Гормональний та метаболічний баланс: лабораторний путівник з ендокринології

У втома, яка не минає навіть після відпустки. Непояснюваний набір ваги — або, навпаки, її різка втрата. Перепади настрою, мерзлякуватість або, навпаки, постійне відчуття жару. За психічними розладами часто стоїть не характер і не обмовка “просто стрес”, а ендокринна система — мережа залоз, які запускають гормони. Останні керують практично всіма процесами в організмі: обмін речовин, робота серця і судин, якість сну, репродуктивна функція та ін.

Складність у тому, що гормональний дисбаланс не маніфестує резко і не проявляється одним симптомом. Найчастіше це набір змазаних, неспецифічних скарг, які легко списати на перевтому. Розібратися, що відбувається насправді, допомагає саме превентивна лабораторна діагностика.

У цій статті детально розберемо основні аналізи ендокринологічного чек-апу: навіщо здавати тиреотропний гормон (ТТГ), коли варто перевірити вільний Т3 і Т4, що таке гомоцистеїн і чому цей параметр так важливо оцінити кардіологу, а також як влаштована діагностика роботи наднирників — кортизол і ДГЕА-С. Кожен термін ми пояснюємо простими словами, щоб результати аналізу перестали бути набором незрозумілих цифр і скорочень.

Коли варто перевірити гормональний фон: симптоми дисбалансу

Гормональна та метаболічна системи влаштовані так, що їхні збої часто маскуються під десяток інших станів — від банальної втоми до тривожності, проблем із травленням і перепадів ваги. Є кілька груп симптомів, за яких варто провести комплексне лабораторне дослідження:

1. Немотивовані зміни ваги. Різкий набір ваги при звичному харчуванні та рівні активності — частий супутник зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), а також інсулінорезистентності, коли вуглеводи перестають правильно засвоюватися. Непояснюване схуднення, навпаки, характерне для гіпертиреозу або некомпенсованого цукрового діабету. Детальніше про те, як щитоподібка впливає на вагу, читайте на нашому сайті.
2. Хронічна втома, порушення сну та зниження працездатності. Якщо ви не відчуваєте припливу сил навіть після вихідних чи відпустки, причина може ховатися не лише в перевтомі, а й у роботі щитоподібної залози (гіпотиреоз), наднирників (хронічний стрес, виснаження кортизолового резерву) або в порушенні вуглеводного обміну, коли клітини голодують через інсулінорезистентність.
3. Зміни шкіри, волосся та нігтів. Сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів — класичні ознаки гіпотиреозу. Однак підвищений рівень кортизолу при хронічному стресі також погіршує стан шкіри, а дефіцит вітамінів групи B, що виявляється через аналіз гомоцистеїну, безпосередньо впливає на здоров’я волосся та нігтів.
4. Постійна спрага, часте сечовипускання та сухість у роті. Ці симптоми вимагають термінової перевірки рівня глюкози та глікованого гемоглобіну (HbA1c), оскільки є ранніми ознаками преддіабету або діабету 2 типу.
5. Збої менструального циклу та труднощі з зачаттям. Щитоподібна залоза тісно пов’язана з репродуктивною системою, тому перевірка її функції (ТТГ, вільні Т3 і Т4, антитіла) — стандартний етап у діагностиці безпліддя та підготовці до вагітності. Інсулінорезистентність (індекс HOMA-IR) і порушення функції наднирників (кортизол, ДГЕА-С) також можуть бути причиною порушення овуляції. 
6. Обтяжена спадковість. Якщо у близьких родичів діагностовано аутоімунний тиреоїдит, дифузний токсичний зоб або інші ендокринні захворювання, ризик виникнення захворювань у вас також підвищиться.
7. Тривожність, перепади настрою, серцебиття або, навпаки, апатія та депресія. Ці скарги іноді списують на характер або психологічні проблеми, хоча за ними може стояти як надлишок чи нестача гормонів щитоподібної залози, так і дисбаланс кортизолу й ДГЕА-С при хронічному стресі, а також нестабільний рівень глюкози через порушення вуглеводного обміну.
8. Підвищена тяга до солодкого, постійне відчуття голоду або, навпаки, відсутність апетиту. Ці сигнали часто вказують на інсулінорезистентність і порушення засвоєння глюкози, навіть якщо рівень цукру натщесерце поки залишається в нормі.

