Вірусний гепатит С: причини, діагностика, симптоми і лікування

Гепатит – це загальний термін, який використовується для опису процесу запалення печінки. Зазвичай гепатит спричиняється вірусною інфекцією або пошкодженням печінки, спричиненим вживанням алкоголю.

Існує кілька різних типів вірусних гепатитів. Деякі типи гепатиту минають без будь-яких серйозних проблем, тоді як інші можуть бути довготривалими (хронічними) і спричиняти

• рубцювання печінки (цироз);
• втрату функції печінки;
• рак печінки.

Що таке гепатит С

Гепатит С – це інфекційне ураження печінки, спричинене вірусом гепатиту С. Основний шлях передачі гепатиту С – контакт із кров’ю інфікованої людини.

Сьогодні більшість людей заражаються вірусом гепатиту С при спільному використанні голок або інших інструментів, що використовуються для приготування і наступного вживання ін’єкцій наркотиків. Для деяких людей гепатит С є короткочасним захворюванням, але для більш ніж половини людей, що заразилися вірусом гепатиту С, він стає довгостроковою хронічною інфекцією.

Вірус гепатиту С є основною причиною хронічних захворювань печінки, цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми, а також найчастішим показанням до трансплантації печінки в багатьох країнах.

Хоча захворюваність на гепатит С різко знизилася за останнє десятиліття, загальна кількість хронічно інфікованих вірусом гепатиту С оцінюється в 170 мільйонів осіб, або 3% світового населення.

На рівень розвитку хронічної інфекції вірусного гепатиту С впливають:

• вік;
• стать;
• раса;
• індивідуальна імунна відповідь пацієнта.

Вірус гепатиту С являє собою РНК-вмісний вірус, що належить до сімейства флавівірусів. Вірус гепатиту С реплікується (розмножується) в цитоплазмі клітин печінки (гепатоцитів). Прогресуюче ураження клітин печінки зумовлене швидким розмноженням вірусу та постійним поширенням від клітини до клітини, а також відсутністю активної Т-клітинної імунної відповіді на антигени вірусу гепатиту С у даного конкретного пацієнта.

Приблизно у 75-85% людей, інфікованих вірусом гепатиту С, розвивається хронічна форма гепатиту С, і вони піддаються подальшому ризику розвитку:

• позапечінкових проявів гепатиту С;
• компенсованого цирозу печінки;
• декомпенсованого цирозу печінки;
• гепатоцелюлярної карциноми.

Симптоми гепатиту С

Багато людей з гепатитом С не мають жодних симптомів і не підозрюють, що у них є інфекція. У них можуть з’явитися симптоми пізніше, оскільки їхня печінка стає дедалі більш пошкодженою і вже не виконує своєї функції.

Ранні симптоми гепатиту С

Лише приблизно в 1 з кожних 3 або 4 людей проявлятимуться будь-які симптоми протягом перших 6 місяців зараження гепатитом С. Ця стадія відома як гострий гепатит С.

Якщо симптоми дійсно розвиваються, вони можуть включати:

• підвищення температури тіла до 38 градусів і вище;
• втому, розбитість;
• втрату апетиту;
• болі в животі;
• неприємні відчуття в ділянці правого підребер’я.

Приблизно в 1 з 5 осіб, які відчувають симптоми, також спостерігається пожовтіння очей і шкіри (іктеричність). Це явище відоме як жовтяниця.

Приблизно в кожної четвертої людини, інфікованої гепатитом С, імунна система вбиває (дезактивує) вірус упродовж кількох місяців, і надалі в пацієнта не спостерігається симптомів гепатиту С, якщо не буде повторного зараження.

В інших випадках вірус зберігається всередині організму протягом багатьох місяців або років і розвивається хронічний гепатит С.

Пізні симптоми гепатиту С

Симптоми гепатиту С, що має тривалий перебіг (хронічного), можуть сильно відрізнятися. У деяких людей симптоми можуть бути ледь помітними. В інших випадках вони можуть істотно вплинути на якість їхнього життя.

