Харчові токсикоінфекції: причини, типи, симптоми та лікування

Харчові токсикоінфекції (ХТІ) — це група гострих кишкових інфекцій (ГКІ), пов’язаних із потраплянням в організм патогенних або умовно-патогенних мікроорганізмів та/або їхніх токсинів аліментарним шляхом, тобто через вживання зараженої їжі. Інфекційний процес розвивається на тлі проникнення в організм великої кількості бактерій і токсинів, що призводить до розвитку короткочасної симптоматики, яка супроводжується загальним синдромом інтоксикації, зневодненням організму та ураженням різних відділів ШКТ.

Патології, спричинені ХТІ, належать до самоелімінувальних захворювань, тобто минають самостійно через кілька днів після повного виведення патогенної флори з організму. Однак через можливу виражену клінічну картину та ризик ускладнень може знадобитися проведення симптоматичного, а іноді й етіологічного лікування.

Епідеміологія ХТІ

Харчові токсикоінфекції є однією з найпоширеніших причин гострих шлунково-кишкових захворювань у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно ними хворіють мільйони людей. Широке поширення проблеми пов’язане з масовим виробництвом, переробкою та транспортуванням харчових продуктів, де навіть незначні порушення санітарно-гігієнічних норм можуть призвести до масштабних епідемій.

Частота випадків ХТІ може значно варіювати залежно від пори року. У теплі місяці висока температура сприяє швидкому росту і розмноженню мікроорганізмів, що збільшує ризик утворення токсинів у продуктах харчування. Літній період традиційно супроводжується зростанням кількості звернень до медичних установ через харчові інфекції, особливо в регіонах, де недостатньо дотримуються умов зберігання та приготування їжі на відкритому повітрі.

Захворюваність найчастіше має сімейний характер або може поширюватися в групі людей, які споживали їжу в одному закладі громадського харчування чи купували готові страви в одному магазині, де не дотримувалися правил зберігання та гігієни. Ризик інфікування досягає 100% серед осіб, які вживали один і той самий заражений продукт. Шлях передачі токсикоінфекцій завжди харчовий, а механізм передачі — фекально-оральний.

Деякі категорії населення є особливо вразливими до розвитку харчових токсикоінфекцій. До них належать діти, літні люди, вагітні жінки та особи з ослабленим імунітетом.

В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та регіональних центрів контролю захворювань, харчові токсикоінфекції займають значну частку в загальній структурі інфекційних захворювань. Щорічно реєструються тисячі випадків, як локальних, так і масових епідемій, що свідчить про широке поширення проблеми. Водночас епідеміологічна ситуація в різних населених пунктах може значно коливатися.

Основні збудники та джерела інфекції

Харчові токсикоінфекції належать до поліетіологічних патологій, що не мають єдиного збудника. Тобто їх розвиток може бути спричинений одним або кількома (рідше) типами бактерій із великого різноманіття. Найчастіше розвиток ХТІ пов’язаний із зараженням умовно-патогенними мікроорганізмами, які вже є частиною нашої мікрофлори. Рідше причиною стають патогенні бактерії.

Джерелами інфекції можуть бути як промислово виготовлені продукти, так і страви, приготовані в домашніх умовах, закладах громадського харчування чи на вуличних ринках. Часті випадки інтоксикацій спостерігаються при порушенні температурного режиму зберігання продуктів та недостатній термічній обробці.

Серед патогенних бактерій найчастіше до розвитку ХТІ призводять:

1. Сальмонели. Це грамнегативні паличкоподібні бактерії, що мають рухливість і є найпоширенішою причиною ХТІ. Вони стійкі до зовнішніх впливів, включаючи висушування та низькі температури, що дозволяє їм зберігатися у довкіллі, зокрема у кормах для худоби. Сальмонели виділяють ентеротоксини та цитотоксини, що пошкоджують слизову оболонку кишечника, викликаючи запалення. Вони активно розмножуються у продуктах харчування, таких як м’ясо, яйця та молоко, особливо при порушенні умов зберігання. При розвитку харчової токсикоінфекції (ХТІ) сальмонели спричиняють важку інтоксикацію, що супроводжується діареєю (рясний, смердючий, водянистий стілець із зеленуватим відтінком), сильною нудотою та блюванням, лихоманкою та болем у животі. У дітей, літніх людей та осіб зі слабким імунітетом можливі ускладнення, включаючи сепсис. Зараження відбувається при вживанні сирих або недостатньо термічно оброблених продуктів.
2. Шигели Зонне. Це грамнегативні нерухомі бактерії, що є збудниками дизентерії. Вони продукують шигатоксин, який руйнує клітини слизової оболонки кишечника, спричиняючи утворення виразок і кровоточивість. Шигели найчастіше активно розмножуються та виділяють токсини в молочних продуктах. При розвитку ХТІ шигели викликають мізерну криваву діарею, сильне зневоднення та інтоксикацію. У тяжких випадках можливий розвиток токсичного мегаколону — небезпечного ускладнення, пов’язаного з розширенням товстого кишечника. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом через забруднену їжу.
3. Патогенні ешерихії. Ентерогеморагічна Escherichia coli — це грамнегативні бактерії, деякі штами яких продукують шигатоксин. Ця речовина пошкоджує судини слизової оболонки кишечника, викликаючи геморагічний коліт. Патогенні ешерихії колонізують кишечник і можуть потрапляти в організм через сиру яловичину або непастеризоване молоко. При розвитку ХТІ вони спричиняють сильну діарею (водяниста, без крові, але з можливим кислуватим запахом), а також можуть призвести до гемолітико-уремічного синдрому — тяжкого ускладнення, що вражає нирки. Зараження відбувається через заражені продукти.
4. Єрсинії. Це грамнегативні бактерії, здатні розмножуватися за низьких температур, зокрема в холодильнику (+4°C). Вони викликають запалення лімфовузлів кишечника, що може імітувати симптоми апендициту. Єрсинії часто виявляються в сирій свинині, немитих овочах та інших продуктах, збережених у неналежних умовах. При ХТІ вони викликають діарею, болі в животі та лихоманку. У деяких випадках можливі ускладнення, такі як артрити або вузлувата еритема — запальне ураження шкіри. Зараження відбувається через забруднені продукти.

Серед умовно-патогенних бактерій найчастіше до розвитку ХТІ призводять представники роду:

1. Staphylococcus. Це грампозитивні бактерії, здатні продукувати ентеротоксини, стійкі до нагрівання. Вони часто колонізують шкіру та слизові оболонки людини. Найпоширенішим є золотистий стафілокок, який нарівні із сальмонелами є основною причиною ХТІ. При потраплянні в продукти (молочні, кондитерські вироби) стафілококи швидко розмножуються і виділяють токсини. Інфекція проявляється нудотою, блюванням та болем у животі, але без діареї. Небезпека полягає у швидкому розвитку симптомів та ризику зневоднення.
2. Proteus. Це грамнегативні бактерії, що мають високу рухливість. Вони часто зустрічаються в ґрунті, воді та кишечнику тварин. Протей розмножується у продуктах при порушенні умов зберігання, виділяючи токсини. При ХТІ викликає діарею, болі в животі та інтоксикацію. Небезпечний для осіб зі слабким імунітетом. Зараження відбувається через забруднені продукти.
3. Clostridium. Грампозитивні спороутворюючі бактерії, деякі з яких (Clostridium perfringens) викликають ХТІ. Вони виділяють токсини, що пошкоджують слизову кишечника. Розмножуються в м’ясних продуктах при недостатній термічній обробці. При ХТІ викликають діарею та болі в животі. Небезпечні через ризик розвитку некротичного ентериту.
4. Klebsiella, Enterobacter, Serratia, Pseudomonas, Edwardsiella та Citrobacter. Грамнегативні бактерії, що часто зустрічаються у воді, ґрунті та кишечнику людини. Вони можуть розмножуватися у продуктах при порушенні зберігання. При ХТІ викликають діарею, болі в животі та інтоксикацію. Небезпечні для осіб зі слабким імунітетом та хронічними захворюваннями. Pseudomonas стійка до багатьох антибіотиків.

Точна кількість бактерій, здатних викликати ХТІ, невідома. Умовно-патогенні мікроорганізми об’єднує шлях зараження — через забруднені продукти. Інфікування можливе при контакті з носієм бактерії, який не дотримується правил гігієни.