І, звісно,  у межах планового чек-апу  31–40 років (для чоловіків та жінок). Навіть без явних скарг ендокринологи рекомендують періодично включати базові гормональні показники до загального скринінгу здоров’я. Багато порушень на ранніх стадіях протікають практично безсимптомно.

Тиреоїдна панель: що це та які аналізи входять

Щитоподібна залоза виробляє кілька типів гормонів, які регулюють обмінні процеси та функціонал практично всіх органів і систем. Її робота, у свою чергу, контролюється гіпоталамо-гіпофізарною системой. Як нестача (гіпотиреоз), так і надлишок (гіпертиреоз) тиреоїдних гормонів загрожує розвитком патологій та обмінних порушень.

Тиреоїдна панель — це комплекс лабораторних досліджень, який дозволяє оцінити стан щитоподібної залози, виявити порушення на найраніших стадіях і контролювати ефективність лікування. У нашій лабораторії ми проводимо аналізи крові для оцінки показників гормонів щитоподібної та прищитоподібних залоз, гіпофіза, а також антитіл до них і ферментів.

ТТГ як перший етап діагностики патологій щитоподібки

Тиреотропний гормон (ТТГ) — це гормон, який виробляється гіпофізом, невеликою залозою, розташованою в основі головного мозку. ТТГ є головним регулятором роботи щитоподібної залози, а саме стимулює її до синтезу тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3).

Працює це як термостат. Так, коли рівень гормонів щитоподібної залози в крові знижується, гіпофіз підвищує вироблення ТТГ, щоб стимулювати залозу. І навпаки, коли гормонів занадто багато, ТТГ знижується, даючи команду зменшити їхнє виробництво. Саме тому ТТГ вважається найчутливішим маркером функції щитоподібної залози. Він реагує на найменші зміни раніше, ніж самі тиреоїдні гормони.

Коли ТТГ підвищений — це свідчить про те, що гіпофіз намагається стимулювати недостатньо активну щитоподібку. Такий стан називається гіпотиреозом. При первинному гіпотиреозі рівень ТТГ може підвищуватися у десятки разів.

Коли ТТГ знижений — це вказує на те, що щитоподібна залоза працює занадто активно і виробляє надлишок гормонів, тому гіпофіз знижує стимулюючий сигнал. Такий стан називається гіпертиреозом або тиреотоксикозом. Про всі особливості перебігу гіпертиреозу читайте у нашій статті.

Вікові особливості ТТГ! Референтні інтервали ТТГ можуть незначно зсуватися з віком. У літніх людей припустимі більш високі значення (до 6–7 мМО/л) без ознак патології, що пов’язано з фізіологічним зниженням чутливості тканин до гормонів. Однак це не означає, що такі значення можна ігнорувати — інтерпретацію завжди повинен проводити лікар з урахуванням клінічної картини.

Вільні фракції Т3 і Т4 — коли одного ТТГ недостатньо

ТТГ — це чудовий скринінговий маркер, але він не дає повної картини. Щоб зрозуміти, що саме відбувається на рівні щитоподібної залози, необхідно оцінити самі тиреоїдні гормони.

Вільний тироксин (fT4 або Т4 вільн.) — це основний гормон, який безпосередньо виробляється щитоподібною залозою. У крові більша частина Т4 зв’язана з білками-транспортерами, і лише невелика фракція — вільний Т4 — є біологічно активною та доступною для проникнення в тканини. Саме вільну фракцію ми визначаємо в лабораторії, оскільки вона найбільш точно відображає гормональний статус.