Симптоми також можуть зникнути на тривалий період часу, а потім повернутися (періоди ремісії та загострення).

Пурпура Геноха-Шенлейна

Деякі з найпоширеніших симптомів пацієнтів із хронічним гепатитом С:

• постійне відчуття втоми;
• болі в суглобах і м’язах;
• проблеми з короткочасною пам’яттю, концентрацією і виконанням складних розумових завдань (когнітивні порушення);
• перепади настрою;
• депресія або постійна тривога;
• розлад шлунка або здуття живота (диспептичні симптоми);
• свербіж шкіри
• біль у животі, частіше в правому підребер’ї;
• жовтяничність шкірних покривів, зовнішніх оболонок очного яблука;
• судинні зірочки на шкірі;
• відчуття розпирання і переповненості в ділянці шлунка, здуття живота;
• чергування проносів і закрепів;
• збільшення печінки та селезінки.

Хронічний гепатит С належить до тривалої інфекції, і в більшості людей, які заразилися гепатитом С, розвивається хронічна інфекція. Хронічний гепатит С може спричинити запалення та рубцювання печінки, що може призвести до помірного ушкодження печінки (фіброзу) та тяжкого ушкодження печінки (цирозу). Ураження печінки часто відбувається повільно, протягом 20-30 років.

Зміни шкіри при вірусному гепатиті С

Зміни шкіри при гострому вірусному гепатиті С можуть бути неспецифічними, наприклад свербіж, вторинний щодо жовтяниці. Хронічний вірусний гепатит може спричиняти прогресуючу печінкову недостатність і зміни шкіри внаслідок цирозу печінки або гепатоцелюлярної карциноми.

Зміни шкіри, що спостерігаються при вірусному гепатиті, можуть бути спричинені:

• Прямим вірусним зараженням клітин шкіри вірусними частинками, виявленими в кератиноцитах і лімфоцитах.
• Аутоімунним походженням, оскільки вірус гепатиту С є лімфотропним, що сприяє проліферації В-клітин і дає змогу виявити циркулюючі аутоантитіла.
• Токсичним впливом на печінку за гострого вірусного гепатиту та подальших хронічних захворювань печінки.

Шкірні прояви гострого вірусного гепатиту

• Жовтяниця і пов’язаний з нею свербіж при жовтяничному гострому вірусному гепатиті.
• Гостра кропив’янка.
• Реакція, подібна до сироваткової хвороби – проявляється кропив’янкою, лихоманкою, головним болем і болем у суглобах.
• Мультиформна еритема.
• Вузлувата еритема.
• Пурпура Геноха-Шенлейна.

Вузлова еритема, при вірусному гепат

Як можна заразитися гепатитом С

Заразитися гепатитом С можна під час контакту з кров’ю інфікованої людини. Вважається, що за кімнатної температури вірус може зберігатися поза тілом у вигляді плям засохлої крові на поверхнях до кількох тижнів.

Деякі шляхи поширення інфекції включають в себе:

• спільне використання нестерилізованих голок, голок, що використовуються для ін’єкцій наркотиків
• спільне використання бритв та/або зубних щіток
• можлива передача від вагітної жінки її майбутній дитині.
• через незахищений секс – хоча цей механізм передачі гепатиту найбільш рідкісний

В Україні більшість випадків зараження гепатитом С відбувається у пацієнтів, які вживають ін’єкційні наркотики (ін’єкційні наркомани) або вводили їх ін’єкційно в минулому.

За оцінками, близько половини тих, хто вживає ін’єкційні наркотики, інфіковані вірусом гепатиту С.

Основні шляхи зараження вірусом гепатиту С

Ін’єкційні наркотики

• Люди, які вживають ін’єкційні наркотики, зокрема й препарати, що підвищують працездатність, такі як анаболічні стероїди, наражаються на найбільший ризик зараження гепатитом С.
• Майже 90% випадків гепатиту С в Україні припадає на людей, які вживають ін’єкційні наркотики.
• Інфекція може передаватися під час спільного використання голок і щоб заразитися, може бути достатньо зробити собі укол однією зараженою голкою.
• Заразитися також можна під час спільного використання іншого обладнання, використовуваного для приготування або приймання наркотиків, які були забруднені інфікованою кров’ю.

