Непереносимість лактози: симптоми та діагностика

Лактоза — це вуглевод, що міститься в молоці та молочних продуктах. Для її перетравлення необхідний фермент лактаза, який розщеплює лактозу на глюкозу і галактозу. Якщо активність лактази знижена, неперетравлена лактоза потрапляє в товстий кишечник, викликаючи бродіння, здуття і дискомфорт.

В Україні непереносимість лактози зустрічається у 15–20% дорослого населення. Це нижче, ніж в країнах Азії (де показник досягає 90%), але вище, ніж в Північній Європі (менше 5%). Однак багато українців навіть не підозрюють про свою проблему. Симптоми — здуття, діарея, спазми — часто списують на стрес або неякісну їжу.

Чому так відбувається? По-перше, молочні продукти традиційно вважаються корисними, і їх виключення здається нелогічним. По-друге, симптоми можуть бути слабо вираженими або маскуватися під інші захворювання шлунково-кишкового тракту. В результаті люди роками живуть з дискомфортом, не звертаючись до лікаря.

Знання механізмів захворювання, правил діагностики та правильна корекція раціону дозволять зберегти якість життя без неприємних наслідків.

Що таке непереносимість лактози?

Лактоза — це молочний цукор, який міститься в коров’ячому, козячому та грудному молоці. Вона надає молоку солодкуватого смаку і служить джерелом енергії для організму. Однак щоб засвоїтися, лактоза повинна розщепитися в тонкому кишечнику. За цей процес відповідає фермент лактаза.

Якщо лактази недостатньо, неперетравлена лактоза потрапляє в товстий кишечник. Там її переробляють бактерії, виділяючи гази і кислоти. Це викликає здуття, діарею і дискомфорт. Такий стан називається лактозною непереносимістю. Також її називають ферментною або лактазною недостатністю.

Лактоза і лактаза: як це працює?

Молочні продукти — основне джерело кальцію, білка і вітаміну D. Лактоза допомагає засвоювати деякі мінерали, наприклад, магній і цинк. Але без лактази навіть склянка молока може перетворитися на проблему.

Фермент лактаза виробляється в тонкому кишечнику. У немовлят його активність максимальна — природа подбала про те, щоб діти могли перетравлювати материнське молоко. З віком у багатьох людей вироблення лактази знижується. Це генетично запрограмований процес, пов’язаний з еволюцією.

Цікаво, що у народів з давніми традиціями молочного тваринництва (наприклад, скандинавів) непереносимість лактози зустрічається рідше. Їх організм адаптувався до постійного вживання молока. Саме так і відбувається в Україні, де молочні продукти історично входять до раціону.

Види непереносимості лактози

Розрізняють вроджену, первинну і вторинну лактозну непереносимість.

Вроджена — дуже рідкісна

Це генетичне порушення, при якому дитина народжується з майже повною відсутністю лактази. Симптоми з’являються відразу після початку грудного вигодовування: сильна діарея, зневоднення, недостатній набір ваги. Такі випадки поодинокі, але вимагають негайного переходу на безлактозні суміші.

Первинна — найпоширеніша

Розвивається поступово, зазвичай після 5–7 років, а у деяких — тільки в дорослому віці. Активність лактази знижується природним чином, і організм втрачає здатність перетравлювати молоко. У одних людей симптоми виражені сильно, у інших — майже непомітні.

Вторинна — набута

Виникає через пошкодження кишечника. Причинами можуть бути:

• целіакія — непереносимість глютену, що руйнує ворсинки кишечника;
• хвороба Крона — хронічне запалення ШКТ;
• кишкові інфекції — наприклад, ротавірус або лямбліоз;
• хіміотерапія або антибіотики, що порушують мікрофлору.

Вторинна непереносимість часто є тимчасовою. Якщо відновити слизову оболонку кишечника, вироблення лактази може повернутися до норми.

Причини непереносимості лактози

Нездатність організму перетравлювати молочний цукор виникає через складну взаємодію генетичних, вікових і патологічних факторів.

Віковий аспект, як ми вже з’ясували, пов’язаний зі зменшенням вироблення лактази в організмі людини з віком. У кожного це може відбуватися в різний час. Раніше вважалося, що вироблення лактази скорочується після 40 років. Тому з цього віку рекомендувалося скоротити споживання молока до однієї склянки на день, замінюючи його кисломолочними продуктами. В останніх набагато менше ферменту, з огляду на його розщеплення бактеріями.