Вільний трийодтиронін (fT3 або Т3 вільн.) — це найбільш активна форма гормону щитоподібної залози. Він бере участь у терморегуляції, регуляції обміну жирів, білків, вітамінів, а також у виробленні статевих гормонів. Більша частина Т3 утворюється не в щитоподібній залозі, а в периферичних тканинах (печінка, нирки, м’язи) шляхом перетворення (конверсії) з Т4. Саме тому рівень T3 вільн. може змінюватися незалежно від T4 вільн. при порушеннях конверсії.

Коли призначають T4 вільн. і T3 вільн.:

• при відхиленнях ТТГ від норми — для підтвердження та уточнення діагнозу.
• при підозрі на вторинний гіпотиреоз (коли проблема не в щитоподібній залозі, а в гіпофізі) — у цьому випадку ТТГ може бути нормальним або навіть зниженим, а T4 вільн. знижений.
• при важких захворюваннях, голодуванні, низьковуглеводних дієтах — коли порушується конверсія Т4 у Т3.
• при контролі терапії препаратами левотироксину — особливо у пацієнтів із залишковою функцією щитоподібної залози.

Співвідношення Т3/Т4 — важливий діагностичний показник. Якщо на тлі нормального ТТГ рівень T3 вільн. знижений, а T4 вільн. залишається в нормі, це може вказувати на синдром низького Т3 — стан, що часто зустрічається при хронічному стресі, важких соматичних захворюваннях або тривалому голодуванні. Такий пацієнт може скаржитися на втому, мерзлякуватість, депресію, хоча формально його щитоподібна залоза працює нормально.

Антитіла до тиреопероксидази (АТПО) та тиреоглобуліну (АТГ): навіщо вони потрібні

У деяких випадках порушення функції щитоподібної залози мають аутоімунну природу, коли імунна система починає атакувати власні тканини залози. Для діагностики таких станів ми визначаємо антитіла до тиреопероксидази та тиреоглобуліну.

Анти-ТПО (антитіла до тиреопероксидази, АТПО) — це антитіла до ферменту, який бере участь у виробництві активної форми йоду та синтезі Т3 і Т4. Це основний і найбільш чутливий маркер аутоімунних захворювань щитоподібної залози. Підвищення анти-ТПО характерне для:

• аутоімунного тиреоїдиту (хвороби Хашимото) — найчастішої причини гіпотиреозу в йод-достатніх регіонах;
• хвороби Грейвса (дифузного токсичного зоба) — аутоімунного гіпертиреозу;
• інших аутоімунних ендокринопатій.

Анти-ТГ (антитіла до тиреоглобуліну, АТГ) — антитіла до білка-попередника тиреоїдних гормонів. Тиреоглобулін міститься у щитоподібній залозі та є основным компонентом колоїду фолікулів. Анти-ТГ також є маркером аутоімунних захворювань, хоча його чутливість дещо нижча, ніж у анти-ТПО. Однак АТГ відіграє важливу роль:

1. У діагностиці аутоімунного тиреоїдиту (особливо у пацієнтів із негативними анти-ТПО).
2. У моніторингу пацієнтів після видалення щитоподібної залози з приводу раку — рівень анти-ТГ повинен знижуватися до невизначуваних значень.

Коли призначати антитіла:

• при підвищеному ТТГ — для уточнення причини гіпотиреозу;
• при вузловому зобі — для виключення аутоімунного процесу;
• при плануванні вагітності — оскільки аутоімунні захворювання щитоподібної залози підвищують ризик ускладнень вагітності та впливають на розвиток плода;
• при підозрі на хворобу Грейвса (симптоми гіпертиреозу, офтальмопатія).

Важливо! Позитивні антитіла самі по собі не свідчать про діагноз. Усі результати повинен інтерпретувати лікар, спираючись на клінічну картину та інші лабораторні й інструментальні исследования.

Як зрозуміти результати аналізів щитоподібки?

Інтерпретацію результатів повинен проводити лікуючий лікар.