Також до розвитку токсикоінфекцій призводять асоційовані збудники. Це агенти, які самі по собі не є основною причиною патології, але можуть сприяти погіршенню перебігу захворювання або виникненню ускладнень, взаємодіючи з іншими патогенами чи токсинами. Наприклад, часто зустрічається вплив таких пар, як: сальмонела і протей, стафілокок і клебсієла, ешерихії і клебсієла, стафілокок і клебсієла.

Механізм розвитку харчової токсикоінфекції (ХТІ) і патогенез

Головними умовами для розвитку інфекційного процесу є наявність великого скупчення бактерій (інфікуюча доза), їхня токсигенність і вірулентність. Тобто, для зараження у харчових продуктах має накопичитися достатня кількість мікроорганізмів, здатних виділяти екзотоксини, а при їхньому руйнуванні – ендотоксини. І коли ці бактерії разом із токсинами потрапляють у шлунково-кишковий тракт (ШКТ) людини, розвивається ХТІ. Патогенез захворювання розвивається поетапно і включає кілька ключових механізмів, що призводять до клінічних проявів хвороби.

Після потрапляння збудника або токсину в організм через заражену їжу чи воду починається інкубаційний період, тривалість якого залежить від виду збудника та його кількості, але не перевищує 24 годин. У цей період мікроорганізми розмножуються або їхні токсини накопичуються в ШКТ, але клінічні прояви поки що відсутні.

Наступним етапом є колонізація та адгезія патогенів до слизової оболонки шлунка і/або кишечника. Деякі мікроорганізми мають захисні механізми (наприклад, кислотостійку оболонку) або здатність швидко проникати в кишечник, уникаючи знищення шлунковою кислотою. Так, сальмонели або патогенні ешерихії прикріплюються до клітин епітелію кишечника, що дозволяє їм уникати швидкого виведення з організму.

Крім того, головне завдання бактерій – виділити якомога більше екзо- та ендотоксинів, які продовжать уражати слизову навіть після загибелі мікроорганізму внаслідок впливу шлункового соку та інших факторів. А токсини, своєю чергою, здебільшого стійкі до впливу шлункового соку.

Після адгезії збудники можуть продовжити розмножуватися, виділяючи токсини та інші патогенні фактори. Залежно від виду збудника можуть вироблятися різні типи токсинів. Ентеротоксини, наприклад, стимулюють секрецію рідини в кишечнику, що призводить до водянистої діареї. Цитотоксини пошкоджують клітини слизової оболонки, викликаючи запалення та руйнування тканин, що супроводжується домішками крові та слизу у випорожненнях.

Важливою ланкою патогенезу є порушення водно-електролітного балансу. Під дією бактеріальних токсинів і запальних процесів у кишечнику посилюється секреція води та іонів у просвіт кишки, а зворотне всмоктування порушується. Це призводить до масивної втрати рідини та електролітів, що може спричинити зневоднення, зниження артеріального тиску та розвиток метаболічного ацидозу.

Проникнення продуктів життєдіяльності бактерій і токсинів у кровотік викликає системну інтоксикацію. У хворого з’являється лихоманка, слабкість, головний біль, тахікардія. У тяжких випадках можливі сеХТІчні стани, ураження печінки, нирок і центральної нервової системи (ЦНС). Також існує ризик розвитку інфекційно-токсичного шоку в перші години перебігу хвороби.

На завершальному етапі організм починає активно виводити збудника та токсини. Діарея, блювання та підвищення температури свідчать про активацію захисних механізмів, спрямованих на очищення організму. Імунна система виробляє антитіла, а пошкоджені ділянки кишечника поступово відновлюються в процесі реконвалесценції.

Загальна клінічна картина ХТІ

Харчові токсикоінфекції характеризуються гострим початком, переважним ураженням шлунково-кишкового тракту та симптомами загальної інтоксикації. Клінічні прояви можуть варіюватися залежно від збудника, кількості агентів та їхніх токсинів, стану імунної системи пацієнта та супутніх факторів. Наприклад, при потраплянні в організм лише бактеріальних токсинів симптоми токсикоінфекції можуть з’явитися вже через 30 хвилин.