Патологічний аспект може бути опосередкований розвитком ураження ШКТ. Запальні захворювання — целіакія, хвороба Крона, хронічний ентерит — руйнують ворсинки тонкого кишечника, де виробляється фермент. Перенесені кишкові інфекції, особливо в дитячому віці, іноді залишають після себе подібні наслідки. А іноді, після відновлення слизової, лактаза починає вироблятися в достатній кількості.

Схильність до лактазної недостатності також може бути закладена в генах. Ключову роль відіграє ділянка ДНК під назвою MCM6, що регулює активність гена LCT, відповідального за виробництво лактази. Люди з генотипом CC мають високу ймовірність розвитку непереносимості, тоді як носії CT або TT переважно зберігають здатність перетравлювати лактозу. В Україні частка генотипу CC становить близько 20-25%, що пояснює поширеність проблем з молочними продуктами.

Непереносимість лактози успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Це означає, що для розвитку первинної недостатності лактази потрібно отримати несприятливі варіанти гена від обох батьків. Якщо один з них передав таку мутацію, вироблення ферменту може зберігатися, але з віком буде поступово знижуватися.

Симптоми: як розпізнати непереносимість лактози?

Непереносимість лактози дає про себе знати через 30 хвилин — 2 години після вживання молочних продуктів. Першими зазвичай з’являються бурчання і дискомфорт у животі. Потім приєднуються більш виражені симптоми: здуття, спазми, підвищене газоутворення. Біль у животі зазвичай носить спастичний характер, локалізуючись навколо пупка або в нижніх відділах. Здуття стає помітним візуально — живіт збільшується в об’ємі, з’являється відчуття розпирання. У важких випадках розвивається діарея — водянистий пінистий стілець з кислим запахом.

Інтенсивність проявів залежить від двох факторів: кількості з’їденої лактози і ступеня недостатності ферменту. Одні люди реагують тільки на склянку цільного молока, інші відчувають дискомфорт навіть після чайної ложки вершків у каві.

Чи завжди симптоми непереносимості свідчать саме про патологію?

Дискомфорт після вживання молочних продуктів далеко не завжди вказує на лактазну недостатність. Схожі симптоми можуть супроводжувати цілий ряд інших станів, що часто призводить до помилкових висновків. Розібратися в справжній причині нездужання буває непросто навіть фахівцям.

Синдром подразненого кишечника (СПК) нерідко маскується під непереносимість лактози. Для обох станів характерні здуття, болі в животі і порушення стільця. Однак при СПК реакція на молочні продукти буває непостійною — в одні дні вони засвоюються нормально, в інші викликають виражений дискомфорт. Це відрізняє функціональний розлад від справжньої ферментної недостатності.

Харчова алергія на молочний білок — зовсім інший стан, хоча зовнішні прояви іноді схожі. На відміну від непереносимості лактози, яка пов’язана з вуглеводним обміном, алергія є імунною реакцією на казеїн або сироваткові білки. Вона може супроводжуватися шкірними реакціями, набряками або навіть анафілаксією, чого ніколи не трапляється при лактазній недостатності.

Надмірний бактеріальний ріст в тонкому кишечнику часто імітує симптоми непереносимості. При цьому стані мікроорганізми починають переробляти лактозу раніше, ніж вона встигає зустрітися з лактазою. Виникає характерне бродіння з виділенням газів, хоча сам фермент може вироблятися в достатній кількості.

Деякі запальні захворювання ШКТ, такі як гастрит або панкреатит, здатні змінювати сприйнятливість до молочних продуктів. Запалена слизова оболонка гірше виробляє ферменти, а підшлункова залоза при недостатній функції не справляється з перетравлюванням не тільки лактози, але й інших компонентів їжі. У таких випадках симптоми мають комплексний характер.

Цікаво, що психосоматичні реакції іноді відтворюють картину непереносимості. Стрес і тривожні стани впливають на моторику кишечника, створюючи суб’єктивне відчуття дискомфорту після вживання певних продуктів. Це пояснює, чому деякі люди відзначають погіршення стану саме в періоди емоційного напруження.

Диференціальна діагностика вимагає комплексного підходу. Один тільки харчовий щоденник не дає повної картини, хоча і допомагає виявити закономірності. Сучасні методи обстеження, включаючи дихальні тести і генетичні аналізи, дозволяють точно визначити природу неприємних симптомів. Самодіагностика в цьому питанні часто призводить до невиправданих обмежень в харчуванні.

