострення ревматоїдного артриту?

Так, стрес може бути тригером загострення РА. Дослідження показують, що емоційний стрес і тривога можуть підвищити рівень запалення в організмі, що, у свою чергу, посилює симптоми захворювання.

Чи можна використовувати народні засоби при лікуванні ревматоїдного артриту?

Народні засоби, такі як відвари трав чи компреси, можуть використовуватися як доповнення до основного лікування РА для полегшення симптомів, таких як запалення та біль. Однак вони не замінюють традиційні методи лікування, зокрема медикаментозну терапію.

Важливо проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути можливих взаємодій із препаратами та переконатися в безпеці використання народних засобів.

Чи є зв’язок між дієтою та ремісією ревматоїдного артриту?

Хоча немає універсальної дієти, яка б лікувала РА, деякі продукти можуть допомагати зменшити запалення. Наприклад, дієта, багата на омега-3 жирні кислоти (риба, горіхи, лляна олія), антиоксиданти (овочі та фрукти) і клітковину, позитивно впливає на перебіг захворювання. Важливо уникати продуктів, які можуть викликати запалення, таких як трансжири, оброблені продукти та велика кількість цукру. Збалансоване харчування разом із медикаментозним лікуванням допомагає контролювати симптоми.

Джерела

1. Rheumatoid Arthritis: Causes, Symptoms, Treatments and More, https://www.arthritis.org/diseases/rheumatoid-arthritis
2. Rheumatoid arthritis, https://www.nhs.uk/conditions/rheumatoid-arthritis/
3. Rheumatoid Arthritis, https://www.niams.nih.gov/health-topics/rheumatoid-arthritis
4. Зображення, https://dermnetnz.org/
5. Зображення, https://www.thelancet.com/