Основні симптоми ХТІ:

• нудота і блювання — виникають одними з перших через подразнення блювотного центру, блювання може бути багаторазовим і супроводжуватися сильною слабкістю;
• діарея (рідкий стілець) — може мати частоту від 3-5 до 10-15 разів на добу, консистенція буде водянистою, часто пінистою або з домішками слизу, рідше – крові (при шигельозі або інвазивних формах кишкової інфекції, спричиненої Escherichia coli), іноді супроводжується тенезмами (болісними позивами).
• біль у животі — локалізується переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка або в нижніх відділах живота, має спастичний характер (коліки), інтенсивність варіюється;
• загальне нездужання, виражена слабкість, запаморочення, зниження працездатності;
• гарячка (підвищення температури) — від субфебрильної (37,1–38,0°C) до високої (39-40°C), тривалість температури — 1-3 дні;
• головний біль, ломота у м’язах і суглобах — пов’язані з дією бактеріальних токсинів на нервову систему та м’язи;
• зневоднення (дегідратація) — при значній втраті рідини (багаторазове блювання, частий рідкий стілець) можуть спостерігатися:
  • сухість шкіри та слизових оболонок;
  • спрага;
  • зниження артеріального тиску;
  • тахікардія;
  • судоми (у тяжких випадках).

Втрата понад 10% маси тіла свідчить про тяжку ступінь зневоднення і потребує термінової госпіталізації.

Діагностика ХТІ

Головною умовою для встановлення діагнозу харчова токсикоінфекція (ХТІ) є зв’язок між прийомом їжі та розвитком симптомів. Лікар також збирає анамнез щодо початку симптомів та їх вираженості. Пацієнту зазвичай легко сказати, коли він вперше відчув себе погано.

Далі для підтвердження діагнозу та виявлення збудника застосовують бактеріологічні, серологічні та молекулярні дослідження.

Бактеріологічні методи є «золотим стандартом», оскільки дозволяють виділити збудника з біоматеріалу. До них належать:

• бакпосів калу — визначення Salmonella, Shigella, Escherichia coli, Campylobacter;
• бакпосів блювотних мас або промивних вод шлунка — виявлення стафілококів, клостридій;
• дослідження залишків підозрілих продуктів — допомагає при спалахах інфекцій;
• антибіотикограма — для визначення чутливості до різних антибіотиків.

Інші аналізи:

• визначення антитіл до сальмонели, шигели та інших бактерій, що могли спричинити токсикоінфекцію;
• електроліти (K+, Na+, Cl-) — для оцінки рівня зневоднення;
• ПЛР-тест для виявлення ДНК/РНК збудника в калі, крові, блювотних масах;
• імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення токсинів;
• загальний аналіз крові — допомагає оцінити загальний стан організму, можливий розвиток лейкоцитозу (підвищення рівня лейкоцитів) і прискорення ШОЕ, що вказує на запальний процес;
• копрограма (аналіз калу) — допомагає оцінити стан шлунково-кишкового тракту, можливу наявність слизу, крові, неперетравлених залишків їжі, що може свідчити про запалення.

При тяжкому перебігу токсикоінфекції та розвитку ускладнень призначають УЗД органів черевної порожнини, колоноскопію, ЕКГ та інші діагностичні заходи.

Чому ХТІ пов’язана з частими помилками в діагностиці?

Існує три основні проблеми в своєчасній діагностиці харчової токсикоінфекції (ХТІ), які призводять до частих помилок.

• Перша причина — неспецифічність клінічної картини. Нудота, блювання, діарея, біль у животі і навіть лихоманка є неспецифічними і можуть зустрічатися при різних інфекційних і неінфекційних захворюваннях як шлунково-кишкового тракту, так і деяких респіраторних патологіях. Це ускладнює диференційну діагностику. Важливо звернути увагу на останній прийом їжі, які продукти були вжиті, чи немає схожих симптомів у інших осіб, які також їли приготовані продукти. Крім того, у випадках легкого перебігу захворювання симптоми можуть бути не такими вираженими, що ускладнює своєчасне виявлення інфекції та її зв’язок з вжитою їжею. Але це не захищає від ризику ускладнень.
• Друга причина — складність встановлення причини інфекції. Часто ХТІ ставиться не як остаточний, а як припущений діагноз. Знайти першопричину її розвитку буває дуже непросто через величезну кількість бактерій, здатних викликати захворювання. Через це часто все лікування базується на симптоматичній терапії.
• Третя причина — постійні дебати у світі медицини щодо ХТІ. Деякі лікарі та професори вважають, що харчова токсикоінфекція не є окремим захворюванням. Вони відносять її до загального класу гострих кишкових інфекцій (ОКІ). Однак токсикоінфекції значно відрізняються від інших ОКІ своїм комплексом впливу, а саме зв’язкою токсини та бактерії.