Перевірити щитоподібку ви можете у нашій лабораторії Ніколаб. Для комплексного обстеження та економії ваших коштів ми пропонуємо пакетні пропозиції:

1. №1 — ТТГ, АТПО, Т3 вільн. і Т4 вільн. Це максимально повне обстеження для первинної діагностики за наявності будь-яких симптомів (втомлюваність, мерзлякуватість, серцебиття, коливання ваги), а також для жінок, які планують вагітність.
2. №2 — ТТГ, Т3 вільн. і Т4 вільн. Підходить для контролю вже відомого діагнозу та оцінки конверсії гормонів, коли причина порушення вже встановлена, а антитіла перевіряти не потрібно, наприклад, при контролі дози левотироксину.
3. №3 — ТТГ, АТПО і Т4 вільн. Ідеальний варіант для первинного скринінгу при неспецифічних симптомах, коли потрібно одночасно оцінити функцію залози та виключити аутоімунний процес, але немає підозр на порушення конверсії Т4 у Т3.
4. №4 — ТТГ і Т4 вільн. Мінімальний, але достатній для щорічного профілактичного скринінгу без симптомів, контролю замісної терапії при стабільному стані або швидкої перевірки перед плановими операціями.
5. №5 — ТТГ, АТГ, АТПО, Т3 вільн. і Т4 вільн. Найбільш розширений пакет для складних випадків: при діагностиці хвороби Грейвса, вузлового зоба, підготовці до операції, а також при підозрі на аутоімунне захворювання, коли стандартне визначення тільки АТПО не дає однозначної відповіді.

Результати всіх пакетних пропозицій будуть готові протягом дня.

Метаболічні маркери та ризик серцево-судинних захворювань

Тепер розглянемо кілька маркерів, за рівнем яких визначається стан серцево-судинної системи.

Гомоцистеїн: що це таке і чому його рівень важливий для серця?

Гомоцистеїн — це сірковмісна амінокислота, яка утворюється в організмі як проміжний продукт обміну метіоніну (незамінної амінокислоти, що надходить із білковою їжею). У нормі гомоцистеїн швидко перетворюється на інші корисні речовини (цистеїн або метіонін), але за участю вітамінів групи B (фолієвої кислоти, вітаміну B12 і вітаміну B6). Однак коли цих вітамінів бракує або порушено роботу ферментів, гомоцистеїн накопичується в крові, і розвивається стан, який називається гіпергомоцистеїнемією.

Чому це небезпечно? Підвищений рівень гомоцистеїну пошкоджує внутрішню вистілку судин (ендотелій), сприяє окиснювальному стресу та підвищенню активності згортальної системи крові. У результаті створюються умови для розвитку атеросклерозу (утворення бляшок на стінках артерій), ішемічної хвороби серця, що призводить до тромбозів: інфаркту, інсульту, тромбоемболії. За оцінками експертів, гіпергомоцистеїнемія відповідальна приблизно за 10 % загального серцево-судинного ризику.

Основні причини підвищення гомоцистеїну:

1. Дефіцит вітамінів-кофакторів — найчастіша причина. Нестача вітаміну B12 (кобаламіну), вітаміну B9 (фолієвої кислоти) і вітаміну B6 (піридоксину) безпосередньо порушує метаболізм гомоцистеїну.
2. Генетичні поліморфізми — мутації в генах ферментів фолатного циклу (наприклад, MTHFR C677T) можуть призводити до стійкого підвищення гомоцистеїну навіть при нормальному харчуванні.
3. Захворювання нирок — порушення видільної функції супроводжується накопиченням гомоцистеїну.
4. Гіпотиреоз — зниження функції щитоподібної залози асоційоване помірним підвищенням гомоцистеїну.
5. Куріння — доведений фактор, що підвищує рівень гомоцистеїну.
6. Деякі ліки — метотрексат, протисудомні препарати.

Чому гомоцистеїн може бути знижений? Клінічно значущого зниження гомоцистеїну, як правило, не спостерігається. Невелике зниження може відзначатися при прийомі високих доз вітамінів групи B, але це не є патологією.