Незахищений секс

• Гепатит С може передаватися під час сексу без використання презервативів (незахищений секс), хоча цей ризик вважається дуже низьким.
• Ризик передачі інфекції статевим шляхом може бути вищим серед чоловіків, які займаються сексом із чоловіками.
• Ризик також збільшується, якщо є генітальні виразки або виразки, спричинені інфекцією, що передається статевим шляхом, або якщо в когось із партнерів також є ВІЛ.
• Найкращий спосіб запобігти передачі гепатиту С статевим шляхом – використовувати чоловічий або жіночий презерватив.
• Однак, оскільки ризик для пар, які перебувають у тривалих стосунках, дуже низький, багато хто воліє не використовувати презерватив.

Використання зубних щіток, ножиць і бритв

• Існує потенційний ризик передачі гепатиту С при спільному використанні таких предметів, як зубні щітки, бритви та ножиці, оскільки вони можуть бути заражені інфікованою кров’ю.
• Устаткування, що використовується перукарями, таке як ножиці та машинки для стрижки, може становити небезпеку, якщо воно забруднене інфікованою кров’ю і не піддається стерилізації або очищенню між клієнтами.

Татуювання і передача гепатиту С

Існує ризик передачі гепатиту С під час використання інструментів для нанесення татуювань або пірсингу, які не були належним чином стерилізовані.

Передача гепатиту С від матері дитині

• Існує невелика ймовірність того, що мати, інфікована вірусом гепатиту С, передасть інфекцію своїй дитині.
• Це відбувається приблизно в 5% випадків.
• Не доведено, що вірус може передаватися від матері дитині з грудним молоком.

Передача гепатиту від уколу голкою

• Існує невеликий – приблизно 1 з 50 – ризик зараження гепатитом С, якщо шкіра випадково проколота голкою, якою користувалася людина, хвора на гепатит С.
• Медичні працівники, медсестри та лаборанти наражаються на підвищений ризик, оскільки вони регулярно перебувають у тісному контакті з кров’ю та рідинами організму, які можуть містити вірусні частини.

Як не можна заразитися гепатитом С

Гепатитом С не можна заразитися гепатитом через:

• поцілунки та обійми;
• соціальний контакт, наприклад, рукостискання;
• спільне використання кухонного начиння;
• спільне використання їжі та столових приборів;
• вживання їжі, приготованої людиною, хворою на гепатит С;
• укуси комах або тварин, наприклад, комарів;
• користування спільною ванною кімнатою, душем или туалетом;
• чихание или кашель.

Діагностика вірусного гепатиту С

Аналізи крові на антитіла

Тест на антитіла Ig G та Ig M до гепатиту С: Ці тести показують, чи було коли-небудь інфікування організму вірусом гепатиту С.

Результат тесту інтерпретується як негативний або позитивний.

• у 50-70% пацієнтів на початку захворювання визначаються антитіла до гепатиту С.
• у 90% – через 3 місяці після інфікування до гепатиту С.

Якщо цей тест виявиться позитивним, надалі необхідно пройти ще один тест (ПЛР-тест на РНК гепатиту С), щоб дізнатися, чи є у пацієнта гепатит С зараз.

ПЛР тест на гепатит С

ПЛР-тест на гепатит С (РНК-тест на гепатит С або РНК-вірусний тест) – може бути як кількісним так і якісним. Вірусна РНК може бути виявлена протягом 1-2 тижнів після інфікування.

Тест на РНК гепатиту С кількісний показує так зване вірусне навантаження або скільки вірусу гепатиту С перебуває в крові пацієнта зараз (вірусне навантаження).

• Якщо лікування проходить успішно, вірусне навантаження знижується до нуля і залишиться на цьому рівні.
• Якщо вірусне навантаження все ще не виявлено через 12 тижнів після лікування, пацієнт досяг стійкої вірусологічної відповіді.