Диференціальна діагностика

Диференціальну діагностику харчової токсикоінфекції (ХТІ) проводять із захворюваннями, що мають схожі симптоми, такі як нудота, блювання, діарея, біль у животі та загальна інтоксикація. На жаль, таких досить багато, тому розглянемо лише основні з них:

1. Гострий гастроентерит, викликаний вірусами (ротавірус, норевірус, аденовірус). Має схожі з харчовою токсикоінфекцією симптоми. Однак при вірусному гастроентериті часто спостерігаються катаральні симптоми, такі як нежить, кашель і почервоніння горла. Стілець при вірусній інфекції зазвичай водянистий і рясний, без домішок крові або слизу. Крім того, ці патології частіше виникають в холодну пору року і передаються контактно-побутовим шляхом.
2. Хімічні отруєння, наприклад, солями важких металів, пестицидами або отруйними грибами, можуть викликати симптоми, схожі з ХТІ: нудоту, блювання, діарею і біль у животі. Однак при хімічних отруєннях симптоми розвиваються швидше, часто протягом 30–60 хвилин після вживання токсичної речовини. Характерні специфічні ознаки, такі як металевий присмак у роті (при отруєнні солями важких металів), неврологічні симптоми (судоми, порушення свідомості) або жовтяниця (при отруєнні грибами). В анамнезі зазвичай є вказівка на контакт з токсичними речовинами або вживання підозрілих продуктів.
3. Гострий апендицит. Біль локалізується в правій клубовій ділянці і посилюється при русі або кашлі. Температура зазвичай субфебрильна (37–38 °C), а діарея, характерна для ХТІ, відсутня. Важливим діагностичним ознакою є позитивні симптоми подразнення очеревини, такі як симптом Щеткина-Блюмберга або Ровзінга.
4. Гострий панкреатит. Біль має оперізуючий характер, локалізується в епігастральній області і може іррадіювати в спину. Блювання при панкреатиті багаторазове і не приносить полегшення. У діагностиці допомагають лабораторні дослідження: підвищення рівня амілази і ліпази в крові. При інструментальних методах, таких як УЗД або КТ, виявляються зміни в підшлунковій залозі.
5. Гостра кишкова непрохідність відрізняється затримкою стільця і газів. Біль буде кольокоподібною і інтенсивною, живіт часто асиметричний і здутим. На рентгенограмі видно характерні рівні рідини і газу, відомі як чаші Клойбера.

Для полегшення проведення диференціальної діагностики важливо зафіксувати час початку симптомів і те, що було вжито в їжу останнім часом. Головні продукти, в яких найактивніше розмножуються бактерії і накопичуються токсини — м’ясо, риба і молочні продукти.

Лікування харчових токсикоінфекцій

Лікування харчових токсикоінфекцій спрямоване на усунення збудника, детоксикацію організму та відновлення водно-електролітного балансу.

• Перш за все проводять відновлення втрат рідини та електролітів. Використовують оральні (при легкому та середньому ступені зневоднення) та парентеральні (при тяжкому перебігу, неконтрольованій блювоті та ускладнених формах) розчини. Пацієнту дають регідратаційні розчини невеликими порціями, щоб запобігти блювоті. Основні препарати регідрон та гідровіт, які містять натрій, калій, хлор та глюкозу. У разі їх відсутності в екстреному порядку можна дати випити розчин 1 ч. л. солі + 1 ст. л. цукру на 1 л води. На кожен епізод діареї чи блювоти дають по 50–100 мл розчину. Парентерально вводять фізіологічний розчин або розчин Рінгера-Локка і глюкозу 5%.
• Далі необхідно проводити детоксикацію ентеросорбентами. Вони допомагають вивести токсини та патогенні мікроорганізми з кишечника. Для цього використовують активоване вугілля, смекту та ентеросгель.
• Антибіотики призначають тільки при підтвердженій бактеріальній етіології та тяжкому перебігу (висока температура, кров у калі, сепсис). Препаратами першої лінії є ципрофлоксацин, азитроміцин та метронідазол.
• Також призначають протидіарейні препарати (лопераміду), жарознижувальні при температурі > 38,5°C (парацетамол або Ібупрофен) та спазмолітики при вираженому болю в животі (дротаверин).
• У період реконвалесценції необхідно відновити мікрофлору кишечника лактобактеріями та біфідобактеріями (Лінекс) або пробіотиками з антимікробною дією (Ентерол).