Непереносимість лактози пов’язана тільки з молоком?

Молоко та його похідні ховаються в багатьох продуктах, де їх не очікуєш побачити. Ковбаси та сосиски містять лактозу як вологоутримуючий компонент. Хлібобулочні вироби іноді включають сухе молоко для м’якості текстури. Навіть картопляні чіпси можуть виявитися «молочними» — виробники часто додають сироватку як підсилювач смаку.

Фармацевтичні препарати — ще одне приховане джерело. Лактоза використовується як наповнювач приблизно в 20% таблеток і капсул. Особливо це стосується протизаплідних засобів, деяких антибіотиків і препаратів від печії. Кількість зазвичай невелика, але для чутливих людей навіть цього буває достатньо.

Тому, при виражених симптомах непереносимості лактози слід уважно читати етикетки. Однак, потрібно шукати не тільки слова «молоко» або «сироватка», але і такі інгредієнти як:

• казеїнат натрію;
• молочний цукор;
• сухе знежирене молоко;
• лактальбумін.

Якщо лактозна непереносимість не виражена — вищевказані продукти можна не виключати з раціону. А для отримання кальцію, білків, вітаміну D та інших корисних поживних речовин, в цьому випадку варто вживати кисломолочні продукти (кефір, йогурт). Бактерії в них частково розщеплюють лактозу, тому це не призведе до значних проблем.

Як відрізнити непереносимість від алергії на молоко?

Непереносимість лактози і молочна алергія — принципово різні стани. У першому випадку проблема в вуглеводному обміні, у другому — в імунній реакції на білки молока (казеїн, альбуміни). Алергія проявляється не тільки кишковими симптомами, але і:

• шкірними висипаннями типу кропив’янки;
• набряком губ або гортані;
• у важких випадках — анафілактичним шоком

Ключова відмінність — час розвитку реакції. Алергія виникає майже миттєво (від декількох секунд до години), тоді як симптоми непереносимості з’являються через кілька годин.

Лабораторна діагностика допомагає диференціювати ці стани. При підозрі на алергію проводять тести на специфічні IgE, при непереносимості — дихальний водневий тест або генетичний аналіз.

Діагностика непереносимості лактози

Визначити лактазну недостатність можна декількома способами — від простих домашніх спостережень до спеціалізованих медичних тестів.

Найдоступніший спосіб — елімінаційна дієта. З раціону повністю прибирають всі молочні продукти на 2-4 тижні. Якщо симптоми зникають, а при повторному введенні молока повертаються — це свідчить про можливу непереносимість.

Метод простий, але має похибки. По-перше, симптоми можуть зменшитися просто через загальне щадне харчування. По-друге, багато хто не враховує приховану лактозу в інших продуктах. Для чистоти експерименту потрібно вести харчовий щоденник, фіксуючи реакцію на кожен прийом їжі.

До медичних лабораторних досліджень відносяться:

1. Дихальний водневий тест. Найточніший метод діагностики в клінічних умовах. Пацієнт випиває розчин лактози, після чого протягом 2-3 годин вимірюється концентрація водню у видихуваному повітрі. Бактерії товстого кишечника при ферментації лактози виділяють цей газ.
2. Генетичний аналіз на поліморфізм MCM6. Досліджує ДНК на наявність мутацій, пов’язаних з персистенцією лактази. Для аналізу беруть буккальний епітелій (зішкріб з внутрішньої сторони щоки) або венозну кров. Дослідження проводиться одноразово і показує вроджену схильність до непереносимості. Однак воно не відображає поточний стан ферментативної активності і не враховує вторинні форми недостатності, викликані захворюваннями ШКТ.
3. Копрограма (аналіз калу). Особливо корисна для діагностики у дітей. Виявляє підвищену кислотність калових мас (pH менше 5,5) і наявність неперетравлених вуглеводів, що характерно для лактазної недостатності. Хоча метод простий у виконанні, його результати не завжди специфічні і можуть вказувати на інші проблеми з травленням.
4. Біохімічні аналізи крові. Рівень лактази в сироватці крові безпосередньо відображає ферментативну активність. Кальцій і вітамін D допомагають оцінити наслідки тривалої непереносимості. Додатково можуть визначати маркери запалення (СРБ) і кишкової проникності (цитрулін).
5. Глікемічний навантажувальний тест. Вимірює рівень глюкози в крові після прийому лактози. Якщо ферменту достатньо, цукор в крові підвищиться через 30-60 хвилин. Відсутність зростання свідчить про погане розщеплення лактози.