Тест на генотип гепатиту С:

Тест на генотип гепатиту С показує, який тип вірусу гепатиту С викликав захворювання. Знання генотипу допоможе лікареві підібрати для пацієнта оптимальне лікування.

Вірус гепатиту С має шість генотипів, позначених з 1 по 6. Існують також підтипи, позначені буквами, наприклад, генотипи 1a і 1b. Більшість людей інфіковані одним домінуючим генотипом, але можливе зараження більш ніж одним генотипом одночасно (так звана змішана інфекція).

• Усі генотипи вірусного гепатиту С спричиняють однакове пошкодження печінки.
• Пацієнти, інфіковані генотипом 1, особливо підтипом 1b, можуть мати більший ризик розвитку цирозу печінки або важкого рубцювання печінки, ніж люди з іншими генотипами.
• Генотипи 1b і 3 можуть збільшити також ризик раку печінки.

Тести на фіброз печінки

Ці тести визначають ступінь пошкодження печінки (фіброз), дають змогу оцінити ступінь поширення інфекції, стан і роботу органу, вплив вірусу на нього.

ФіброСкан – неінвазивний візуалізаційний тест, який показує пошкодження печінки, надаючи зображення форми, розміру або жорсткості печінки.

Біопсія печінки

Метод, що ґрунтується на вилученні невеликого шматочка тканини печінки за допомогою голки. Тканина печінки потім перевіряється під мікроскопом на наявність пошкоджень або захворювань.

Експрес-тест на гепатит С

Експрес-тест розроблено для виявлення сумарних антитіл до вірусного гепатиту С (Ig G anti HCV) у крові. Тест можна придбати в аптеці або замовити на офіційних спеціалізованих сайтах.

Тест можна проводити самостійно в домашніх умовах. Для цього проводиться прокол подушечки пальця скарифікатором. Одну краплю крові видавлюють у спеціальне віконце на тесті, а після цього додають реагент і через кілька хвилин необхідно оцінити результат.

• негативний результат – наявність однієї червоної смужки;
• позитивний результат – наявність двох червоних смужок;
• недійсний тест – відсутність смужок або наявність однієї смужки в недозволеному місці.

У разі позитивного результату необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Маркери гепатиту С

Які маркери вірусного гепатиту С виділяють:

• анти-HCV IgG (дає змогу говорити про перенесений вірусний гепатит С або поточне інфікування);
• анти-HCV core IgM (вказують на поточну інфекцію)
• анти-HCV core IgG (дає змогу говорити про перенесений вірусний гепатит С або поточне інфікування);
• анти-HCV NS (маркет хронічної стадії вірусного гепатиту С);
• HCV-RNA (маркер реплікації вірусу гепатиту С);
• HCV генотипування (дає змогу визначити генотипи вірусу – 1а, 1в, 2, 3а, 4).

Лікування гепатиту С

Деякі ключові моменти лікування гепатиту С

• Існують високоефективні методи лікування, які виліковують понад 90% людей від гепатиту С.
• Ліки, що використовуються для лікування гепатиту С, називаються противірусними препаратами прямої дії, або ПППД.
• Лікування зазвичай включає прийом від однієї до трьох таблеток один раз на день протягом 8-12 тижнів.
• Побічні ефекти зазвичай легкі та зменшуються або повністю зникають через кілька тижнів після початку лікування.
• Під час вибору схеми лікування враховуються різні чинники, такі як стадія ураження печінки та чи лікувалася людина раніше противірусними препаратами прямої дії (ПППД).

Порівняно з традиційним лікуванням із використанням ПЕГ інтерферону та рибавірину, противірусні препарати прямої дії (ПППД) не тільки краще переносяться, а й є більш ефективними.

За успішного лікування вірусного гепатиту С ризик розвитку цирозу і раку печінки та смерті від захворювань печінки може бути значно знижений. Однак регулярне обстеження все ж таки необхідне, якщо до початку лікування спостерігалося погіршення функції печінки, цироз печінки або його ускладнення.

Оскільки лікування не забезпечує захисного довічного імунітету, пацієнтам із гепатитом С, які одужали, слід відмовитися від поведінки високого ризику, щоб запобігти повторному зараженню вірусним гепатитом С.