Ускладнення ХТІ

У більшості випадків ХТІ протікають без серйозних наслідків та завершуються повним одужанням. Однак при тяжкому перебігу, несвоєчасному лікуванні або ослабленому імунітеті можливий розвиток ускладнень. Вони можуть бути гострими (виникають під час захворювання) та відстроченими (розвиваються після одужання).

Гострі ускладнення (під час захворювання):

1. Зневоднення та електролітні порушення. Причина: часта блювота, діарея → втрата рідини та солей. Призводить до порушення роботи серця (тахікардія, аритмії), судом, втрати свідомості через нестачу калію та натрію, гострої ниркової недостатності при тяжкому зневодненні. Частіше з ними стикаються діти, літні, ослаблені пацієнти.
2. Інфекційно-токсичний шок. Причина: масивне виділення бактеріальних токсинів у тканини та кров. Можливе: значне падіння артеріального тиску, колапс та поліорганна недостатність (пошкодження нирок, печінки, мозку). Є високий ризик летального результату при несвоєчасній допомозі.
3. Інфекційно-токсичне ураження нервової системи. Причина: дія нейротоксинів або бактеріальних токсинів на ЦНС. Може призвести до сплутаності свідомості, судом та коми (в тяжких випадках).
4. Гострі запальні ускладнення ШКТ. Причина: глибоке ураження слизової оболонки шлунка або кишечника. Можливий розвиток геморагічного коліту, перфорацій, панкреатиту, гастриту, гастроентероколіту.
5. Гемолітико-уремічний синдром (ГУС). Причина: руйнування еритроцитів та пошкодження нирок токсинами. Може призвести до гострої ниркової недостатності, анемії, тромбоцитопенії (підвищений ризик кровотеч) та ін.

Відстрочені ускладнення (після одужання):

1. Дисбактеріоз кишечника. Причина: порушення балансу мікрофлори після інфекції. Проявляється здуттям, метеоризмом, нестабільним стулом (діарея/запор), відчуттям тяжкості в животі.
2. Постінфекційний синдром подразненого кишечника (СПК). Причина: порушення моторики кишечника після інфекції. Розвиваються: біль в животі, спазми, порушення стулу (чередування діареї і запорів), підвищена чутливість кишечника.
3. Хронічні запальні захворювання ШКТ. Деякі бактерії можуть запускати аутоімунні реакції, провокуючи хронічні хвороби. Наприклад, рецидивуючий гастрит, дуоденіт, хронічний ентероколіт, виразковий коліт (рідко).
4. Синдром Гієнна-Барре. Причина: аутоімунне пошкодження нервових волокон після інфекції. Для стану характерна слабкість в ногах, прогресуюча до паралічу, і порушення чутливості.

Щоб не допустити розвитку ускладнень важливо правильно диференціювати ХТІ від інших захворювань і почати своєчасну терапію.

Профілактика харчових токсикоінфекцій

Профілактика спрямована на запобігання інфікування, руйнування патогенів у їжі та зниження ризику передачі інфекції. Необхідно дотримуватися правил гігієни: мити руки перед їжею та приготуванням їжі, використовувати окремі дошки для м’яса, риби та овочів, дезінфікувати ножі, губки, ганчірки тощо. Важливо контролювати якість продуктів. При покупці перевіряти термін придатності та умови зберігання, не купувати продукти з рук, без маркування і уникати покупки розмороженого м’яса та риби. Не вживати продукти з підозрілим запахом, кольором, слизом і не харчуватися в сумнівних забігайлівках.

Хто лікує харчові токсикоінфекції?