Для отримання достовірних результатів важливо дотримуватися правил:

• за 24 години до тестів виключають молочні продукти, алкоголь і куріння;
• дихальний тест проводять натщесерце, після 12-годинного голодування;
• перед генетичним аналізом достатньо не їсти 2 години;
• антибіотики спотворюють результати — після їх прийому має пройти 2-4 тижні.

Деякі препарати (наприклад, пробіотики з лактобактеріями) можуть тимчасово поліпшувати перетравлювання лактози. Їх скасовують за 3-5 днів до досліджень.

Вибір методу залежить від клінічної картини. Для первинної діагностики оптимально поєднання дихального тесту і генетичного аналізу. Дітям частіше призначають копрограму. У складних випадках (наприклад, при підозрі на вторинну непереносимість) лікар може рекомендувати комплексне обстеження ШКТ.

Також призначають ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Воно не діагностує безпосередньо непереносимість лактози, але допомагає виключити інші захворювання з подібними симптомами. Особливу увагу приділяють стану підшлункової залози, печінки і жовчного міхура. Хронічний панкреатит або дискінезія жовчовивідних шляхів можуть імітувати прояви лактазної недостатності. Дослідження проводять вранці натщесерце. За 2-3 дні до УЗД рекомендується дієта з обмеженням газоутворюючих продуктів. У деяких випадках лікар може призначити препарати для зменшення метеоризму. Процедура безболісна і займає близько 15-20 хвилин.

Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) і колоноскопія призначаються в складних діагностичних випадках. Ці методи дозволяють візуально оцінити стан слизової оболонки травного тракту і взяти біопсію для гістологічного дослідження.

Коли потрібно здавати аналізи на непереносимість лактози?

Непереносимість лактози часто залишається не діагностованою роками. Важливо звернутися до лікаря і пройти обстеження при появі симптомів, характерних для патологічного стану.

Однак, не всі симптоми очевидні. Деякі люди відзначають головні болі через кілька годин після вживання молока. Хронічна втома може бути наслідком поганого засвоєння поживних речовин. При тривалій непереносимості іноді розвивається дефіцит кальцію, що проявляється ламкістю нігтів і м’язовими судомами.

Існують і групи ризику:

1. Люди з сімейною історією непереносимості лактози мають підвищену ймовірність розвитку цього стану. Якщо у найближчих родичів спостерігалися проблеми з засвоєнням молочних продуктів, варто пройти обстеження навіть при відсутності виражених симптомів. Генетична схильність особливо яскраво проявляється у віці 20-40 років.
2. Пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту знаходяться в особливій зоні ризику. Целіакія, хвороба Крона, хронічний ентерит пошкоджують слизову кишечника, де виробляється лактаза. Після перенесених кишкових інфекцій (особливо ротавірусної) може розвинутися тимчасова вторинна непереносимість. У таких випадках аналіз допомагає відрізнити функціональний розлад від справжньої лактазної недостатності.
3. Жінки після 50 років стикаються з подвійним ризиком. З одного боку, з віком природно знижується вироблення лактази. З іншого — в період менопаузи погіршується засвоєння кальцію, що посилює наслідки відмови від молочних продуктів. Таким пацієнткам особливо важливо точно діагностувати ступінь непереносимості, щоб підібрати оптимальний баланс в харчуванні.

Хронічні проблеми з травленням також привід перевірити лактазну активність. Постійне здуття, чергування запорів і діареї, бурчання в животі можуть вказувати на приховану форму непереносимості. Особливо важливо виключити цю проблему при неефективності стандартного лікування синдрому подразненого кишечника.

Що робити, якщо аналізи показали непереносимість лактози?

Отримані дані вимагають грамотної інтерпретації та подальшого плану дій. Різні результати аналізів передбачають різні підходи до корекції стану та подальшого спостереження.

Звернення до гастроентеролога обов’язкове як при підозрі, так і при виявленні вираженої лактазної недостатності з важкими клінічними проявами. Лікар потрібен і при підозрі на вторинну непереносимість, що виникла на тлі інших захворювань ШКТ. Особливої уваги вимагають випадки з суперечливими результатами різних аналізів, коли картина залишається неясна.