Препарати прямої противірусної дії

До таких препаратів належать:

• Гразопревір. Цей препарат приймається один раз на день і ефективний у 97% пацієнтів.
• Глекапревір. Це препарат для щоденного прийому і короткого циклу лікування (8 тижнів) для дорослих пацієнтів з усіма типами вірусного гепатиту С, у яких немає цирозу печінки і які ще не проходили лікування. Цільове дозування цих ліків становить три таблетки на день.
• Софосбувір. Цей препарат приймають один раз на день, і він ефективний у більшості пацієнтів при прийомі протягом 8-12 тижнів.

Також використовуються комбінації препаратів:

• Софосбувір із гразопревіром.
• Софосбувір із велпатасвіром.
• Софосбувір-велпатасвір-воксилапревір. Ця комбінація схвалена для лікування дорослих із хронічним гепатитом С, як без цирозу печінки, так і з компенсованим цирозом.

Стійка вірусологічна відповідь є показником успіху лікування.

Стійка вірусологічна відповідь виникає, коли аналіз крові не показує РНК вірусу гепатиту С, що виявляється, через 12 тижнів після лікування.

Люди, які досягли стійкої вірусологічної відповіді після лікування, вважаються такими, що одужали і не передають вірус іншим.

Побічні ефекти ліків від гепатиту С

Найпоширеніші побічні ефекти ліків від гепатиту С залежать від ліків і можуть включати:

• Грипоподібні симптоми.
• Висип.
• Втома.
• Випадіння волосся.
• Головний біль.
• Підвищення показників ферментів печінки.
• Проблеми з мисленням.
• Нервозність.
• Депресія.

Ускладнення гепатиту С

Приблизно у 75% до 85% хворих на гепатит С захворювання переходить у хронічну стадію, яка називається хронічним гепатитом С. Якщо не лікувати хронічний гепатит С, воно може призвести до:

• Цирозу печінки або рубцювання печінки.
• Раку печінки.
• Декомпенсації захворювання та розвитку печінкової недостатності.

Захворювання, пов’язані з гепатитом С

Гепатит С пов’язаний з низкою інших захворювань і деякі дані свідчать про те, що у пацієнтів з гепатитом С може бути більше шансів захворіти на такі захворювання, як:

• Артрит.
• Аутоімунна дисфункція щитоподібної залози.
• Кріоглобулінемія.
• Діабет 2 типу.
• Серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця).
• Захворювання жовчного міхура.
• Неходжкінська лімфома.
• Хвороба Паркінсона.

Чи можна запобігти зараженню гепатитом С?

Вакцини для запобігання гепатиту С не існує. Щоб уникнути зараження вірусом:

• Використовуйте латексний презерватив щоразу, коли займаєтеся сексом.
• Не діліться особистими речами, такими як бритви.
• Не користуйтеся спільними голками, шприцами під час ін’єкцій.
• Будьте обережні, якщо ви робите татуювання, пірсинг або манікюр.

Прогноз при гепатиті С

Сьогодні перспективи для більшості людей з гепатитом С, які проходять лікування сучасними препаратами, дуже хороші.

• Завдяки новим методам лікування рівень лікування від вірусу перевищує 90%.
• Метою противірусних препаратів є стан, який називають стійкою вірусологічною відповіддю.
• Вірус гепатиту вважається “вилікуваним”, якщо в аналізі крові, який проводиться через 3 місяці після закінчення лікування, вірус не виявляється.
• Після лікування обов’язково дотримуйтеся здорових звичок, рекомендованих лікарем.

Джерела

1. Hepatitis C, https://www.hepatitisaustralia.com/
2. Hepatitis C, https://www.hepatitis.gov.hk/english/index.html
3. Home test for hepatitis C, https://hepctest.nhs.uk/
4. What to Know About Hepatitis C Genotypes, https://www.webmd.com/hepatitis/hepatitis-c-genotypes
5. WHAT IS HEPATITIS C, https://www.hepctrust.org.uk/
6. Ілюстрації, https://dermnetnz.org/