Зв’язок гомоцистеїну з дефіцитом вітамінів групи B та ендокринними порушеннями

Розщеплення гомоцистеїну — процес, який безпосередньо залежить від кількох вітамінів групи В, що виступають у ролі кофакторів ферментів:

• вітамін B12 (ціанокобаламін) — необхідний для перетворення гомоцистеїну назад у метіонін;
• фолієва кислота (вітамін В9) — слугує донором метильної групи в тому ж стані;
• вітамін В6 (піридоксин) — потрібен для альтернативного шляху — перетворення гомоцистеїну на цистеїн.

Якщо хоча б одного з цих вітамінів бракує — через незбалансоване харчування, порушення всмоктування в кишечнику, прийом деяких ліків або просто підвищені потреби організму, — гомоцистеїн перестає ефективно перероблятися і накопичується в крові. Саме тому аналіз на гомоцистеїн часто призначають у комплексах із визначенням рівня вітаміну B12 і фолієвої кислоти. Так простіше зрозуміти, що саме він став причиною порушення, і приступити до адресної корекції, а не діяти навмання. А як не пропустити розвиток В12- і фолієводефіцитної анемії, дізнайтеся у нашій статті.

Інсулін — це гормон, який виробляється підшлунковою залозою. Його пряма функція полягає в тому, щоб забезпечувати надходження глюкози з крові всередину клітин для вироблення енергії.

Іноді клітини перестають реагувати на вплив інсуліну. У результаті глюкоза залишається в кров’яному руслі, а підшлункова залоза починає виробляти ще більше інсуліну, щоб нормалізувати показники крові. Цей стан називається інсулінорезистентністю.

Для точної діагностики цього порушення використовують індекс HOMA-IR. Це математичний розрахунок, який показує співвідношення між рівнем глюкози та кількістю інсуліну в стані натщесерце. Індекс HOMA-IR підвищується задовго до того, як рівень цукру в крові вийде за межі норми. Тому він підходить для раннього попередження.

Ліпідний профіль або ліпідограма — це розгорнутий аналіз крові, який показує точну концентрацію різних фракцій жирів.

Основні показники ліпідного профілю:

• загальний холестерин — сумарний обсяг усіх жирових фракцій у кров’яному руслі;
• ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) — саме ця фракція холестерину осідає на стінках судин і формує щільні атеросклеротичні бляшки;
• ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) — забирають надлишки жирів від стінок судин і переносять їх назад у печінку для утилізації;
• тригліцериди (ТГ) — основна форма, що відображає запас жирів в організмі.

У пацієнтів із нелікованим гіпотиреозом часто спостерігається високий рівень загального холестерину та ЛПНЩ. Важливо розуміти, що в таких випадках першопричиною є саме гормональний збій. Відновлення нормального рівня гормонів щитоподібної залози за допомогою терапії часто призводить до самостійного зниження рівня холестерину в крові. При такому підході пацієнту не потрібен додатковий прийом профільних препаратів для зниження холестерину (статинів).

Як зрозуміти результати метаболічних маркерів?

Наднирники та стрес

Наднирники — парні маленькі залози, розташовані, як зрозуміло з назви, над нирками. Незважаючи на скромні розміри, вони виробляють десять різних гормонів, включаючи кортизол і адреналінові андрогени, і активно беруть участь у тому, як організм реагує на стрес, регулює тиск, рівень цукру та енергетичний обмін.

Перш ніж перейти до показників наднирників, варто прояснити один момент. В Інтернеті та на теренах welness-індустрії поширене поняття “втома наднирників”. Нібито це стан, при якому залози виснажуються від хронічного стресу і перестають справлятися із ситуацією при абсолютно нормальному рівні показників гормонів. Це міф, маркетинг або щось інше, але точно не висновок доказової медицини. Не можна виділяти “втому наднирників” як самостійний медичний стан. Але головна небезпека такого “псевдо” діагнозу в тому, що через відсутність своєчасної діагностики можна пропустити справжні патології — починаючи від істинної наднирникової недостатності й закінчуючи порушеннями щитоподібної залози, анемією або розладами сну.