Дітям з підтвердженою непереносимістю лактози консультація фахівця необхідна для складання збалансованого раціону. Вагітні жінки з цим діагнозом також повинні спостерігатися у лікаря для профілактики дефіциту кальцію. Людям з супутніми хронічними захворюваннями травної системи гастроентеролог допоможе розробити індивідуальну схему харчування.

Лікування та корекція харчування при непереносимості лактози

Непереносимість лактози не вимагає медикаментозного лікування в традиційному розумінні. Основний метод корекції — зміна раціону з урахуванням індивідуальної чутливості. Підхід варіюється від повної відмови до часткового обмеження молочних продуктів.

Повна відмова від лактози необхідна лише при важких формах первинної недостатності або вродженої непереносимості. В інших випадках допустиме індивідуальне визначення переносимої кількості. Деякі люди без наслідків вживають до 12 г лактози на добу (приблизно склянка молока), розділяючи цю дозу на кілька прийомів.

Ферментні добавки з лактазою допомагають перетравлювати молочний цукор. Вони особливо корисні при вимушеному вживанні лактозомістких продуктів. Препарати розрізняються за дозуванням — від 3000 до 9000 одиниць на капсулу. Вибір залежить від ступеня недостатності та кількості споживаної лактози. Важливо приймати добавки безпосередньо перед молочною їжею, оскільки фермент діє тільки в момент проходження їжі через кишечник.

Діти та вагітні: особливості лікування непереносимості

Для дітей з непереносимістю лактози критично важливо забезпечити надходження кальцію і вітаміну D. Якщо грудне вигодовування неможливе, використовують спеціальні безлактозні суміші. Для дітей старшого віку обов’язкові альтернативні джерела білка — м’ясо, риба, яйця. Педіатри часто рекомендують профілактичні дози вітаміну D3 і регулярний контроль рівня кальцію в крові.

Вагітні з непереносимістю лактози стикаються з дилемою — потреба в кальції зростає, а можливості його отримання обмежені. У таких випадках лікарі рекомендують:

• вживання твердих сирів (у них мало лактози);
• безлактозні молочні продукти;
• кальцієві добавки (карбонат або цитрат кальцію).

Багато вагітних відзначають поліпшення переносимості лактози в другому-третьому триместрі. Це пов’язано з фізіологічними змінами в роботі кишечника. Однак після пологів чутливість зазвичай повертається.

Головний принцип корекції — індивідуальний підхід. Повне виключення молочних продуктів потрібне далеко не завжди. Сучасні діагностичні методи дозволяють точно визначити допустиму дозу лактози, а широкий вибір альтернатив робить життя з непереносимістю комфортним. Регулярний контроль рівня кальцію і вітаміну D допомагає запобігти можливим ускладненням з боку кісткової системи.

Чим замінити молочні продукти при непереносимості лактози?

Основна проблема при відмові від молока — нестача кальцію. Заповнити його допомагають:

• кунжут (975 мг кальцію на 100 г);
• мигдаль (264 мг);
• броколі (47 мг);
• рибні консерви з кістками.

Безлактозні молочні продукти стають все доступнішими в Україні. Багато з них містять менше 0,01% молочного цукру. Технологія їх виробництва включає додавання ферменту лактази, яка розщеплює лактозу ще до вживання.

Рослинне молоко — ще одна повноцінна альтернатива. Вівсяне, мигдальне та соєве молоко можна знайти в більшості українських супермаркетів. Соєве містить майже стільки ж білка, скільки коров’яче, а збагачені кальцієм версії повністю компенсують мінеральну недостатність.

Джерела

1. Lactose intolerance – Symptoms & causes, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/lactose-intolerance/symptoms-causes/syc-20374232
2. Lactose Intolerance, https://medlineplus.gov/lactoseintolerance.html
3. Lactose Intolerance, https://www.niddk.nih.gov/health-information/digestive-diseases/lactose-intolerance
4. Lactose Intolerance, https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/7317-lactose-intolerance
5. Lactose intolerance, https://www.nhs.uk/conditions/lactose-intolerance/
6. Lactose malabsorption and intolerance: pathogenesis, diagnosis and treatment, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4040760/
7. Що треба знати про норми споживання молочних продуктів і про проблеми із засвоєнням лактози, https://moz.gov.ua/uk/scho-treba-znati-pro-normi-spozhivannja-molochnih-produktiv-i-problemi-iz-zasvoennjam-laktozi