При перших симптомах харчової інфекції слід звертатися до сімейного лікаря або педіатра в залежності від віку пацієнта. Він проведе первинний огляд, зібере анамнез та визначить ступінь тяжкості захворювання. Залежно від клінічної картини терапевт може розпочати первинне симптоматичне лікування (регідратація, корекція електролітного балансу) та прийняти рішення про направлення до вузьких спеціалістів.

Якщо підозра на харчову токсикоінфекцію підтверджується або захворювання протікає у важкій формі, до лікування підключається інфекціоніст. Він займається постановкою остаточного діагнозу, призначенням специфічної терапії (наприклад, антибіотиків при бактеріальних інфекціях) та контролем за динамікою захворювання, враховуючи можливі ускладнення.

У разі, коли інфекція значно вражає шлунково-кишковий тракт, в діагностиці та лікуванні також бере участь гастроентеролог. Він оцінює стан слизової оболонки шлунка та кишечника, а також призначає заходи щодо відновлення функцій ШКТ, що особливо важливо при тривалій діареї або наявності інших супутніх порушень.

Однак, при значному погіршенні стану та неможливості самостійно прийти на прийом до сімейного лікаря або педіатра в поліклініку необхідно викликати швидку допомогу. У важких випадках течії ХТІ лікування проводиться в стаціонарі інфекційної лікарні.

Коли викликати швидку допомогу при харчовій токсикоінфекції?

Термінова медична допомога потрібна у випадках, коли спостерігається:

• збереження симптомів протягом 2–3 днів, незважаючи на лікування;
• множинна нестримна блювота (більше 5–6 епізодів на день), через яку неможливо відновити втрату рідини;
• діарея стає настільки інтенсивною та частою (більше 6–10 разів на добу), що призводить до вираженого зневоднення (розвивається сильна слабкість, сухість слизових оболонок, зменшення або повна відсутність сечовипускання, сплутаність свідомості, холодні кінцівки та зниження артеріального тиску);
• висока температура понад 39°C, яка не піддається жарознижувальним засобам;
• судоми або втрата свідомості;
• домішки крові у стулі, дьогтєподібний або водянистий кал типу “рисового відвару” (ці симптоми можуть вказувати на розвиток інших ОКІ, що вимагає термінової диференціальної діагностики та початку лікування).

Особливу обережність слід виявляти стосовно дітей, літніх людей, вагітних жінок та пацієнтів із хронічними захворюваннями. У цих груп організм менш стійкий до втрати рідини, і перебіг хвороби може швидко погіршуватися.

Харчові токсикоінфекції у вагітних: особливості

Під час вагітності відбувається природне зниження імунітету (імунносупресія), що необхідно для запобігання відторгнення плоду. Однак це робить організм вагітної більш сприйнятливим до інфекцій, зокрема харчових токсикоінфекцій. Крім того, відбуваються зміни в роботі шлунково-кишкового тракту (зниження моторики, зміна кислотності шлункового соку), що також сприяє легшому проникненню патогенних мікроорганізмів. Тому надзвичайно важливо дотримуватися всіх профілактичних заходів, щоб уникнути можливого інфікування.

Симптоми ХТІ у вагітних можуть бути більш вираженими через підвищене навантаження на організм. Найчастіше жінки звертаються з вираженою нудотою та блюванням (можуть посилюватися на фоні токсикозу), діареєю, болем у животі, лихоманкою, загальною слабкістю та зневодненням.

Токсикоінфекції також несуть ризики й для плода. Зневоднення у матері може призвести до зниження об’єму циркулюючої крові, що погіршує кровопостачання плаценти та може призвести до гіпоксії. У першому триместрі також дуже небезпечні синдром інтоксикації та лихоманка, оскільки вони можуть порушити процес закладки органів та систем. У рідкісних випадках при важких інфекціях можливі викидень, передчасні пологи або внутрішньоутробне інфікування плода.

Чим небезпечна ХТІ у дітей?

Діти також схильні до розвитку харчових токсикоінфекцій через незрілість травної системи, знижену кислотність шлункового соку та нестійкість мікрофлори кишечника. Це зменшує природний захист від патогенів. Крім того, імунна система дітей не так розвинена, як у дорослих. Їх організм гірше опирається бактеріям та токсинам, що може призвести до більш важкого перебігу ХТІ.