Кортизол — гормон стресу: що показує аналіз і як правильно його здавати

Кортизол — стероїдний гормон, який виробляє зовнішній шар наднирників (кора наднирників) у відповідь на сигнал адренокортикотропного гормону (АКТГ), що надходить із гіпофіза. Цю цепочку — гіпоталамус, гіпофіз і наднирники, які працюють як єдина система, — називають гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою віссю, і саме вона відповідає за реакцію організму на стрес.

І хоча кортизол називають гормоном стресу, його роль значно ширша. Його головні функції:

• мобілізація глюкози (підвищення рівня цукру в крові) для забезпечення мозку та м’язів енергією;
• протизапальна та імуносупресивна дія;
• регуляція артеріального тиску та водно-електролітного балансу;
• участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів.

Добовий ритм кортизолу — одна з найяскравіших особенностей цього гормону. Його рівень не є постійним протягом доби: він досягає піку рано вранці (приблизно в 6–8 годин ранку), потім поступово знижується протягом дня та досягає мінімуму пізно ввечері та вночі.

ДГЕА-С – маркер резерву наднирників і андрогенів

ДГЕА-С (дегідроепіандростерону сульфат) — це андрогенний гормон, який синтезується сітчастою зоною кори наднирників. На відміну від кортизолу, секреція ДГЕА-С не має вираженого циркадного ритму й більш стабільна протягом доби, тому його можна здавати в будь-який час дня (але ми все ж рекомендуємо ранок для зручності). ДГЕА-С є попередником тестостерону та естрогенів у периферичних тканинах, а також виконує самостійні функції:

• підвищує імунітет і стійкість до інфекцій;
• покращує когнітивні функції та пам’ять;
• підтримує м’язову масу та кісткову щільність;
• чинить антидепресивну дію;
• знижує рівень «поганого» холестерину.

Зате на результати помітно впливає вік. Вироблення ДГЕА-С досягає піку примерно до 20–25 років, потім поступово знижується протягом усього дорослого життя.

Співвідношення кортизол/ДГЕА-С – індекс стресу та старіння

Співвідношення кортизол / ДГЕА-С — це інтегративний показник, який відображає баланс між катаболічною (руйнівною) та анаболічною (відновлювальною) дією гормонів наднирників. Так, при хронічному стресі, старінні або захворюваннях наднирників це співвідношення зміщується в бік кортизолу, що вказує на переважання катаболічних процесів.

Розшифровка аналізів на гормони надниркових залоз

Перевіряємо гормональний та метаболічний дисбаланс за симптомами

Як підготуватися до аналізів на гормони та метаболіти

Достовірність результатів лабораторних досліджень безпосередньо залежить від того, наскільки правильно пацієнт підготувався до здачі аналізів. Ключові правила, яких необхідно дотримуватися:

1. Кров для визначення тиреоїдних гормонів здається суворо натщесерце — після 8–12 годин голодування. Дозволяється тільки негазована вода. Забір крові бажано проводити вранці, до 10:00. Це пов’язано з тим, що рівень ТТГ і кортизолу має чіткий циркадний ритм. Концентрація ТТГ досягає максимуму в нічні години і знижується в денний час, а кортизолу — саме в ранкові години.
2. Відміна біотину (вітамін B7) за 3–5 днів до здачі крові. Це, мабуть, найважливіший і часто ігнорований аспект підготовки. Біотин (вітамін B7, міститься у багатьох дієтичних добавках для волосся, шкіри та нігтів, а також у деяких мультивітамінних комплексах) може значно спотворювати результати імунохімічних аналізів на гормони щитоподібної залози, а також деяких інших гормонів і маркерів.
3. За 2–3 дні до аналізу рекомендується уникати жирної, гострої їжі та алкоголю. Йодовмісні продукти (морепродукти, йодовану сіль) краще обмежити за кілька днів. Фізичні та емоційні навантаження також можуть вплинути на рівень гормонів, інсуліну та глюкози, тому за добу до аналізу намагайтеся уникати інтенсивних тренувань та стресових ситуацій.
4. За 2 години до здачі крові рекомендується утриматися від куріння.
5. Кофеїн може підвищувати рівень кортизолу та глюкози, тому за 12–24 години до здачі крові рекомендується відмовитися від кави, міцного чаю та енергетичних напоїв.