Симптоми, такі як блювання, діарея, висока температура та слабкість, проявляються різко та виражено. Зневоднення настає швидше через менший об’єм циркулюючої рідини в організмі та активні втрати при блюванні та діареї. У малюків, особливо до трьох років, ризик ускладнень, таких як електролітний дисбаланс або судоми, значно вищий. Батьки можуть не одразу пов’язати погіршення стану з вживанням неякісної їжі, особливо якщо симптоми з’явилися через кілька годин після їжі. Однак саме факт стрімкого розвитку захворювання і вказує на токсикоінфекцію.

Поширені запитання про ХТІ

Симптоми при харчових токсикоінфекціях завжди з’являються одразу?

Так, саме швидкість розвитку симптомів і відрізняє харчові токсикоінфекції від інших ОКІ. Інкубаційний період зазвичай займає від 2 до 12 годин, рідко може тривати до доби. Особливість токсикоінфекцій полягає в тому, що накопичення токсинів відбувається безпосередньо в зараженому продукті, а не в організмі людини. Тому в організм потрапляє вже достатня кількість або самих бактерій та їх токсинів, або тільки токсинів бактерій, що призводить буквально до миттєвого розвитку інфекційного процесу та реакції організму.

Чим ХТІ відрізняються від отруєння?

За механізмом впливу на організм і симптомами розвитку харчові токсикоінфекції відносяться до мікробних (бактеріальних) харчових отруєнь. Сам процес отруєння пов’язаний з патогенним впливом мікробів та їх токсинів, або тільки токсинів.

Чи може термічна обробка їжі гарантовано знищити всі небезпечні токсини?

Правильна термічна обробка суттєво знижує ризик харчового отруєння, знищуючи більшість мікроорганізмів. Однак не всі токсини руйнуються при нагріванні. Наприклад, деякі токсини, що виробляються Staphylococcus aureus, є термостабільними і можуть зберігатися навіть після термічної обробки, що вимагає додаткових заходів обережності при зберіганні та приготуванні їжі.

Як тривале зберігання продуктів впливає на ризик розвитку харчових токсикоінфекцій?

Тривале зберігання, особливо при неправильному температурному режимі, створює сприятливі умови для розмноження патогенних мікроорганізмів та накопичення їх токсинів. Навіть якщо продукти спочатку якісні, порушення умов зберігання може призвести до поступового розвитку мікробної флори та утворення токсинів, що в кінцевому підсумку може викликати захворювання при їх вживанні.

Чи можна повторно отруїтися тим самим продуктом після одужання?

Так. Харчові токсикоінфекції часто викликані токсинами, а не живими бактеріями (наприклад, при стафілококовому отруєнні). Імунітет до таких токсинів не формується. Крім того, деякі патогени (сальмонела, кампілобактер) мають безліч штамів, тому ризик повторного зараження зберігається.

Чи знижують пробіотики ризик розвитку токсикоінфекції?

Частково. Пробіотики (наприклад, лактобактерії, біфідобактерії) можуть пригнічувати ріст патогенів в кишечнику та зміцнювати бар’єрну функцію слизової оболонки. Однак вони не нейтралізують вже вироблені токсини і безсилі при масивному зараженні (наприклад, ботулізм). Їх ефективність залежить від штаму та дозування.

Чи можуть токсикоінфекції провокувати хронічні захворювання ШКТ?

В рідкісних випадках — так. Наприклад, після інфекції, викликаної Campylobacter jejuni, у 1-3% людей розвивається синдром Гієна-Барре (аутоімунне ураження нервів). Також деякі дослідження пов’язують перенесені токсикоінфекції з розвитком синдрому подразненого кишечника (СПК) через пошкодження мікрофлори та слизової оболонки.

Джерела

1. Причини та симптоми харчових захворювань, https://www.health.state.mn.us/diseases/foodborne/basics.html
2. Харчові токсикоінфекції, https://dchealth.dc.gov/service/foodborne-infections-and-intoxications
3. Харчові патогени, https://www.fda.gov/food/outbreaks-foodborne-illness/foodborne-pathogens
4. Харчові патогени, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6604998/
5. Харчові захворювання, https://www.who.int/health-topics/foodborne-diseases#tab=tab_1