Якщо ви приймаєте L-тироксин (левотироксин) — гормональний препарат для замісної терапії гіпотиреозу, — прийміть його після забору крові, а не до. Це дозволить оцінити базальний рівень гормонів без впливу тільки-но прийнятої дози. А оральні контрацептиви, естрогени, кортикостероїди, аміодарон, літій, а також препарати, що впливають на рівень глюкози та інсуліну, можуть спотворювати результати. Обов’язково попередьте лікаря та лаборанта про всі ліки, які ви приймаєте.

Часті запитання

Чи впливає стрес та недосипання на результат аналізу на кортизол?

Так, кортизол миттєво реагує на стрес. Безсонна ніч, нервове напруження, фізичне навантаження або страх перед уколом можуть дати хибнопозитивний результат. Здавати кров потрібно суворо вранці (до 09:00), попередньо посидівши у коридорі лабораторії в повному спокої 20-30 хвилин.

Чи потрібно відміняти прийом L-тироксину перед здачею ТТГ?

Якщо ви здаєте тільки ТТГ, препарат можна не відміняти — рівень цього гормону змінюється повільно. Але якщо в направленні вказано Т4 вільний, ранкову таблетку слід випити суворо після забору крові, інакше результати Т4 виявляться хибно завищеними.

На який день циклу правильно здавати жіночі статеві гормони?

ФСГ, ЛГ, естрадіол та пролактин лікарі рекомендують здавати у фолікулярну фазу — на 2–5 день менструального циклу. Прогестерон здається суворо у лютеїнову фазу — на 21–23 день (за 7 днів до початку наступних місячних).

Чому ТТГ може бути підвищений при нормальних Т3 і Т4?

Така картина характерна для субклінічного гіпотиреозу. Щитоподібна залоза вже починає давати збій, і гіпофіз виробляє більше ТТГ, щоб змусити її працювати нормально. Це важливий сигнал для ендокринолога взяти ситуацію під контроль до появи симптомів.

Чи можна здавати гормони щитоподібної залози під час місячних?

Так, можна. Фаза менструального циклу ніяк не впливає на вироблення тиреоїдних гормонів (ТТГ, вільний Т3, вільний Т4) та антитіл (АТ-ТПО, АТ-ТГ). Здавати венозну кров на ці показники можна у будь-який зручний для вас день місяця.

Навіщо ендокринолог призначає аналіз на антитіла АТ-ТПО?

Аналіз на антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО) допомагає виявити аутоімунний тиреоїдит (АІТ). Високий титр означає, що імунна система помилково атакує власну щитоподібну залозу, що в майбутньому з високою ймовірністю призведе до гіпотиреозу.

Джерела

1. Thyroid Function Tests, https://www.thyroid.org/thyroid-function-tests/
2. TSH (Thyroid-Stimulating Hormone) Test, https://medlineplus.gov/lab-tests/tsh-thyroid-stimulating-hormone-test/
3. Clinical Practice Guidelines for Hypothyroidism in Adults, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22869843/
4. Cortisol Test, https://medlineplus.gov/lab-tests/cortisol-test/
5. Management of thyroid dysfunction during pregnancy and postpartum: an Endocrine Society clinical practice guideline, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22869843/
6. Adrenal Fatigue: What causes it? – Mayo Clinic, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/addisons-disease/expert-answers/adrenal-fatigue/faq-20057906
7. Homocysteine and Cardiovascular Disease, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36591781/